Податок на додану вартість (далі - ПДВ) — це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).
Непрямі́ пода́тки — це податки на товари, послуги, що встановлюються у вигляді надбавки до ціни або тарифу, оплачуються покупцями при купівлі товарів,  отриманні послуг, а в бюджет вносяться продавцями чи рідше виробниками цих товарів та послуг. До непрямих податків також належить всім нам відомий акцизний податок.
Головним недоліком непрямих податків, а особливо ПДВ є те, що вони здійснюють значний вплив на загальні процеси ціноутворення і їх фактично сплачує кінцевий споживач.
Платники ПДВ :
1) будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст. 183 ПКУ;
2) будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
3) будь-яка особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ), а також:
- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;
 -особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із ПКУ, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.
Норми п. 180.1 ст. 180 ПКУ не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб’єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у п. 197.7 ст. 197 ПКУ;
4) особа, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
5) особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;
6) особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 МКУ), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;
7) особа, яка уповноважена вносити податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
8) особа – інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов’язаний з виконанням угоди про розподіл продукції;
9) особа, визначена у п.п. «д» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
На спрощеній ПДВшникам доступні:
·              3-я група —, для них ставка ЄП 3% від доходу, а не 5%, як у неплатників ПДВ;
·              4-а група .

Чому компанії-покупці хочуть працювати з постачальниками із ПДВ
Якщо ви плануєте працювати з покупцями — платниками ПДВ, для вас теж бажаний статус ПДВшника, і ось чому.
Ваш покупець — платник ПДВ, а ви — постачальник без ПДВ, виходить, якщо покупець укладе з вами угоду, він не отримає податковий кредит і не зможе зменшити своє податкове зобов'язання, і, як наслідок, йому доведеться сплатити більшу суму податку до бюджету.
Якщо постачальник — ви, для вас не такий важливий ПДВ-статус покупця, він просто дорожче купує товар, бо в його вартість включений ПДВ.
Як зареєструватися платником ПДВ
На загальній системі обов'язково реєструватися платником ПДВ, якщо обсяг доходу за останні 12 календарних місяців перевищив 1 млн. грн. (ст. 181 ПКУ).
Для єдинників такого зобов'язання немає. Реєструватися платником ПДВ — ні, законодавство не вимагає цього від вас.
При держреєстрації ФОП. Разом із реєстраційною заявою держреєстратору подається заява про реєстрацію платником ПДВ із зазначенням бажаної дати реєстрації (п. 183.7 ПКУ).
Добровільна реєстрація платниками ПДВ на 3-й групі:
·              при зміні ставки ЄП з 5% на 3%;
·              при зміні групи ЄП: з 1-ї або 2-ї переходите на 3-ю зі ставкою ЄП 3%.
Зміна системи оподаткування. Ви обов'язково маєте отримати статус платника ПДВ при переході зі спрощеної системи на загальну, якщо сума оподатковуваних ПДВ операцій за останні 12 місяців перевищила 1 млн грн.
При переході із загальної на спрощену. Якщо на загальній системі мали статус платника ПДВ, а на спрощеній хочете працювати без ПДВ, наприклад на 2-й групі, просто відмовтеся від реєстрації платником ПДВ
Заява на реєстрацію платником ПДВ. Заяву можна подати в кабінеті платника .
Строки подання залежать від того, добровільно реєструєтеся платником ПДВ чи ні (п. 183.9 ПКУ):
1.           Дохід за 12 календарних місяців перевищив 1 млн грн. Причина реєстрації платником ПДВ, яку вказуєте в заяві — п. 181.1 розділу V ПКУ.Подати заяву треба протягом 10 днів місяця, що настає за місяцем перевищення (п. 183.2 ПКУ). Платником ПДВ станете з дня внесення запису до реєстру платників ПДВ. Якщо не зареєструватися вчасно і це виявлять податківці під час перевірки, вам нарахують штрафи, виходячи із зобов'язань за весь період, коли ви працювали без ПДВ, а повинні були. Штраф: 25% від суми зобов'язань за перше порушення, 50% за повторні.
2.           Добровільно реєструєтеся платником ПДВ. Причина реєстрації для заяви — п. 182.1 розділу V ПКУ. Новостворені СПД подають заяву не пізніше ніж за 10 днів до початку місяця, з якого планують стати ПДВшником. 
3.           Перехід зі спрощеної системи на загальну, якщо перевищено 1 млн грн доходу. Причина для заповнення заяви — п. 181.1 розділу V ПКУ. Подати сділ не пізніше 10-го числа першого місяця, з якого перейшли на ЗС. Якщо подаєте заяву заздалегідь, платником ПДВ станете з дня внесення запису до реєстру ПДВшників, а це може бути до переходу на ЗС.
4.           Перехід зі спрощеної системи на загальну, у момент переходу ліміт в 1 млн грн не перевищений. Причина переходу — п. 183.4 розділу V ПКУ, а також п. 182.1 розділу V ПКУ. Подати заяву можна не пізніше ніж за 10 днів до початку місяця, з якого плануєте стати ПДВшником (п. 183.9 ПКУ).
5.           Змінюєте ставку ЄП на 3-й групі з 5% на 3%. Причина переходу в заяві — пп. «в» п. 293.8 розділу XIV ПКУ та п. 183.4 розділу V ПКУ. Подати заяву слід не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку місяця, з якого буде застосовуватися нова ставка. 
6.           Переходите із загальної системи на спрощену на 3-ю групу з ПДВ. Причина переходу в заяві — пп. «в» п. 293.8 розділу XIV ПКУ. Подати заяву треба не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку кварталу, з якого почнете працювати на спрощеній системі.
Якщо у податківців немає причин відмовити в реєстрації, до реєстру платників ПДВ ваш СПД внесуть протягом 3 днів з моменту подання заяви (п. 183.9 ПКУ). Присвоять індивідуальний податковий номер (ІПН), це 12-значний код, за яким ваше підприємство будуть ідентифікувати в податковій звітності.
Перевірити свої дані в реєстрі платників ПДВ, там же можете перевіряти ПДВ-статус контрагентів.
Якщо в суб’єкта підприєницької діяльності (СПД) змінюється адреса, ПІБ підприємця, Вам потрібно подати заяву про внесення змін до реєстру. А якщо закриваєте ФОП – знятися з реєстрації платником ПДВ.
ВАЖЛИВО!!! При імпорті товарів - сплата податку на митниці здійснюється без реєстрації, п.п.181.2 ст. 181 ПКУ
Об’єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, ..;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Поняття постачання товарів визначено п.п.14.1.191 п.14.1 ст. 14 ПКУ:
постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Постачанням товарів також вважаються (п.п.14.1.191 п.14.1 ст. 14 ПКУ):
а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг … чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;
б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;
в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини 
·              (безоплатна передача майна іншій особі;
·              передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; 
·              передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);
г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;
д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;
е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.
Виникнення об’єкта оподаткування напряму пов’язане з місцем постачання товарів/послуг, і ним є митна територія України. Особливості визначення місця постачання прописано в статті 186 ПКУ. 
Місцем постачання товарів відповідно до п. п. 186.1 ст. 186 ПКУ є.:
а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);
б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;
в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
Місцем постачання послуг відповідно до п. п. 86.2. ст.86 ПКУ є:
186.2.1. місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме:
а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;
б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;
в) послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;
г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном;
 
186.2.2. фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном:
а) послуг агентств нерухомості;
б) послуг з підготовки та проведення будівельних робіт;
в) інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується;
186.2.3. місце фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів.
186.3. Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:
а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);
б) рекламні послуги;
в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;
г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця;
ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;
д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж;
е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;
є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті;
ж) надання транспортно-експедиторських послуг.
Важливим моментом є те, що у ряду специфічних послуг відповідно до п.п.186.3.ст. 186 ПКУ, таких як маркетингові, консультаційні, інжинірингові, місцем постачання є місце реєстрації отримувача послуг. І якщо це нерезидент, то такі послуги надаються не на ми ній території України, а відповідно не є об’єктом оподаткування.
186.4. Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.
Не оподатковуються ПДВ страхові послуги, зарплати, дивіденди, роялті, ввезені на територію України товари, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, на адресу одного одержувача — юрособи чи ФОП. Усі операції перераховані в ст. 196 ПКУ.
·              Не є об'єктом оподаткування операції з:
196.1.1. випуску (емісії), … цінних паперів, … включаючи … сертифікати …деривативи, а також корпоративні права…
196.1.2. передачі майна у схов … у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;
повернення майна із схову 
нарахування та сплати процентів або комісій 
передачі майна в заставу ..повернення такого майна із застави …;
196.1.3. надання послуг із страхування…
196.1.4. обігу банківських металів, …; випуску, обігу та погашення лотерейних білетів, 
196.1.5. надання послуг платіжних організацій платіжних систем
196.1.6. виплат у грошовій формі заробітної плати …;
 
196.1.7. реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.
При здійсненні спільної (сумісної діяльності) передача товарів (робіт, послуг) на окремий баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається постачанням таких товарів (робіт, послуг);
196.1.8. постачання позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти;
196.1.16. ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро;
196.1.17. ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, у несупроводжуваному багажі;
- ввезення на митну територію України товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, на адресу одного одержувача - юридичної особи або фізичної особи - підприємця в одній депеші від одного

відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях;
ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 100 євро, для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях;
196.1.18. ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення;
ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 72 годин;
ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 50 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин;
 
