Курс "Бухгалтер фоп"
МОБІЛІЗОВАНІ, ВІДПУСКНІ, ЛІКАРНЯНІ
Особливості системи
Види відпусток :
1) Щорічна :
- Основна відпустка;
- додаткова відпустка, за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
- додаткова відпустка за особливий характер роботи
2. Додаткові відпустки, у зв’язку з навчанням
3. Творча відпустка
4. Соціальна :
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустка для догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку;
- додаткова відпустка працівникам, які мають дітей.
Згідно ст. 6 Закону «Про відпустки», щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Працівники інших категорій можуть мати довші відпустки:
Право на щорічну основну відпустку мають усі працівники.
На громадян, які виконують роботу за договором підряду (або так званою «трудовою угодою») право на відпустки не поширюється, оскільки такі договори належать до цивільно-правових і їх укладення регулюється нормами цивільного, а не трудового законодавтсва.
Відпустка 24 + 4 календарних дні
Промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин, надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.
Така ж тривалість відпустки у працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною до 150 метрів — 24 календарних дні із збільшенням на 4 календарних дні при стажі роботи на даному підприємстві 2 роки і більше, а також невоєнізованих працівників гірничорятувальних частин — 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.
Відпустка тривалістю 28 календарних днів
Надається працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною 150 метрів і нижче незалежно від стажу роботи.
Відпустка 30 календарних днів
Надається особам з інвалідністю I і II груп, а також воєнізованому особовому складу гірничорятувальних частин.
Відпустка 31 календарний день надається особам віком до вісімнадцяти років. При цьому згідно з ст. 75 КЗпП тривалість їх відпустки не може бути менше 24 днів.
Відпустка 56 календарних днів
Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів в Порядку, затвердженому Кабінет Міністрів України.
Інша тривалість відпустки
Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаж, що надає право на щорічну основну відпустку
Стаття 82 КЗпП та стаття 9 Закону про відпустки регулюють порядок обчислення стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку.
Право працівника на щорічну основну відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Разом з цим, працівникові може бути надана щорічна основна відпустка до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи.
Якщо в графіку відпусток зазначено лише місяць надання відпустки, працівнику необхідно щонайменше за три тижні до початку відпустки написати заяву на щорічну основну відпустку. Роботодавець видає наказ про відпустку за 15—17 робочих днів до її початку. Пам’ятайте, що необхідно не тільки повідомити працівника про початок відпустки, а й встигнути ознайомити з його з відповідним наказом наказом.
Наказ про надання щорічної основної відпустки можна оформити двома способами:
● за типовою формою № П-3, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489;
● за довільною формою, з дотриманням національного стандартк ДСТУ 4163:2020.
Основна щорічна відпустка в табелі
Умовні позначення, які використовують у табелі обліку використання робочого часу, затверджено наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489. Для щорічної основної відпустки цим наказом передбачено окреме позначення.
Щорічну основну відпустку у табелі позначайте буквеним кодом «В» або цифровим «08».
Щорічна основна відпустка під час воєнного стану
Надавайте відпустку за графіком, але враховуйте обмеження щодо надання відпустки під час воєнного стану, запроваджені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
Зокрема у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні (ч. 1 ст. 12 Закону № 2136).
Якщо працівник працює дистанційно в Україні або за кордоном, отримайте заяву й ознайомте працівника з наказом про відпустку, за допомогою доступних засобів зв’язку.
Такими працівниками, яким відпустка повної тривалості може надаватися до настання шести місяців, є:
- жінки, яким така відпустка надається перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
- інваліди;
- особи віком до вісімнадцяти років;
- чоловіки, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
- особи, звільнені після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;
- сумісники - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи; працівники, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
- працівники, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації; працівники, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування.
До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються:
● час фактичної роботи (у т. ч. на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;
● час тимчасової непрацездатності, засвідченої в установленому порядку;
● час перебування у відпустках без збереження заробітної плати, наданих відповідно до статей 25 і 26 Закону про відпустки;
● час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами тощо.
Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону про відпустки до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, також зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у т. ч. час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу). Це, зокрема, час виконання державних і громадських обов’язків (час перебування військовозобов’язаних на військових зборах, час виконання депутатом місцевої ради обов’язків депутата тощо), час відсторонення від роботи із збереженням заробітної плати, час щорічних основної та додаткових відпусток, час навчальної відпустки з повною чи частковою оплатою тощо.
Згідно з пунктами 5-7 статті 9 Закону про відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку також зараховуються:
● час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів;
● час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням організації, скороченням чисельності або штату працівників;
● інші періоди, передбачені законодавством.
Увага! Якщо в організації мав місце простій, який виник не з вини працівника, то час такого простою також ураховується при обчисленні стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, оскільки у цьому разі наявні умови пункту 2 статті 9 Закону про відпустки: під час простою працівник фактично не працює, але за ним зберігається місце роботи, а цей час оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду чи окладу (ст. 113 КЗпП).
Якщо працівник, переведений на роботу в іншу організацію, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на такі відпустки, зараховується час, за який він їх не використав за попереднім місцем роботи (частина третя ст. 9 Закону про відпустки).
У разі коли працівник при переведенні одержав на попередньому місці роботи грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічні відпустки, відлік стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, починається з дати початку роботи в новій організації.
Оформлення щорічної основної відпустки
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (наприклад, Радою трудового колективу), і доводяться до відома всіх працівників (ч. 10 ст. 10 Закону про відпустки).
Зверніть увагу, при складанні графіка відпусток слід дотримуватися правила: відпустка не повинна починатися раніше того робочого року, за який вона надається.
Дата початку відпустки графіками, як правило, не встановлюється, у них визначається місяць, з якого вона починається. Інколи у графіку зазначаються два місяці: місяць початку і місяць закінчення відпустки.
Конкретний період надання щорічних відпусток у встановлених графіком межах узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Механізм розрахунку щорічної основної відпустки
Для початку скажемо, що обчислення ведуться за кожен відпрацьований робочий рік. Адже саме за нього працівник мав би скористатись щорічною відпусткою повної тривалості, яка для нього встановлена законодавством. Стаж для їх надання рахуємо за правилами ст. 9 Закону про відпустки.
Крок 1. Обчислюємо в календарних днях стаж, що надає право на щорічну відпустку за останній відпрацьований рік (відлік стартує щороку із дати прийняття на роботу та завершується днем звільнення).
Враховуємо, що святкові та неробочі дні (наведені у ст. 73 КЗпП) під час визначення тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки на дітей, не враховують.
Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 02.01.2020 р., а звільняється він 20.02.2022 р., то за останній робочий рік стаж роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, рахуємо із 02.01.2020 р. до дати звільнення — 20.02.2022 р.
Тоді він складе:(30 к.дн – 1 святк. дн) + 20 к.дн = 49 к.дн.
Крок 2. Залежно від категорії до якої відносять працівника, обираємо тривалість його щорічної основної або додаткової відпустки. Як правило, переважна більшість працівників має право на щорічну основну відпустку 24 к.дн.
