Податковий облік операцій з імпорту послуг має особливості. Адже зазвичай розрахунки за такими договорами здійснюють в іноземній валюті, хоча не заборонено використовувати для цього і гривні Є особливості і в нарахуванні ПДВ за придбаними від нерезидента послугами.

Податок на прибуток
"Малодохідні" платники податку на прибуток (з річним доходом менш ніж 20 млн. грн), які не коригують фінансовий результат до оподаткування на різниці, зазначені в ПКУ, відображають операції з імпорту послуг у податковому обліку виключно на підставі даних бухгалтерського обліку (пп. 134.1.1 ПКУ).
"Високодохідні" платники податку на прибуток (з річним доходом понад 20 млн. грн), а також ті платники, які не поставили у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств відмітку про непроведення коригувань, збільшують фінансовий результат на суму:
1) перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися під час формування фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних робіт, послуг над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки", під час здійснення контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ. Ці норми застосовуються за результатами податкового (звітного) року (пп. 140.5.2 ПКУ);
2) 30 % вартості робіт і послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних у (пп. 140.5.4 ПКУ):
– нерезидентів (у тому числі пов'язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ (Перелік № 1045) (ПЕРЕЛІК держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України);
– нерезидентів, організаційно-правову форму яких включено до переліку, затвердженого Кабміном України відповідно до пп. "г" пп. 39.2.1.1 ПКУ (Перелік № 480)( ПЕРЕЛІК організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи). Але якщо нерезидент надасть довідку або інший офіційний документ, що підтверджує сплату ним податку на прибуток (корпоративного податку), резидент може таке коригування не проводити (див. роз'яснення з категорії 102.13 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).
Разом з тим вимоги пп. 140.5.4 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою і сума таких витрат підтверджується за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, установленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту. При цьому якщо ціна придбання робіт і послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, установленої ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на різницю між вартістю придбання і вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки".

Податок на доходи нерезидента
Визначення послуг у податковому законодавстві дещо ширше, ніж у цивільному. Відповідно до пп. 14.1.185 ПКУ до послуг у податковому обліку відносять усі операції, що не належать до постачання товарів, зокрема так звані пасивні доходи (оренда, роялті, проценти тощо).
Тож у разі виплати нерезиденту доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, резидент зобов'язаний утримати податок із таких доходів за ставкою в розмірі 15 % за його рахунок (пп. 141.4.2 ПКУ). Водночас податковий агент має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (п. 103.2 ПКУ).
Останній перелік країн, з якими укладено договори про уникнення подвійного оподаткування станом на 01.01.2018, наведено в листі ДФСУ від 02.01.2018 р. № 78/7/99-99-01-02-02-17. Для звільнення від податку нерезидент повинен пред'явити відповідну довідку
Згідно з пп. "й" пп. 141.4.1 ПКУ не потрапляють під оподаткування податком на доходи нерезидента доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, передані, виконані, надані резиденту від такого нерезидента (постійного представництва). Тому "класичний" імпорт послуг не потрапляє під оподаткування податком на доходи нерезидентів.

ПДВ
Якщо отримані від нерезидента послуги вважаються наданими на території України, замовник зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання і сплатити ПДВ за ставкою 20 % за свій рахунок (п. 208.2 ПКУ).
Податківці зазначають, що для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків і зборів, за вирахуванням ПДВ, які включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Причому якщо податки (збори), нараховані (сплачені) нерезидентом на території своєї країни, включаються до договірної (контрактної) вартості наданих нерезидентом послуг, то вони включаються до бази оподаткування ПДВ. Ця вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Нацбанку України на дату виникнення податкових зобов'язань (див. роз'яснення з категорії 101.19 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).

Місце постачання послуг визначають відповідно до п. п. 186.2 – 186.4 ПКУ. За загальним правилом, наведеним у п. 186.4 ПКУ, ним є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. п. 186.2, 186.3 ПКУ. Особливості визначення місця постачання для більшості послуг розглядалися в статті "Експорт послуг: податковий облік".
Порядок адміністрування податкових зобов'язань з ПДВ, обчислених з вартості отриманих від нерезидента послуг з місцем постачання на території України, залежить від того, чи є отримувач послуг платником ПДВ.

Отримувач – платник ПДВ. Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, для отримувача послуг є дата події, що відбулася раніше (п. 187.8 ПКУ):
– дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату послуг;
– дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом.
У таких осіб податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, податкові зобов'язання за якою включено до податкової декларації відповідного звітного періоду, є підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту (п. п. 201.12, 208.2 ПКУ).
Покупець – платник ПДВ у разі отримання на митній території України послуг від нерезидента податкову накладну повинен заповнювати державною мовою. Але в разі неможливості перекладу платником ПДВ із іноземної мови на державну найменування нерезидента у ній заповнення рядка "Постачальник (продавець)" допускається без перекладу на державну мову.
Така податкова накладна теж підлягає реєстрації в ЄРПН (п. 208.2 ПКУ, п. п. 5, 9 Порядку № 1246).
Розрахунок коригування, який оформлюється до податкової накладної, складеної отримувачем послуг від нерезидента, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем таких послуг (п. 25 Порядку № 1307, п. 9 Порядку № 1246). Особливості оформлення такого розрахунку коригування описано в роз'ясненні з категорії 101.15 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).
Датою включення сум ПДВ до податкового кредиту є дата складання платником податків податкової накладної за такими операціями, за умови її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 198.2 ПКУ).
Процедуру впливу таких податкових накладних на показники реєстраційного ліміту податківці надали в роз'ясненні з категорії 101.17 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua).

Отримувач – неплатник ПДВ.
Юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які не є платниками ПДВ, під час отримання послуг від нерезидента, що оподатковуються ПДВ, також нараховують податкові зобов'язання. Податкову накладну вони не виписують, відповідно, права на податковий кредит у цьому разі немає.
Нараховані податкові зобов'язання зазначені особи показують у Розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (п. 208.4 ПКУ). Розрахунок подають окремо без декларації з ПДВ протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, у якому були такі операції. Нарахована в Розрахунку сума ПДВ підлягає сплаті до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем 20-денного строку (див. роз'яснення з категорії 101.19 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)). Якщо отримані від нерезидента послуги не вважаються наданими на території України, податкові зобов'язання за ними не нараховують. Такі послуги не показують у декларації з ПДВ. На це звертають увагу і контролери в роз'ясненні з категорії 101.23 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua). Податкову накладну в цьому випадку не оформлюють. Податкові зобов'язання з умовного постачання згідно з п. п. 198.5, 199.1 ПКУ не нараховують, оскільки платник необ'єктні послуги не надає, а отримує.