Головний бухгалтер. Старт
Поворотна фінансова допомога у формі № 1ДФ: надання й повернення
Модуль 2
Підприємства нерідко надають безвідсоткові позики працівникам і фізособам, які й кваліфікуються за ПКУ як поворотна фінансова допомога. Проте з метою оподаткування ПДФО дуже важливо, хто й кому надав позику, на який строк і чи погашає її боржник.
Для цілей оподаткування ПДФО визначальним чинником є статус особи, яка отримує чи повертає (не повертає) поворотну фінансову допомогу. Отже, головне правило: оподатковуваний чи неоподатковуваний дохід виникає, якщо дохід (поворотну фінансову допомогу чи повернену її частину) отримує фізособа.
Поворотна фінансова допомога як об'єкт оподаткування ПДФО
Передусім проаналізуймо норми розд. IV ПКУ, що стосуються оподаткування поворотної фінансової допомоги (безвідсоткової позики).
Оподаткуванню НЕ підлягає сума поворотної фінансової допомоги, а саме:
• основна сума такої допомоги, наданої платником податку (фізособою) іншим особам, яку йому повертають (пп. 165.1.31 ПКУ);
• основна сума такої допомоги, яку отримує платник податку (фізособа) (пп. 165.1.31 ПКУ);
• заборгованість, за якою минув строк позовної давності та яка не перевищує 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня звітного податкового року (пп. 165.1.49 ПКУ): у 2020 році – 1051 грн. (2102 грн х 50 %);
• прощений (анульований) кредитором борг (не пов'язаний із процедурою банкрутства) до закінчення строку позовної давності, сума якого не перевищує 25 % однієї мінзарплати, установленої на 1 січня звітного податкового року (пп. 165.1.55 ПКУ): у 2020 році – 1180,75 грн. (4723 грн. х 25 %).
Поворотну фінансову допомогу оподатковують у разі, якщо:
• за нею минув строк позовної давності, об'єктом оподаткування є сума поворотної фіндопомоги, якщо її розмір перевищує 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня звітного року: у 2020 році – 1051 грн (2102 грн х 50 %). Таку норму містить пп. 164.2.7 ПКУ щодо заборгованості за цивільно-правовим договором, яким є і договір позики згідно зі ст. 1046 ЦКУ;
• кредитором прощено (анульовано) поворотну фіндопомогу до закінчення строку позовної давності, – оподатковують суму перевищення понад 25 % однієї мінзарплати, установленої на 1 січня звітного податкового року (пп. "д" пп. 164.2.17 ПКУ): у 2020 році – 1180,75 грн (4723 грн х 25 %).
З огляду на зазначене вище, у разі надання поворотної фінансової допомоги договір позики оформлюють з урахуванням положень гл. 71 ЦКУ, а саме:
• договір позики укладають у письмовій формі, якщо позикодавцем є юрособа, а коли фізособа – обов'язок укладати договір у письмовій формі виникає від суми в 170 грн (ч. 1 ст. 1047 ЦКУ);
• факт передання суми грошових коштів за договором позики засвідчують розпискою, а якщо позикодавцем є юрособа, то це може бути видаткова відомість чи видатковий касовий ордер (ч. 2 ст. 1047 ЦКУ);
• позикодавець повинен повернути позику в строки, визначені договором. Якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначено моментом пред'явлення вимоги, позику має повернути позичальник протягом 30 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦКУ).
Зважаючи на те що оподаткування поворотної фінансової допомоги залежить від її суми й від того, чи сплив строк позовної давності, строк, на який надають позику, потрібно зазначати в договорі позики.
Зауважимо, що сторони договору можуть відстрочити погашення позики, подовживши строк дії договору чи перервавши строк позовної давності шляхом вчинення певних дій.
Для відображення отриманої фізособою суми поворотної фінансової допомоги чи поверненої фізособі використовують ознаку доходу "153".
Найпоширеніше з питань таке: у яких випадках потрібно відображати надану й повернену суму поворотної фінансової допомоги. Розглянемо це на прикладах.
