Курс "Бухгалтер фоп"
ІНДЕКСАЦІЯ ТА ПІЛЬГИ
Особливості системи
Що таке податкова соціальна пільга
Податкова соціальна пільга (далі - ПСП) - це право працівника зменшити суму його місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати. Таке право працівника прописано в п. 169.1 Податкового кодексу України.
ПСП застосовується лише за одним місцем роботи.
Гранична сума доходу для застосування ПСП у 2022 році
Працівник має право на ПСП тоді, коли його зарплата за місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1.4 та округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ПКУ). У 2022 р. такий граничний рівень доходу становить 3470 грн (= 2481 грн ×1,4 = 3473,00 грн ≈ 3470 грн). Цю ПСП будемо називати «базовою».
ПСП – це та сума, на яку зменшують базу оподаткування ПДФО при нарахуванні заробітної плати. ПСП встановлюється у розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року (пп. 169.1.1 ПКУ). Отже, ПСП у 2022 році становить 1240,50 грн (=2481 грн ×0,5). Збільшення прожиткового мінімуму протягом року не впливає на ПСП.
Отже, якщо сума доходу працівника не перевищує 3470,00 грн, то до цієї суми можна застосувати суму ПСП в розмірі 1240,5 грн.
Окрім «звичайної» ПСП ще є підвищені:
· «соціальні» – 150% ПСП, 200% ПСП;
· «на дітей» – ПСП × кількість дітей віком до 18 років.
ПСП зменшує базу оподаткування й тим самим зменшує суму ПДФО. В результаті працівник «на руки» отримує суму більшу, ніж якби ПСП не було. Тобто ПДФО нараховуються таким чином:
· ПДФО = (Зарплата + Лікарняні – ПСП) × 0,18
Наголошуємо, що ПСП – це не виплата грошей, а зменшення суми ПДФО з заробітної плати.
ПСП не стосується та на неї ніяк не впливають:
· підприємницькі доходи (працівник може бути ФОП);
· декретні;
· матеріальна допомога одноразового характеру;
· нецільова благодійна допомога;
· добові;
· аліменти;
· інші незарплатні виплати, окрім лікарняних.
Пригадаємо, що ПСП застосовується тільки у розрахунку ПДФО і ніяк не впливає на військовий збір (ВЗ) – інший податок, який утримують із зарплати.
· ВЗ = (Зарплата + Лікарняні)×0,015
Можлива ситуація, коли ПСП навіть перевищує суму зарплати працівника. Тоді ПДФО буде нульовим. Протягом року ПСП не змінюється, незважаючи на зростання прожиткового мінімуму, – цифра зафіксована станом на 1 січня поточного року.
Хто має право на застосування податкової соціальної пільги
Право на застосування ПСП має кожен платник ПДФО, який отримує зарплату.
Однак скористатися таким правом працівник зможе тільки тоді, коли сума нарахованої йому за місяць заробітної плати не перевищить граничного розміру доходу для застосування податкової соціальної пільги.
На право отримати ПСП впливають фактори:
· загальна сума місячного доходу працівника у вигляді зарплати (зарплата + лікарняні);
· граничний розмір зарплати який розраховується на основі прожиткового мінімуму. З ним порівнюють зарплатні доходи працівника за місяць;
· документи, подані у бухгалтерію. Право на ПСП працівник має підтвердити документами. На звичайну ПСП це буде лише заява, а на підвищені й «дитячі» ще й підтверджуючі таке право документи.
Отже, скористатися ПСП можуть працівники, які :
- працюють на умовах неповного робочого часу і при цьому сума їх заробітку за місяць не перевищує граничний дохід для застосування ПСП, тобто 3470 грн;
- частину місяця перебували у відпустці без збереження зарплати, відпустці по догляду за дитиною до трьох років, або які не відпрацювали місячну норму робочого часу (місяць прийняття і звільнення), в результаті чого їх зарплата за місяць не перевищила показник в 3470 грн;
- мають право на «соціальну» ПСП та «на дітей».
Тобто, якщо працівник працює на 0,5 ставки та має за це оклад 3000 грн (50% від мінімалки) у нього є право на застосування ПСП.
Також використовується ПСП у разі першого неповного місяця роботи, коли працівника прийняли не з першого числа (роз’яснення ДПС ЗІР 103.08.04). Однак тут знову ж треба, аби працівник написав у такому місяця заяву. Крім того, слід з’ясувати, чи не отримував він ПСП у місяці працевлаштування за іншим місцем роботи. Якщо ж цього не було або ж він протягом такого місяця ніде не працював, то тоді можна нараховувати ПСП. Чи застосовується податкова соціальна пільга в місяці звільнення? Аналогічно чинимо й у місяці звільнення – ПСП нараховуємо повністю.
Коли маємо право надати ПСП?
В місяць коли найманий написав заяву про застосування податкової пільги Навіть, якщо він її надав в останній день місяця, ми надаємо її з цього періоду.
Якщо це не базова пільга, тоді до заяви співробітник повинен подати копії документів підтверджуючі пільгу (копії свідоцтв про народження, довідку чорнобильця і тд).
Розглянемо кожний вид пільг більш детальніше
«Базова пільга». Як уже зазначили «базова» ПСП у 2022 році становить 1240,50 грн (=2481 грн ×0,5).
Податкова соціальна пільга на дітей
ПСП стає можливим і при зарплаті більше 3470 грн. (це граничний розмір зарплати), коли батько/мати має ДВОЄ та більше дітей до 18 років та є відповідна заява. У такому разі ГРЗ 2021 для ПСП «на дітей» суттєво збільшується та становить:
· 2 дитини – 6940 грн (=2481×2);
· 3 дитини – 10410 грн (=2481×3);
· 4 дитини – 13880 грн (=2481×4).
«Дитячу» ПСП може використати лише один з батьків – батько чи мати, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі чи ні. До заяви слід додати підтвердні документи – копії свідоцтв про народження дітей та паспорту працівника (працівниці). Також потрібно надати довідку, що у місяці, якому планують застосувати ПСП для одного з батьків, інший – не користувався нею. Таку довідку видає роботодавець другого/другої з батьків.
У ситуації, коли працівник має одночасно право на 2 ПСП – «за себе» (зарплата менше 3470грн) та «за дітей», то він має обирати, яку застосовувати. Застосовувати обидві ПСП одночасно – і «на себе», і «на дітей» – не можна. Однак мати може мати ПСП «на дітей», а батько ПСП «на себе», або навпаки. Тут порушення тоді немає.