·              Операції, звільнені від оподаткування
197.1.1. постачання продуктів дитячого харчування та товарів дитячого асортименту для немовлят за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
197.1.2. постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках. До таких послуг належать послуги з:
а) виховання та навчання дітей, які постачаються дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв, будинками культури (гра на музичних інструментах, хореографія, образотворче мистецтво, гуртки (факультативи) іноземних мов, комп'ютерного навчання);
б) утримання, виховання та навчання дітей у дошкільних навчальних закладах як у межах обсягу, установленого навчальними планами і програмами, так і понад зазначений обсяг;
в) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються загальноосвітніми навчальними закладами I-III ступенів;
г) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються професійно-технічними навчальними закладами;
ґ) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються вищими навчальними закладами, у тому числі для здобуття іншої вищої та післядипломної освіти;
д) навчання слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів;
е) повторного вивчення відрахованими студентами (курсантами) окремих дисциплін і курсів з подальшим складенням іспитів;
є) навчання аспірантів і докторантів;
ж) приймання кандидатських іспитів;
з) надання наукових консультацій для осіб, які підвищують кваліфікацію самостійно;
и) довузівської підготовки;
і) проведення лекцій з питань науки і техніки, культури та мистецтва, фізичної культури і спорту, правових знань, туризму і краєзнавства;
ї) надання консультацій для учнів, вихованців, студентів, курсантів понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами, для аспірантів, докторантів;
й) організації літніх мовних курсів, шкіл, семінарів; групових та індивідуальних занять фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортивних залах і плавальних басейнах, на тенісних кортах для дітей, учнів і студентів;
197.1.3. постачання:
а) технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), послуги з їх ремонту та доставки; товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для інвалідів та інших пільгових категорій населення, визначених законодавством України за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
б) комплектуючих і напівфабрикатів для виготовлення технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для інвалідів та інших пільгових категорій населення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
в) легкових автомобілів для інвалідів уповноваженому органу виконавчої влади з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та коштів фондів загальнообов'язкового державного страхування, а також операції з їх безоплатної передачі інвалідам;
197.1.4. постачання послуг із доставки пенсій, страхових виплат та грошової допомоги населенню (незалежно від способу доставки) на всіх етапах доставки до кінцевого споживача;
197.1.5. постачання послуг з охорони здоров'я закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім таких послуг:
197.1.6. постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей-інвалідів;
197.1.7. постачання послуг з:
а) утримання дітей у дошкільних навчально-виховних закладах, школах-інтернатах;
б) утримання осіб у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинках-інтернатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатах, реабілітаційних установах, територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
в) харчування та облаштування на нічліг та надання інших соціальних послуг бездомним особам у центрах обліку, закладах соціального захисту для бездомних осіб, а також особам, звільненим з місць позбавлення волі, у центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі;
ґ) харчування, забезпечення майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються особам, які утримуються в установах пенітенціарної системи, а саме:
д) харчування, забезпечення майном, комунально-побутовими та іншими соціальними послугами за рахунок державних коштів, що надаються особам, які утримуються в реабілітаційних установах, територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг), установах, підприємствах, організаціях всеукраїнських громадських організацій інвалідів та їх спілок, які займаються реабілітацією, оздоровленням та фізкультурно-спортивною діяльністю, центрах обліку та закладах соціального захисту для бездомних осіб, центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, санаторіях для ветеранів та інвалідів, будинках-інтернатах для громадян похилого віку, інвалідів та дітей-інвалідів, психоневрологічних та спеціалізованих будинках-інтернатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатах;
197.1.8. постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.
197.1.9. постачання релігійними організаціями культових послуг та предметів культового призначення за переліком, 
197.1.10. постачання послуг з поховання та постачання ритуальних товарів державними та комунальними службами, 
197.1.13. безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках та прибудинкових територій, присадибних земельних ділянок відповідно до законодавства, а також постачання послуг, отримання яких згідно із законодавством є обов'язковою передумовою приватизації житла, прибудинкових територій багатоквартирних будинків, присадибних земельних ділянок;
197.1.15. надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
197.1.16. безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.
Норми цього підпункту поширюються також на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб'єкти операції платниками податку;
197.1.18. постачання державних платних послуг фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством надавати зазначені послуги, обов'язковість отримання (надання) яких установлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, видачу ліцензії, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо;
197.1.19. надання послуг з реєстрації актів цивільного стану державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством;
197.1.21. постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства 
197.1.23. безкоштовної передачі приладів, обладнання, матеріалів, крім підакцизних, науковим установам та науковим організаціям, вищим навчальним закладам III-IV рівнів акредитації, внесеним до Державного реєстру наукових організацій, яким надається підтримка держави;
197.1.24. постачання в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров'я та надання матеріальної допомоги (в межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць на одну особу) продуктами харчування власного виробництва та послуг з обробки землі багатодітним сім'ям, ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, інвалідам, одиноким особам похилого віку, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров'я;
197.1.25. постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації ..
197.1.26. передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави …
197.1.31. створення, постачання, просування, реставрація і розповсюдження національного культурного продукту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
197.8. Звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).
197.11. Звільняються від оподаткування операції із:
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України "Про гуманітарну допомогу".
197.15. Звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.
Ставки ПДВ: 0% і 7%, 14%,  20% бази оподаткування, тобто вартості товару. Основною є ставка 20 %.

Що таке УКТ ЗЕД? 
Код УКТ ЗЕД – це код українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності, який прив’язаний до певної групи товарів. У кожної групи чи підгрупи товарів є власний код УКТ ЗЕД, що дозволяє ідентифікувати товар. Код УКТ ЗЕД використовується при митному оформленні товарів – це його головне призначення. До нього прив’язані практично всі мита та акцизи. Однак є ще одне його досить серйозне застосування –  податкові накладні (ПН). 
Код УКТ ЗЕД зазначається в усіх ПН, окрім тих, що стосуються робіт і послуг. Даний код проставляють при постачанні не тільки імпортних і підакцизних, а взагалі будь-яких товарів (пп. «і» п. 201.1 ПКУ). Для нього у накладний відведена спеціальне поле (графа 3.1). Як виняток, код УКТ ЗЕД не потрібно вказувати у ПН, що складаються на підставі п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ. Перелік кодів УКТ ЗЕД можна знайти в Законі «Про митний тариф України» від 04.06.2020 р. № 674 (далі – Закон № 674). При зазначенні товарів вітчизняного виробництва достатньо 4 перші цифри коду, але за бажанням можна зазначати код УКТ ЗЕД повністю. Для імпортних та підакцизних товарів код потрібно зазначати завжди повністю, тобто всі 10 цифр.
Звертаємо увагу, що не можна у податкову накладну вносити код з непарною кількістю знаків, наприклад 5, 7 або 9
Виняток – умовні коди товарів по відсутніх в УКТ ЗЕД позиціях, які запропоновані самими ж податківцями, де кількість знаків 5. В усіх інших випадках кількість знаків у коді має бути тільки парна, тобто 4, 6, 8 або 10.
Код УКТ ЗЕД зазначається у графі 3.1 податкової накладної без крапок, пробілів, ком чи інших розділових знаків. Також існує пов’язана графа 3.2, у якій проставляється позначка «Х» у разі якщо постачається імпортований товар.
Мінімальна кількість цифр коду УКТ ЗЕД у ПН для товарів українського походження – 4. Однак при цьому позначка «Х» у графі 3.2 ПН має бути відсутня.
Щодо кількості цифр, то зверніть увагу:
·              якщо була допущена помилка у будь-якій цифрі коду УКТ ЗЕД після 4-х обов’язкових для вітчизняного товару – це все одно вважається помилкою, тобто таку ПН треба виправляти;
·              при скороченні кодів – повний код і скорочений вважаються різними кодами, а тому ПН може бути блокована. Наприклад, коли у Таблиці даних повний код, а у ПН було вказано скорочений.
Перед скороченням кодів УКТ ЗЕД згадайте, якими вони були у Таблиці даних, якщо таку подавали
Коди УКТ ЗЕД та назви товарів у податковій накладній мають відповідати таким у первинних документах
Облік ПДВ
З моменту реєстрації ПДВшником ви зобов'язані виділяти у вартості вашого товару/роботи/послуги ПДВ і оформляти всі операції податковими накладними.
І якщо, приміром, раніше ФОП працював на спрощеній системі без бухгалтера, то на ПДВ без фахівця з ведення обліку вам не обійтися. Це ціла система зі своїми нюансами та розрахунками.
Дата викикнення податкових зобов’язань.
З урахуванням того, що процес створення доданої вартості, а відтак виникнення об’єкта оподаткування у СГД пов’язаний з оплатою такої вартості, а звітним податковим періодом для ПДВ є місяць, - на практиці виникає ситуація, коли постачання товарів/послуг та їх оплата припадають на різні податкові періоди. А тому в обліку потрібно чітко розуміти та контролювати дату виникнення податкових зобов’язань.
Відповідно до статті 187 ПКУ, Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 187.6. ст. 186 ПКУ, Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).
Відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ, Платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.
Для цілей цього пункту послугами (роботами), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, обслуговування димових та вентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем, прибирання будинкової та прибудинкової території, купівлі електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, а також інші послуги, які надаються житлово-експлуатаційними конторами чи управителями багатоквартирних будинків зазначеним у цьому пункті покупцям за їхній рахунок.
 Важливим нюансом (виключенням із загального правила) в адмініструванні експортно-імпортних постачань є те, 
що відповідно до п. п. 187.11. ст. 187 ПКУ Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера, тобто отримання авансових платежів по експортному контракту або здійснення авансових платежів по імпортному контракту не впливає на формування податкових зобов’язань/ податкового кредиту.