Крок 3. Розраховуємо кількість к.дн відпустки, які припали на останній відпрацьований рік (для тих, хто працює менше року, обчислення одразу ведуть із дати прийняття до дати звільнення) за формулою:
тривалість щорічної відпустки к. дн : 354 (355 якщо "високосний" рік) к.дн. × стаж роботи за останній робочий рік к.дн. = к-ть невикористаних к.дн щорічної відпустки
Зважайте, що отриманий результат округлюємо до цілого числа за математичними правилами.
Наприклад: 24 к.дн : 355 к.дн. х 49 к.дн = 3 к.дн (з округленням).
Крок 4. Аби отримати кількість днів невикористаної відпустки, за яку виплачуємо грошову компенсацію, треба від отриманого в кроці 3 результату відняти кількість уже використаних к.дн щорічної відпустки за останній рік та додати кількість к.дн невикористаної щорічної відпустки, які залишились за попередні робочі роки.
Наприклад, за останній відпрацьований рік із 17.04.2021 р. до 14.03.2022 р. працівник за підрахунками має право на 22 к.дн щорічної основної відпустки, з яких 14 к.дн він уже використав, а за відпрацьований рік із 17.04.2020 р. (дата прийняття на роботу) по 16.04.2021 р. він використав 21 к.дн. із 24 к.дн щорічної основної відпустки.
В результаті кількість к.дн. невикористаної щорічної основної відпустки, за які треба виплати грошову компенсацію при звільненні, складає:
(22 к.дн – 14 к.дн) + (24 к.дн. – 21 к.дн) = 11 к.дн.
Додаткова відпустка, за роботу із шкідливими та важкими умовами праці. Кабінетом Міністрів Украіни затверджено Список (4), який визначає працівників, що підпадають під цю категорію. Конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором.
Додаткова відпустка за особливий характер роботи. Тут також треба керуватися Списком (4). Тривалість такої відпустки визначається колективним або трудовим договором, в залежності від часу роботи конкретного працівника у важких умовах. Така відпустка може тривати до 35 днів для працівників, які виконують роботи пов’язану із додатковим нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, або у складних географічних та геологічних умовах; або до 7 днів для працівників із ненормованим робочим днем.
Додаткові відпустки, у зв’язку з навчанням.
Такі відпустки надаються працівникам, що здобувають середню освіту, навчаються у професійно-технічних закладах, у вищих навчальних закладах, закладах післядипломної освіти та аспірантури. Тривалість таких відпусток залежить від причин для іїнадання та виду навчального закладу, у якому здобуває освіту працівник.
Творча відпустка.
Може надаватися працівникам, що пишуть дисертаційні роботи, підручники тощо.
Соціальні відпустки, які в свою чергу бувають:
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами. Тривалість відпустки становить до 70 календарних днів перед пологами та 56 днів – після пологів. Відпустка після пологів може бути подовжена до 70 днів, у зв’язку із ускладненнями пологів.
- відпустка для догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку. За бажанням матері, після закінчення відпустки після пологів, ій може бути надана відпустка для догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку.
- додаткова відпустка працівникам, які мають дітей. Така відпустка надається жінці, яка має дві або більше дитини до 15 років, або дитину-інваліда, одинокій матері або батьку. Тривалість такої відпустки складає 10 днів без урахування святкових та неробочих днів.
Відпустки без збереження заробітної плати.
Основна та додаткові щорічні відпустки, відпустки у зв’язку із навчанням, творча відпустка та додаткова відпустка працівникам, які мають дітей виплачуються за рахунок коштів підприємства або за рахунок коштівфізичноі особи. Допомога по вагітності та пологах, та догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку проводиться за рахунок коштів державного соціального страхування.
Додаткові відпустки на дітей.
За загальним правилом їх надають тривалістю 10 к.дн. без урахування святкових і неробочих днів, визначених ст. 73 КЗпП. Тривалість такої додаткової відпустки та список категорії жінок, котрі мають дітей, або осіб, які виховують дітей, і мають на неї право, окреслений у ст. 19 Закону про відпустки. На цьому ми не зупиняємося. Адже в контексті виплати компенсації за невикористану відпустку важливі передусім тривалість та порядок надання такої відпустки.
По-перше, додаткову відпустку на дітей надають за календарний рік, а не робочий рік і незалежно від накопиченого стажу роботи, як це працює зі щорічними відпустками.
По-друге, на такий вид відпустки повної тривалості особа набуває право в будь-який час протягом року незалежно від відпрацьованого у цьому році часу та від дати народження дитини (або досягнення нею 15-річного віку).
Головне — це виникнення у році підстави для її надання: народження другої дитини, усиновлення дитини, отримання дитиною інвалідності і т.д.
Проте, якщо жінка після народження другої дитини не приступала до виконання своїх трудових обов’язків за посадою та не відпрацювала жодного робочого дня, то права на додаткову відпустку на дітей вона ще не набуває (див. лист від 26.03.2018 р. № 480/0/101-18/284).
По-третє, додаткову відпустку на дітей не розділяють на частини, адже цього Закон про відпустки не передбачає.
По-четверте, зважаючи на те, що надання такої відпустки прив’язано до календарного року, то працівниця не може скористатися в одному році двічі додатковою відпусткою на дітей за різними місцями роботи.
Якщо жінка звільнилася з попереднього місця роботи в поточному році й скористалася в цьому році правом на додаткову відпустку на дітей, або їй виплатили за цю відпустку грошову компенсацію, тоді на новому місці роботи цього ж року грошова компенсація при звільненні вже не виплачуватиметься.
Тож, як бачимо, роботодавець щорічно має вести облік такого роду відпусток та їх використання у відповідному календарному році.
Варто враховувати, що працівник може піти у додаткову відпустку на дітей, яку не використано протягом попереднього календарного року, у наступному календарному році. Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку (див. лист Мінпраці від 19.02.2010 р. № 48/13/116-10).
Тому підрахувати кількість невикористаних днів додаткової відпустки на дітей простіше. Потрібно підсумувати тривалість такої відпустки за кожен календарний рік, в якому працівник мав на неї право, але не скористався ним.
Наприклад, у працівниці народилась друга дитина 12.03.2016 р., а з декретної відпустки вона вийшла на роботу із 04.09.2017 р. При цьому вона скористалась такою відпусткою у 2017 та 2018 роках. Працівниця звільняється 23.03.2020 р. В такому разі треба підсумувати невикористані додаткові відпустки за 2019 рік та 2020 рік. В сумі: 10 к.дн + 10 к.дн = 20 к.дн.
Мінімальна база ЄСВ і перехідні лікарняні, відпускні
Щодо відпускних, то зверніть увагу: якщо відпускні стосуються декількох місяців (так звані перехідні відпускні), то їх спочатку слід розподілити по місяцях, тобто віднести відпускні до того місяця, якого вони стосуються.
Аналогічно по перехідним лікарняним:
● у місяці виходу на лікарняний, якщо листок непрацездатності не надавався, то нараховуємо лікарняний на фактичну базу ЄСВ;
● у наступному місяці після отримання листка непрацездатності розподіляємо лікарняні між двома місяцями, за який вони нараховані. Якщо після розподілу фактична база ЄСВ виявляється меншою за мінімальну – донараховаємо ЄСВ на суму різниці.