Право на отримання ПСП втрачається тоді коли дітям (дитині) виповнюється 18 років. Однак увесь такий рік ПСП можна застосовувати, тобто до кінця року (роз’яснення ДФС).
Розміри самих дитячих ПСП наведено у 2022 році становить:
· 2 дитини – 2481 грн (=1240,5×2);
· 3 дитини – 3721,5 грн (=1240,5×3);
· 4 дитини – 4962 грн (=1240,5×4).
Підвищена соціальна пільга
· 1860,75 грн — за наявності права на ПСП у розмірі 150%;
· 2481,00 грн — за наявності права на подвійний розмір ПСП.
Податкова соціальна пільга (далі - ПСП) - це право працівника зменшити суму його місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати. Таке право працівника прописано в п. 169.1 Податкового кодексу України.
ПСП застосовується лише за одним місцем роботи.
Гранична сума доходу для застосування ПСП у 2022 році
Працівник має право на ПСП тоді, коли його зарплата за місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1.4 та округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ПКУ). У 2022 р. такий граничний рівень доходу становить 3470 грн (= 2481 грн ×1,4 = 3473,00 грн ≈ 3470 грн). Цю ПСП будемо називати «базовою».
ПСП – це та сума, на яку зменшують базу оподаткування ПДФО при нарахуванні заробітної плати. ПСП встановлюється у розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року (пп. 169.1.1 ПКУ). Отже, ПСП у 2022 році становить 1240,50 грн (=2481 грн ×0,5). Збільшення прожиткового мінімуму протягом року не впливає на ПСП.
Отже, якщо сума доходу працівника не перевищує 3470,00 грн, то до цієї суми можна застосувати суму ПСП в розмірі 1240,5 грн.
Окрім «звичайної» ПСП ще є підвищені:
· «соціальні» – 150% ПСП, 200% ПСП;
· «на дітей» – ПСП × кількість дітей віком до 18 років.
ПСП зменшує базу оподаткування й тим самим зменшує суму ПДФО. В результаті працівник «на руки» отримує суму більшу, ніж якби ПСП не було. Тобто ПДФО нараховуються таким чином:
· ПДФО = (Зарплата + Лікарняні – ПСП) × 0,18
Наголошуємо, що ПСП – це не виплата грошей, а зменшення суми ПДФО з заробітної плати.
ПСП не стосується та на неї ніяк не впливають:
· підприємницькі доходи (працівник може бути ФОП);
· декретні;
· матеріальна допомога одноразового характеру;
· нецільова благодійна допомога;
· добові;
· аліменти;
· інші незарплатні виплати, окрім лікарняних.
Пригадаємо, що ПСП застосовується тільки у розрахунку ПДФО і ніяк не впливає на військовий збір (ВЗ) – інший податок, який утримують із зарплати.
· ВЗ = (Зарплата + Лікарняні)×0,015
Можлива ситуація, коли ПСП навіть перевищує суму зарплати працівника. Тоді ПДФО буде нульовим. Протягом року ПСП не змінюється, незважаючи на зростання прожиткового мінімуму, – цифра зафіксована станом на 1 січня поточного року.
Хто має право на застосування податкової соціальної пільги
Право на застосування ПСП має кожен платник ПДФО, який отримує зарплату.
Однак скористатися таким правом працівник зможе тільки тоді, коли сума нарахованої йому за місяць заробітної плати не перевищить граничного розміру доходу для застосування податкової соціальної пільги.
На право отримати ПСП впливають фактори:
· загальна сума місячного доходу працівника у вигляді зарплати (зарплата + лікарняні);
· граничний розмір зарплати який розраховується на основі прожиткового мінімуму. З ним порівнюють зарплатні доходи працівника за місяць;
· документи, подані у бухгалтерію. Право на ПСП працівник має підтвердити документами. На звичайну ПСП це буде лише заява, а на підвищені й «дитячі» ще й підтверджуючі таке право документи.
Отже, скористатися ПСП можуть працівники, які :
- працюють на умовах неповного робочого часу і при цьому сума їх заробітку за місяць не перевищує граничний дохід для застосування ПСП, тобто 3470 грн;
- частину місяця перебували у відпустці без збереження зарплати, відпустці по догляду за дитиною до трьох років, або які не відпрацювали місячну норму робочого часу (місяць прийняття і звільнення), в результаті чого їх зарплата за місяць не перевищила показник в 3470 грн;
- мають право на «соціальну» ПСП та «на дітей».
Тобто, якщо працівник працює на 0,5 ставки та має за це оклад 3000 грн (50% від мінімалки) у нього є право на застосування ПСП.
Також використовується ПСП у разі першого неповного місяця роботи, коли працівника прийняли не з першого числа (роз’яснення ДПС ЗІР 103.08.04). Однак тут знову ж треба, аби працівник написав у такому місяця заяву. Крім того, слід з’ясувати, чи не отримував він ПСП у місяці працевлаштування за іншим місцем роботи. Якщо ж цього не було або ж він протягом такого місяця ніде не працював, то тоді можна нараховувати ПСП. Чи застосовується податкова соціальна пільга в місяці звільнення? Аналогічно чинимо й у місяці звільнення – ПСП нараховуємо повністю.
Коли маємо право надати ПСП?
В місяць коли найманий написав заяву про застосування податкової пільги Навіть, якщо він її надав в останній день місяця, ми надаємо її з цього періоду.
Якщо це не базова пільга, тоді до заяви співробітник повинен подати копії документів підтверджуючі пільгу (копії свідоцтв про народження, довідку чорнобильця і тд).
Розглянемо кожний вид пільг більш детальніше
«Базова пільга». Як уже зазначили «базова» ПСП у 2022 році становить 1240,50 грн (=2481 грн ×0,5).
Податкова соціальна пільга на дітей
ПСП стає можливим і при зарплаті більше 3470 грн. (це граничний розмір зарплати), коли батько/мати має ДВОЄ та більше дітей до 18 років та є відповідна заява. У такому разі ГРЗ 2021 для ПСП «на дітей» суттєво збільшується та становить:
· 2 дитини – 6940 грн (=2481×2);
· 3 дитини – 10410 грн (=2481×3);
· 4 дитини – 13880 грн (=2481×4).