Ключові поняття для обліку ПДВ.
·              Податкове зобов'язання — загальна сума ПДВ, яка міститься у вартості проданих вами товарів/робіт/послуг за місяць. Часто називають ще «вихідний ПДВ».
·              Податковий кредит — загальна сума ПДВ, яка міститься в складі вартості придбаних вами товарів/робіт/послуг за період. Часто називають ще «вхідний ПДВ». На цю суму ви зменшуєте своє зобов'язання з ПДВ.
Податковий кредит з ПДВ.
Податковий кредит з ПДВ (далі –  ПК) – це сума податку, яка сплачується (нараховується) у таких ситуаціях (п. 198.1 ПКУ):
·              придбання або виготовлення товарів, робіт та послуг;
·              придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів;
·              отримання послуг, які надані нерезидентом на митній території України;
·              отримання послуг на митній території України;
·              ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
·              ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Це сплата так званого «імпортного» ПДВ.
Різниця між цими величинами — це сума ПДВ, яку потрібно буде сплатити до бюджету, якщо податкове зобов'язання більше кредиту і значення додатне.
А от якщо податковий кредит вище зобов'язання, ця сума підлягає відшкодуванню вам із бюджету держави.
Всі господарські операції стосовно постачання товарів/послуг при їх документуванні оформляються у вигляді таких первинних документів як: 
·              видаткова накладна, 
·              акт про надання виробничих послуг
·              платіжне доручення вхідне (прибутковий касовий ордер)
Саме ж податкове зобов’язання звітного періоду в тому числі напряму залежить від того, яка з подій в звітному періоді стається першою.
Як виглядає процес обліку протягом місяця:
1.           Формуєте податкове зобов'язання. всі вихідні первинні документи оформляєте з виділенням суми ПДВ у вартості товару. За першою подією (п. 187.1 ПКУ) — продали товар або отримали передоплату від покупця — виписується і реєструється податкова накладна клієнту. Якщо припустилися помилки або товар вам покупець повернув, проводиться коригування накладних.
2.           Податковий кредит. Коли купуєте протягом місяця товари/роботи/послуги у платників ПДВ, вам постачальники реєструють податкові накладні. Важливо: якщо постачальник — неплатник ПДВ, вартість таких товарів включити до податкового кредиту ви не можете.
3.           За результатами місяця підраховуються суми податкового зобов'язання і податкового кредиту й відображаються в податковій декларації з ПДВ. Якщо зобов'язання більше за кредит, різницю потрібно сплатити в бюджет, якщо менше — платити нічого не потрібно, цю різницю вам може компенсувати бюджет. На включення податкової накладної до податкового кредиту відводиться 1095 днів (ст. 198.6 ПКУ). Тож, якщо постачальник не вчасно зареєстрував вам податкову накладну, можете включити її в кредит у наступних періодах. Буває і так: у вас більшість постачальників ПДВшники і загальна сума вхідного ПДВ перевищує вихідний. Тоді різницю можна подати на бюджетне відшкодування. Або перенести на наступний період.
4.           Заповнюєте і подаєте податкову декларацію і, якщо є ПДВ до сплати, платите.
Облік ПДВможе бути в ручний, автоматизований, або через кабінет платника або програму M.E.Doc можна вести і контролювати облік ПДВ. Можна вивантажувати і надсилати документи контрагентам, контролювати своєчасну реєстрацію накладних з їхнього боку, подавати звітність, поповнювати свій спецрахунок із ПДВ.
Як формувати ціну на товар з урахуванням ПДВ
Розглянемо на прикладі.
ФОП 3-ї групи ЄП, платник ПДВ, купив товари на суму 2100 грн, у т. ч. ПДВ, і отримав від продавця податкову накладну.
У цій вартості вже є вхідний ПДВ, його легко порахувати, розділивши вхідну суму на 6 (чому саме на 6: це негласне правило розрахунку, бухгалтери використовують для зручності).
Вхідний ПДВ = 2100/6= 350 грн, а вартість закупівлі товару без ПДВ = 2100 – 350 = 1750 грн. Ці суми є в податковій накладній від постачальника.
ФОП хоче продати цей товар зі своєю націнкою і з урахуванням вихідного ПДВ.
Вартість закупівлі товару без ПДВ — 1500 грн. ФОП хоче закласти націнку 500 грн.
Ціна реалізації без ПДВ дорівнює: 1500+500 = 2000 грн. Тепер на цю ціну слід нарахувати 20% ПДВ.
2000 × 20% = 400 грн — це ваше податкове зобов'язання.
Ціна реалізації товару з ПДВ становить: 2000 + 400 = 2400 грн.
Що отримуємо:
·              податковий кредит (вхідний ПДВ) — 250 грн,
·              податкове зобов'язання (вихідний ПДВ) — 400 грн;
ПДВ до сплати = 400 − 250 = 150 грн.
ПДВ додатний (податковий кредит менше податкового зобов'язання), потрібно сплатити його в бюджет.
Бувають ситуації, коли постачальники — неплатники ПДВ податкові накладні не надають. А отже, ви не можете включити в податковий кредит вартість ПДВ з таких товарів, відтак втрачаєте частину вхідного ПДВ.
Виходить більша різниця між податковим кредитом і зобов'язанням, і до бюджету доведеться сплатити більшу суму ПДВ. Саме тому СПД-ПДВшникам невигідно мати постачальників — не ПДВшників.
Буває і навпаки: більшість постачальників ПДВшники, і загальна сума вхідного ПДВ перевищує вихідний ПДВ. Тоді різницю можна подати на бюджетне відшкодування.
Реєстрація податкових накладних
Податкова накладна реєструється у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Це база, яку адмініструє ДПС. Порядок реєстрації податкових накладних визначений постановою Кабміну від 29.12.2010 № 1246 (далі – Порядок № 1246). У цій же базі реєструються й розрахунки коригування до податкових накладних. ЄРПН – це складова системи електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ).
У продавця при продажі податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату події, що сталася раніше, а саме, або на дату зарахування коштів від покупця, або на дату складення документа, що засвідчує факт переходу права власності на таку нерухомість.
Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Тобто, існує правило першої і другої події, яка операція відбулася раніше – отримання авансу/зарахування коштів чи реалізація товарів, робіт, послуг.
Розглянемо терміни реєстрації податкових накладних у звичайний період.

Якщо порушенні загальні терміни, вказані у таблиці, то зареєструвати можна будь-коли протягом терміну 1095 днів, але зі штрафом за несвоєчасну реєстрацію.
Касовий метод реєстрації ПДВ.
Відповідно до пп. 14.1.266 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з р. V ПКУ — це метод податкового обліку, за яким:
— дата виникнення податкових зобов’язань — дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають постачанню) ним товарів (послуг);
— дата віднесення сум податку до податкового кредиту — дата списання коштів із рахунків платника податку, відкритих в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають постачанню) йому товарів (послуг).
Отже, на відміну від правила «першої події», за касовим методом дата виникнення податкових зобов’язань/відображення податкового кредиту виникає за датою отримання/надання оплати за товари/послуги (у грошовій або іншій формі), а постачання/отримання товарів/послуг до ПДВ-наслідків не призводить.
НА ЗАМІТКУ
Під іншими видами компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають постачанню) товарів/послуг податківці розуміють, зокрема:
— зарахування зустрічних однорідних вимог (див. роз’яснення ДПС із категорії 101.07 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua));
— залік передоплати за одним договором у рахунок іншого договору (див. ІПК ГУ ДПС у Донецькій області від 28.01.2020 р. № 322/ІПК/05-99-04-01);
— списання касовиком простроченої дебіторської заборгованості за поставлені та не оплачені товари/послуги (див. ІПК ДПСУ від 23.01.2020 р. № 261/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). Хоча раніше податківці не наполягали на нарахуванні ПДВ-зобов’язань за фактом списання дебіторської заборгованості (див. лист Міжрегіонального ГУ ДФС від 16.09.2015 р. № 21853/10/28-10-06-11);
— відступлення права вимоги (див. ІПК ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 18.06.2018 р. № 2685/ІПК/04-36-12-01-16);
— розрахунки векселем (див. ІПК ДФСУ від 26.12.2017 р. № 3132/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Коли застосовують касовий метод
Просто так почати застосовувати касовий метод не вдасться. Він установлений лише для певних операцій, перелік яких чітко визначений ПКУ. Причому для більшості з них касовий метод є обов’язковим.
Наведімо перелік таких операцій в таблиці.

* Постачальники вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД замість касового методу можуть застосовувати «вугільну» ПДВ-пільгу, передбачену п. 45 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ. Причому в періоді застосування «вугільної» пільги діє правило «першої події» (див. ІПК ДПСУ від 16.01.2020 р. № 127/6/99-00-07-03-02-06/ІПК та від 27.12.2019 р. № 2187/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).
** До 23.05.2020 право на застосування касового методу мали лише підрядники, які безпосередньо укладають договір будівельного підряду із замовником (див. ІПК ДФСУ від 01.02.2018 р. № 408/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Отже, обрати касовий метод за бажанням можна лише за операціями з виконання підрядних будівельних робіт. Причому для цього не варто подавати до контролюючих органів будь-яких заяв чи повідомлень. Однак потрібно проставити позначку у відповідному полі в кінці декларації з ПДВ, починаючи зі звітного періоду, з якого платник податку почав застосовувати касовий метод.
Крім того, про застосування касового методу слід зазначити й у розпорядчому документі про облікову політику. Якщо платник податку бажає відмовитися від застосування касового методу податкового обліку, то таку відмову здійснюють із початку року шляхом унесення відповідних змін до облікової політики підприємства (див. роз’яснення ДПС із категорії 101.06 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
!!!Згідно з п. 187.7 ПКУ в разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів ПДВ-зобов’язання нараховують за датою зарахування грошових коштів на рахунок платника. Проте не плутайте спецправило п. 187.7 ПКУ з касовим методом. Адже вимоги цього пункту стосуються винятково податкових зобов’язань із ПДВ, а податковий кредит визнають у загальновстановленому порядку за правилом «першої події» згідно з п. 198.2 ПКУ (див. роз’яснення ДПС із категорії 101.13 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)). Відповідно, позначку про застосування касового методу в разі застосування п. 187.7 ПКУ в декларації з ПДВ проставляти не треба.
Реєстрації податкових накладних у воєнний час.
В умовах воєнного стану багато платників податків взагалі не мали змоги зареєструвати податкові накладні, починаючи з 24 лютого 2022 року і при цьому не працював і сам ЄРПН. Спочатку таким платникам податків надавався час провести реєстрацію у 6-місячний строк після завершення воєнного стану. Але з 27 травня 2022 року набрав чинності Закон від 12.05.2022 № 2260 (далі – Закон № 2260). За ним незареєстровані під час воєнного стану податкові накладні слід зареєструвати у строки, які наведено у таблиці нижче (оновлений п. 69.1 підрозд. 10 Перехідних положень ПК).