Оформлення лікарняного: порядок, рядки та необхідні документи
Якщо ви захворіли, передусім, вам необхідно звернутися за медичною послугою до свого лікаря, або до будь-якого профільного. Лікар на підставі огляду вирішить чи є підстави для оформлення листка непрацездатності, а якщо є факт хвороби, формує в електронній системі охорони здоров'я про цей факт належний медичний висновок.
Після визначення діагнозу лікар вносити відомості до Електронного реєстру листків непрацездатності і вже в ньому створюється запис з унікальним номером. Тобто йдеться про створення електронного листка непрацездатності. А він і є підставою для нарахування лікарняних. Після формування цього документа він буде доступний працівнику і роботодавцю.
Після отримання інформації про формування електронного лікарняного (далі - е-лікарняний) роботодавець може провести нарахування допомоги та сформувати заяву-розрахунок для фінансування коштів від Фонду соціального страхування.
Нагадаємо, що коли е-лікарняний у кабінеті змінює свій статус на "готовий до сплати", роботодавець починає процедуру призначення за ним допомоги. Зокрема, спочатку електронний документ буде передано на розгляд комісії з соціального страхування підприємства для прийняття рішення щодо надання матеріального забезпечення. Строк розгляду е-лікарняного складає 10 днів із моменту його видачі.
Якщо дані в електронному кабінеті не можуть бути перевірені роботодавцем через воєнний стан, то, звичайно, це тягне за собою неможливість своєчасного розгляду документів та прийняття рішення щодо виплати допомоги по тимчасовій втраті працездатності працівнику. Але оскільки це відбувається через обставини, які залежать від нього, роботодавець не несе жодної відповідальності за це.
Фонд соціального страхування впровадив систему, яка діє під час військового стану. Особи, яким через війну не було нарахувань за листком непрацездатності можуть особисто звернутися до будь-якого відділу Фонду соціального страхування в зручному місці. Документи, які потрібно мати працівнику:
- роздрукований бланк листка непрацездатності або е-лікарняний (можна отримати на порталі Пенсійного фонду України);
- копію так званого ідентифікаційного коду;
- копію паспорту.
Після подачі відповідної заяви Фонд перерахує виплати на спеціальний поточний рахунок або на персональну банківську картку.
Також працівники можуть оформити е-лікарняні також у тому випадку, коли вони евакуювались за кордон
Аби отримати допомогу від Фонду соцстрахування з-за кордону працівнику треба звернутись до місцевого лікаря у країні, де він перебуває, та отримати документальне підтвердження факту тимчасової непрацездатності.
Лікар в Україні зможе створити для працівника медичний висновок дистанційно на підставі іноземної виписки чи довідки із зазначеним діагнозом.
Після створення медвисновку е-лікарняний сформується автоматично. Він слугуватиме підставою для отримання допомоги від Фонду соцстрахування.
У випадку вагітності та пологів лікар, який вів чи продовжує вести вагітність жінки, зможе створити медвисновок на підставі власних попередніх медичних записів.
Роботодавець працівника, який знаходиться за кордоном, має опрацювати е-лікарняний, сформувати за ним заяву-розрахунок і подати її до Фонду соцстрахування на оплату. Саме від дати прийняття такої заяви залежить строк виплати допомоги.
Можливість створити медвисновок дистанційно прайцює для таких категорій непрацездатності:
- захворювання або травма загального характеру;
- догляд за хворою дитиною;
- вагітність та пологи;
- ортопедичне протезування.
Строк дії медичного висновку про тимчасову непрацездатність визначають іноземним медичним документом, але не може перевищувати:
- 30 днів - для категорій «Захворювання або травма загального характеру» та «Ортопедичне протезування» (якщо непрацездатність триває довше, необхідно буде надати актуальний медичний документ);
- 14 днів - для категорії «Догляд за хворою дитиною», якщо дитина лікується амбулаторно.
Для нарахування лікарняних потрібно визначити розрахунковий період, тобто ті місяці, за які беруться виплати. А буде він таким:
● 12 місяців, які передують місяцю початку хвороби – якщо працівник працював рік і більше;
● кількість повних календарних місяців трудових відносин, – якщо працівник у трудових відносинах менше року;
● фактично відпрацьований час – від дати початку трудового договору до дати відкриття лікарняного (сам цей день пропускаємо) – якщо працівник не набирає навіть одного повного календарного місяця трудових відносин.
Якщо ж працівник захворів у свій перший робочий день, розрахункового періоду не буде і оплата лікарняних 2022 року проводитиметься з розміру встановленого йому посадового окладу.
Рахуємо лікарняні у днях. Для повних 12 календарних місяців буде 365. Виняток – коли в розрахунковий період потрапив лютий високосного року. Тоді днів може бути й 366.
1) Щорічна :
- Основна відпустка;
- додаткова відпустка, за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
- додаткова відпустка за особливий характер роботи
2. Додаткові відпустки, у зв’язку з навчанням
3. Творча відпустка
4. Соціальна :
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустка для догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку;
- додаткова відпустка працівникам, які мають дітей.
Згідно ст. 6 Закону «Про відпустки», щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Працівники інших категорій можуть мати довші відпустки:
Право на щорічну основну відпустку мають усі працівники.
На громадян, які виконують роботу за договором підряду (або так званою «трудовою угодою») право на відпустки не поширюється, оскільки такі договори належать до цивільно-правових і їх укладення регулюється нормами цивільного, а не трудового законодавтсва.
Відпустка 24 + 4 календарних дні
Промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин, надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.
Така ж тривалість відпустки у працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною до 150 метрів — 24 календарних дні із збільшенням на 4 календарних дні при стажі роботи на даному підприємстві 2 роки і більше, а також невоєнізованих працівників гірничорятувальних частин — 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.
Відпустка тривалістю 28 календарних днів
Надається працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною 150 метрів і нижче незалежно від стажу роботи.
Відпустка 30 календарних днів
Надається особам з інвалідністю I і II груп, а також воєнізованому особовому складу гірничорятувальних частин.
Відпустка 31 календарний день надається особам віком до вісімнадцяти років. При цьому згідно з ст. 75 КЗпП тривалість їх відпустки не може бути менше 24 днів.
Відпустка 56 календарних днів
Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів в Порядку, затвердженому Кабінет Міністрів України.
Інша тривалість відпустки
Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаж, що надає право на щорічну основну відпустку
Стаття 82 КЗпП та стаття 9 Закону про відпустки регулюють порядок обчислення стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку.
Право працівника на щорічну основну відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Разом з цим, працівникові може бути надана щорічна основна відпустка до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи.
Якщо в графіку відпусток зазначено лише місяць надання відпустки, працівнику необхідно щонайменше за три тижні до початку відпустки написати заяву на щорічну основну відпустку. Роботодавець видає наказ про відпустку за 15—17 робочих днів до її початку. Пам’ятайте, що необхідно не тільки повідомити працівника про початок відпустки, а й встигнути ознайомити з його з відповідним наказом наказом.