«Дитячу» ПСП може використати лише один з батьків – батько чи мати, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі чи ні. До заяви слід додати підтвердні документи – копії свідоцтв про народження дітей та паспорту працівника (працівниці). Також потрібно надати довідку, що у місяці, якому планують застосувати ПСП для одного з батьків, інший – не користувався нею. Таку довідку видає роботодавець другого/другої з батьків.
У ситуації, коли працівник має одночасно право на 2 ПСП – «за себе» (зарплата менше 3470грн) та «за дітей», то він має обирати, яку застосовувати. Застосовувати обидві ПСП одночасно – і «на себе», і «на дітей» – не можна. Однак мати може мати ПСП «на дітей», а батько ПСП «на себе», або навпаки. Тут порушення тоді немає.
Право на отримання ПСП втрачається тоді коли дітям (дитині) виповнюється 18 років. Однак увесь такий рік ПСП можна застосовувати, тобто до кінця року (роз’яснення ДФС).
Розміри самих дитячих ПСП наведено у 2022 році становить:
· 2 дитини – 2481 грн (=1240,5×2);
· 3 дитини – 3721,5 грн (=1240,5×3);
· 4 дитини – 4962 грн (=1240,5×4).
Підвищена соціальна пільга
· 1860,75 грн — за наявності права на ПСП у розмірі 150%;
· 2481,00 грн — за наявності права на подвійний розмір ПСП.
Якщо працівник має право між «базовою» і «соціальною», яка є більшою, то застосовується більша.
Податкова соціальна пільга для сумісників
Сумісники також мають право на ПСП і вони можуть обрати місце її отримання (основна робота чи за сумісництвом). Їх доходи при цьому по всіх місцях роботи знати не потрібно – враховується лише той дохід, по місцю отримання якого він надав заяву на ПСП. У заяві прослідкуйте, аби були слова працівника, що він ознайомлений з тим, що ПСП може бути лише за одним місцем роботи.
Перехідні лікарняні і відпускні при нарахуванні ПСП
Зверніть увагу, що якщо є перехідні виплати працівнику, які нараховуються в одному місяці (кварталі), але стосуються декількох місяців (кварталів), то для визначення права на ПСП слід здійснити їх пропорційний розподіл, тобто розбити на частини, які віднести до того періоду, якого вони стосуються (пп. 169.4.1 ПКУ, роз’яснення ДПС 103.08.04 ЗІР). Наприклад, якщо працівнику нараховано 5000 грн за 10 днів відпустки, яка починається у січні 2022 (2 дні) та закінчується у лютому 2022 (8 днів), то такі відпускні слід розділити:
· січень 2022 – 1000 грн (= 0,2×5000);
· лютий 2022 – 4000 грн ( = 0,8×5000).
Розподіл перехідних відпускних та лікарняних може вплинути на ПСП, що виправляє перерахунок ПДФО.
Однак через особливості нарахування відпускних і лікарняних попередньо здійснити розподіл не завжди виходить. Якщо вчасно не розподілили, то виправити ситуацію можна, здійснивши перерахунок ПДФО обов’язково у кінці року та при звільненні. Також можна його зробити у кінці будь-якого кварталу. Після такого перерахунку працівник, можливо, втратить або, навпаки, отримає право на ПСП у певному місяці.
Припинення застосування ПСП
Для припинення застосування ПСП працівник має подати відповідну заяву. Наприклад, ситуація зміни місця застосування ПСП, зміна сімейного статусу, наприклад одинока мати вийшла заміж. Виняток – щодо дитячих ПСП. Якщо дитині виповнюється 18 років, то бухгалтеру слід припинити нараховувати ПСП без заяви працівника, так як він уже подавав свідоцтво про народження, у якому рік народження дитини вказаний. Виходить, що бухгалтер має за цим слідкувати, тому на початку кожного року проглядайте заяви та дати народження дітей таких працівників.
Якщо працівник не інформує бухгалтера про зміни обставин, які забезпечили йому право на ПСП, то про його відповідальність – про штрафи.
Незаконна ПСП і штрафи
Якщо ПСП надавали незаконно, то з працівника треба утримати суму недоплаченого за цей час ПДФО, а також штраф у розмірі 100% недоплаченого податку (абз. 2 п. 169.2.4 ПКУ). До сплати ПДФО та штрафу така особа втрачає право на ПСП.
Наприклад, можлива ситуація коли одинока мати (або вдова) вийшла заміж, але не повідомила про це бухгалтерію та їй продовжували нараховувати ПСП. Також ризик є у сумісників, коли вони подавши заяву всюди отримують ПСП за обома місцями роботи. Відповідальність за надання інформації і її достовірність у такому разі лежить на працівнику, а не на бухгалтері (пп. 169.2.3 ПКУ). Якщо така особа уже не працює на підприємстві й утримати з неї недоплачений ПДФО й штраф неможливо, то такій особі самостійно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Однак, якщо бухгалтер застосував ПСП без заяви працівника, то тоді за недоплату ПДФО відповідальність несе саме працедавець (роз’яснення ДПС). Або ж візьміть у працівника заяву «заднім» числом. Помилки по ПСП виправляються перерахунком ПДФО.
Індексація заробітної плати
Питання індексації заробітної плати регулюються Законом про індексацію* і Порядком № 1078**. Їх положення є обов’язковими для всіх роботодавців: і бюджетників, і госпрозрахункових (тобто звичайних) підприємств, і підприємців.
* Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII.
** Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078.
Індексація зарплати — це компенсація втрати вартості коштів у зв'язку з інфляційними процесами.
Індексація — це також складова зарплати, а саме додаткової.
Роботодавці зобов’язані забезпечувати державну гарантію — нараховувати індексацію на заробітну плату найманим працівникам, якщо інфляція перевищує визначений для неї критичний рівень. Ненарахування індексації – це те саме, що й ненарахування зарплати – відповідальність буде однаковою
Як індексувати зарплату
Правила індексації встановлені у Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (далі – Порядок № 1078). У 2022 році правила індексації залишаються незмінними.
Основними у індексації є всього два показники:
· прожитковий мінімум 2022 (ПМ);
· індекси споживчих цін (інфляції) — ІСЦ.
Крім того, значення має так званий базовий період (місяць) — місяць підвищення окладів. Загальна формула для індексації має вигляд:
Індексація за місяць = ПМ×(ІСЦк% – 100%)/100%,
де:
· ПМ — це прожитковий мінімум працездатної особи для місяця, за який проводиться індексація;
· ІСЦк% — це кумулятивний ІСЦ, який застосовується до поточного місяця за правилами індексації та виражений у % як темп зростання (як його визначити — далі). Формула застосовується лише, якщо ІСЦк > 103%, тобто перевищує поріг індексації.