ПРИКЛАД. 1. Надання ПФД
Підприємство надало працівнику в березні 2020 р. поворотну фінансову допомогу (безвідсоткову позику) у розмірі 100000 грн, яку він повертатиме, погашаючи щомісяця по 2000 грн. У серпні 2020 р. він повернув у рахунок погашення боргу 2000 грн.
Рішення: Надана працівнику сума поворотної фінансової допомоги (позики) не підлягає оподаткуванню на підставі пп. 165.1.31 ПКУ. Проте, оскільки дохід у вигляді позики надано працівнику (фізособі) у липні 2020 р., підприємство як податковий агент має відобразити його у формі № 1ДФ за І квартал 2020 р.
В розділі І форми № 1ДФ за ІІІ квартал 2020 р. надану працівнику суму поворотної фінансової допомоги (позики) відображаємо так.
3а – 100 000
3 – 100 000
4а – 0,0
4 – 0
5 - 197 «Сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку»
Сума наданої працівникові безвідсоткової позики також не є об'єктом оподаткування військовим збором. На переконання ДФС, у загальній сумі граф 3а і 3 розділу ІІ форми № 1ДФ потрібно відображати й неоподатковувані суми безповоротної фінансової допомоги (роз'яснення з категорії 103.25 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).
Сума позики (2000 грн), погашена працівником у серпні 2020 р., узагалі до форми № 1ДФ не потрапить, адже дохід (частина поверненої позики) отримує юрособа, а не фізособа.
ПРИКЛАД. 2 Повернення ПФД
Засновник (фізособа) надав підприємству в липні 2020 р. поворотну фінансову допомогу (безвідсоткову позику) у розмірі 180000 грн, яку воно повертатиме протягом 18 місяців. У серпні 2020 р. засновнику повернули в рахунок погашення боргу 10000 грн.
Рішення:
Дохід у вигляді безвідсоткової позики отримано юрособою (а не фізособою), тому питання про її оподаткування ПДФО й військовим збором та відображення у формі № 1ДФ узагалі не постає.
Повернена підприємством засновнику частина суми поворотної фінансової допомоги (позики) не підлягає оподаткуванню на підставі пп. 165.1.31 ПКУ. Проте дохід у вигляді поверненої підприємством засновнику (фізособі) частини позики підприємство як податковий агент має відобразити в розділах І і ІІ форми № 1ДФ за ІІІ квартал 2020 р.
В розділі І форми № 1ДФ за ІІІ квартал 2020 р. повернену засновнику суму поворотної фінансової допомоги (позики).
3а – 100 000
3 – 100 000
4а – 0,0
4 – 0
5 - 153 «Сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому»
На практиці бувають випадки неповернення ПФД, тому важливим є розуміння настання / не настання строку позовної давності за укладеним договором позики.
Строк позовної давності
Загальний строк позовної давності – 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ст. 263 ЦКУ), а саме:
• позовна давність переривається в разі пред'явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач;
• після переривання перебіг позовної давності починається заново;
• час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховують.
Які саме дії свідчать про визнання свого боргу чи іншого обов'язку, роз'яснив ВГСУ в пп. 4.4.1 Постанови № 10 і листі від 07.04.2008 р. № 01-8/211:
• повне або часткове визнання претензії (це може бути лист у відповідь на претензію, що боржник визнає свій борг і планує його погасити);
• звернення боржника з проханням відстрочити погашення суми позики;
• зміна умов договору, що свідчить про визнання боржником боргу;
• часткове погашення боржником або за його згодою іншою особою основного боргу, що свідчить про визнання боргу боржником;
• письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;
• підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом із кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в певній сумі.
На практиці є частими випадки надання ПФД директору підприємства (в значній сумі), що буду погашена через невизначений проміжок часу.
Тоді й постає питання щодо відстрочення виконання зобов'язань за договором.
Так, для переривання строку позовної давності боржнику достатньо до її спливу надіслати кредитору рекомендованого листа з повідомленням про визнання своїх зобов'язань або з проханням про відстрочення виконання зобов'язань чи частково погасити борг (у цьому разі досить буде символічної суми в розмірі 10 чи 20 грн) або скласти акт звірки.