Наказ про надання щорічної основної відпустки можна оформити двома способами:
● за типовою формою № П-3, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489;
● за довільною формою, з дотриманням національного стандартк ДСТУ 4163:2020.
Основна щорічна відпустка в табелі
Умовні позначення, які використовують у табелі обліку використання робочого часу, затверджено наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489. Для щорічної основної відпустки цим наказом передбачено окреме позначення.
Щорічну основну відпустку у табелі позначайте буквеним кодом «В» або цифровим «08».
Щорічна основна відпустка під час воєнного стану
Надавайте відпустку за графіком, але враховуйте обмеження щодо надання відпустки під час воєнного стану, запроваджені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
Зокрема у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні (ч. 1 ст. 12 Закону № 2136).
Якщо працівник працює дистанційно в Україні або за кордоном, отримайте заяву й ознайомте працівника з наказом про відпустку, за допомогою доступних засобів зв’язку.
Такими працівниками, яким відпустка повної тривалості може надаватися до настання шести місяців, є:
- жінки, яким така відпустка надається перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
- інваліди;
- особи віком до вісімнадцяти років;
- чоловіки, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
- особи, звільнені після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;
- сумісники - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи; працівники, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
- працівники, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації; працівники, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування.
До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються:
● час фактичної роботи (у т. ч. на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;
● час тимчасової непрацездатності, засвідченої в установленому порядку;
● час перебування у відпустках без збереження заробітної плати, наданих відповідно до статей 25 і 26 Закону про відпустки;
● час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами тощо.
Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону про відпустки до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, також зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у т. ч. час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу). Це, зокрема, час виконання державних і громадських обов’язків (час перебування військовозобов’язаних на військових зборах, час виконання депутатом місцевої ради обов’язків депутата тощо), час відсторонення від роботи із збереженням заробітної плати, час щорічних основної та додаткових відпусток, час навчальної відпустки з повною чи частковою оплатою тощо.
Згідно з пунктами 5-7 статті 9 Закону про відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку також зараховуються:
● час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів;
● час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням організації, скороченням чисельності або штату працівників;
● інші періоди, передбачені законодавством.
Увага! Якщо в організації мав місце простій, який виник не з вини працівника, то час такого простою також ураховується при обчисленні стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, оскільки у цьому разі наявні умови пункту 2 статті 9 Закону про відпустки: під час простою працівник фактично не працює, але за ним зберігається місце роботи, а цей час оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду чи окладу (ст. 113 КЗпП).
Якщо працівник, переведений на роботу в іншу організацію, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на такі відпустки, зараховується час, за який він їх не використав за попереднім місцем роботи (частина третя ст. 9 Закону про відпустки).
У разі коли працівник при переведенні одержав на попередньому місці роботи грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічні відпустки, відлік стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, починається з дати початку роботи в новій організації.
Оформлення щорічної основної відпустки
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (наприклад, Радою трудового колективу), і доводяться до відома всіх працівників (ч. 10 ст. 10 Закону про відпустки).
Зверніть увагу, при складанні графіка відпусток слід дотримуватися правила: відпустка не повинна починатися раніше того робочого року, за який вона надається.
Дата початку відпустки графіками, як правило, не встановлюється, у них визначається місяць, з якого вона починається. Інколи у графіку зазначаються два місяці: місяць початку і місяць закінчення відпустки.
Конкретний період надання щорічних відпусток у встановлених графіком межах узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Механізм розрахунку щорічної основної відпустки
Для початку скажемо, що обчислення ведуться за кожен відпрацьований робочий рік. Адже саме за нього працівник мав би скористатись щорічною відпусткою повної тривалості, яка для нього встановлена законодавством. Стаж для їх надання рахуємо за правилами ст. 9 Закону про відпустки.
Крок 1. Обчислюємо в календарних днях стаж, що надає право на щорічну відпустку за останній відпрацьований рік (відлік стартує щороку із дати прийняття на роботу та завершується днем звільнення).
Враховуємо, що святкові та неробочі дні (наведені у ст. 73 КЗпП) під час визначення тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки на дітей, не враховують.
Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 02.01.2020 р., а звільняється він 20.02.2022 р., то за останній робочий рік стаж роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, рахуємо із 02.01.2020 р. до дати звільнення — 20.02.2022 р.
Тоді він складе:(30 к.дн – 1 святк. дн) + 20 к.дн = 49 к.дн.
Крок 2. Залежно від категорії до якої відносять працівника, обираємо тривалість його щорічної основної або додаткової відпустки. Як правило, переважна більшість працівників має право на щорічну основну відпустку 24 к.дн.
Крок 3. Розраховуємо кількість к.дн відпустки, які припали на останній відпрацьований рік (для тих, хто працює менше року, обчислення одразу ведуть із дати прийняття до дати звільнення) за формулою:
тривалість щорічної відпустки к. дн : 354 (355 якщо "високосний" рік) к.дн. × стаж роботи за останній робочий рік к.дн. = к-ть невикористаних к.дн щорічної відпустки
Зважайте, що отриманий результат округлюємо до цілого числа за математичними правилами.
Наприклад: 24 к.дн : 355 к.дн. х 49 к.дн = 3 к.дн (з округленням).
Крок 4. Аби отримати кількість днів невикористаної відпустки, за яку виплачуємо грошову компенсацію, треба від отриманого в кроці 3 результату відняти кількість уже використаних к.дн щорічної відпустки за останній рік та додати кількість к.дн невикористаної щорічної відпустки, які залишились за попередні робочі роки.
Наприклад, за останній відпрацьований рік із 17.04.2021 р. до 14.03.2022 р. працівник за підрахунками має право на 22 к.дн щорічної основної відпустки, з яких 14 к.дн він уже використав, а за відпрацьований рік із 17.04.2020 р. (дата прийняття на роботу) по 16.04.2021 р. він використав 21 к.дн. із 24 к.дн щорічної основної відпустки.
В результаті кількість к.дн. невикористаної щорічної основної відпустки, за які треба виплати грошову компенсацію при звільненні, складає:
(22 к.дн – 14 к.дн) + (24 к.дн. – 21 к.дн) = 11 к.дн.
Додаткова відпустка, за роботу із шкідливими та важкими умовами праці. Кабінетом Міністрів Украіни затверджено Список (4), який визначає працівників, що підпадають під цю категорію. Конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором.
Додаткова відпустка за особливий характер роботи. Тут також треба керуватися Списком (4). Тривалість такої відпустки визначається колективним або трудовим договором, в залежності від часу роботи конкретного працівника у важких умовах. Така відпустка може тривати до 35 днів для працівників, які виконують роботи пов’язану із додатковим нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, або у складних географічних та геологічних умовах; або до 7 днів для працівників із ненормованим робочим днем.
Додаткові відпустки, у зв’язку з навчанням.
Такі відпустки надаються працівникам, що здобувають середню освіту, навчаються у професійно-технічних закладах, у вищих навчальних закладах, закладах післядипломної освіти та аспірантури. Тривалість таких відпусток залежить від причин для іїнадання та виду навчального закладу, у якому здобуває освіту працівник.