Як бачимо, розмір самої зарплати, якщо вона більша за прожитковий мінімум, на суму взагалі індексації не впливає. Щодо ІСЦ, то вплив мають не тільки ІСЦ 2022 року, але й ІСЦ 2021 року та ті, які були ще раніше. Усе залежить від того, коли у підприємства був базовий місяць. А він в усіх різний.
Зрозуміло, що такий базовий місяць у кожного підприємства свій і це не обов’язково січень. Більше того, такий базовий місяць може бути різним у різних працівників, адже посадові оклади можуть підніматися не всім одразу.
Правило: базовим місяцем є місяць підвищення окладу (тарифної ставки, відрядних розцінок) за займаною працівником посадою, згідно штатного розпису .
Втім, якщо співробітник відпрацював неповний місяць.
Згідно з абзацом сьомим п. 4 Порядку № 1078, якщо відпрацьовано неповний місяць, то індексацію виплачують пропорційно фактично відпрацьованому часу.
Прожитковий мінімум
Індексується не вся сума заробітної плати, а лише її частина в межах існуючого прожиткового мінімуму для працездатної особи (зверніть на це увагу, так як прожиткових мінімумів існує декілька і ще й є для непрацездатних осіб та дітей різного віку).
У 2022 році прожитковий мінімум працездатної особи зростатиме так:
· 2481 грн — 01.01.2022–30.06.2022;
· 2600 грн — 01.07.2022–30.11.2022;
· 2684 грн — 01.12.2022–31.12.2022.
Однак попри зростання прожиткового мінімуму індексація може не зрости.
Індекс споживчих цін
ІСЦ демонструє зростання вартості певного набору продуктів. І одного його зростання замало. Для того щоб «увімкнулася» індексація зарплати, потрібно, аби це зростання перевищило 103% (або коефіцієнт 1,03). Рахують ці 103% не з початку року, а шляхом перемноження індексів за декілька місяців, починаючи від базового, який приймається рівним 100% (або 1) (див. п. 5 Порядку № 1078). Цю цифру й називають кумулятивний ІСЦ (у формулі – ІСЦк).
Вже готові пораховані кумулятивні ІСЦ можна знайти у спеціальних таблицях індексації для кожного місяця, які оприлюднюють усі бухгалтерські видання, зокрема й наше. Замість таблиці також можна скористатися калькулятором розрахунку місячних ІСЦ.
Простіше скористатися вже готовими калькуляторами для розрахунку індексації ЗП, які коректно розрахують суму індексації та місяць з якого настає право на індексацію.
Індексація не нараховується на:
· виплати, розраховані на основі середньої зарплати (див. п. 3 Порядку № 1078). До таких належать відпускні, лікарняні, середній заробіток мобілізованих працівників та тих, хто знаходиться у територіальній обороні. Якщо ж у місяці була й оплата за середньою, й зарплата, то тоді індексацію слід розрахувати пропорційно відпрацьованому часу, аналогічно ситуації неповного робочого часу (див. приклади 2 і 3);
· виплати, які не входять до фонду заробітної плати, наприклад добові. Виняток — аліменти, якщо вони призначені у твердій грошовій сумі;
· оплату за час вимушеного простою. Справа в тому, що індексації підлягають доходи, які не мають разового характеру (див. ст. 2 Закону № 1282, абз. 6 п. 4 Порядку № 1078). Оплата простою не вважається постійною виплатою, тому не підлягає індексації. Є аналогічне роз’яснення від Держпраці. Крім того, оплата простою не з вини працівника — це оплата, по-суті, невідпрацьованого часу. Отже, оплата просто не індексується незалежно від її розміру, незважаючи на те, що вона є частиною зарплати (фонду додаткової зарплати).
Також індексація не нараховується, якщо у працівника взагалі не було зарплати. Наприклад, якщо працівник хворів весь місяць й нічого окрім лікарняних не мав. Або працівник перебуває у припиненні трудового договору, відпустці за власний рахунок, у повний місяць вимушеного простою, що актуально під час воєнного стану;
Індексація зарплати: приклад розрахунку (маю поміняти суми)
Приклад 1 (базовий січень 2022). Працівнику у липні 2022 року нарахована заробітна плата 10000 грн (без індексації). Посадовий оклад працівника — 6500 грн, а решта — премія. Відпрацьовано 168 год з 168 год по нормі для липня 2022 року. Оклад йому був підвищений у січні 2022 року. Отже, за таблицею індексації для липня 2022 року маємо відсоток індексації 9,5 %, а суму індексації 247 грн. Тоді працівнику слід нарахувати 10000 + 247 = 10247 грн індексації.
Приклад 2 (базовий січень 2022, неповний робочий час). Працівнику у липні 2022 року нарахована заробітна плата 6000 грн (без індексації). Працівник працює неповний робочий час і відпрацював 100 год при нормі для липня 2022 року — 168 год. Оклад йому був підвищений у січні 2022 року. Отже, за таблицею індексації для липня 2022 року маємо відсоток індексації 9,5%, а суму індексації з розрахунку повного робочого часу 247 грн. Однак, враховуючи роботу неповний робочий час, індексацію нараховуємо пропорційно, тобто буде:
100/168×247 грн = 147,02 грн
Отже, працівнику буде нарахована заробітна плата 6000 + 147,02 = 6147,02 грн.
Приклад 3 (базовий січень 2022, частина місяця – лікарняні). Працівнику у липні 2022 року нарахована заробітна плата 6500 грн (без індексації) за відпрацьовані 15 робочих днів. Усього в місяці 21 робочий день, з яких 6 днів працівник був відсутній з причини лікарняного. Сума лікарняних — 5400 грн.
Лікарняні — це дні, які оплачуються за середньою, тому за них індексація не нараховується. Маємо відсоток індексації 9,5%, а сума індексації з розрахунку повного робочого часу — 247 грн. Однак за відпрацьований робочий час працівнику має бути нараховано індексації всього:
15/21×247 грн = 176,43 грн
Отже, працівнику буде нарахована заробітна плата 6000 + 176,43 + 6176,43 грн.