Прощення (анулювання) боргу до спливу строку позовної давності
Може так скластися, що підприємство, яке надало працівнику позику на придбання житла, прийняло рішення простити частину боргу, що за ним рахується.
У зв'язку з прощенням (анулюванням) суми боргу, що залишився за працівником (фізособою), до закінчення строку позовної давності потрібно:
• повідомити боржника про анулювання боргу, надіславши йому рекомендованого листа з повідомленням про вручення, уклавши відповідний договір чи вручивши особисто під підпис повідомлення (пп. "д" пп. 165.2.17 ПКУ);
• включити суму прощеного боргу (на користь працівника) до податкового розрахунка за формою № 1ДФ за звітний період, у якому було прощено борг.
Якщо боржника повідомили про прощення боргу належним чином, то він самостійно має сплатити ПДФО й військовий збір, відобразивши такий дохід у податковій декларації та сплативши податки за підсумками річного декларування.
ПРИКЛАД. 3 Прощення частини боргу
Підприємство надало працівнику три роки тому поворотну фінансову допомогу (безвідсоткову позику на придбання житла) у розмірі 300000 грн, яку він має повернути протягом п'яти років. У липні 2020р. було прийнято рішення анулювати суму боргу, що залишився за працівником, – 120000 грн.
Рішення:
Три роки тому підприємство повинно було надану працівнику суму позики відобразити у формі № 1ДФ з ознакою доходу "153" за той звітний період, у якому її було надано.
У разі прощення підприємством (у липні 2020 р.) частини основної суми боргу (120000 грн) працівника за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності у формі № 1ДФ відображають частину суми, що:
Ø не перевищує 1180,75 (1250) грн., – з ознакою доходу "189" «Дoхід у вигляді основної суми бoргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором зa його самостійним рішенням»;
Ø перевищує 1180,75(1250) грн., тобто в нашому випадку: 120000 грн – 1180,75 грн = 118819,25 грн, – з ознакою доходу "126" «Додаткове благо».
Обидві суми також включають до граф 3а і 3 розділу ІІ форми № 1ДФ.
У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу в порядку, визначеному п."д" п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо оподаткування доходів, перерахування податків і відображення в податковій звітності (роз'яснення з категорії 103.25 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).
Списання заборгованості після закінчення строку позовної давності
Така заборгованість є безнадійною, оскільки вже минув строк позовної давності й кредитор не може звернутися з позовом про її стягнення з боржника.
У разі списання суми такої безнадійної заборгованості підприємство як податковий агент має відобразити у формі № 1ДФ залежно від суми доходу:
• якщо вона менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102/2=1051 грн. на 01.01.2020 року грн.) – з ознакою доходу "194" на підставі пп. 165.1.49 ПКУ (роз'яснення з категорії 103.25 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua));
• якщо вона понад 1051 грн – усю суму з ознакою доходу "107" на підставі п.п. 164.2.7 ПКУ (роз'яснення з категорії 103.25 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).
ПРИКЛАД. 4 Умова:
Підприємство надало працівнику п'ять років тому поворотну фінансову допомогу (безвідсоткову позику) у розмірі 200000 грн, яку він мав повернути протягом двох років (до 28.07.2017). Працівник звільнився, не погасивши частину боргу. Після закінчення строку дії договору позики (28.07.2020) залишилась непогашеною сума боргу – 50000 грн, яку підприємство списало як безнадійну заборгованість у липні 2020 р.
Якщо строк перебігу позовної давності не переривався (останні три роки борг не погашався), то після спливу трирічного терміну після закінчення строку дії договору позики безнадійну заборгованість списують.
Оподатковуваним доходом є сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, якщо її розмір перевищує 1013,50 грн.
Підприємство як податковий агент повинно ВСЮ СУМУ, списану як безнадійна заборгованість працівника за позикою, відобразити в розділах І і ІІ форми № 1ДФ за той звітний період, у якому її було списано.