Наведені у таблиці строки стосуються лише тих податкових накладних і РК, які мали бути зареєстрованими за звичайними термінами у період, який починається з 24 лютого 2022 року. Це не тільки податкові накладні по операціях цього періоду, але й можуть бути податкові накладні й РК, які складені були у період з 01 по 15 лютого 2022 року, так як стандартними термінами їхньої реєстрації мали бути дні з 16 по 28 лютого 2022 року. Зазвичай платники податку реєструють накладні ближче до кінця відведеного терміну, тому що планують ПДВ «до сплати».
Операційний день – це та частина, дня, коли система здійснює приймання податкових накладних і розрахунків коригувань до них. ЄРПН працює з 08.00 до 20.00 (п. 3 Порядку № 1246). І лише в робочі дні. Впродовж операційного дня не повинні проводитися технічні роботи та регламентні роботи, але ДПС далеко не завжди дотримується даного правила.
Як виняток, ЄРПН працює також у святковий, неробочий, вихідний день, якщо на нього припадає:
·              15-е число;
·              останній день місяця
Все це крайні дні реєстрації накладних. У такі дні база має працювати, аби забезпечити можливість користувачам зареєструвати податкову накладну вчасно. Наприклад, може працювати в п’ятницю (звичайний робочий день), не працювати в суботу (вихідний), але працювати у неділю (якщо неділя – це 15-е число або останній день місяця).
На час воєнного стану в правилах операційного дня реєстрації податкових накладних змін не було. 
Податковий кредит неможливий без зареєстрованої податкової накладної. Навіть якщо здійснена попередня оплата за правилом першої події податкового кредиту не буде, поки продавець не зареєструє податкову накладну. Це слід брати до уваги при складання податкових декларацій. Ні дата постачання, ні попередня оплати не можуть бути «автоматичними» підставами для визнання посадкового кредиту без реєстрації накладної. Податковий кредит можливий лише у місяці, на який припадає реєстрація податкової накладної постачальником.
Тому, податковий кредит визнаємо лише після реєстрації податкової накладної постачальником.
Виняток, коли податковий кредит може формуватися на основі первинних документів, а не зареєстрованих ПН/РК, – це лютий, березень, квітень і травень 2022 року, тобто перші місяці воєнного стану. Однак навіть у такому випадку ПН/РК усе одно потребують реєстрації. Після цього у разі потреби податковий кредит має бути відкоригований шляхом подачі уточнюючих податкових декларацій.
Нова електронна форма податкової накладної у електронному кабінеті має код J/F1201013. З відновленням роботи ЄРПН після 27 травня 2022 року реєстрація має відбуватися саме за нею.
Умови реєстрації податкової накладної
Серед загальних, дотримання яких є умовою реєстрацію податкової накладної у ЄРПН є:
·              заповнення всіх необхідних реквізитів, у т.ч. й коду ознаки джерела податкового номера;
·              дотримання термінів реєстрації;
·              дотримання ліміту реєстрації (розрахунок ліміту наведено в п. 2001.3 ПКУ);
·              дотримано всі умови використання кваліфікованого електронного підпису;
·              накладну пропустила система виявлення ризикових податкових накладних. Сумнівна податкова накладна може бути призупинена у реєстрації (так зване «блокування» податкових накладних).
Щодо останньої умови, то детально система моніторингу ПН враховує ризиковість господарської операції та податкову історію платника податків.
Краще не відкладайте реєстрацію податкових накладних на останній день, а тим більше – останні години операційного дня роботи ЄРПН, тому що вона може вчасно потрапити до ЄРПН, а квитанцію №2 Ви отримаєте вже наступного дня. Така ситуація в майбутньому може призвести до судових процесів.
Реєстрацію податкової накладної здійснює продавець. Є одна лише ситуація, коли податкову накладну реєструє покупець (отримувач) – це отримання послуг від нерезидента, який зареєстрований в Україні та є постачальником таких послуг.
Податкова накладна
Правила заповнення податкової накладної визначає Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307 (далі – Порядок № 1307) та ст. 201 ПК.

Порядок заповнення податкової накладної
Тепер розглянемо алгоритм заповнення податкової накладної.
У верхній лівій частині податкової накладної ставимо відмітки у разі складання специфічних ПН:
·              зведених – код причини зведеної накладної (від 1 до 4). Знак «Х» тут не ставиться;
·              звільнених від оподаткування – позначка «Х» у разі, якщо ПН йде по операціям «Без ПДВ»;
·              які не підлягають передачі покупцю (наприклад, умовне постачання необоротних активів за п. 198.5 ПК – ставиться позначка «Х» і 2 цифри типу причини (код від 01 до 15).
Всі коди по зведеним ПН і тим, що не видаються покупцю, можна знайти у Порядку № 1307.
У нижній частині податкової накладної зазначаємо податковий номер особи, яка підписала ПН, та її електронний підпис.

Критичні помилки заповнення податкових накладних 2022
Звернути увагу слід на роз’яснення, яке викладене у листі ДФС від 30.01.2019 №335/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. Так, невідповідність одиниць виміру у податковій накладній тим одиницям, які вказані у базових первинних документах є причиною визнання податкової накладної недійсною.
Наприклад, транспортні послуги. Їх можна виміряти:
· у одиниці виміру «послуга»;
· у одиниці виміру «км».
Якщо в акті надання послуг зазначено «км», а в податковій накладній «послуга», то це вважається невідповідністю й податкова накладна – недійсною. Незважаючи на співпадання сум по операції і змісту операції. Податківці просто спираються на п. 44.1 ПК: якщо дані не підтверджено первинними документами, то формувати показники податкової звітності заборонено. І такий висновок стосується й найменувань товарів (послуг) – вони мають бути абсолютно ідентичні. Також кількість – округлення мають бути теж однакові.
!!!: слідкуємо за повною відповідністю даних первинних документів і податкових накладних, особливо одиниць виміру, найменування товарів та їхньої кількості.
Крім цих критичними для визнання податкових накладних є такі помилки:
· у полях лівої верхньої частини податкової накладної, наприклад відсутність кодів ознак зведеної накладної, якщо вони були необхідні;
· помилки у податковому номері, найменуванні контрагентів;
оформлення податкової накладної на неповну суму постачання, наприклад пропуск певної товарної позиції.
Порядок дій як зареєструвати податкову накладну :
· заповнити накладну в електроному вигляді;
· накласти кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи та електронну печатку (у разі наявності). Якщо податкова накладна складається фізособою-підприємцем, то накладається підпис підприємця;
· надіслати її ДПС через СЕА ПДВ;
· накладна проходить перевірку та моніторинг на ризиковість з боку системи;
· якщо все добре, то приходить електронна квитанція з датою і часом включення податкової накладної до ЄРПН (реєстрації). Вона має надійти протягом операційного дня. Однак може надійти й наступного, якщо реєстрація відбувається наприкінці операційного дня;
· якщо податкова накладна не прийнята, зупинена у реєстрації, то теж надходить відповідна електронна квитанція. В останньому випадку її отримують і покупець і постачальник.
Якщо податкова накладна була заблокована, а потім її ДПС розблокувала, то зверніть увагу, що:
· фактично податкова накладна реєструється у день набуття чинності рішення ДПС про реєстрацію;
· насправді податкова накладна проводиться системою «заднім числом», тобто на дату, на яку вони були відправлені до ЄРПН раніше для реєстрації (роз’яснення ДПС ЗІР 101.18). Це і вважається датою реєстрації, тому штраф за несвоєчасну реєстрацію не нараховується.
Реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних на обсяг оподатковуваних операцій.
Реєстрація податкових накладних є невід’ємною складовою частиною системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
На всіх без виключення платників та на всі без виключення оподатковувані операції покладено обов'язок реєстрації податкових накладних, а включення до ПК накладної, не зареєстрованої в ЄРПН забороняється.
Відповідно до п. п. 2001.1. Система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
· суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
· суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
· суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
· суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
Суть роботи системи заключається в умовному авансі ПДВ, неможливості реєструвати ПН в «борг». Тому при відсутності достатнього реєстраційного ліміту платник не зможе зареєструвати свою податкову накладну. Раніше сплата податкового зобов’язання за результатами місяця сплачувалась до кінця наступного місяця. Зараз же потрібно буде доплатити при позитивному значенні максимум за 15 днів.
Тому реєстрація податкових накладних є без перебільшення основою системи електронного адміністрування.
Відповідно до 201.1. На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Перевірка факту реєстрації в ЄРПН податкових накладних отриманих. Зупинка реєстрації податкових накладних.
Обов’язковою умовою складання звітності по ПДВ є перевірка факту реєстрації в ЄРПН ПН-отриманих. Єдиним надійним механізмом є формування переліку таких документів через електронний кабінет платника податків меню «ЄРПН» - «Отримані ПН/РК», період реєстрації ПН 1 число звітного місяця – 15 число місця наступного за звітним, дата складання ПН/РК з 1 по останній календарний день звітного місяця. Досить часто робочі сервіси формування податкової звітності ( в т. ч. Медок) не в повному обсязі тягнуть ПН. Виключно через описаний вище механізм можливо провести таку звірку та завантажити ПН, що відсутні в сервісах.
Постановою КМУ від 11.12.2019 року №1165 було затверджено ПОРЯДОК зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в основу якого ліг Автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, відповідно до якого Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування:

1. податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2. обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;


3) одночасно виконуються такі умови:
загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;
значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;
T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;
Прим.: значення показника D – це Ваше податкове навантаження по ПДВ
значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;
Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Прим.: здійснюється контроль різкого збільшення ПЗ, не більше 140%
Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Превентивною мірою уникнення блокування податкових накладних, особливо для новостворених платників податку, є подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або об’єкти через які провадиться діяльність за Ф20-ОПП та подання Таблиці даних платника податку із поданими Відповідно до п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, Поясненнями щодо видів діяльності підприємства. Бажано на момент подання Таблиці 5 мати ряд зареєстрованих податкових накладних від основних постачальників, а структура вхідного податкового кредиту із кодами УКТ ЗЕД товарів та послуг (придбання) повинна максимально точно характеризувати специфіку роботи Вашого підприємства. Коди УКТ ЗЕД товарів та послуг (постачання) щодо майбутніх податкових накладних повинні максимально точно відповідати видам діяльності, що зазначені у статутних та реєстраційних документах. Крім того потрібно зважати на значення показника D формули, який повинен бути на рівні 5% до загальної суми постачання. На нього ми можемо повпливати, в тому числі і авансовою сплатою податків, зборів та єдиного соціального внеску. Адже при перевищенні на 40% обсягу податкових зобов’язань (адже ведемо мову про новоствореного платника ПДВ) значення показника D вище 0,05 та наявність поданої Таблиці 5 дозволяє Системі реєструвати податкові накладні.

Замінники податкових накладних
п. 201.11 ПКУ
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).
Для «замінників» ПН правило «1095 днів» не працює (ІПК від 14.05.2019 р. № 2152/ІПК/10-36-12-01)
в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підр. 2 розділу XX ПКУ; З
Компенсуючі податкові зобов’язання
Згідно з п. 198.5 ПКУ Платник ПДВ має нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання, скласти й зареєструвати в ЄРПН зведену ПН на товари/послуги/необоротні активи призначають для їх використання або починають використовувати, зокрема: • в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; • в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 р. XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (окрім випадків, зазначених у пп. 197.1.28 і п. 197.11 ПКУ); • в операціях, що здійснюються платником ПДВ у межах балансу платника ПДВ, у т.ч. передання для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; • в операціях, що не є госпдіяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ПКУ).
Податковий кредит у перехідних перевезеннях товарів
Через правило першої події з податковим кредитом можуть бути досить заплутані ситуації, наприклад коли перевезення починається в одному місяці, а закінчується в іншому. Приклад 3 (перехідне перевезення).
Відбулися такі операції:
у липні 2022 року – продавець передав (відвантажив) товар перевізнику;
у серпні 2022 року – покупець отримав свій товар та сплатив його.
Постає питання, коли ж виникає право на ПК за правилом першої події? Якщо взяти до уваги у цій ситуації момент переходу права власності, то це може бути як липні 2022 року, так і серпні 2022 року. Перехід права власності визначається складеним договором купівлі-продажу та оформлених документів (видаткова накладна, акт приймання-передачі тощо). Однак податківці вважають, що слід обрати дату «відвантаження товарів», за якою продавець нараховує собі ПЗ (див. правило у п. 187.1 ПКУ). «Відвантаження товарів» для цілей обліку ПДВ вони трактують як не як факт передачі права власності на товар, а як факт початку процесу фізичного руху (переміщення) товару від місця, де він знаходився у постачальника, до покупця
Отже, у вищеописаній ситуації постачальник має скласти податкову накладну у липні 2022 року. Однак ПК у покупця виникне лише на дату реєстрації податкової накладної. І це може статися не тільки у липні 2022, але й у серпні 2022 року. Щодо податкового кредиту, то він виникне на дату реєстрації податкової накладної.