Приклад 4 (підвищення окладу). Працівнику з прикладу 1 з 01 червня 2022 року знову підвищили посадовий оклад (на 500 грн), але на ці ж 500 грн скоротили місячну премію. У такому разі при нарахуванні зарплати, як за червень 2022, так і за липень 2022 індексації не буде. У розрахунку повного часу вона б мала бути 247 грн, але сума підвищення окладу більша (500 > 247). Отже, заробітна плата працівника буде 10000 грн.
Приклад 5 (базовий місяць — лютий 2022, простій частина місяця). У червні 2022 року підрозділ підприємства 2 тижні знаходився в простої, а з 20.06.2022 р. відновило свою роботу. Працівник відпрацював 9 робочих днів, включаючи 28.06.2022 р. Враховуючи воєнний стан і відсутність святково-неробочих днів норма робочого часу для червня 2022 — 22 робочі дні. Працівнику була нарахована зарплата за ці дні 5000 грн.
Індексація у розрахунку повного робочого часу у такому разі розраховується у розмірі 7,7% та становить 200,20 грн (див. вище таблицю індексації за червень 2022). Маємо суму індексації за червень 2022 таку:
9/22 × 200,20 грн = 81,90 грн
Маємо суму заробітної плати 5000 + 81,90 = 5081,90 грн.
Для того щоб припинити нарахування індексації треба підняти оклади таким чином, аби зростання постійної частини зарплати перевищило суму індексації за відповідний місяць. Такий місяць стає базовим і відлік кумулятивного індексу споживчих цін (множення індексів) розпочинається заново.
Один є два нюанси:
· порівнюється зростання не тільки окладу, а всієї постійної частини зарплати. Нею може бути окрім окладу певна фіксована доплата, яка є у працівника, наприклад доплата за стаж. Якщо вчасно і на «правильну» суму підвищувати оклади, то індексації можна уникнути. Головне – слідкувати за ІСЦ;
· якщо зросла лише постійна частина зарплати, а посадовий оклад не змінився, то такий місяць базовим не вважається. Обов’язково треба, щоб зростав посадовий оклад.
Увага: для того, щоб припинити індексацію, треба підвищити оклади, але на суму, яка перевищує індексацію.
Якщо ж підвищення постійної частини зарплати не перевищило суму індексації, то тоді сума індексації зменшується на суму підвищення окладу. І так щомісяця до тих пір, поки чергове підвищення окладів (постійної частини зарплати) не перевищить суму індексації. Наприклад, місячна індексація у працівника у місяці підвищення мала бути 247 грн. Посадовий оклад підняли лише на 200 грн. Як наслідок, сума індексації за такий місяць буде 47 грн (= 247 – 200). Аби такого не було посадовий оклад треба було піднімати хоча б на ці 247 грн.
Як індексувати зарплату новоприйнятим працівникам
Якщо на роботу прийнятий новий працівник, то базовим місяцем буде не місяць його прийняття, а місяць останнього підвищення окладу по посаді, на яку його прийняли (п. 102 Порядку № 1078).
Індексація зарплати: штрафи 2022
Якщо факт ненарахування індексації буде виявлено, то підприємство отримає штраф у 2 мінімальні зарплати за порушення мінімальних гарантій з оплати праці. У Законі про Держбюджет 2022 закладена мінімалка 6500 грн у січні-вересні. Виходить, що штраф у 2022 році у цей період 13 000 грн, що досить суттєво. І зверніть увагу: це за кожного працівника якому не нарахували індексацію. Якщо на підприємстві 15 чоловік, то вийде 195000 грн, включаючи директора. У порівнянні з такою сумою адмінштраф (510-1700 грн) на відповідальних посадових осіб буде справжнім дріб’язком.
З жовтня 2022 року мінімалка й штраф мають стати більшими — 6700 грн та 13400 грн відповідно.
Індексація та воєнний стан 2022
Впровадження воєнного стану ніяк не вплинуло ні на обов’язок, ні на правила нарахування індексації – все залишилося, як було. Справа в тому, що Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136 (набрав чинності 24 березня 2022) не вносив зміни до ст. 95 КЗпП та ст. 33 Закону «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108, які є підставою для нарахування індексації. Тому в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації.
Увага: воєнний стан не скасовує обов’язок нараховувати індексацію.
Однак перевірки Держпраці під час воєнного стану поки що не проводяться, тому згадані штрафи за ненарахування індексації технічно отримати неможливо. Однак у ВР є зареєстрований законопроєкт № 7251 у разі прийняття якого перевірки Держпраці поновляться й до закінчення воєнного стану.
Минулорічні зміни у правилах нарахування індексації
У 2022 році змін до порядку індексації не було. Останні зміни — це постанова Кабміну від 31.03.2021 № 278 (набула чинності 02 квітня 2021 року). Ці зміни були незначними та полягали в такому. Для тих, хто їх пропустив, нагадаємо:
· з’явилася пропорційна індексація для ситуації підвищення посадового окладу посеред місяця (з 15-го числа). Приклад є у Додатку 4 Порядку № 1078. Індексація у такому разі нараховується пропорційно дням до дня підвищення окладу. Така ситуація рідко зустрічається у практиці комерційних підприємств (як правило, оклади підвищують з 1-го числа), але буває у посадовців органів місцевого самоврядування (ОМС);
· індексації підлягають не тільки зарплатні виплати, але й грошове забезпечення у силових структурах. Так, відбулося поширення правил абз. 5 п. 5 Порядку № 1078 на грошове забезпечення військовослужбовців, поліції, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби (це не зарплата). Це правило стосується відсутності зменшення на суму індексації інших частин зростання грошового доходу, які не мають разового характеру (не є окладом). Наприклад, збільшення премії не зменшує суми індексації. Відтепер це більш точно визначено й для інших доходів, аніж зарплата;
· при індексації розміру аліментів, які визначені судом у твердій грошовій сумі, обчислення ІСЦ здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з наступного року з місяця, що відповідає місяцю встановлення розміру аліментів. Однак розрахунок такої індексації здійснюється державним / приватним виконавцем, а не бухгалтером підприємства (п. 104 Порядку № 1078).
Також ще була постанова Кабміну від 03 листопада 2021 № 1141 (набула чинності 09 листопада 2021 року), але вона містила суто редакційні зміни та ніяких правил не змінювала.
Нарахування аліментів, як правило, здійснюється як % доходу. Однак зважте на такі зміни правил.