В розділі І форми № 1ДФ за ІІІ квартал 2020 р. списана суму безнадійного боргу (частину неповерненої позики) на користь працівника відображається так:
Для цілей оподаткування ПДФО визначальним чинником є статус особи, яка отримує чи повертає (не повертає) поворотну фінансову допомогу. Отже, головне правило: оподатковуваний чи неоподатковуваний дохід виникає, якщо дохід (поворотну фінансову допомогу чи повернену її частину) отримує фізособа.
Поворотна фінансова допомога як об'єкт оподаткування ПДФО
Передусім проаналізуймо норми розд. IV ПКУ, що стосуються оподаткування поворотної фінансової допомоги (безвідсоткової позики).
Оподаткуванню НЕ підлягає сума поворотної фінансової допомоги, а саме:
• основна сума такої допомоги, наданої платником податку (фізособою) іншим особам, яку йому повертають (пп. 165.1.31 ПКУ);
• основна сума такої допомоги, яку отримує платник податку (фізособа) (пп. 165.1.31 ПКУ);
• заборгованість, за якою минув строк позовної давності та яка не перевищує 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня звітного податкового року (пп. 165.1.49 ПКУ): у 2020 році – 1051 грн. (2102 грн х 50 %);
• прощений (анульований) кредитором борг (не пов'язаний із процедурою банкрутства) до закінчення строку позовної давності, сума якого не перевищує 25 % однієї мінзарплати, установленої на 1 січня звітного податкового року (пп. 165.1.55 ПКУ): у 2020 році – 1180,75 грн. (4723 грн. х 25 %).
Поворотну фінансову допомогу оподатковують у разі, якщо:
• за нею минув строк позовної давності, об'єктом оподаткування є сума поворотної фіндопомоги, якщо її розмір перевищує 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня звітного року: у 2020 році – 1051 грн (2102 грн х 50 %). Таку норму містить пп. 164.2.7 ПКУ щодо заборгованості за цивільно-правовим договором, яким є і договір позики згідно зі ст. 1046 ЦКУ;
• кредитором прощено (анульовано) поворотну фіндопомогу до закінчення строку позовної давності, – оподатковують суму перевищення понад 25 % однієї мінзарплати, установленої на 1 січня звітного податкового року (пп. "д" пп. 164.2.17 ПКУ): у 2020 році – 1180,75 грн (4723 грн х 25 %).
З огляду на зазначене вище, у разі надання поворотної фінансової допомоги договір позики оформлюють з урахуванням положень гл. 71 ЦКУ, а саме:
• договір позики укладають у письмовій формі, якщо позикодавцем є юрособа, а коли фізособа – обов'язок укладати договір у письмовій формі виникає від суми в 170 грн (ч. 1 ст. 1047 ЦКУ);
• факт передання суми грошових коштів за договором позики засвідчують розпискою, а якщо позикодавцем є юрособа, то це може бути видаткова відомість чи видатковий касовий ордер (ч. 2 ст. 1047 ЦКУ);
• позикодавець повинен повернути позику в строки, визначені договором. Якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначено моментом пред'явлення вимоги, позику має повернути позичальник протягом 30 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦКУ).
Зважаючи на те що оподаткування поворотної фінансової допомоги залежить від її суми й від того, чи сплив строк позовної давності, строк, на який надають позику, потрібно зазначати в договорі позики.
Зауважимо, що сторони договору можуть відстрочити погашення позики, подовживши строк дії договору чи перервавши строк позовної давності шляхом вчинення певних дій.
Для відображення отриманої фізособою суми поворотної фінансової допомоги чи поверненої фізособі використовують ознаку доходу "153".
Найпоширеніше з питань таке: у яких випадках потрібно відображати надану й повернену суму поворотної фінансової допомоги. Розглянемо це на прикладах.
ПРИКЛАД. 1. Надання ПФД
Підприємство надало працівнику в березні 2020 р. поворотну фінансову допомогу (безвідсоткову позику) у розмірі 100000 грн, яку він повертатиме, погашаючи щомісяця по 2000 грн. У серпні 2020 р. він повернув у рахунок погашення боргу 2000 грн.