Творча відпустка.
Може надаватися працівникам, що пишуть дисертаційні роботи, підручники тощо.
Соціальні відпустки, які в свою чергу бувають:
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами. Тривалість відпустки становить до 70 календарних днів перед пологами та 56 днів – після пологів. Відпустка після пологів може бути подовжена до 70 днів, у зв’язку із ускладненнями пологів.
- відпустка для догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку. За бажанням матері, після закінчення відпустки після пологів, ій може бути надана відпустка для догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку.
- додаткова відпустка працівникам, які мають дітей. Така відпустка надається жінці, яка має дві або більше дитини до 15 років, або дитину-інваліда, одинокій матері або батьку. Тривалість такої відпустки складає 10 днів без урахування святкових та неробочих днів.
Відпустки без збереження заробітної плати.
Основна та додаткові щорічні відпустки, відпустки у зв’язку із навчанням, творча відпустка та додаткова відпустка працівникам, які мають дітей виплачуються за рахунок коштів підприємства або за рахунок коштівфізичноі особи. Допомога по вагітності та пологах, та догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку проводиться за рахунок коштів державного соціального страхування.
Додаткові відпустки на дітей.
За загальним правилом їх надають тривалістю 10 к.дн. без урахування святкових і неробочих днів, визначених ст. 73 КЗпП. Тривалість такої додаткової відпустки та список категорії жінок, котрі мають дітей, або осіб, які виховують дітей, і мають на неї право, окреслений у ст. 19 Закону про відпустки. На цьому ми не зупиняємося. Адже в контексті виплати компенсації за невикористану відпустку важливі передусім тривалість та порядок надання такої відпустки.
По-перше, додаткову відпустку на дітей надають за календарний рік, а не робочий рік і незалежно від накопиченого стажу роботи, як це працює зі щорічними відпустками.
По-друге, на такий вид відпустки повної тривалості особа набуває право в будь-який час протягом року незалежно від відпрацьованого у цьому році часу та від дати народження дитини (або досягнення нею 15-річного віку).
Головне — це виникнення у році підстави для її надання: народження другої дитини, усиновлення дитини, отримання дитиною інвалідності і т.д.
Проте, якщо жінка після народження другої дитини не приступала до виконання своїх трудових обов’язків за посадою та не відпрацювала жодного робочого дня, то права на додаткову відпустку на дітей вона ще не набуває (див. лист від 26.03.2018 р. № 480/0/101-18/284).
По-третє, додаткову відпустку на дітей не розділяють на частини, адже цього Закон про відпустки не передбачає.
По-четверте, зважаючи на те, що надання такої відпустки прив’язано до календарного року, то працівниця не може скористатися в одному році двічі додатковою відпусткою на дітей за різними місцями роботи.
Якщо жінка звільнилася з попереднього місця роботи в поточному році й скористалася в цьому році правом на додаткову відпустку на дітей, або їй виплатили за цю відпустку грошову компенсацію, тоді на новому місці роботи цього ж року грошова компенсація при звільненні вже не виплачуватиметься.
Тож, як бачимо, роботодавець щорічно має вести облік такого роду відпусток та їх використання у відповідному календарному році.
Варто враховувати, що працівник може піти у додаткову відпустку на дітей, яку не використано протягом попереднього календарного року, у наступному календарному році. Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку (див. лист Мінпраці від 19.02.2010 р. № 48/13/116-10).
Тому підрахувати кількість невикористаних днів додаткової відпустки на дітей простіше. Потрібно підсумувати тривалість такої відпустки за кожен календарний рік, в якому працівник мав на неї право, але не скористався ним.
Наприклад, у працівниці народилась друга дитина 12.03.2016 р., а з декретної відпустки вона вийшла на роботу із 04.09.2017 р. При цьому вона скористалась такою відпусткою у 2017 та 2018 роках. Працівниця звільняється 23.03.2020 р. В такому разі треба підсумувати невикористані додаткові відпустки за 2019 рік та 2020 рік. В сумі: 10 к.дн + 10 к.дн = 20 к.дн.
Мінімальна база ЄСВ і перехідні лікарняні, відпускні
Щодо відпускних, то зверніть увагу: якщо відпускні стосуються декількох місяців (так звані перехідні відпускні), то їх спочатку слід розподілити по місяцях, тобто віднести відпускні до того місяця, якого вони стосуються.
Аналогічно по перехідним лікарняним:
● у місяці виходу на лікарняний, якщо листок непрацездатності не надавався, то нараховуємо лікарняний на фактичну базу ЄСВ;
● у наступному місяці після отримання листка непрацездатності розподіляємо лікарняні між двома місяцями, за який вони нараховані. Якщо після розподілу фактична база ЄСВ виявляється меншою за мінімальну – донараховаємо ЄСВ на суму різниці.
Оформлення лікарняного: порядок, рядки та необхідні документи
Якщо ви захворіли, передусім, вам необхідно звернутися за медичною послугою до свого лікаря, або до будь-якого профільного. Лікар на підставі огляду вирішить чи є підстави для оформлення листка непрацездатності, а якщо є факт хвороби, формує в електронній системі охорони здоров'я про цей факт належний медичний висновок.
Після визначення діагнозу лікар вносити відомості до Електронного реєстру листків непрацездатності і вже в ньому створюється запис з унікальним номером. Тобто йдеться про створення електронного листка непрацездатності. А він і є підставою для нарахування лікарняних. Після формування цього документа він буде доступний працівнику і роботодавцю.
Після отримання інформації про формування електронного лікарняного (далі - е-лікарняний) роботодавець може провести нарахування допомоги та сформувати заяву-розрахунок для фінансування коштів від Фонду соціального страхування.
Нагадаємо, що коли е-лікарняний у кабінеті змінює свій статус на "готовий до сплати", роботодавець починає процедуру призначення за ним допомоги. Зокрема, спочатку електронний документ буде передано на розгляд комісії з соціального страхування підприємства для прийняття рішення щодо надання матеріального забезпечення. Строк розгляду е-лікарняного складає 10 днів із моменту його видачі.
Якщо дані в електронному кабінеті не можуть бути перевірені роботодавцем через воєнний стан, то, звичайно, це тягне за собою неможливість своєчасного розгляду документів та прийняття рішення щодо виплати допомоги по тимчасовій втраті працездатності працівнику. Але оскільки це відбувається через обставини, які залежать від нього, роботодавець не несе жодної відповідальності за це.
Фонд соціального страхування впровадив систему, яка діє під час військового стану. Особи, яким через війну не було нарахувань за листком непрацездатності можуть особисто звернутися до будь-якого відділу Фонду соціального страхування в зручному місці. Документи, які потрібно мати працівнику:
- роздрукований бланк листка непрацездатності або е-лікарняний (можна отримати на порталі Пенсійного фонду України);
- копію так званого ідентифікаційного коду;
- копію паспорту.
Після подачі відповідної заяви Фонд перерахує виплати на спеціальний поточний рахунок або на персональну банківську картку.