Індексація та розрахунок інших виплат
Зверніть увагу на такі особливості врахування індексації при розрахунку:
· доплати до мінімальної зарплати. Сума індексації зараховується до мінімальної зарплати, а отже, фактично зменшує доплату до мінімальної зарплати, якщо така є. Чим більша індексація, тим менша сума доплати до мінімальної зарплати. Це одна з причин, чому деякі підприємства мають посадові оклади меншими, ніж мінімальна зарплата — фактично сума індексації «розчиняється» в доплаті до мінімальної зарплати;
· середньоденного доходу, наприклад при оплаті лікарняних, відпускних, збереження заробітку в дні відрядження, виплат мобілізованим працівникам. Сума індексації враховується при розрахунку середньоденної по таким усім виплатам, так як є частиною зарплати.
Увага: індексація зменшує доплату до мінімальної зарплати.
Податкова соціальна пільга для сумісників
Сумісники також мають право на ПСП і вони можуть обрати місце її отримання (основна робота чи за сумісництвом). Їх доходи при цьому по всіх місцях роботи знати не потрібно – враховується лише той дохід, по місцю отримання якого він надав заяву на ПСП. У заяві прослідкуйте, аби були слова працівника, що він ознайомлений з тим, що ПСП може бути лише за одним місцем роботи.
Перехідні лікарняні і відпускні при нарахуванні ПСП
Зверніть увагу, що якщо є перехідні виплати працівнику, які нараховуються в одному місяці (кварталі), але стосуються декількох місяців (кварталів), то для визначення права на ПСП слід здійснити їх пропорційний розподіл, тобто розбити на частини, які віднести до того періоду, якого вони стосуються (пп. 169.4.1 ПКУ, роз’яснення ДПС 103.08.04 ЗІР). Наприклад, якщо працівнику нараховано 5000 грн за 10 днів відпустки, яка починається у січні 2022 (2 дні) та закінчується у лютому 2022 (8 днів), то такі відпускні слід розділити:
· січень 2022 – 1000 грн (= 0,2×5000);
· лютий 2022 – 4000 грн ( = 0,8×5000).
Розподіл перехідних відпускних та лікарняних може вплинути на ПСП, що виправляє перерахунок ПДФО.
Однак через особливості нарахування відпускних і лікарняних попередньо здійснити розподіл не завжди виходить. Якщо вчасно не розподілили, то виправити ситуацію можна, здійснивши перерахунок ПДФО обов’язково у кінці року та при звільненні. Також можна його зробити у кінці будь-якого кварталу. Після такого перерахунку працівник, можливо, втратить або, навпаки, отримає право на ПСП у певному місяці.
Припинення застосування ПСП
Для припинення застосування ПСП працівник має подати відповідну заяву. Наприклад, ситуація зміни місця застосування ПСП, зміна сімейного статусу, наприклад одинока мати вийшла заміж. Виняток – щодо дитячих ПСП. Якщо дитині виповнюється 18 років, то бухгалтеру слід припинити нараховувати ПСП без заяви працівника, так як він уже подавав свідоцтво про народження, у якому рік народження дитини вказаний. Виходить, що бухгалтер має за цим слідкувати, тому на початку кожного року проглядайте заяви та дати народження дітей таких працівників.
Якщо працівник не інформує бухгалтера про зміни обставин, які забезпечили йому право на ПСП, то про його відповідальність – про штрафи.
Незаконна ПСП і штрафи
Якщо ПСП надавали незаконно, то з працівника треба утримати суму недоплаченого за цей час ПДФО, а також штраф у розмірі 100% недоплаченого податку (абз. 2 п. 169.2.4 ПКУ). До сплати ПДФО та штрафу така особа втрачає право на ПСП.
Наприклад, можлива ситуація коли одинока мати (або вдова) вийшла заміж, але не повідомила про це бухгалтерію та їй продовжували нараховувати ПСП. Також ризик є у сумісників, коли вони подавши заяву всюди отримують ПСП за обома місцями роботи. Відповідальність за надання інформації і її достовірність у такому разі лежить на працівнику, а не на бухгалтері (пп. 169.2.3 ПКУ). Якщо така особа уже не працює на підприємстві й утримати з неї недоплачений ПДФО й штраф неможливо, то такій особі самостійно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Однак, якщо бухгалтер застосував ПСП без заяви працівника, то тоді за недоплату ПДФО відповідальність несе саме працедавець (роз’яснення ДПС). Або ж візьміть у працівника заяву «заднім» числом. Помилки по ПСП виправляються перерахунком ПДФО.
Індексація заробітної плати
Питання індексації заробітної плати регулюються Законом про індексацію* і Порядком № 1078**. Їх положення є обов’язковими для всіх роботодавців: і бюджетників, і госпрозрахункових (тобто звичайних) підприємств, і підприємців.
* Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII.
** Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078.
Індексація зарплати — це компенсація втрати вартості коштів у зв'язку з інфляційними процесами.
Індексація — це також складова зарплати, а саме додаткової.
Роботодавці зобов’язані забезпечувати державну гарантію — нараховувати індексацію на заробітну плату найманим працівникам, якщо інфляція перевищує визначений для неї критичний рівень. Ненарахування індексації – це те саме, що й ненарахування зарплати – відповідальність буде однаковою
Як індексувати зарплату
Правила індексації встановлені у Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (далі – Порядок № 1078). У 2022 році правила індексації залишаються незмінними.
Основними у індексації є всього два показники:
· прожитковий мінімум 2022 (ПМ);
· індекси споживчих цін (інфляції) — ІСЦ.
Крім того, значення має так званий базовий період (місяць) — місяць підвищення окладів. Загальна формула для індексації має вигляд:
Індексація за місяць = ПМ×(ІСЦк% – 100%)/100%,
де:
· ПМ — це прожитковий мінімум працездатної особи для місяця, за який проводиться індексація;
· ІСЦк% — це кумулятивний ІСЦ, який застосовується до поточного місяця за правилами індексації та виражений у % як темп зростання (як його визначити — далі). Формула застосовується лише, якщо ІСЦк > 103%, тобто перевищує поріг індексації.
Як бачимо, розмір самої зарплати, якщо вона більша за прожитковий мінімум, на суму взагалі індексації не впливає. Щодо ІСЦ, то вплив мають не тільки ІСЦ 2022 року, але й ІСЦ 2021 року та ті, які були ще раніше. Усе залежить від того, коли у підприємства був базовий місяць. А він в усіх різний.
Зрозуміло, що такий базовий місяць у кожного підприємства свій і це не обов’язково січень. Більше того, такий базовий місяць може бути різним у різних працівників, адже посадові оклади можуть підніматися не всім одразу.
