Безнадійна дебіторська заборгованість — це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності (п. 4 ПБО 10).

Отже, безнадійною може стати тільки поточна дебіторська заборгованість.
Слід зазначити, що дебіторська заборгованість ділиться на:

• довгострокову — не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу. Її обліковують на відповідному рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» (наприклад, довгострокову заборгованість покупців за відвантажені товари обліковують на субрахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість»);
• поточну — виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Також до складу такої заборгованості переводять ту частину довгострокової заборгованості, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу. Таке переведення здійснюють на дату, коли довгострокова заборгованість стала поточною (п. 12 ПБО 10). Наприклад, поточну дебіторську заборгованість з покупцями обліковують за Дт субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» (362 «Розрахунки з іноземними покупцями») — це так звана грошова дебіторська заборгованість (її ще називають «фінансовою»). А поточну дебіторську заборгованість постачальників обліковують на субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» (за деякими з них — на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами») — це так звана товарна дебіторська заборгованість.

Які факти свідчать про неповернення заборгованості боржником
Упевненість в неповерненні боргу може ґрунтуватися на фактах, які свідчать, що борг не буде погашено, наприклад, з таких причин:

• ліквідація боржника (в тому числі через банкрутство);
• прощення боргу (ст. 605 Цивільного кодексу);
• відхилення судом позову про стягнення заборгованості з боржника тощо.

При цьому законодавство не вимагає ототожнення безнадійної заборгованості в бухобліку з критеріями такої відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, у зв’язку з чим у платників податку на прибуток можуть виникати різниці, що впливають на об’єкт оподаткування.
Закінчення терміну позовної давності
Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (статті 256 та 257 Цивільного кодексу).

При цьому ст. 258 цього кодексу встановлено спеціальну позовну давність строком один рік (наприклад, у зв’язку з недоліками проданого товару). Для окремих видів вимог законом може встановлюватися і більш тривала позовна давність порівняно із загальною.
Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа дізналася (або могла довідатися) про порушення свого права або про особу, яка його порушила. А за зобов’язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається із закінченням строку виконання.
За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначено (або визначено моментом пред’явлення вимоги), перебіг позовної давності починається з дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання (пункти 1 та 5 ст. 261 Цивільного кодексу).

Якщо строк (період) виконання боржником зобов’язання не встановлено (або визначено моментом пред’явлення вимоги), кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги (якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства) (частина друга ст. 530 Цивільного кодексу).

Таким чином, позовна давність відраховується:

• з наступного дня після закінчення терміну виконання зобов’язань — якщо строк виконання зобов’язання визначено договором;
• з восьмого дня після дня пред’явлення вимоги — якщо цей термін не визначено.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку (ст. 264 Цивільного кодексу).

ДІЇ ОСОБИ, ЩО СВІДЧАТЬ ПРО ВИЗНАННЯ НЕЮ БОРГУ АБО ІНШОГО ОБОВ’ЯЗКУ (П. 4.4.1 ПОСТАНОВИ № 10):

• визнання боржником пред’явленої претензії
• зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає наявність боргу, а також прохання боржника про таку зміну договору
• письмове прохання відстрочити сплату боргу
• підписання уповноваженою посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, за якою виникла суперечка
• письмове звернення боржника до кредитора про гарантування сплати суми боргу
• часткова сплата боржником (або за його згодою іншою особою) основного боргу та/або сум санкцій

Дії бухгалтерської служби щодо безнадійної заборгованості
Якщо безнадійну дебіторську заборгованість виявляють за результатами інвентаризації, то в акті інвентаризації зазначають суми безнадійних боргів і заборгованостей, за якими минув термін позовної давності. До акта інвентаризації розрахунків додають довідку про таку заборгованість. У довідці зазначають найменування та місцезнаходження дебіторів, суми, причини, дати і підстави виникнення заборгованості. Висновки інвентаризаційної комісії відображаються у протоколі, який затверджує керівник підприємства (п. 7.5 розділу ІІІ, п. 2 розділу IV Положення № 879).
Якщо заборгованість списують не за результатами інвентаризації, потрібно оформити наказ (розпорядження) керівника підприємства на її списання.
Відповідно до п. 11 ПБО 10 правила обліку списання безнадійної дебіторської заборгованості такі:

• заборгованість виключають з активів з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів: Дт 38 «Резерв сумнівних боргів» Кт 361 (362);
• у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги (тобто грошову) списують з активів на інші операційні витрати: Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» Кт 361 (362) (на суму списання, що перевищує резерв сумнівних боргів);
• поточну дебіторську заборгованість, щодо якої не передбачено створення резерву сумнівних боргів, в разі визнання її безнадійною списують з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат: Дт 944 Кт 371 (377, 34).

Крім того, незалежно від джерела списання суму списаної дебіторської заборгованості обліковують на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» не менше трьох років з дати списання. Це потрібно для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового стану боржника.
Суму відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включають до складу інших операційних доходів (Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів»).
Остаточно дебіторська заборгованість із субрахунку 071 списується у таких випадках:

• після надходження суми відшкодування одночасно робиться запис Дт 30 «Каса» (31 «Рахунки в банках», Дт інших рахунків обліку активів) Кт 716;
• у зв’язку із закінченням терміну її обліку.

Отже, списання безнадійної дебіторської заборгованості можливе за рахунок резерву сумнівних боргів або інших операційних витрат.