Також працівники можуть оформити е-лікарняні також у тому випадку, коли вони евакуювались за кордон
Аби отримати допомогу від Фонду соцстрахування з-за кордону працівнику треба звернутись до місцевого лікаря у країні, де він перебуває, та отримати документальне підтвердження факту тимчасової непрацездатності.
Лікар в Україні зможе створити для працівника медичний висновок дистанційно на підставі іноземної виписки чи довідки із зазначеним діагнозом.
Після створення медвисновку е-лікарняний сформується автоматично. Він слугуватиме підставою для отримання допомоги від Фонду соцстрахування.
У випадку вагітності та пологів лікар, який вів чи продовжує вести вагітність жінки, зможе створити медвисновок на підставі власних попередніх медичних записів.
Роботодавець працівника, який знаходиться за кордоном, має опрацювати е-лікарняний, сформувати за ним заяву-розрахунок і подати її до Фонду соцстрахування на оплату. Саме від дати прийняття такої заяви залежить строк виплати допомоги.
Можливість створити медвисновок дистанційно прайцює для таких категорій непрацездатності:
- захворювання або травма загального характеру;
- догляд за хворою дитиною;
- вагітність та пологи;
- ортопедичне протезування.
Строк дії медичного висновку про тимчасову непрацездатність визначають іноземним медичним документом, але не може перевищувати:
- 30 днів - для категорій «Захворювання або травма загального характеру» та «Ортопедичне протезування» (якщо непрацездатність триває довше, необхідно буде надати актуальний медичний документ);
- 14 днів - для категорії «Догляд за хворою дитиною», якщо дитина лікується амбулаторно.
Для нарахування лікарняних потрібно визначити розрахунковий період, тобто ті місяці, за які беруться виплати. А буде він таким:
● 12 місяців, які передують місяцю початку хвороби – якщо працівник працював рік і більше;
● кількість повних календарних місяців трудових відносин, – якщо працівник у трудових відносинах менше року;
● фактично відпрацьований час – від дати початку трудового договору до дати відкриття лікарняного (сам цей день пропускаємо) – якщо працівник не набирає навіть одного повного календарного місяця трудових відносин.
Якщо ж працівник захворів у свій перший робочий день, розрахункового періоду не буде і оплата лікарняних 2022 року проводитиметься з розміру встановленого йому посадового окладу.
Рахуємо лікарняні у днях. Для повних 12 календарних місяців буде 365. Виняток – коли в розрахунковий період потрапив лютий високосного року. Тоді днів може бути й 366.
Приклад нарахування лікарняних 2022: тривалість періоду менша 12 місяців
Трудовий договір з працівником уклали 05.05.2021, а захворів він 29.03.2022. Розрахунковим періодом буде грудень 2021 —лютий 2022 року (9 к. міс). Щоб розрахувати лікарняні, визначаємо тривалість розрахункового періоду — 273 к. дн. (30 + 31 + 31 + 30 + 31 + 30 + 31 + 31 + 28).
Коли ж розрахунковим періодом є фактично відпрацьований час, рахуємо всі календарні дні перебування у трудових відносинах до дня хвороби.
Приклад нарахування лікарняних 2022: тривалість періоду менша за 1 місяць
Трудовий договір з працівником уклали 14.02.2022, а 09.03.2022 він захворів. Оплата лікарняних 2022 року нараховуватиметься за розрахунковий період, менший календарного місяця (з фактично відпрацьованого часу) — з 14.02.2022 по 08.03.2022, тобто 23 к. дн. (= 15 + 8).
Та не всі календарні дні розрахункового періоду можуть складати його тривалість. Це передбачає п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.
Щоб нарахування лікарняних 2022 року було правильним, до розрахункового періоду не включаємо календарні дні, які через поважні причини не відпрацьовані:
● відпустка без збереження зарплати;
● дні лікарняного, у т.ч. й по догляду за дитиною, якій не виповнилося 14 років;
● відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
● відпустка для погляду за дитиною до досягнення нею 3 чи 6-річного віку.
Виплата лікарняних 2022
Для нарахування лікарняних сумуємо усі виплати, які нараховані за місяці розрахункового періоду і на які нараховували ЄСВ. Якщо календарний місяць із розрахункового періоду виключено, і за цей місяць були нараховані виплати, ці виплати теж виключаємо. Щоб розрахунок лікарняних 2022 року був правильним, до виплат розрахункового періоду НЕ включаємо:
● оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок установи;
● допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок ФСС;
● допомогу по вагітності та пологах;
● виплати, які нараховані за місяці, які виключені з розрахункового періоду;
● виплати, на які не нараховуємо ЄСВ.
Особливу увагу слід звернути на перехідні виплати, наприклад перехідні відпускні, коли відпустка починається в одному місяці, а закінчується – в іншому. Під час нарахування лікарняних 2022 року слід включати відпускні, нараховані за дні розрахункового періоду, і виключати відпускні, нараховані у розрахунковому періоді за дні, які до нього не входять.
Приклад нарахування лікарняних у 2022 році: врахування перехідних відпускних
Працівник захворів у лютому 2022. Розрахунковий період лютий 2021-січень 2022 (12 місяців). Протягом цього періоду у відпустці був двічі:
● червень 2021-липень 2021 – нараховано 4000 грн за червень та 2500 грн за липень;
● січень 2021-лютий 2021 – нараховано 5000 грн за січень та 3000 грн за лютий.
Включаємо у лікарняні відпускні повністю за жовтень-листопад 2021, так як обидва місяці знаходяться в розрахунковому періоді – 4000 + 2500 = 6500 грн.
Однак з другої відпустки беремо тільки 5000 грн відпускних, так як частина, яка припала на лютий 2022 у розрахунковий період не потрапляє, хоча відпускні й були всі виплачені у січні 2022.
Отже, загальна сума відпускних, яка бере участь у розрахунку лікарняних = 6500+5000 = 11500 грн.
Допомога з часткового безробіття та лікарняний 2022
Допомогу з часткового безробіттявідносять до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держстату від 13.01.2004 № 5).
Якщо до розрахункового періоду для обчислення середньоденної зарплати входять місяці, коли застрахована особа отримувала допомогу з часткового безробіття, не включайте їх до розрахунку.
Але не зменшуйте кількість календарних днів перебування у трудових відносинах на дні часткового безробіття. Адже такі дні не є поважними причинами відсутності на роботі.
Розрахунок лікарняних 2022 та середньоденна зарплата
Наступний показник, який можемо визначити — це середньоденна зарплата. Щоб обчислити середню заробітну плату, потрібно поділити:
● виплати розрахункового періоду на тривалість розрахункового періоду — якщо розрахунковий період є;
● суми посадового окладу на середньомісячну кількість днів (30,44) — якщо розрахунковий період відсутній, тобто працівник захворів у перший робочий день;
● Як нараховуються лікарняні 2022: достатньо перемножити денну виплату на кількість календарних днів хвороби. Але не все так просто. Варто звернути увагу на страховий стаж, який має працівник протягом 12 к. міс. перед настанням хвороби. Саме від цього залежить розмір лікарняних.
● Якщо працівник протягом останніх 12 к. міс. має страховий стаж більше 6 місяців, виплата лікарняних проводиться за наведеним правилом. Але якщо страховий стаж менше ніж 6 місяців, денна виплата, наприклад у лютому 2022 не може бути більшою за 213,53 грн (6500 грн ÷ 30,44), оскільки мінімальна зарплата для лютого 2022 становить 6500 грн. Однак з жовтня 2022 року це обмеження має стати більшим через заплановане зростання мінімальної зарплати – 220,11 грн (6700 грн ÷ 30,44).
Додамо, що мінімального обмеження на лікарняні сьогодні не існує. Це значить, що:
● лікарняні, наприклад у лютому 2022 р. можуть виходити менші з мінімальну зарплату 6500 грн навіть якщо працівник хворів весь місяць та інших виплат у нього не було;
● середньоденна може бути, наприклад для лютого 2022 р., менша за 213,53 грн. Це 6500 грн/30,44. Це відрізняє розрахунок лікарняних від розрахунку декретних 2022, де середньоденна має бути не менша, ніж 213,53 грн для лютого 2022 р.
Є ще один нюанс – при розрахунку застосовуємо середньоденну, яка не перевищує таку, яка порахована з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що встановлена у попередньому місяці до виходу працівника на лікарняний. Попередній місяць до виходу = останній місяць розрахункового періоду – можливо, так зрозуміліше.
Максимальна база ЄСВ, нагадуємо, 15 мінімальних зарплат:
● з січня по вересень 2022 – 97500 грн;
● у жовтні-грудні 2022 – 100500 грн.
Для визначення максимальної середньоденної наведені вище виплати слід поділити на середньомісячну кількість днів – 30,44. Отримуємо такі максимальні обмеження:
● з січня по вересень 2022 – 3203,02 грн;
● у жовтні-грудні 2022 – 3301,58 грн.
Якщо в установі є такі великі зарплати, то слід дбати про дотримання цього обмеження, тобто якщо при виході на лікарняний у лютому 2022 у працівника виходить середньоденна 3300 грн, то для нарахування лікарняних слід брати лише 3203,02 грн – максимальну середньоденну за лютий 2022.
Кількість днів хвороби слід перемножити на денну виплату щоб обчислити суму лікарняних. Під час нарахування лікарняних у 2022 році враховуємо лише ті дні хвороби, які визначає е-лікарняний (або листок непрацездатності). Якщо в ньому визначені календарні дні про порушення режиму — ці дні не оплачуємо.
Якщо дні хвороби чи відсутності підтверджені довідкою про тимчасове звільнення від роботи по догляду за хворою дитиною чи іншою довідкою медзакладу, лікарняні за ці дні не нараховуємо.
Також не нараховуватимемо лікарняні коли хвороба припадає на дні:
● відпустки без збереження зарплати;
● відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного чи шестирічного віку.
Слід пам’ятати, що е-лікарняний не реєструється, не надається і відповідно нарахування лікарняних 2022 року не буде, коли працівник доглядає:
● за хронічним хворим у період ремісії;
● хворою дитиною в період щорічної (основної та додаткової) відпусток, відпустки без збереження зарплати, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до 3 років;
● за здоровою дитиною на період карантину;
● за хворим старшим 14 років при стаціонарному лікуванні.
Водночас ці виплати будемо нараховувати, якщо хвороба працівника припадає на дні щорічної (основної й додаткової) відпусток.
Після того як бухгалтер нарахував лікарняні на підставі належним чином оформленого е-лікарняного (або листка непрацездатності), дивимось яка тривалість хвороби. Адже саме від цього залежить яке буде джерело виплати.
Виплата лікарняних за перші 5 календарних днів хвороби працівника здійснюємо за рахунок установи, тобто за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, залежно з якого фінансуються видатки на оплату праці. Інші дні хвороби (починаючи із 6-го календарного дня) має оплатити ФСС.
Якщо на працівника було зареєстровано два лікарняних, то перевіряємо, чи це один страховий випадок (тобто другий лікарняний як продовження першого). Виплата лікарняних за другим е-лікарняним (листком непрацездатності) буде за рахунок коштів ФСС. Якщо ж це два різні страхові випадки, установа має оплати перші 5 днів хвороби за обома е-лікарняними за рахунок своїх коштів. Однак зверніть увагу, що другий е-лікарняний у системі, як правило, замінює перший і тоді перший взагалі не видно. Два е-лікарняних можна відстежити, якщо моніторити ситуацію з працівником у часі.
Якщо е-лікарняний зареєстрований виданий у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, усі зазначені в ньому календарні дні оплачуємо повністю коштом ФСС
Нарахування лікарняних 2022 року працівнику — це перший крок бухгалтера. Наступний — заява-розрахунок до ФСС з відповідними додатками до неї для оплати днів хвороби коштом ФСС.
У заяві-розрахунку лікарняних і додатку 1.1 до неї потрібно заповнити всі графи, починаючи з відомостей про установу, рахунок, суми фінансування, й закінчуючи відомостями про застраховану особу. Цього вимагає Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затверджений постановою ФСС від 19.07.2018 р. № 12 (далі – Постанова № 12). Однак уже з’явилися е-лікарняні, змінилися коди типів непрацездатності, які використовуються при заповненні даної заяви-розрахунку, але ФСС бланк заяви-розрахунку у Додатку 1 Постанови № 12 не оновив. Натомість ФСС розмістив у себе на сайті роз’яснення з прикладами заповнення заяви-розрахунку з новими кодами типів непрацездатності. Фактично це і є оновлений бланк заяви-розрахунку.
Строки виплати лікарняних 2022
Нараховані лікарняні виплачуємо у найближчий після дня їх призначення строк, установлений в установі для виплати зарплати. З оплатою перших 5 днів лікарняних питань не виникає, а от з допомогою по тимчасовій непрацездатності потрібно дещо розібратись.
Виплати лікарняних призначає комісія установи або уповноважений із соціального страхування. Якщо рішення позитивне, то бухгалтерія нараховує виплати. Строк виплати лікарняних прив’язаний до дати рішення про призначення допомоги.
Щоб виплата лікарняних 2022 року була вчасною, комісія установи чи уповноважений із соціального страхування має невідкладно передати бухгалтеру протокол засідання комісії. Бухгалтер обчислює лікарняні та в найкоротші строки подає до ФСС належним чином оформлену заяву-розрахунок. За результатами розгляду ФСС отриманих документів, установі перераховують на окремий поточний рахунок лікарняні для виплати працівникам, які зазначені у заяві-розрахунку. Установлені строки проходження цих всіх паперових етапів подано нижче у таблиці:
Трудовий договір з працівником уклали 05.05.2021, а захворів він 29.03.2022. Розрахунковим періодом буде грудень 2021 —лютий 2022 року (9 к. міс). Щоб розрахувати лікарняні, визначаємо тривалість розрахункового періоду — 273 к. дн. (30 + 31 + 31 + 30 + 31 + 30 + 31 + 31 + 28).
Коли ж розрахунковим періодом є фактично відпрацьований час, рахуємо всі календарні дні перебування у трудових відносинах до дня хвороби.