Правило: базовим місяцем є місяць підвищення окладу (тарифної ставки, відрядних розцінок) за займаною працівником посадою, згідно штатного розпису .
Втім, якщо співробітник відпрацював неповний місяць.
Згідно з абзацом сьомим п. 4 Порядку № 1078, якщо відпрацьовано неповний місяць, то індексацію виплачують пропорційно фактично відпрацьованому часу.
Прожитковий мінімум
Індексується не вся сума заробітної плати, а лише її частина в межах існуючого прожиткового мінімуму для працездатної особи (зверніть на це увагу, так як прожиткових мінімумів існує декілька і ще й є для непрацездатних осіб та дітей різного віку).
У 2022 році прожитковий мінімум працездатної особи зростатиме так:
· 2481 грн — 01.01.2022–30.06.2022;
· 2600 грн — 01.07.2022–30.11.2022;
· 2684 грн — 01.12.2022–31.12.2022.
Однак попри зростання прожиткового мінімуму індексація може не зрости.
Індекс споживчих цін
ІСЦ демонструє зростання вартості певного набору продуктів. І одного його зростання замало. Для того щоб «увімкнулася» індексація зарплати, потрібно, аби це зростання перевищило 103% (або коефіцієнт 1,03). Рахують ці 103% не з початку року, а шляхом перемноження індексів за декілька місяців, починаючи від базового, який приймається рівним 100% (або 1) (див. п. 5 Порядку № 1078). Цю цифру й називають кумулятивний ІСЦ (у формулі – ІСЦк).
Вже готові пораховані кумулятивні ІСЦ можна знайти у спеціальних таблицях індексації для кожного місяця, які оприлюднюють усі бухгалтерські видання, зокрема й наше. Замість таблиці також можна скористатися калькулятором розрахунку місячних ІСЦ.
Простіше скористатися вже готовими калькуляторами для розрахунку індексації ЗП, які коректно розрахують суму індексації та місяць з якого настає право на індексацію.
Індексація не нараховується на:
· виплати, розраховані на основі середньої зарплати (див. п. 3 Порядку № 1078). До таких належать відпускні, лікарняні, середній заробіток мобілізованих працівників та тих, хто знаходиться у територіальній обороні. Якщо ж у місяці була й оплата за середньою, й зарплата, то тоді індексацію слід розрахувати пропорційно відпрацьованому часу, аналогічно ситуації неповного робочого часу (див. приклади 2 і 3);
· виплати, які не входять до фонду заробітної плати, наприклад добові. Виняток — аліменти, якщо вони призначені у твердій грошовій сумі;
· оплату за час вимушеного простою. Справа в тому, що індексації підлягають доходи, які не мають разового характеру (див. ст. 2 Закону № 1282, абз. 6 п. 4 Порядку № 1078). Оплата простою не вважається постійною виплатою, тому не підлягає індексації. Є аналогічне роз’яснення від Держпраці. Крім того, оплата простою не з вини працівника — це оплата, по-суті, невідпрацьованого часу. Отже, оплата просто не індексується незалежно від її розміру, незважаючи на те, що вона є частиною зарплати (фонду додаткової зарплати).
Також індексація не нараховується, якщо у працівника взагалі не було зарплати. Наприклад, якщо працівник хворів весь місяць й нічого окрім лікарняних не мав. Або працівник перебуває у припиненні трудового договору, відпустці за власний рахунок, у повний місяць вимушеного простою, що актуально під час воєнного стану;
Індексація зарплати: приклад розрахунку (маю поміняти суми)
Приклад 1 (базовий січень 2022). Працівнику у липні 2022 року нарахована заробітна плата 10000 грн (без індексації). Посадовий оклад працівника — 6500 грн, а решта — премія. Відпрацьовано 168 год з 168 год по нормі для липня 2022 року. Оклад йому був підвищений у січні 2022 року. Отже, за таблицею індексації для липня 2022 року маємо відсоток індексації 9,5 %, а суму індексації 247 грн. Тоді працівнику слід нарахувати 10000 + 247 = 10247 грн індексації.
Приклад 2 (базовий січень 2022, неповний робочий час). Працівнику у липні 2022 року нарахована заробітна плата 6000 грн (без індексації). Працівник працює неповний робочий час і відпрацював 100 год при нормі для липня 2022 року — 168 год. Оклад йому був підвищений у січні 2022 року. Отже, за таблицею індексації для липня 2022 року маємо відсоток індексації 9,5%, а суму індексації з розрахунку повного робочого часу 247 грн. Однак, враховуючи роботу неповний робочий час, індексацію нараховуємо пропорційно, тобто буде:
100/168×247 грн = 147,02 грн
Отже, працівнику буде нарахована заробітна плата 6000 + 147,02 = 6147,02 грн.
Приклад 3 (базовий січень 2022, частина місяця – лікарняні). Працівнику у липні 2022 року нарахована заробітна плата 6500 грн (без індексації) за відпрацьовані 15 робочих днів. Усього в місяці 21 робочий день, з яких 6 днів працівник був відсутній з причини лікарняного. Сума лікарняних — 5400 грн.
Лікарняні — це дні, які оплачуються за середньою, тому за них індексація не нараховується. Маємо відсоток індексації 9,5%, а сума індексації з розрахунку повного робочого часу — 247 грн. Однак за відпрацьований робочий час працівнику має бути нараховано індексації всього:
15/21×247 грн = 176,43 грн
Отже, працівнику буде нарахована заробітна плата 6000 + 176,43 + 6176,43 грн.
Приклад 4 (підвищення окладу). Працівнику з прикладу 1 з 01 червня 2022 року знову підвищили посадовий оклад (на 500 грн), але на ці ж 500 грн скоротили місячну премію. У такому разі при нарахуванні зарплати, як за червень 2022, так і за липень 2022 індексації не буде. У розрахунку повного часу вона б мала бути 247 грн, але сума підвищення окладу більша (500 > 247). Отже, заробітна плата працівника буде 10000 грн.
Приклад 5 (базовий місяць — лютий 2022, простій частина місяця). У червні 2022 року підрозділ підприємства 2 тижні знаходився в простої, а з 20.06.2022 р. відновило свою роботу. Працівник відпрацював 9 робочих днів, включаючи 28.06.2022 р. Враховуючи воєнний стан і відсутність святково-неробочих днів норма робочого часу для червня 2022 — 22 робочі дні. Працівнику була нарахована зарплата за ці дні 5000 грн.