Рішення: Надана працівнику сума поворотної фінансової допомоги (позики) не підлягає оподаткуванню на підставі пп. 165.1.31 ПКУ. Проте, оскільки дохід у вигляді позики надано працівнику (фізособі) у липні 2020 р., підприємство як податковий агент має відобразити його у формі № 1ДФ за І квартал 2020 р.
В розділі І форми № 1ДФ за ІІІ квартал 2020 р. надану працівнику суму поворотної фінансової допомоги (позики) відображаємо так.
3а – 100 000
3 – 100 000
4а – 0,0
4 – 0
5 - 197 «Сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку»
Сума наданої працівникові безвідсоткової позики також не є об'єктом оподаткування військовим збором. На переконання ДФС, у загальній сумі граф 3а і 3 розділу ІІ форми № 1ДФ потрібно відображати й неоподатковувані суми безповоротної фінансової допомоги (роз'яснення з категорії 103.25 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).
Сума позики (2000 грн), погашена працівником у серпні 2020 р., узагалі до форми № 1ДФ не потрапить, адже дохід (частина поверненої позики) отримує юрособа, а не фізособа.
ПРИКЛАД. 2 Повернення ПФД
Засновник (фізособа) надав підприємству в липні 2020 р. поворотну фінансову допомогу (безвідсоткову позику) у розмірі 180000 грн, яку воно повертатиме протягом 18 місяців. У серпні 2020 р. засновнику повернули в рахунок погашення боргу 10000 грн.
Рішення:
Дохід у вигляді безвідсоткової позики отримано юрособою (а не фізособою), тому питання про її оподаткування ПДФО й військовим збором та відображення у формі № 1ДФ узагалі не постає.
Повернена підприємством засновнику частина суми поворотної фінансової допомоги (позики) не підлягає оподаткуванню на підставі пп. 165.1.31 ПКУ. Проте дохід у вигляді поверненої підприємством засновнику (фізособі) частини позики підприємство як податковий агент має відобразити в розділах І і ІІ форми № 1ДФ за ІІІ квартал 2020 р.
В розділі І форми № 1ДФ за ІІІ квартал 2020 р. повернену засновнику суму поворотної фінансової допомоги (позики).
3а – 100 000
3 – 100 000
4а – 0,0
4 – 0
5 - 153 «Сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому»
На практиці бувають випадки неповернення ПФД, тому важливим є розуміння настання / не настання строку позовної давності за укладеним договором позики.
Строк позовної давності
Загальний строк позовної давності – 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ст. 263 ЦКУ), а саме:
• позовна давність переривається в разі пред'явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач;
• після переривання перебіг позовної давності починається заново;
• час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховують.
Які саме дії свідчать про визнання свого боргу чи іншого обов'язку, роз'яснив ВГСУ в пп. 4.4.1 Постанови № 10 і листі від 07.04.2008 р. № 01-8/211:
• повне або часткове визнання претензії (це може бути лист у відповідь на претензію, що боржник визнає свій борг і планує його погасити);
• звернення боржника з проханням відстрочити погашення суми позики;
• зміна умов договору, що свідчить про визнання боржником боргу;
• часткове погашення боржником або за його згодою іншою особою основного боргу, що свідчить про визнання боргу боржником;
• письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;
• підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом із кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в певній сумі.
На практиці є частими випадки надання ПФД директору підприємства (в значній сумі), що буду погашена через невизначений проміжок часу.
Тоді й постає питання щодо відстрочення виконання зобов'язань за договором.
Так, для переривання строку позовної давності боржнику достатньо до її спливу надіслати кредитору рекомендованого листа з повідомленням про визнання своїх зобов'язань або з проханням про відстрочення виконання зобов'язань чи частково погасити борг (у цьому разі досить буде символічної суми в розмірі 10 чи 20 грн) або скласти акт звірки.
Прощення (анулювання) боргу до спливу строку позовної давності
Може так скластися, що підприємство, яке надало працівнику позику на придбання житла, прийняло рішення простити частину боргу, що за ним рахується.
