Робота з імпортом в 1с зкладається з двох основних моментів
- Оплата нерезиденту (меню Банк, Платіжне доручення вихідне в іноземній валюті, Контрагент, Договір, валюта договору)
- Реалізація товарів / акт про надання виробничих послуг (продажі, реалізація товарів, Контрагент, Договір, валюта договору).
В залежності від того, яка з двох подій станеться раніше, і буде залежати виникнення операційної курсової різниці.
Надходження попередньої оплати загалом свідчить про те, що у нас виникає немонетарний актив, адже виникає кредиторська заборгованість, за якою МИ ВИННІ ТОВАРИ, а не ГРОШІ. Гривневе вираження майбутньої продажі товарів, послуг у валюті вже визначилось в момент надходження такої попередньої оплати. За такою заборгованістю курсові різниці не виникатимуть.
Реалізація товарів створить дебіторську заборгованість, за якою ми очікуватимемо надходження валютної виручки. І кількість гривні в ін. валюті, яка утворилась у момент відвантаження завжди буде відрізнятися від тієї кількості гривні, яку ми отрмаємо в момент надходження валютної виручки. Дельта цих двох величин і становитиме курсову різницю.
В 1с механізм контролю курсових різниць закладено в самих документах реалізація товарів та платіжне доручення вхідне через порівняння гривневого вираження кількості валюти з моменту продажу до моменту оплати. Цей механізм працює, коли господарська операція закривається в межах одного календарного місяця одним або декількома платіжними дорученнями вхідними. Відому дельту програма самостійно «відносить» на дохід від операційної курсової разниці в Кт рах 714 «Дохід від операційної курсової різниці» або ж в Дт рах. 945 «Втрати від операційної курсової різниці».
У випадку, коли маємо залишок дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду, - то вона підлягає переоцінці на дату балансу. В даному випадку це здійснюється документом «Закриття місяця» із активацією механізма «Переоцінка валютних коштів».
Таким самим чином працює переоцінка іншої монетарної статті «Кредиторська заборгованість в іноземній валюті». Гривневе вираження валютної вартості імпртованих товарів (послуг) порівнюється із гривневим вираженням вартості валюти в момент оплати такої заборгованості. Цей механізм працює, коли господарська операція закривається в межах одного календарного місяця одним або декількома платіжними дорученнями вихідними. Відому дельту програма самостійно «відносить» на дохід від операційної курсової разниці в Кт рах 714 «Дохід від операційної курсової різниці» або ж в Дт рах. 945 «Втрати від операційної курсової різниці».
У випадку, коли маємо залишок дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду, - то вона підлягає переоцінці на дату балансу. В даному випадку це здійснюється документом «Закриття місяця» із активацією механізма «Переоцінка валютних коштів».
Імпорт послуг: бухгалтерський облік
Бухгалтерський облік операцій імпорту послуг зазвичай не викликає питань, але через те, що ми маємо справу з інвалютою, необхідно враховувати деякі нюанси.
Отримані послуги замовник відображає в обліку за загальними правилами, передбаченими в П(С)БО 16. Якщо ж у розрахунках із нерезидентом використовують іноземну валюту, такі операції регулюють ще й норми П(С)БО 21. На сьогодні положення цього стандарту містять застарілі положення, сформульовані виходячи з припущення про дію двох курсів НБУ протягом дня, тому вони потребують коригування відповідно до чинних норм (один курс на день).
Загальну схему відображення операцій одержання послуг можна зобразити так: