На сьогоднішній день державою в сфері безготівкових розрахунків здійснюється контроль, нагляд та встановлено окремі безготівкові ліміти саме в площині валютних операцій. Головними нормативними документами 2019 року є
· ЗУ «Про валюту та валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 р., який вступив в дію 07.02.2019 року
· Постанова Правління Національного Банку України від 2 січня 2019 року N 5 Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті
· Постанова Правління Національного Банку України від 14 травня 2019 року N 67 Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів
Відповідно до ст. 5 ЗУ № 2473-VIII від 21.06.2018 р.
Гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.

Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:
1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій.
Відповідно до ст. 13 ЗУ № 2473-VIII від 21.06.2018 р.,
1. Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
2. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.
Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав — з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

• Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару), п.5 ст.13 ЗУ № 2473-VIII

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Види відповідальності за порушення вимог валютного законодавства
1. За порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону) можуть бути застосовані:
3) до юридичних осіб (крім уповноважених установ) — заходи впливу у вигляді штрафних санкцій;
4) до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб — заходи впливу у вигляді штрафів, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до Статті 16 «Прикінцеві та перехідні положення» внесено зміни до таких законодавчих актів України:
КУ Про адміністративні правопорушення "Стаття 162-1. Порушення порядку здійснення валютних операцій

• Порушення порядку здійснення валютних операцій — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 4. Р І Постанови НБУ N 5 від 2 січня 2019 року Клієнти (резиденти та нерезиденти) здійснюють валютні операції з купівлі безготівкової іноземної валюти / банківських металів та/або переказу іноземної валюти / банківських металів / національної валюти в разі наявності підстав/зобов’язань для проведення таких операцій, що підтверджуються відповідними документами, які подаються для здійснення купівлі до банків, для здійснення переказу — до уповноважених установ.
Вимоги пункту 4 розділу I цього Положення не поширюються на операції в незначному розмірі з купівлі безготівкової іноземної валюти фізичними особами, що визначені в пункті 58 розділу V цього Положення, та операції в незначному розмірі (прим. до 150 тис. грн.) з купівлі банківських металів без фізичної поставки фізичними особами, юридичними особами, фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності (далі — фізичні особи — підприємці) протягом календарного дня в межах банку на одного клієнта, що визначені в пункті 37 розділу IV цього Положення, а також на операції з купівлі безготівкової іноземної валюти органами державної влади, уповноваженими здійснювати досудове розслідування.
Клієнти уповноважених установ — фізичні особи не подають документи, що свідчать про наявність у них підстав/зобов’язань для здійснення операцій з купівлі іноземної валюти / банківських металів, також на суму, що перевищує суму (в еквіваленті) у незначному розмірі.

Відповідно до п.5 р. І Постанови, Клієнти уповноважених установ не подають документи, що свідчать про наявність у них підстав/зобов’язань для здійснення валютних операцій у незначному розмірі з купівлі іноземної валюти, переказу іноземної валюти / банківських металів / гривні, уключаючи переказ іноземної валюти, що була куплена раніше в незначному розмірі, у разі зміни еквівалента купленої валюти за рахунок зміни курсів іноземних валют на дату здійснення переказу. Інформація щодо мети купівлі, переказу та документів, на підставі яких здійснюється купівля, переказ бенефіціару коштів в іноземній валюті / гривні та/або банківських металів, зазначається у заяві на купівлю іноземній валюті та/або в платіжному дорученні. (абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з постановою Правління Національного банку України від 06.02.2019 р. N 35)

Клієнти уповноважених установ — фізичні особи не подають документи, що свідчать про наявність у них підстав/зобов’язань для здійснення операцій з купівлі іноземної валюти / банківських металів, також на суму, що перевищує суму (в еквіваленті) у незначному розмірі. (пункт 5 доповнено новим абзацом другим згідно з постановою Правління Національного банку України від 29.10.2019 р. N 125, у зв’язку з цим абзац другий уважати абзацом третім)

• Уповноважені установи самостійно приймають рішення про необхідність подання клієнтом документів, що пов’язані зі здійсненням валютних операцій, що зазначені в абзаці першому пункту 5 розділу I цього Положення. Клієнт у разі запиту уповноваженою установою документів, що пов’язані зі здійсненням валютних операцій, зобов’язаний подати такі документи в термін, установлений уповноваженою установою.

Розділом V встановлено ряд особливостей здійснення окремих поточних валютних операцій та купівлі іноземної валюти для їх здійснення, в т.ч.
57. Переказ за межі України за поточними неторговельними операціями купленої іноземної валюти здійснюється на підставі документів, що свідчать про наявність у фізичної особи підстав/зобов’язань для здійснення такого переказу з урахуванням вимог пунктів 4, 5 розділу I цього Положення. (пункт 57 у редакції постанови Правління Національного банку України від 29.10.2019 р. N 125)

58. Фізичні особи — клієнти банків здійснюють операції з купівлі безготівкової іноземної валюти без обмеження за сумою на підставі заяви або дистанційного розпорядження клієнта без подання клієнтом документів. (пункт 58 із змінами, внесеними згідно з постановою Правління Національного банку України від 06.02.2019 р. N 35, у редакції постанови Правління Національного банку України від 29.10.2019 р. N 125)

Відповідно до п. 7. Р І Постанови НБУ N 5, Клієнти здійснюють валютні операції з купівлі іноземної валюти / банківських металів, переказ іноземної валюти / банківських металів / гривні на підставі оригіналів документів (уключаючи електронні документи) або копій в електронній/паперовій формі з оригіналів документів на паперових носіях інформації.
Р. II. Постанови НБУ № 5, Установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів

п. 21. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
(граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21, поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 р. не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків), згідно з постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 р. N 7)
22. Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством — до 150000 грн.
Постановою НБУ N 67 передбачено, що з метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів Правління Національного банку України постановляє:
1. Установити, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року N 5 (зі змінами), не поширюються на:
послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються.
Обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті
Обов’язковий продаж на валютному ринку України надходжень в іноземній валюті з 01 березня 2019 року відповідно до розділу ІІІ Постанови № 5 було встановлено у розмірі 30 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними з урахуванням положень валютного законодавства.
Постановою НБУ № 78 від 18.06.2019 року було повністю виключено з Постанови № 5 весь розділ ІІІ, а з ним і обов’язковий продаж валюти.