Списання безнадійної дебіторської заборгованості в 1с

1. Створюємо в меню «Реалізація» документ «Коригування боргу»

Документ «Коригування боргу» призначений для ручного коригування боргу контрагента, в тому числі для фіксації в системі розміру заборгованосі контрагента на початку роботи з системою (операція введення початкових залишків). В документ підтягується контрагент та договір, за яким потрібно провести коригування боргу. В залежності від параметрів взаєморозрахунків з контрагентом, які зазначені в договорі, коригування боргу може бути проведено вцілому, по замовленням, по рахункам і по розрахунковим документам. В тому випадку, коли взаєморозрахунки ведуться по розрахунковим документам зі списку документів в полі «Угода»можна вибрати конкретний документ: «Реалізація товарів та послуг», «Надходження тварів та послуг», «Прибутовий касовий ордер» і т. ін. Працює як для дебіторської, так і для кредиторсткої заборгоаності.
При обранні потрібного контрагента та договора на закладці рахунки прописується рахунок 944 «Сумніві та безнадійні борги» та стаття витрат «Витрати на створення резерву сумнівних боргів».
При проведенні документа «Списання безнадійної дебіторської заборгованості» будуть такі проведення
Дт 944 на Кт 361, 362, 371 377, 34.


Безнадійна заборгованість в контексті податковго кодексу
Визначення безнадійної заборгованості наведено в п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу. Це заборгованість, що відповідає одній з ознак, наведених у табл. 1.
Таблиця 1
Податковий кодекс
Критерій віднесення
дебіторської заборгованості
до безнадійної
Роз’яснення
Підпункт «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14
Заборгованість за зобов’язаннями, за якими минув строк позовної давності
Слід розуміти заборгованість, за якою минув строк позовної давності в разі, якщо відповідні заходи щодо її стягнення не привели до позитивних наслідків. Під відповідними заходами мають на увазі пред’явлення претензії боржнику, звернення до суду, подання заяви про банкрутство боржника (листи № 1783 та № 8387)
Підпункт «б»
пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14
Прострочена заборгованість померлої фізособи при відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення
—
Підпункт «в»
пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14
Прострочена заборгованість осіб, які в судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими
—
Підпункт «ґ»
пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14
Прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує:
Безнадійною можна вважати заборгованість за умови, що кредитор вжив відповідних заходів для її стягнення, які не привели до позитивного результату (лист № 27022)
мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство
Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги1 кредитора (кредиторів) до боржника2 сукупно становлять не менше ніж 300 МЗП (з 01.01.2018 р. — 1 116 900 грн (3 723 грн. × 300), які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку (частина третя ст. 10 Закону № 2343)
для фізосіб — заборгованість, що не перевищує 25 % МЗП (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб)3
Якщо сума заборгованості фізособи, простроченої більше 180 днів, перевищує 25 % МЗП (у 2018 р. — це 930,75 грн (3 723 × 25 %), то сума такого перевищення не розглядається як безнадійна заборгованість (листи № 1870 та 5382)
Підпункт «д»
пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14
Актив у вигляді корпоративних прав або неборгових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юрособу у зв’язку з його ліквідацією
Корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на: його участь в управлінні організацією; отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі її ліквідації; інші правомочності, передбачені законом і статутними документами (пп. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу)
Підпункт «е»
пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14
Сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року
Лотерея — це масова гра (незалежно від її назви), умови проведення якої передбачають розіграш призового фонду між гравцями. Приз у лотереї має випадковий характер, і територія її проведення не обмежується одним приміщенням (будівлею). Діяльність з проведення лотерей регулює спеціальний закон. Не вважаються лотереєю ігри, що проводяться на безкоштовних засадах юрособами і підприємцями з метою реклами товару (платної послуги), сприяння їх продажу (надання) за умови, що організатори цих ігор витрачають на їх проведення свій прибуток (дохід) (пп. 14.1.101 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
Така безнадійна заборгованість включається до доходу суб’єктів, які здійснюють випуск і проведення лотерей4 (пп. 14.1.271 п. 14.1 ст. 14 Кодексу)
Підпункт «є»
пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14
Прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності її майна, за умови, що дії з примусового стягнення майна боржника не привели до повного погашення заборгованості
При відсутності майна у боржника — фізичної особи або юридичної особи для повного погашення заборгованості визнання її безнадійною можливо за умови, що здійснені виконавцем заходи згідно із Законом № 1404 щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника відсутнє. Це повинно підтверджуватися постановою держвиконавця про повернення виконавчого документа в порядку і на умовах, визначених цим Законом (листи № 1290 та № 1291)
Підпункт «ж»
пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14
Заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати свідчать про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) і видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарювання (ст. 14 Закону № 671)
Підпункт «з»
пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14
Заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами або припинених як юрособи у зв’язку з їх ліквідацією
Достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною є:
наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої на судовому засіданні за участю сторін;
припинення юрособи, підтверджене записом в Єдиному держреєстрі про державну реєстрацію припинення юридичної особи (лист № 2324)
1Безспірні вимоги кредиторів — це грошові вимоги, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
2Боржник — це юрособа — суб’єкт підприємницької діяльності або фізособа за зобов’язаннями, що виникли у останньої у зв’язку із здійсненням нею підприємницької діяльності, не здатна виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов’язання після настання встановленого строку їх виконання, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження (частина перша ст. 1 Закону № 2343).
3Поширюються на заборгованість фізосіб, не пов’язану із здійсненням ними підприємницької діяльності, оскільки для заборгованості фізосіб, пов’язаної з їх підприємницькою діяльністю, загальні положення про банкрутство встановлено ст. 90 вищезазначеного Закону.
4Така безнадійна заборгованість належить до безнадійної кредиторської заборгованості.