Курс "Бухгалтер фоп"
НАЙМАНІ ПРАЦІВНИКИ У ФОП
Особливості системи
Будьте уважні, якщо чисельність фізосіб, які перебувають у трудових відносинах з ФОП-єдинником, перевищена, такі платники єдиного податку зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення, перейти на сплату інших податків і зборів. Це передбачено пп. 6 пп. 298.2.3 ПКУ.
Правила оформлення фізособою-підприємцем найманих працівників на роботу, регулюються нормами КЗпП та є однаковими майже для всіх роботодавців
Документом, який розпочинає оформлення будь-якого працівника – є заява про прийняття на роботу від потенційного працівника.
Заява про прийняття на роботу може бути написана працівником від руки в довільній формі або мати вигляд друкованого бланка (або комбінований вигляд). В такому випадку бланк заяви про прийняття на роботу обов'язково повинен містити підпис працівника.
В обов’язковому порядку потенційний працівник має надати наступні документи:
● паспорт або інший документ, який посвідчує особу (ID-картка);
● ідентифікаційний код (РНОКПП);
● трудову книжку, якщо людина працюватиме у ФОПа за основним місцем роботи;
● якщо робота вимагає спеціальних знань – то диплом, сертифікат або інший документ про освіту також може бути витребуваний.
Додатково можуть бути подані наступні документи:
● довідка про стан здоров'я;
● документи, що підтверджують право на пільги (для пільговиків, осіб з інвалідністю, батьків неповнолітніх дітей або дітей-інвалідів);
● інші документи, в т. ч. військовий квиток для військовозобов'язаних тощо.
Стаття 25 КЗпП містить заборону вимагати від особи під час її працевлаштування відомості й документи, не передбачені законодавством.
Наступний крок – це укладення трудового договору. Тому варто звернути увагу щодо форми та змісту трудового договору, роботодавцем в якому виступає ФОП.
Статтею 46 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) передбачено, що підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При цьому такі договори можуть бути як трудовими, так і цивільно-правовими.
Трудовим договором є угода між працівником і, наприклад, фізособою-підприємцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, угодою сторін тощо. Це передбачено абз. першим ст. 21 Кодексу законів про працю України.
Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) – це угода між громадянином і, наприклад, підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Тобто, за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.
Так, трудовий договір між ФОП та найманим працівником укладається письмово у двох примірниках по одному для кожної із сторін. Важливо пам’ятати, що із положень КЗпП було виключено положення, яке передбачало реєстрацію трудового договору у державній службі зайнятості. Якщо ФОП-єдинник укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.
Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то ФОП – платник єдиного податку не враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.
Згода на обробку персональних даних :
Персональні дані працівників обробляли на підставі їх згоди до 01.01.2014. Тепер маємо самостійну законодавчо передбачену підставу для обробки персональних даних працівників — «необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом» (п. 5 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI). Саме завдяки згаданій законодавчій нормі роботодавці мають законну підставу для роботи з персональними даними працівників і при цьому отримувати згоду на обробку не потрібно.
Видаємо наказ про прийняття на роботу. Видання наказу про прийняття працівника на роботу – обов'язкова вимога Кодексу законів про працю України (стаття 24). Наказом Держкомстату України від 5 грудня 2008 р. № 489 затверджено типову форму № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу».
Нагадаємо, бланк «Наказу про прийняття на роботу» доступний для редагування та друку в особистому кабінеті користувача (розділ "Кадрові документи"). Перед підписанням керівником підприємства наказ про прийняття на роботу, за потреби, може візуватися головним бухгалтером / юристом / керівником відділу тощо. Підпис керівника підприємства дозволяє зареєструвати наказ, після чого документ набуває чинності. Після реєстрації наказу у книзі реєстрації кадрових наказів з ним ознайомлюється працівник (під підпис) та вручну зазначає дату ознайомлення.
Після підписання наказу керівником організації, наказ слід зареєструвати у Журналі реєстрації наказів з кадрових питань тривалого строку зберігання. Після реєстрації в журналі слід проставити на наказі дату реєстрації та реєстраційний номер (індекс).
Працівник повинен бути ознайомлений з наказом під підпис. Після ознайомлення працівника з наказом про прийняття на роботу цей документ долучають до справи з наказами з кадрових питань тривалого строку зберігання. Копію наказу про прийняття працівника на роботу зазвичай зберігають в особовій справі працівника.