Розрахунок коригування

Відповідно до п.192.1. ст. 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг,
суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
У разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
У разі коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини податкової накладної у зв’язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг розрахунок коригування заповнюється у такому порядку:
показники рядка податкової накладної, що коригується, зазначаються із знаком «-» окремо в кожній графі;
додається(ються) новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками (за потреби), якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в податковій накладній;
рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному із знаком «-», та новому(им) рядку(ам) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розрахунку коригування, та наводиться однакова причина коригування.
Кількість груп коригування у розрахунку коригування може бути необмежена. Кожній групі коригування присвоюється окремий наступний порядковий номер.

Коригування ціни
Коригування ціни як зміна умов договору згідно зі ст. 632 ЦКУ
Відповідно до норм ч. 2 ст. 632 ЦКУ, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом. Однак після виконання договору зміна ціни не допускається (ч. 3 ст. 632 ЦКУ).
На практиці іноді сторони передбачають, що в разі настання певних подій, у тому числі у випадку зростання курсу валют у певному розмірі, укладається додаткова угода до договору про пропорційне збільшення ціни.
Цей підхід можна застосовувати у відносинах з надійними партнерами, оскільки якщо контрагент у подальшому не погодиться на укладення додаткової угоди, збільшити самостійно ціну в договорі не вийде. При цьому якщо постачальник не купує за кордоном комплектуючі для постачання товару, не варто посилатися на те, що перегляд ціни відбувається через збільшення імпортної складової ціни (див. з цього приводу статтю "Продаж товарів в Україні з прив'язкою ціни до валютного еквівалента: проблемні питання").
Збільшення ціни в договорі без прив'язки до еквівалента інвалюти
Цей варіант, мабуть, можна віднести до оптимальних з позиції мінімізації ризиків для постачальника. У цьому разі можливість перегляду цін передбачається в договорі початково.
Наприклад, у договорі встановлюється:
– доплата до ціни у визначеному розмірі за більш швидкий строк постачання продукції;
– базова ціна зі встановленим строком оплати продукції та умова, за якої в разі затримки оплати ціна збільшується на визначену суму.
Ще варіант – указати в договорі гнучку ціну, яка може змінюватися залежно від певних показників (не курсу іноземної валюти), наприклад, собівартості товару, індексу споживчих цін тощо. Таку можливість передбачають норми ч. 3 ст. 691 ЦКУ, згідно з якими якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.
Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, – на день, визначений відповідно до ст. 530 ЦКУ.
Можливість коригування договірної ціни залежно від індексу споживчих цін було підтверджено й у листах Держцінінспекції з регулювання цін від 19.01.2005 р. № 32/3-10/82-1, Мін'юсту від 13.08.2014 р. № Ч-13744/8.2.
Коригування ціни у первинних документах
У нормативних положеннях не описано особливості оформлення первинних документів у разі коригування ціни. Виняток – податкова накладна, до якої оформлюють Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (ст. 192 ПКУ, п. 22 Порядку № 1307, п. 9 Порядку № 1246).
Є підстави вважати, що в ситуації, коли перегляд цін здійснюється після відвантаження товарів (що зазвичай і відбувається), до видаткової накладної та товарно-транспортної накладної з первісною ціною зміни вносити не потрібно. Адже ці документи підтверджують факт відвантаження/отримання товару, а на цю дату зазначена в них ціна відповідала договірній.
Водночас можна додати до відвантажувальних документів специфікацію з кінцевою ціною на товар і вказати, що вона є невід'ємною частиною накладної або товарно-транспортної накладної.
Мінфін у листі від 13.01.2015 р. № 31-11410-08-10/699 зазначив, що зміну ціни оприбуткованих активів може бути оформлено окремим первинним документом за формою, розробленою підприємством, з дотриманням вимог законодавства, зокрема щодо наявності обов'язкових реквізитів.
Таким первинним документом може бути:
– акт про встановлення нової ціни, складений на підставі змін до договору (або на інших підставах зміни ціни), який складає комісія підприємства та затверджує його керівник;
– розпорядчий акт керівника підприємства, виданий у межах компетенції та відповідно до законодавства.
Важливо, щоб у цих документах були зазначені всі обов'язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону № 996 і п. 2.4 Положення № 88.
Проте рахунок на оплату товару має сенс оформити повторно із зазначенням у ньому нової ціни, оскільки на підставі цього документа здійснюється оплата товару.
Виходячи із зазначених документів складають бухгалтерську довідку, у якій пояснюють причини розбіжностей і коригують раніше відображені операції в бухгалтерському обліку.
Податковий облік
Податок на прибуток
У ПКУ не передбачено жодних особливостей визначення доходів (витрат) за операціями, пов'язаними з коригуванням ціни. Тому незалежно від того, проводить особа коригування фінрезультату до оподаткування на різниці з ПКУ чи ні, таку операцію відображають в обліку з податку на прибуток виключно за бухгалтерськими правилами.
ПДВ. Відповідно до ст. 192 ПКУ у разі зміни ціни продавець коригує свої податкові зобов'язання шляхом оформлення розрахунку коригування. Оскільки зазвичай договірна ціна в ситуаціях, що розглядаються, збільшується, продавець оформлює та самостійно реєструє розрахунок коригування в ЄРПН (п. 22 Порядку № 1307, п. 9 Порядку № 1246).
Очевидно, у таких випадках розрахунок коригування слід оформити на дату досягнення домовленості сторін щодо збільшення ціни (адже перша подія – відвантаження товару – вже відбулася). Якщо ж цей момент відстежити складно (скажімо, покупець сплачує передбачену в договорі підвищену ціну у зв'язку з простроченням оплати товару), то розрахунок коригування залишається оформити на дату проведення оплати за товар.
Особливості заповнення РК в різних ситуаціях
І. Зміна окремих показників табличної частини податкової накладної
1. Після складання податкової накладної відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу) / поставлених товарів
1.1. Загальні правила
Розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів, складається постачальником (продавцем) на дату такого повернення.
У зазначеному у цьому пункті порядку розрахунок коригування заповнюється виключно у разі, якщо товар або кошти (залишок товару або коштів) повертаються у повному обсязі, зазначеному у відповідних рядках податкової накладної (з урахуванням наявності фактів коригування, які мали місце раніше), тобто коли в результаті проведення такого коригування підсумкові показники податкової накладної будуть рівними нулю.
У разі якщо товар або кошти повертаються частково (у продавця залишається частина авансу в рахунок майбутнього постачання товарів/послуг або покупець повертає частину поставленого товару), то розрахунок коригування складається у порядку, передбаченому для випадків зміни ціни або кількості товарів/послуг (залежно від того, внаслідок зміни кількості чи ціни відбувається часткове повернення товарів/коштів). 
1.2. Особливості складання розрахунку коригування у випадку повного повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів
У табличній частині такого розрахунку коригування (розділ Б) зазначаються:
у графі 1 — номер рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 2 — причина коригування «Повернення товару або авансових платежів». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;
у графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)» зі знаком «–» вказується кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, зазначена у графі 6 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);
у графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» вказується ціна, зазначена у графі 7 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);
графа 9 «Коригування вартості; зміна ціни (–) (+)» та графа 10 «Коригування вартості; кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими;
у графах 3, 4.1 — 4.3, 5, 6, 11 та 12 зазначаються незмінними показники відповідних граф рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 13 зі знаком «–» вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ), зазначений у графі 10 рядка податкової накладної, що коригується(з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше).
Залежно від того, за якою ставкою ПДВ оподатковувалась операція, що коригується (за основною ставкою, ставками 7 %, 0 %, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), заповнюється відповідна графа розділу А розрахунку коригування.
2. Після складання податкової накладної відбувається повернення частини суми попередньої оплати (авансу)/ частини поставлених товарів наслідок зміни кількості або ціни поставлених товарів/послуг
2.1. Загальні правила
У розрахунку коригування, що складається у зв’язку зі зміною кількості або ціни товарів/послуг, кожному рядку податкової накладної, що коригується, відповідає два рядки розрахунку коригування: у першому з них «обнуляється» рядок податкової накладної, кількість або ціна по якому змінюється; у другому «парному» йому рядку, який додається і є новим для податкової накладної, зазначаються правильні показники.
При цьому обидва рядки не можуть мати один і той самий номер; другому з «парних» рядків (новому рядку) може бути присвоєно тільки новий номер рядка, тобто номер, якого не було в податковій накладній.
Одним розрахунком коригування можна внести зміни до кількох рядків податкової накладної за умови, що застосовується одна причина коригування, і в такому випадку у розрахунку коригування має бути відповідна кількість «пар» рядків. Для кількох різних причин коригування складається відповідна кількість таких розрахунків коригування.
Таке коригування не здійснюється у випадку повного повернення авансу/товарів.
У разі зміни ціни частини товарів/послуг, зазначених у податковій накладній (рядку податкової накладної), а також у разі одночасної зміни і кількості, і ціни товарів/послуг, яка відбувається після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної, розрахунок коригування складається з урахуванням особливостей, визначених для зміни номенклатури товарів/послуг.
2.2. Повернення частини суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів у зв’язку зі зміною кількості поставлених товарів/послуг без зміни їх ціни
На дату такого повернення постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів.
У першому рядку табличної частини (розділ Б) такого розрахунку коригування:
у графі 1 зазначається порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;
у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;
значення граф 3 — 6 відповідає значенню відповідно граф 2 — 5 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)» зі знаком «–» зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується; знак «–» у цій графі не вказується;
графи 9 — 10 «Коригування вартості» не заповнюються;
значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується.
Одночасно заповнюється другий рядок табличної частини (розділ Б) такого розрахунку коригування, у якому:
у графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується (наприклад, якщо в податковій накладній, що коригується, було 10 рядків, то у графі 1 зазначається номер 11);
у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків. Запис у графі 2 першого і другого рядків не повинен відрізнятися;
значення граф 3 — 6 відповідає значенню відповідно граф 2 — 5 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–) (+)» зазначається нове (змінене, правильне) значення кількості товарів/послуг:
у графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
графи 9 — 10 не заповнюються;
значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ).
2.3. Повернення частини суми попередньої оплати (авансу) у зв’язку із зміною ціни товарів/послуг без зміни їх кількості
Після складання податкової накладної відбувається повернення частини суми попередньої оплати (авансу) за рахунок зміни ціни товарів/послуг без зміни їх кількості
На дату такого повернення постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена на дату отримання коштів.
Такий розрахунок коригування заповнюється аналогічно розрахунку коригування при зміні кількості товарів/послуг (пп. 2.2 п. 2 розділу І цього роз’яснення) з такими відмінностями:
в обох рядках у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна ціни». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків. Запис у графі 2 першого і другого рядків не повинен відрізнятися;
в обох рядках графи 7 — 8 не заповнюються;
у першому рядку у графі 9 «Коригування вартості; зміна ціни (–)(+)» зі знаком «–» зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
у другому рядку у графі 9 «Коригування вартості; зміна ціни (–)(+)» зазначається нове (змінене, правильне) значення ціни товарів/послуг;
в обох рядках у графі 10 «Коригування вартості; кількість постачання товарів/послуг» зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується.
3. Після отримання попередньої оплати відбувається зміна (у тому числі часткова) номенклатури товарів/послуг в межах отриманого авансу
Якщо після отримання попередньої оплати та складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної в межах отриманого авансу відбувається зміна (у тому числі часткова) номенклатури товарів/послуг, постачальник (продавець) на дату постачання товарів/послуг складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати.
У першому рядку табличної частини (розділ Б) розрахунку коригування зі знаком «–» зазначаються показники рядка податкової накладної, номенклатура товарів/послуг по якому змінюється (такий рядок «обнуляється» (сторнується)). У графі 1 цього рядка в обов’язковому порядку вказується порядковий номер (№ за порядком) рядка податкової накладної, що коригується.
Показники номенклатури товарів/послуг, які постачаються на заміну тих, що були вказані у раніше складеній податковій накладній, вказуються у розрахунку коригування новими рядками як одна або декілька нових (змінених) товарних позицій (номенклатури).
Додавання однієї або декількох нових (змінених) товарних позицій (номенклатури) в розрахунку коригування до такої податкової накладної здійснюється в окремих рядках розрахунку коригування, в яких зазначаються відповідні показники по товарах/послугах, що додаються (нові товарні позиції).
При цьому у графі 1 кожного з нових рядків табличної частини (розділ Б) розрахунку коригування таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, що коригується.
У графі 2 табличної частини (розділ Б) розрахунку коригування у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку зі зміною номенклатури товарів/послуг, зазначається причина коригування «Зміна номенклатури». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків. Запис у графі 2 першого і кожного з нових рядків не повинен відрізнятися.
Наприклад.
У податковій накладній було чотири рядки з різним видом (номенклатурою) товару і відбувається зміна номенклатури товарів, що вказані в другому та третьому рядках податкової накладної. Товар 2 і товар 4 (відповідно другий та четвертий рядки податкової накладної) замінюється на товар 5 і товар 6 відповідно.
У табличній частині (розділ Б) розрахунку коригування до такої податкової накладної:
у першому рядку розрахунку коригування у графі 1 зазначається номер рядка «2» податкової накладної, який коригується;
у графах 7 та 13 цього рядка зі знаком «–» вказуються показники товару, зазначеного у рядку «2» податкової накладної, при цьому усі інші показники рядка податкової накладної, який коригується, переносяться з податкової накладної до розрахунку коригування без змін;
для додавання нового товару 5 (змінена номенклатура товару) у другому рядку розрахунку коригування у графі 1 вказується новий номер рядка, якого не було в податковій накладній («5») і зазначаються показники щодо нового товару;
у третьому рядку в такому самому порядку, як і в першому рядку, у графах 7 та 13 зі знаком «–» вказуються показники товару, зазначеного у рядку «4» податкової накладної, при цьому усі інші показники рядка податкової накладної, який коригується, переносяться з податкової накладної до розрахунку коригування без змін; у графі 1 зазначається номер рядка «4» податкової накладної, який коригується;
для додавання нового товару 6 (змінена номенклатура товару) у четвертому рядку розрахунку коригування у графі 1 вказується новий номер рядка, якого не було в податковій накладній («6»), і зазначаються показники щодо нового товару;
графи 9 та 10 розрахунку коригування в даному випадку не заповнюються;
у графі 2 кожного з рядків розрахунку коригування без лапок та інших додаткових розділових знаків вказується причина коригування: «Зміна номенклатури».
У такому самому порядку і з такою самою причиною коригування «Зміна номенклатури» складається також розрахунок коригування у разі одночасної зміни кількості та ціни товарів/послуг.
Виправлення помилок, які виникли при реєстрації в ЄРПН попередніх розрахунків коригування
1. Загальні правила
У розрахунку коригування, що складається у зв’язку з необхідністю виправлення помилок (неоднозначностей), допущених при попередньому коригуванні показників податкової накладної, кожному рядку податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше), відповідає два рядки розрахунку коригування: у першому з них «обнуляється» (сторнується) рядок податкової накладної, в якому містяться помилки, що підлягають виправленню; у другому рядку зазначаються правильні показники.
При цьому обидва рядки не можуть мати один і той самий номер; другому рядку може бути присвоєно тільки новий номер рядка, тобто номер, якого не було в податковій накладній.
Для виправлення помилок, які виникли при реєстрації в ЄРПН попередніх розрахунків коригування, одним розрахунком коригування можна внести зміни тільки до одного рядка податкової накладної. У разі необхідності виправлення таких помилок в кількох рядках податкової накладної складається відповідна кількість розрахунків коригування.
Випадки, в яких складається розрахунок коригування у зв’язку з необхідністю виправлення помилок (неоднозначностей), здійснених в результаті коригувань показників податкової накладної, але в результаті проведення такого коригування підсумкові показники податкової накладної не дорівнюють нулю
Після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної в результаті наступних коригувань такої податкової накладної:
1) за одним номером рядка податкової накладної обліковуються дві та більше товарних позицій;
2) відбувалось одночасне коригування кількісних та вартісних показників однієї товарної позиції (в розрахунку коригування в одному рядку одночасно заповнювались графи 7 — 10);
3) коригування ціни відображалось у графі 8 замість графи 9 розрахунку коригування;
4) коригування кількості здійснювалось у графі 10 замість графи 7 розрахунку коригування.
Виправлення таких помилок здійснюється шляхом «обнулення» (сторнування) рядків податкової накладної, які в результаті попередніх коригувань містять помилки (неоднозначності), та додавання нових рядків з правильними показниками.
Одним розрахунком коригування можна внести зміни тільки до одного рядка податкової накладної, тобто в такому розрахунку коригування може бути тільки одна «пара» рядків.
Якщо податкова накладна містить помилки (неоднозначності) в двох і більше рядках, їх виправлення здійснюється окремо для кожного з таких рядків шляхом складання окремого розрахунку коригування до кожного окремого рядка податкової накладної, який підлягає виправленню. В кожному з таких розрахунків коригування може бути лише одна «пара» рядків.
У першому рядку табличної частини (розділ Б) такого розрахунку коригування:
у графі 1 зазначається № за порядком рядка податкової накладної, який коригується;
у графі 2 зазначається причина коригування «Усунення неоднозначностей»;
значення граф 3 — 6 відповідає значенню відповідно граф 2 — 5 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 7 зі знаком «–» зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
графи 8 — 10 не заповнюються (залишаються пустими);
значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується.
Одночасно заповнюється другий рядок табличної частини (розділ Б) такого розрахунку коригування, у якому:
у графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується (якщо в податковій накладній, що коригується, було 10 позицій, то у графі 1 зазначається номер 11);
у графі 2 зазначається причина коригування «Усунення ноднозначностей»; запис у графі 2 першого і другого рядків не повинен відрізнятися;
у графах 3 — 6 зазначаються з правильними показниками номенклатура (назва), код та одиниця виміру товару/послуги, інформація щодо якого/якої коригується;
у графах 7 та 8 зазначаються правильні значення щодо кількості та ціни товарів/послуг:
графи 9, 10 не заповнюються;
у графах 11, 12 та 13 зазначаються правильні дані щодо коду ставки або коду пільги (якщо операція з постачання товару/послуги звільняється від оподаткування) та правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ).
Випадки, в яких складається розрахунок коригування у зв’язку з необхідністю виправлення помилок (неоднозначностей), які з’явилися в результаті коригувань показників податкової накладної, і в результаті проведення яких підсумкові показники податкової накладної дорівнюють нулю
Після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної в результаті таких коригувань кількість та/або обсяг дорівнюють нулю, але при здійсненні коригувань платник відображав:
1) коригування ціни у графі 8 замість графи 9 розрахунку коригування;
2) коригування кількості у графі 10 замість графи 7 розрахунку коригування.
З метою виправлення помилок, допущених при здійсненні такого коригування, необхідно скласти розрахунок коригування до податкової накладної, за допомогою якого виправити такі помилки.
Виправлення таких помилок здійснюється лише шляхом «обнулення» (сторнування) рядків податкової накладної, які в результаті попередніх коригувань містять помилки (нульові значення ціни при наявності кількості товару/послуги або нульове значення кількості при наявності обсягу товару/послуги).
Додавання нових рядків податкової накладної при здійсненні такого коригування не відбувається.
Одним розрахунком коригування можна виправити тільки один рядок податкової накладної, тобто в такому розрахунку коригування може бути тільки один рядок.
Якщо податкова накладна містить кілька рядків з аналогічною помилкою, які підлягають виправленню таким чином, складається окремий розрахунок коригування до кожного з таких рядків податкової накладної.
У такому розрахунку коригування:
у графі 1 зазначається № за порядком рядка податкової накладної, який коригується;
у графі 2 залежно від ситуації зазначається причина коригування «Зменшення обсягу при нульовій кількості» або «Зменшення кількості при нульовому обсягу»;
значення граф 3 — 6 відповідає значенню відповідно граф 2 — 5 рядка податкової накладної, що коригується;
у разі зазначення у графі 2 причини коригування «Зменшення кількості при нульовому обсягу» у графі 7 зі знаком «–» зазначається значення кількості, що залишилось в результаті попереднього коригування;
у разі зазначення у графі 2 причини коригування «Зменшення обсягу при нульовій кількості» у графі 13 зі знаком «–» зазначається обсяг, що залишився в результаті попереднього коригування;
графи 8 — 12 не заповнюються.
Виправлення помилок, допущених в заголовній частині податкової накладної
Помилки, допущені у заголовній частині податкової накладної (не пов’язані зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг), виправляються шляхом складання розрахунку коригування, у якому в заголовній частині зазначаються виправлені дані, а таблична частина, включаючи графу 2 «Причина коригування», не заповнюється.

Звітність і сплата ПДВ
Подавати декларацію з ПДВ потрібно лише раз на місяць, тільки в електронному вигляді.
Діє правило: якщо були об'єкти оподаткування в поточному періоді або переносяться показники з минулих періодів, декларація подається. Якщо діяльність не велась і відсутні показники, які відображають у звітності, декларацію не подаєте (ст. 49 ПКУ).
АЛЕ! РЕКОМЕНДУЄМО ПОДАВАТИ 0 ДЕКЛАРАЦІЮ З ПДВ.
Детальніше про неї у наступному модулі.
Строки подання декларації. Раніше єдинники мали привілей: вони могли вибрати квартальний податковий період, але 23 травня набув чинності ЗУ № 466-IX, згідно з яким єдинники 3-ї та 4-ї груп теж зобов'язані подавати звітність раз на місяць.
Виходячи з цього, строк подання декларації — протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.
Задекларований ПДВ треба сплатити протягом 10 календарних днів після останнього дня подання декларації (п. 203.2 ПКУ). 
Під час адміністрування податку на додану вартість нажаль можуть виникати ситуації порушення податкового законодавства.

Штрафи

Заниження податкового зобов’язання
Все що стосується заниження податкових зобов’язань, неправильного визначення об’єкта оподаткування, завищення податкового кредиту, - все це в загальному підсумку призводить до заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість. 
Якщо платник податків самостійно виявив помилку, він може подати Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість та задекларувати виправлені показники. Однак за це доведеться заплатити штраф відповідно до ст. 50 ПКУ.
50.1. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. 
Відповідно до п.120.2.ст. 120 ПКУ Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).
При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.
Тобто, якщо уточнюючий розрахунок подали, а штраф не заплатили, або заплатили пізніше, його розмір становитиме 5%
Якщо ж заниження податкового зобов’язання виявлено за результатами перевірки, наступає відповідальність відповідно до статті 123 ПКУ. 
123.1. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, …,це - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, ….
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.
Порушення термінів реєстрації ПН /РК
За порушення термінів реєстрації ПН/РК, допущення помилок в реквізитах ПН до платника податків застосовується відповідальність відповідно до ст. 120-1 ПКУ.
1201.1. ПКУ.
Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 1201.2 цієї статті, не застосовуються.
1201.2. Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
1201.3. Допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, - тягне за собою накладення на платника податку - продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов'язання виправити такі помилки.
Невиконання податкового повідомлення-рішення контролюючого органу з попередженням про необхідність виправлення платником податків - продавцем зазначених в абзаці першому цього пункту помилок протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання, - тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок протягом 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 61 до 90 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 91 до 120 календарних днів;
60 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 121 до 150 календарних днів;
70 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 151 до 180 календарних днів;
100 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок після спливу 181 календарного дня.
Неподання/несвоєчасне подання податкової звітності 
120.1. Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Бюджетне відшкодування ПДВ

Процедура одержання бюджетного відшкодування з ПДВ (далі – БВ) досить прозора. Але водночас є нюанси, які викликають питання на практиці. 
Згідно з п. 200.4 ПКУ, в разі від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду ця сума:
а) підлягає врахуванню у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, який виник за попередні звітні (податкові) періоди (зокрема, і розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), у частині, що не перевищує суму, розраховану згідно з п. 2001.3 ПКУ на момент одержання контролюючим органом податкової декларації, а в разі, якщо податкового боргу немає –
б) або підлягає БВ за заявою платника в сумі податку, фактично сплаченого одержувачем товарів/послуг у попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, у частині, що не перевищує суму, розраховану відповідно до п. 2001.3 ПКУ на момент одержання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань чи погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, сплачуваних до державного бюджет,
в) та/або підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Умови для одержання БВ
Отже, задля одержання права на БВ потрібно, щоб дотримувалися такі умови:
1. Одержувач товарів/послуг суму ПДВ мав сплатити в попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України. Через це звернімо увагу на кілька моментів.
По-перше, вартість товарів/послуг (включаючи ПДВ) повинна бути сплачена !!! постачальникам або до держбюджету "живими" грішми. Скажімо, податківці не дозволяють зараховувати до БВ суми ПДВ, що стосуються товарів/послуг, оплачених векселем або за бартером (ІПК Головного управління ДФС у Чернігівській області від 28.07.2017 р. № 1388/ІПК/25-01-12-01-09). Упереджено податківці ставляться й до ситуацій, коли оплату за товари/послуги вносить інша особа, наприклад за договором переведення боргу (ІПК ДФСУ від 06.09.2018 р. № 3879/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
По-друге, після появи листа Мінфіну від 21.07.2017 р. № 11310-09-10/19633 контролери погоджуються з тим, що до БВ можна зараховувати й суми ПДВ за товарами/послугами, оплаченими авансом (ІПК ДФСУ від 05.12.2017 р. № 2848/6/99-99-12-02-01-15/ІПК, від 14.12.2017 р. № 2987/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, № 2988/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, № 2989/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 05.01.2018 р. № 74/6/99-99-12-02-01-15/ІПК, від 05.04.2018 р. № 1432/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, № 1453/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 08.06.2018 р. № 2541/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 06.11.2018 р. № 4719/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Хоча був період, коли податківці дозволяли показувати БВ лише за фактично отриманими товарами/послугами (див. щодо цього ІПК ДФСУ від 01.06.2017 р. № 430/6/99-99-12-02-01-15/ІПК).
До БВ можна зарахувати ПДВ, сплачений під час імпорту товарів, зокрема й під час увезення основних засобів із метою внесення їх до статутного капіталу (ІПК ДФСУ від 20.02.2018 р. № 679/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Податківці також підкреслюють, що до БВ можна зарахувати залишок від'ємного значення ПДВ до повного його погашення, незалежно від закінчення строків позовної давності (1095 днів), у разі, коли суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, оплачено постачальникам товарів/послуг (ІПК ДФСУ від 13.07.2017 р. № 1162/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 19.10.2017 р. № 2304/6/99-95-42-03-15/ІПК, від 20.12.2017 р. № 3051/6/99-99-12-02-01-15/ІПК, від 20.11.2018 р. № 4884/6/99-99-12-03-02-15/ІПК, роз'яснення з категорії 101.25 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).
2. Сума БВ не повинна перевищувати суму реєстраційного ліміту, розраховану відповідно до п. 2001.3 ПКУ. Податківці уточнюють, що реєстраційний ліміт для цих цілей розраховують на день одержання контролюючим органом податкової декларації з ПДВ, разом з якою потрібно подати заяву на одержання БВ з ПДВ (ІПК ДФСУ від 13.04.2018 р. № 1571/6/99-99-12-02-01-15/ІПК).
Контролери також акцентують, що частину суми ПДВ, яка підлягає БВ, платник ПДВ має право задекларувати в рядку 20.2.1 та/або 20.2.2 податкової декларації з ПДВ, а іншу частину перенести до рядка 20.3 цієї декларації та задекларувати до БВ в будь-якому наступному звітному податковому періоді (роз'яснення з категорії 101.23 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).
Способи одержання БВ
Є кілька способів одержання БВ, а саме:
1) зарахування на поточний рахунок платника податку (потрібно вказати в заяві на одержання БВ);
2) сплата в рахунок грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника з інших платежів, сплачуваних до державного бюджету. Але тут слід бути уважним, оскільки більшість податкових платежів розподіляються в певній пропорції між державним і місцевим бюджетом. Наприклад, це стосується податку на прибуток (ч. 2 ст. 29, ч. 1 ст. 64 БКУ). У рахунок сплати таких платежів зарахувати БВ не вийде (листи Мінфіну від 21.04.2017 р. № 35130-12-10/11072, ДФСУ від 21.03.2017 р. № 882/4/99-99-12-03-02-13, від 30.05.2017 р. № 415/6/99-99-12-02-01-15/ІПК, від 24.04.2018 р. № 1839/6/99-99-12-02-01-15/ІПК).

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.04.2017 р. N 35130-12-10/11072

Міністерство фінансів України розглянуло лист Державної фіскальної служби України від 21.03.2017 р. N 882/4/99-99-12-03-02-13 щодо можливості зарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з платежів, надходження яких розподіляються у пропорціях як до державного, так і до місцевих бюджетів, та повідомляє.
Одночасно зазначаємо, що відповідно до підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) передбачена можливість здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за заявою платника у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Крім цього, згідно з підпунктом "в" пункту 87.1 статті 87 Кодексу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) включено до переліку джерел сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків до Державного бюджету України.
Зарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з платежів, надходження яких розподіляються у пропорціях як до державного, так і до місцевих бюджетів, положеннями Кодексу не передбачено.

Бюджетне відшкодування ПДВ: процедура отримання
Кроки для отримання бюджетного відшкодування
Процедуру отримання бюджетного відшкодування (далі – БВ) викладено в Порядку № 26, і вона полягає в такому:

Крок 1. Заповнення додатка Д4
На першому етапі платнику, який має намір отримати БВ з ПДВ, необхідно заповнити в складі податкової декларації з ПДВ заяву на отримання БВ з ПДВ (додаток Д4 "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника").
Крім того, платник повинен указати суму БВ у додатку Д3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування".
Особливості його заповнення висвітлено в роз'ясненні з категорії 101.23 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua), а також в ІПК ДФСУ від 06.10.2017 р. № 2152/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.
Заяви про повернення сум БВ автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі – Реєстр) протягом операційного дня їх отримання в хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум БВ здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми БВ (п.п. 200.7.2 ПКУ, ІПК ДФСУ від 22.01.2019 р. № 248/6/99-99-12-02-01-15/ІПК).
Процедуру внесення інформації до Реєстру регламентує Порядок № 326. Реєстр оприлюднюють на сайті Мінфіну України (https://www.minfin.gov.ua/reestr).
Формування Реєстру та його оприлюднення Мінфін здійснює щодня (крім вихідних, святкових і неробочих днів) у строки, визначені п. 5 розд. II і п. 5 розд. III Порядку № 326, на підставі баз даних ДФС і Казначейства з урахуванням хронологічного порядку надходження заяв про повернення сум БВ (п. 3 розд. I Порядку № 326).
Відповідно до п. 1 розд. II Порядку № 326 ДФС до 12 години (крім вихідних, святкових і неробочих днів) вносить до Реєстру інформацію, визначену пп. 200.7.1 ПКУ і п. 4 Порядку № 26, за попередній робочий день.
З метою реалізації механізму автоматичного узгодження суми БВ ДФС у разі внесення до Реєстру заяви про повернення суми БВ з ПДВ також уносить інформацію про дату закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, яка є датою узгодження суми відшкодування, згідно з пп. "б" і "в" п. 200.12 ПКУ.
Крок 2. Перевірка
Платник отримує БВ у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми БВ за результатами камеральної або документальної перевірки показників податкової декларації (п. 200.10 ПКУ).
Згідно з п. 200.10 ПКУ камеральну перевірку показників податкової декларації проводять у строк, передбачений абз. 1 п. 76.3 ПКУ, а саме: протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації, а якщо її було подано пізніше – за днем її фактичного подання.
76.3. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
86.2. За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
42.2. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Не пізніше ніж закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки потрібно прийняти рішення про проведення документальної перевірки.
Право документальної перевірки показників податкової декларації виникає, якщо розрахунок суми БВ було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями (п. 200.11 ПКУ):
• за періоди до 01.07.2015, що не підтверджені документальними перевірками;
• з придбання товарів/послуг за період до 01.01.2017 у платників ПДВ, які використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ст. 209 ПКУ.
Податківці зазначають, що порядок проведення позапланової документальної перевірки БВ регламентовано п. 200.11 ПКУ. Але при цьому вони наголошують, що згідно з пп. 78.1.8 ПКУ документальну позапланову перевірку здійснюють, якщо платник податку подав декларацію, у якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розд. V ПКУ, і/або з від'ємним значенням із ПДВ, що становить понад 100 тис. грн. Документальну позапланову перевірку з підстав, визначених у цьому підпункті, проводять лише щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ і/або з від'ємного значення з ПДВ, що становить більше як 100 тис. грн (ІПК ДФСУ від 22.01.2019 р. № 248/6/99-99-12-02-01-15/ІПК, від 19.03.2019 р. № 1107/6/99-99-12-02-01-15/ІПК).
Якщо за результатами проведеної перевірки буде відмовлено в отриманні БВ, податківці оформлять податкове повідомлення-рішення за формою "В3".
Суму, у якій відмовлено в отриманні БВ, за результатами перевірки можна зарахувати до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Податківці наголошують, що таку суму платник може врахувати зі знаком "+" у р. 16.3 "збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу*" податкової декларації з ПДВ за звітний період, на який припадає день узгодження цього податкового повідомлення-рішення, з обов'язковим заповненням спеціального поля в декларації, де вказують дату й номер податкового повідомлення-рішення.
При цьому суму ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, збільшують на суму зменшення заявки на відшкодування згідно з податковим повідомленням-рішенням за формою В3, яким було відмовлено в наданні БВ (ІПК ДФСУ від 28.12.2017 р. № 3193/6/99-99-12-02-01-15/ІПК, від 11.01.2018 р. № 115/6/99-99-12-03-02-15/ІПК).
Відповідно до п. 200.15 ПКУ, якщо за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше ніж наступний робочий день після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний унести відповідні дані до Реєстру.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний унести до Реєстру дані щодо узгодженої суми БВ платника.
Особливості цієї процедури відображено в ІПК ДФСУ від 05.01.2018 р. № 73/6/99-99-12-03-02-15/ІПК і роз'ясненні з категорії 101.25 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua).
Крок 3. Узгодження БВ
Зазначену в заяві суму БВ уважають узгодженою в Реєстрі з однієї з таких дат (п. 200.12 ПКУ):
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, у разі, якщо контролюючий орган уніс до Реєстру відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, у разі, якщо контролюючий орган не вніс до Реєстру відомості про дату початку й закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого ПКУ для складення акта перевірки, у разі, якщо контролюючий орган не вніс до Реєстру відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого ПКУ для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, якщо контролюючий орган не вніс до Реєстру відомості про дату й номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним і/або скасування податкового повідомлення-рішення.
ДФС відповідно до пп. "а", "г" і "ґ" п. 200.12 ПКУ вносить до Реєстру інформацію щодо дати й суми узгодження БВ на наступний робочий день після виникнення такого випадку (п. 2 розд. II Порядку № 326).
Згідно з пп. "б" і "в" п. 200.12 ПКУ сума БВ уважається узгодженою й в автоматичному режимі відображається в Реєстрі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Крок 4. Перерахування БВ
Органи Казначейства на підставі інформації з Реєстру про узгоджені суми БВ із зазначеними платіжними реквізитами перераховують їх на:
• поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або
• на бюджетні рахунки для перерахування в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачують до державного бюджету, у визначені законодавством строки (п. 3 розд. III Порядку № 326). Згідно з п. 200.13 ПКУ таке перерахування належить здійснити протягом п'яти операційних днів після дня набуття статусу узгодженої суми БВ.
Тим часом у п. 3 розд. III Порядку № 326 сказано, що таке перерахування БВ здійснюють у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми БВ у межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку, і з урахуванням ресурсної забезпеченості захищених, соціально спрямованих і пріоритетних видатків.
Те, що БВ з ПДВ здійснюють у межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку, визначено й у п. 55 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. А оскільки в нас у бюджеті грошей хронічно бракує, доведеться чекати своєї черги, яка може настати нескоро.
У п. 200.23 ПКУ зазначено, що на суму, не відшкодовану платникам протягом визначеного ст. 200 ПКУ строку, нараховують пеню в розмірі 120 % облікової ставки НБУ, установленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Водночас податківці апелюють до того, що порядок отримання платником податку сум пені, нарахованої на бюджетну заборгованість із відшкодування ПДВ, не визначено, у зв'язку із чим пеню не нараховують (роз'яснення з категорії 101.25 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).
Проте в судовому порядку платникам удається стягувати пеню за несвоєчасне відшкодування ПДВ (див., наприклад, постанови Верховного Суду від 31.01.2019 р. у справі № 813/1165/16, Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 р. № 826/13103/17, Першого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 р. у справі № 812/457/16).
Зауважимо також, що згідно з п. 200.12 ПКУ в разі виникнення в платника податку потреби в зміні напряму узгодженого БВ він має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше ніж наступний робочий день із дня отримання такої заяви зобов'язаний унести відповідні дані до Реєстру.
Податківці рекомендують у цьому разі подавати уточнюючий розрахунок до декларації за звітний період, у якому було задекларовано БВ (роз'яснення з категорії 101.25 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).
А в роз'ясненні з категорії 101.17 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua) податківці, зокрема, звернули увагу на те, як такі дії відображаються в інтегрованій картці платника й системі електронного адміністрування ПДВ.
Водночас змінювати задекларовану суму від'ємного значення, яку зараховують до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на БВ на рахунок платника в банку податківці не дозволяють (роз'яснення з категорії 101.25 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).
Бюджетне відшкодування ПДВ: приклад відображення в декларації
Головним кроком для отримання бюджетного відшкодування ПДВ (БВ) є складання заяви та заповнення відповідних рядків у податковій декларації з ПДВ .
Як задекларувати БВ
Розпочнемо з того, що сума БВ розраховується в додатку ДЗ "Розрахунок суми бюджетного відшкодування". Цей додаток подають у складі податкової декларації з ПДВ за той період, у якому заявлено БВ. Особливості його заповнення податківці надали в роз'ясненні з категорії 101.23 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua), ІПК ДФСУ від 06.10.2017 р. № 2152/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.
Зокрема, податківці зазначають, що таблиця 1 додатка Д3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" заповнюється так:
• у графі 1 вказується сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ПКУ на момент подання декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20 - рядок 20.1 декларації);
• у графі 2 відображається сума з рядка 1, фактично сплачена в попередніх і звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України;
• у графі 3 вказується сума, що підлягає БВ і переноситься до рядка 20.2 декларації. Значення цього рядка не може перевищувати значення рядка 2.
Розшифрування суми податку, фактично сплаченої в попередніх і звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, здійснюється в таблиці 2 додатка Д3 до декларації. У таблиці вказується індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від'ємного значення, виходячи із хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, найближчого до дати подання декларації (найновіший звітний період) і закінчуючи найдавнішим звітним періодом.
При цьому в графі 6 таблиці 2 додатка Д3 до декларації проставляється відмітка "+" у разі, якщо суму від'ємного значення, зазначену в графі 5, отримав правонаступник від реорганізованого платника податку.

Зміна напрямку бюджетного відшкодування
Згідно з п. 200.12 ПКУ в разі виникнення у платника податків потреби змінити спрямування погодженого БВ він має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Податківці рекомендують у цьому випадку подавати уточнюючий розрахунок до декларації за звітний період, у якому було задекларовано БВ (див. роз'яснення з категорії 101.25 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).
Зазначимо, що якщо платник має намір застосувати цю процедуру, йому має сенс проконсультуватися з податківцями. Справа в тому, що наразі незрозумілим є порядок головного показника для розрахунку БВ – р. 19.1 "сума, обчислена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання уточнюючого розрахунку". Із самої форми уточнюючого розрахунку випливає, що в цьому рядку показник відображають на момент подання уточнюючого розрахунку. І якщо ця сума зменшилася, задекларувати БВ у тому самому розмірі, що був раніше, не вийде.
Тим часом податківці в роз'ясненні з категорії 101.23 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua) дійшли висновку, що якщо під час заповнення уточнюючого розрахунку до декларації змінюється значення рядка 19 декларації, то задля правильного визначення суми перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до п. 2001.3 ПКУ, у службовому полі рядка 19.1 уточнюючого розрахунку вказується сума, розрахована на момент подання уточнюючого розрахунку.
Методом від супротивного можна зробити висновок, що в ситуації, коли значення рядка 19 декларації в уточнюючому розрахунку не змінюється (що відбувається в разі зміни спрямування БВ), у службовому полі рядка 19.1 уточнюючого розрахунку вказується сума, розрахована на момент подання декларації, а не уточнюючого розрахунку. За логікою, так і має бути, але не можна гарантувати, що місцеві податківці з цим погодяться. Тому платнику бажано отримати письмову індивідуальну податкову консультацію з цього приводу на підставі ст. 52 ПКУ.