У зв'язку з прощенням (анулюванням) суми боргу, що залишився за працівником (фізособою), до закінчення строку позовної давності потрібно:
• повідомити боржника про анулювання боргу, надіславши йому рекомендованого листа з повідомленням про вручення, уклавши відповідний договір чи вручивши особисто під підпис повідомлення (пп. "д" пп. 165.2.17 ПКУ);
• включити суму прощеного боргу (на користь працівника) до податкового розрахунка за формою № 1ДФ за звітний період, у якому було прощено борг.
Якщо боржника повідомили про прощення боргу належним чином, то він самостійно має сплатити ПДФО й військовий збір, відобразивши такий дохід у податковій декларації та сплативши податки за підсумками річного декларування.
ПРИКЛАД. 3 Прощення частини боргу
Підприємство надало працівнику три роки тому поворотну фінансову допомогу (безвідсоткову позику на придбання житла) у розмірі 300000 грн, яку він має повернути протягом п'яти років. У липні 2020р. було прийнято рішення анулювати суму боргу, що залишився за працівником, – 120000 грн.
Рішення:
Три роки тому підприємство повинно було надану працівнику суму позики відобразити у формі № 1ДФ з ознакою доходу "153" за той звітний період, у якому її було надано.
У разі прощення підприємством (у липні 2020 р.) частини основної суми боргу (120000 грн) працівника за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності у формі № 1ДФ відображають частину суми, що:
Ø не перевищує 1180,75 (1250) грн., – з ознакою доходу "189" «Дoхід у вигляді основної суми бoргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором зa його самостійним рішенням»;
Ø перевищує 1180,75(1250) грн., тобто в нашому випадку: 120000 грн – 1180,75 грн = 118819,25 грн, – з ознакою доходу "126" «Додаткове благо».
Обидві суми також включають до граф 3а і 3 розділу ІІ форми № 1ДФ.
У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу в порядку, визначеному п."д" п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо оподаткування доходів, перерахування податків і відображення в податковій звітності (роз'яснення з категорії 103.25 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).
Списання заборгованості після закінчення строку позовної давності
Така заборгованість є безнадійною, оскільки вже минув строк позовної давності й кредитор не може звернутися з позовом про її стягнення з боржника.
У разі списання суми такої безнадійної заборгованості підприємство як податковий агент має відобразити у формі № 1ДФ залежно від суми доходу:
• якщо вона менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102/2=1051 грн. на 01.01.2020 року грн.) – з ознакою доходу "194" на підставі пп. 165.1.49 ПКУ (роз'яснення з категорії 103.25 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua));
• якщо вона понад 1051 грн – усю суму з ознакою доходу "107" на підставі п.п. 164.2.7 ПКУ (роз'яснення з категорії 103.25 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).
ПРИКЛАД. 4 Умова:
Підприємство надало працівнику п'ять років тому поворотну фінансову допомогу (безвідсоткову позику) у розмірі 200000 грн, яку він мав повернути протягом двох років (до 28.07.2017). Працівник звільнився, не погасивши частину боргу. Після закінчення строку дії договору позики (28.07.2020) залишилась непогашеною сума боргу – 50000 грн, яку підприємство списало як безнадійну заборгованість у липні 2020 р.
Якщо строк перебігу позовної давності не переривався (останні три роки борг не погашався), то після спливу трирічного терміну після закінчення строку дії договору позики безнадійну заборгованість списують.
Оподатковуваним доходом є сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, якщо її розмір перевищує 1013,50 грн.
Підприємство як податковий агент повинно ВСЮ СУМУ, списану як безнадійна заборгованість працівника за позикою, відобразити в розділах І і ІІ форми № 1ДФ за той звітний період, у якому її було списано.
В розділі І форми № 1ДФ за ІІІ квартал 2020 р. списана суму безнадійного боргу (частину неповерненої позики) на користь працівника відображається так:
Фізособа (працівник), на користь якої списано заборгованість у зв'язку із закінченням строку позовної давності, відображає такий дохід у податковій декларації й самостійно сплачує податок за підсумками річного декларування.
Інші уроки