Також слід пам’ятати, що роботодавець зобов’язаний повідомити територіальний орган ДПС України про прийняття працівника, перш ніж допустити його до роботи. З 28 липня діє нова форма повідомлення про прийняття на роботу. Тож без повідомлення про прийняття на роботу працівник оформлений «неповністю».
У повідомленні є:
● дата наказу (розпорядження) про прийняття на роботу (колонка 10);
● дата початку роботи (колонка 11).
Ці дати мають бути різними – дата наказу передує даті початку роботи
Чи можна допустити до роботи й подати повідомлення в один день
Не рекомендуємо.
Треба довести, що працівник почав працювати ПІСЛЯ повідомлення Це можливо лише при електронній формі подачі повідомлення (буде електрона квитанція, у якій вказується час) та зазначення у наказі часу початку роботи. Наприклад, квитанція о 10.00, а працювати почав з 14.00 того ж дня. Є роз’яснення Держпраці в офіційному Віснику ДФС, що так робити можна.
Подібні ситуації все одно закінчувалися судовими справами з податківцями. Підприємства вигравали суди, так як прямо про це в КЗпП не сказано. Отже, краще з обережності уникати такої ситуації. Незважаючи на згадане роз’яснення Держпраці. Якщо подали повідомлення і співробітник працює цього ж дня, необхідно в Табелі відповідно ставити неповний день, фактично відпрацьований час після прийнятого повідомлення.
Повідомляйте про тих, з ким оформляєте трудові відносини. Це може бути:
● основний працівник;
● сумісник (зовнішній або внутрішній);
● прийнятий на тимчасову/сезонну роботу;
● іноземець;
● прийнятий за переведенням;
● прийнятий за рішенням ОМС (органу місцевого самоврядування);
● працівник у філіях/відокремлених підрозділах (виняток – філія/підрозділ є самостійним платником ЄСВ, тоді він має подавати повідомлення самостійно).
Не потрібно повідомляти податківців про осіб:
● з якими уклали цивільно-правовий договір;
● практикантів (за договором з навчальним закладом);
● за внутрішнім суміщенням (не слід плутати з внутрішнім сумісництвом. Різниця в тому, що при суміщенні робота виконується за додатковою посадою у той же час, що і за основною, а за це отримується доплата, а не додатковий оклад);
● при поновленні на підставі судового рішення;
● при поновленні через вихід попередньої працівниці з декрету (відпустки по догляду за дитиною по досягненню 3-річного віку, відпустки по вагітності і пологам);
● при погодинній оплаті викладачів, якщо обсяг погодинки ≤ 240 год/рік (така робота не вважається сумісництвом, п. 3 Положення про умови праці за сумісництвом…, наказ Мінпраці від 28.06.1993 № 43).
Повідомлення про взяття на роботу директора подавати не треба. ДПС отримує інформацію про працевлаштування керівника підприємства безпосередньо з ЄДР, а не з повідомлення роботодавця. Таку інформацію ДПС отримує у день реєстрації змін. Отже, директор може офіційно приступити до роботи на наступний день.
Окрім цього, на роботодавця покладається обов’язок ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та його посадовою інструкцією, визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами та проінструктувати з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони;
Надалі роботодавець протягом 5 робочих днів вносить відповідний запис у трудову книжку працівника.
В контексті оформлення трудових книжок варто зазначити, що 5 лютого 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі”. Документ встановлює п'ятирічний перехідний період для включення до Державного реєстру відомостей з паперових трудових книжок про трудову діяльність працівника. Разом з тим, протягом цього періоду застосовуватиметься як паперова трудова книжка, так і електронна форма уже наявних або внесених відомостей про трудову діяльність працівника з Державного реєстру.
Також ФОПу, як і всім роботодавцям, слід оформити особову справу працівника, яка ведеться відповідно до «Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затверджених наказом Мін'юсту від 18.06.2015 № 1000/5.
Всі вказані документи ФОП зобов’язаний оформити та упорядковано зберігати з можливістю надати необхідні документи при проведенні перевірок тощо.
Загалом, послідовність дій під час прийняття на роботу працівника така:
1) особа подає відповідні документи щодо працевлаштування та пише заяву на прийняття її на посаду;
2) сторони укладають трудовий договір, після чого ФОП складає наказ (розпорядження) про прийняття на роботу працівника;
3) не пізніше ніж за один день до початку роботи ФОП надсилає до ДФС повідомлення про прийняття працівника на роботу;
4) ФОП ознайомлює працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та його посадовою інструкцією (якщо в роботодавця є такі документи);
5) вносить запис до трудової книжки.
При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з ФОП-єдинником, не враховуються наймані особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, а також працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Така відповідь розміщена на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», категорія 107.01.01.
Також зверніть увагу, якщо кількість осіб, які перебувають з ФОП-єдинниками 2–3 групи у трудових відносинах кожного місяця кварталу була різною, то у полі «Фактична чисельність найманих працівників у звітному періоді (осіб)» податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця зазначається найбільша чисельність працівників за будь-який місяць податкового (звітного) періоду («ЗІР», категорія 107.01.07).
Допуск працівника до роботи до подачі повідомлення трактується як неоформлення трудових відносин (лист Держпраці від 29.04.2016 № 5043/4/4.1ДП-16). Штраф за неподання повідомлення про прийняття на роботу в 2022 році:
● «трудовий» – 10 мінімальних зарплат, тобто 65 000 грн (ст. 265 КЗпП). Єдиноподатники перший раз можуть обійтися лише попередженням;
● адмінштраф на посадову особу – від 8500 до 17 000 грн; при повторному порушенні — від 17 000 до 34 000 грн (ч. 3, 4 ст. 41 КУпАП).
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю
Вищевказаний норматив є загальним для всіх роботодавців, в тому числі і для ФОПів. Так, для роботодавців, які використовують найману працю, встановлено обов’язковий норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо у фізособи-підприємця працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця. Слід зазначити, що роботодавці зобов’язані звітувати про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо в них за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб. Відповідна звітність про зайнятість та працевлаштування інвалідів подається відділенню Фонду соціального захисту інвалідів за місцезнаходженням ФОПа не пізніше 1 березня року, наступного за звітним.
Досить важливим є акцентування уваги на тому, що з 1 січня 2019 року ФОПи-роботодавці набули права нараховувати на доходи найманих робітників з інвалідністю єдиний соціальний внесок (ЄСВ) за пільговою ставкою 8,41 %.
Правила оформлення фізособою-підприємцем найманих працівників на роботу, регулюються нормами КЗпП та є однаковими майже для всіх роботодавців
Документом, який розпочинає оформлення будь-якого працівника – є заява про прийняття на роботу від потенційного працівника.
Заява про прийняття на роботу може бути написана працівником від руки в довільній формі або мати вигляд друкованого бланка (або комбінований вигляд). В такому випадку бланк заяви про прийняття на роботу обов'язково повинен містити підпис працівника.
В обов’язковому порядку потенційний працівник має надати наступні документи:
● паспорт або інший документ, який посвідчує особу (ID-картка);
● ідентифікаційний код (РНОКПП);
● трудову книжку, якщо людина працюватиме у ФОПа за основним місцем роботи;
● якщо робота вимагає спеціальних знань – то диплом, сертифікат або інший документ про освіту також може бути витребуваний.
Додатково можуть бути подані наступні документи:
● довідка про стан здоров'я;
● документи, що підтверджують право на пільги (для пільговиків, осіб з інвалідністю, батьків неповнолітніх дітей або дітей-інвалідів);
● інші документи, в т. ч. військовий квиток для військовозобов'язаних тощо.
Стаття 25 КЗпП містить заборону вимагати від особи під час її працевлаштування відомості й документи, не передбачені законодавством.
Наступний крок – це укладення трудового договору. Тому варто звернути увагу щодо форми та змісту трудового договору, роботодавцем в якому виступає ФОП.
Статтею 46 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) передбачено, що підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При цьому такі договори можуть бути як трудовими, так і цивільно-правовими.
Трудовим договором є угода між працівником і, наприклад, фізособою-підприємцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, угодою сторін тощо. Це передбачено абз. першим ст. 21 Кодексу законів про працю України.
Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) – це угода між громадянином і, наприклад, підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Тобто, за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.
Так, трудовий договір між ФОП та найманим працівником укладається письмово у двох примірниках по одному для кожної із сторін. Важливо пам’ятати, що із положень КЗпП було виключено положення, яке передбачало реєстрацію трудового договору у державній службі зайнятості. Якщо ФОП-єдинник укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.
Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то ФОП – платник єдиного податку не враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.
Згода на обробку персональних даних :
Персональні дані працівників обробляли на підставі їх згоди до 01.01.2014. Тепер маємо самостійну законодавчо передбачену підставу для обробки персональних даних працівників — «необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом» (п. 5 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI). Саме завдяки згаданій законодавчій нормі роботодавці мають законну підставу для роботи з персональними даними працівників і при цьому отримувати згоду на обробку не потрібно.
Видаємо наказ про прийняття на роботу. Видання наказу про прийняття працівника на роботу – обов'язкова вимога Кодексу законів про працю України (стаття 24). Наказом Держкомстату України від 5 грудня 2008 р. № 489 затверджено типову форму № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу».
Нагадаємо, бланк «Наказу про прийняття на роботу» доступний для редагування та друку в особистому кабінеті користувача (розділ "Кадрові документи"). Перед підписанням керівником підприємства наказ про прийняття на роботу, за потреби, може візуватися головним бухгалтером / юристом / керівником відділу тощо. Підпис керівника підприємства дозволяє зареєструвати наказ, після чого документ набуває чинності. Після реєстрації наказу у книзі реєстрації кадрових наказів з ним ознайомлюється працівник (під підпис) та вручну зазначає дату ознайомлення.
Після підписання наказу керівником організації, наказ слід зареєструвати у Журналі реєстрації наказів з кадрових питань тривалого строку зберігання. Після реєстрації в журналі слід проставити на наказі дату реєстрації та реєстраційний номер (індекс).
Працівник повинен бути ознайомлений з наказом під підпис. Після ознайомлення працівника з наказом про прийняття на роботу цей документ долучають до справи з наказами з кадрових питань тривалого строку зберігання. Копію наказу про прийняття працівника на роботу зазвичай зберігають в особовій справі працівника.
Також слід пам’ятати, що роботодавець зобов’язаний повідомити територіальний орган ДПС України про прийняття працівника, перш ніж допустити його до роботи. З 28 липня діє нова форма повідомлення про прийняття на роботу. Тож без повідомлення про прийняття на роботу працівник оформлений «неповністю».
У повідомленні є:
● дата наказу (розпорядження) про прийняття на роботу (колонка 10);
● дата початку роботи (колонка 11).
Ці дати мають бути різними – дата наказу передує даті початку роботи
Чи можна допустити до роботи й подати повідомлення в один день
Не рекомендуємо.
Треба довести, що працівник почав працювати ПІСЛЯ повідомлення Це можливо лише при електронній формі подачі повідомлення (буде електрона квитанція, у якій вказується час) та зазначення у наказі часу початку роботи. Наприклад, квитанція о 10.00, а працювати почав з 14.00 того ж дня. Є роз’яснення Держпраці в офіційному Віснику ДФС, що так робити можна.
Подібні ситуації все одно закінчувалися судовими справами з податківцями. Підприємства вигравали суди, так як прямо про це в КЗпП не сказано. Отже, краще з обережності уникати такої ситуації. Незважаючи на згадане роз’яснення Держпраці. Якщо подали повідомлення і співробітник працює цього ж дня, необхідно в Табелі відповідно ставити неповний день, фактично відпрацьований час після прийнятого повідомлення.
Повідомляйте про тих, з ким оформляєте трудові відносини. Це може бути:
● основний працівник;
● сумісник (зовнішній або внутрішній);
● прийнятий на тимчасову/сезонну роботу;
● іноземець;
● прийнятий за переведенням;
● прийнятий за рішенням ОМС (органу місцевого самоврядування);
● працівник у філіях/відокремлених підрозділах (виняток – філія/підрозділ є самостійним платником ЄСВ, тоді він має подавати повідомлення самостійно).
Не потрібно повідомляти податківців про осіб:
● з якими уклали цивільно-правовий договір;
● практикантів (за договором з навчальним закладом);
● за внутрішнім суміщенням (не слід плутати з внутрішнім сумісництвом. Різниця в тому, що при суміщенні робота виконується за додатковою посадою у той же час, що і за основною, а за це отримується доплата, а не додатковий оклад);
● при поновленні на підставі судового рішення;
● при поновленні через вихід попередньої працівниці з декрету (відпустки по догляду за дитиною по досягненню 3-річного віку, відпустки по вагітності і пологам);
● при погодинній оплаті викладачів, якщо обсяг погодинки ≤ 240 год/рік (така робота не вважається сумісництвом, п. 3 Положення про умови праці за сумісництвом…, наказ Мінпраці від 28.06.1993 № 43).
Повідомлення про взяття на роботу директора подавати не треба. ДПС отримує інформацію про працевлаштування керівника підприємства безпосередньо з ЄДР, а не з повідомлення роботодавця. Таку інформацію ДПС отримує у день реєстрації змін. Отже, директор може офіційно приступити до роботи на наступний день.
Окрім цього, на роботодавця покладається обов’язок ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та його посадовою інструкцією, визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами та проінструктувати з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони;
Надалі роботодавець протягом 5 робочих днів вносить відповідний запис у трудову книжку працівника.
В контексті оформлення трудових книжок варто зазначити, що 5 лютого 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі”. Документ встановлює п'ятирічний перехідний період для включення до Державного реєстру відомостей з паперових трудових книжок про трудову діяльність працівника. Разом з тим, протягом цього періоду застосовуватиметься як паперова трудова книжка, так і електронна форма уже наявних або внесених відомостей про трудову діяльність працівника з Державного реєстру.
Також ФОПу, як і всім роботодавцям, слід оформити особову справу працівника, яка ведеться відповідно до «Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затверджених наказом Мін'юсту від 18.06.2015 № 1000/5.
Всі вказані документи ФОП зобов’язаний оформити та упорядковано зберігати з можливістю надати необхідні документи при проведенні перевірок тощо.
Загалом, послідовність дій під час прийняття на роботу працівника така:
1) особа подає відповідні документи щодо працевлаштування та пише заяву на прийняття її на посаду;
2) сторони укладають трудовий договір, після чого ФОП складає наказ (розпорядження) про прийняття на роботу працівника;
3) не пізніше ніж за один день до початку роботи ФОП надсилає до ДФС повідомлення про прийняття працівника на роботу;
4) ФОП ознайомлює працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та його посадовою інструкцією (якщо в роботодавця є такі документи);
5) вносить запис до трудової книжки.
При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з ФОП-єдинником, не враховуються наймані особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, а також працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Така відповідь розміщена на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», категорія 107.01.01.
Також зверніть увагу, якщо кількість осіб, які перебувають з ФОП-єдинниками 2–3 групи у трудових відносинах кожного місяця кварталу була різною, то у полі «Фактична чисельність найманих працівників у звітному періоді (осіб)» податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця зазначається найбільша чисельність працівників за будь-який місяць податкового (звітного) періоду («ЗІР», категорія 107.01.07).
Допуск працівника до роботи до подачі повідомлення трактується як неоформлення трудових відносин (лист Держпраці від 29.04.2016 № 5043/4/4.1ДП-16). Штраф за неподання повідомлення про прийняття на роботу в 2022 році:
● «трудовий» – 10 мінімальних зарплат, тобто 65 000 грн (ст. 265 КЗпП). Єдиноподатники перший раз можуть обійтися лише попередженням;
● адмінштраф на посадову особу – від 8500 до 17 000 грн; при повторному порушенні — від 17 000 до 34 000 грн (ч. 3, 4 ст. 41 КУпАП).
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю
Вищевказаний норматив є загальним для всіх роботодавців, в тому числі і для ФОПів. Так, для роботодавців, які використовують найману працю, встановлено обов’язковий норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо у фізособи-підприємця працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця. Слід зазначити, що роботодавці зобов’язані звітувати про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо в них за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб. Відповідна звітність про зайнятість та працевлаштування інвалідів подається відділенню Фонду соціального захисту інвалідів за місцезнаходженням ФОПа не пізніше 1 березня року, наступного за звітним.
Досить важливим є акцентування уваги на тому, що з 1 січня 2019 року ФОПи-роботодавці набули права нараховувати на доходи найманих робітників з інвалідністю єдиний соціальний внесок (ЄСВ) за пільговою ставкою 8,41 %.