Індексація у розрахунку повного робочого часу у такому разі розраховується у розмірі 7,7% та становить 200,20 грн (див. вище таблицю індексації за червень 2022). Маємо суму індексації за червень 2022 таку:
9/22 × 200,20 грн = 81,90 грн
Маємо суму заробітної плати 5000 + 81,90 = 5081,90 грн.
Для того щоб припинити нарахування індексації треба підняти оклади таким чином, аби зростання постійної частини зарплати перевищило суму індексації за відповідний місяць. Такий місяць стає базовим і відлік кумулятивного індексу споживчих цін (множення індексів) розпочинається заново.
Один є два нюанси:
· порівнюється зростання не тільки окладу, а всієї постійної частини зарплати. Нею може бути окрім окладу певна фіксована доплата, яка є у працівника, наприклад доплата за стаж. Якщо вчасно і на «правильну» суму підвищувати оклади, то індексації можна уникнути. Головне – слідкувати за ІСЦ;
· якщо зросла лише постійна частина зарплати, а посадовий оклад не змінився, то такий місяць базовим не вважається. Обов’язково треба, щоб зростав посадовий оклад.
Увага: для того, щоб припинити індексацію, треба підвищити оклади, але на суму, яка перевищує індексацію.
Якщо ж підвищення постійної частини зарплати не перевищило суму індексації, то тоді сума індексації зменшується на суму підвищення окладу. І так щомісяця до тих пір, поки чергове підвищення окладів (постійної частини зарплати) не перевищить суму індексації. Наприклад, місячна індексація у працівника у місяці підвищення мала бути 247 грн. Посадовий оклад підняли лише на 200 грн. Як наслідок, сума індексації за такий місяць буде 47 грн (= 247 – 200). Аби такого не було посадовий оклад треба було піднімати хоча б на ці 247 грн.
Як індексувати зарплату новоприйнятим працівникам
Якщо на роботу прийнятий новий працівник, то базовим місяцем буде не місяць його прийняття, а місяць останнього підвищення окладу по посаді, на яку його прийняли (п. 102 Порядку № 1078).
Індексація зарплати: штрафи 2022
Якщо факт ненарахування індексації буде виявлено, то підприємство отримає штраф у 2 мінімальні зарплати за порушення мінімальних гарантій з оплати праці. У Законі про Держбюджет 2022 закладена мінімалка 6500 грн у січні-вересні. Виходить, що штраф у 2022 році у цей період 13 000 грн, що досить суттєво. І зверніть увагу: це за кожного працівника якому не нарахували індексацію. Якщо на підприємстві 15 чоловік, то вийде 195000 грн, включаючи директора. У порівнянні з такою сумою адмінштраф (510-1700 грн) на відповідальних посадових осіб буде справжнім дріб’язком.
З жовтня 2022 року мінімалка й штраф мають стати більшими — 6700 грн та 13400 грн відповідно.
Індексація та воєнний стан 2022
Впровадження воєнного стану ніяк не вплинуло ні на обов’язок, ні на правила нарахування індексації – все залишилося, як було. Справа в тому, що Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136 (набрав чинності 24 березня 2022) не вносив зміни до ст. 95 КЗпП та ст. 33 Закону «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108, які є підставою для нарахування індексації. Тому в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації.
Увага: воєнний стан не скасовує обов’язок нараховувати індексацію.
Однак перевірки Держпраці під час воєнного стану поки що не проводяться, тому згадані штрафи за ненарахування індексації технічно отримати неможливо. Однак у ВР є зареєстрований законопроєкт № 7251 у разі прийняття якого перевірки Держпраці поновляться й до закінчення воєнного стану.
Минулорічні зміни у правилах нарахування індексації
У 2022 році змін до порядку індексації не було. Останні зміни — це постанова Кабміну від 31.03.2021 № 278 (набула чинності 02 квітня 2021 року). Ці зміни були незначними та полягали в такому. Для тих, хто їх пропустив, нагадаємо:
· з’явилася пропорційна індексація для ситуації підвищення посадового окладу посеред місяця (з 15-го числа). Приклад є у Додатку 4 Порядку № 1078. Індексація у такому разі нараховується пропорційно дням до дня підвищення окладу. Така ситуація рідко зустрічається у практиці комерційних підприємств (як правило, оклади підвищують з 1-го числа), але буває у посадовців органів місцевого самоврядування (ОМС);
· індексації підлягають не тільки зарплатні виплати, але й грошове забезпечення у силових структурах. Так, відбулося поширення правил абз. 5 п. 5 Порядку № 1078 на грошове забезпечення військовослужбовців, поліції, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби (це не зарплата). Це правило стосується відсутності зменшення на суму індексації інших частин зростання грошового доходу, які не мають разового характеру (не є окладом). Наприклад, збільшення премії не зменшує суми індексації. Відтепер це більш точно визначено й для інших доходів, аніж зарплата;
· при індексації розміру аліментів, які визначені судом у твердій грошовій сумі, обчислення ІСЦ здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з наступного року з місяця, що відповідає місяцю встановлення розміру аліментів. Однак розрахунок такої індексації здійснюється державним / приватним виконавцем, а не бухгалтером підприємства (п. 104 Порядку № 1078).
Також ще була постанова Кабміну від 03 листопада 2021 № 1141 (набула чинності 09 листопада 2021 року), але вона містила суто редакційні зміни та ніяких правил не змінювала.
Нарахування аліментів, як правило, здійснюється як % доходу. Однак зважте на такі зміни правил.
Індексація та розрахунок інших виплат
Зверніть увагу на такі особливості врахування індексації при розрахунку:
· доплати до мінімальної зарплати. Сума індексації зараховується до мінімальної зарплати, а отже, фактично зменшує доплату до мінімальної зарплати, якщо така є. Чим більша індексація, тим менша сума доплати до мінімальної зарплати. Це одна з причин, чому деякі підприємства мають посадові оклади меншими, ніж мінімальна зарплата — фактично сума індексації «розчиняється» в доплаті до мінімальної зарплати;
· середньоденного доходу, наприклад при оплаті лікарняних, відпускних, збереження заробітку в дні відрядження, виплат мобілізованим працівникам. Сума індексації враховується при розрахунку середньоденної по таким усім виплатам, так як є частиною зарплати.
Увага: індексація зменшує доплату до мінімальної зарплати.