Приклад нарахування лікарняних 2022: тривалість періоду менша за 1 місяць
Трудовий договір з працівником уклали 14.02.2022, а 09.03.2022 він захворів. Оплата лікарняних 2022 року нараховуватиметься за розрахунковий період, менший календарного місяця (з фактично відпрацьованого часу) — з 14.02.2022 по 08.03.2022, тобто 23 к. дн. (= 15 + 8).
Та не всі календарні дні розрахункового періоду можуть складати його тривалість. Це передбачає п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.
Щоб нарахування лікарняних 2022 року було правильним, до розрахункового періоду не включаємо календарні дні, які через поважні причини не відпрацьовані:
● відпустка без збереження зарплати;
● дні лікарняного, у т.ч. й по догляду за дитиною, якій не виповнилося 14 років;
● відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
● відпустка для погляду за дитиною до досягнення нею 3 чи 6-річного віку.
Виплата лікарняних 2022
Для нарахування лікарняних сумуємо усі виплати, які нараховані за місяці розрахункового періоду і на які нараховували ЄСВ. Якщо календарний місяць із розрахункового періоду виключено, і за цей місяць були нараховані виплати, ці виплати теж виключаємо. Щоб розрахунок лікарняних 2022 року був правильним, до виплат розрахункового періоду НЕ включаємо:
● оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок установи;
● допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок ФСС;
● допомогу по вагітності та пологах;
● виплати, які нараховані за місяці, які виключені з розрахункового періоду;
● виплати, на які не нараховуємо ЄСВ.
Особливу увагу слід звернути на перехідні виплати, наприклад перехідні відпускні, коли відпустка починається в одному місяці, а закінчується – в іншому. Під час нарахування лікарняних 2022 року слід включати відпускні, нараховані за дні розрахункового періоду, і виключати відпускні, нараховані у розрахунковому періоді за дні, які до нього не входять.
Приклад нарахування лікарняних у 2022 році: врахування перехідних відпускних
Працівник захворів у лютому 2022. Розрахунковий період лютий 2021-січень 2022 (12 місяців). Протягом цього періоду у відпустці був двічі:
● червень 2021-липень 2021 – нараховано 4000 грн за червень та 2500 грн за липень;
● січень 2021-лютий 2021 – нараховано 5000 грн за січень та 3000 грн за лютий.
Включаємо у лікарняні відпускні повністю за жовтень-листопад 2021, так як обидва місяці знаходяться в розрахунковому періоді – 4000 + 2500 = 6500 грн.
Однак з другої відпустки беремо тільки 5000 грн відпускних, так як частина, яка припала на лютий 2022 у розрахунковий період не потрапляє, хоча відпускні й були всі виплачені у січні 2022.
Отже, загальна сума відпускних, яка бере участь у розрахунку лікарняних = 6500+5000 = 11500 грн.
Допомога з часткового безробіття та лікарняний 2022
Допомогу з часткового безробіттявідносять до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держстату від 13.01.2004 № 5).
Якщо до розрахункового періоду для обчислення середньоденної зарплати входять місяці, коли застрахована особа отримувала допомогу з часткового безробіття, не включайте їх до розрахунку.
Але не зменшуйте кількість календарних днів перебування у трудових відносинах на дні часткового безробіття. Адже такі дні не є поважними причинами відсутності на роботі.
Розрахунок лікарняних 2022 та середньоденна зарплата
Наступний показник, який можемо визначити — це середньоденна зарплата. Щоб обчислити середню заробітну плату, потрібно поділити:
● виплати розрахункового періоду на тривалість розрахункового періоду — якщо розрахунковий період є;
● суми посадового окладу на середньомісячну кількість днів (30,44) — якщо розрахунковий період відсутній, тобто працівник захворів у перший робочий день;
● Як нараховуються лікарняні 2022: достатньо перемножити денну виплату на кількість календарних днів хвороби. Але не все так просто. Варто звернути увагу на страховий стаж, який має працівник протягом 12 к. міс. перед настанням хвороби. Саме від цього залежить розмір лікарняних.
● Якщо працівник протягом останніх 12 к. міс. має страховий стаж більше 6 місяців, виплата лікарняних проводиться за наведеним правилом. Але якщо страховий стаж менше ніж 6 місяців, денна виплата, наприклад у лютому 2022 не може бути більшою за 213,53 грн (6500 грн ÷ 30,44), оскільки мінімальна зарплата для лютого 2022 становить 6500 грн. Однак з жовтня 2022 року це обмеження має стати більшим через заплановане зростання мінімальної зарплати – 220,11 грн (6700 грн ÷ 30,44).
Додамо, що мінімального обмеження на лікарняні сьогодні не існує. Це значить, що:
● лікарняні, наприклад у лютому 2022 р. можуть виходити менші з мінімальну зарплату 6500 грн навіть якщо працівник хворів весь місяць та інших виплат у нього не було;
● середньоденна може бути, наприклад для лютого 2022 р., менша за 213,53 грн. Це 6500 грн/30,44. Це відрізняє розрахунок лікарняних від розрахунку декретних 2022, де середньоденна має бути не менша, ніж 213,53 грн для лютого 2022 р.
Є ще один нюанс – при розрахунку застосовуємо середньоденну, яка не перевищує таку, яка порахована з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що встановлена у попередньому місяці до виходу працівника на лікарняний. Попередній місяць до виходу = останній місяць розрахункового періоду – можливо, так зрозуміліше.
Максимальна база ЄСВ, нагадуємо, 15 мінімальних зарплат:
● з січня по вересень 2022 – 97500 грн;
● у жовтні-грудні 2022 – 100500 грн.
Для визначення максимальної середньоденної наведені вище виплати слід поділити на середньомісячну кількість днів – 30,44. Отримуємо такі максимальні обмеження:
● з січня по вересень 2022 – 3203,02 грн;
● у жовтні-грудні 2022 – 3301,58 грн.
Якщо в установі є такі великі зарплати, то слід дбати про дотримання цього обмеження, тобто якщо при виході на лікарняний у лютому 2022 у працівника виходить середньоденна 3300 грн, то для нарахування лікарняних слід брати лише 3203,02 грн – максимальну середньоденну за лютий 2022.
Кількість днів хвороби слід перемножити на денну виплату щоб обчислити суму лікарняних. Під час нарахування лікарняних у 2022 році враховуємо лише ті дні хвороби, які визначає е-лікарняний (або листок непрацездатності). Якщо в ньому визначені календарні дні про порушення режиму — ці дні не оплачуємо.
Якщо дні хвороби чи відсутності підтверджені довідкою про тимчасове звільнення від роботи по догляду за хворою дитиною чи іншою довідкою медзакладу, лікарняні за ці дні не нараховуємо.
Також не нараховуватимемо лікарняні коли хвороба припадає на дні:
● відпустки без збереження зарплати;
● відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного чи шестирічного віку.
Слід пам’ятати, що е-лікарняний не реєструється, не надається і відповідно нарахування лікарняних 2022 року не буде, коли працівник доглядає:
● за хронічним хворим у період ремісії;
● хворою дитиною в період щорічної (основної та додаткової) відпусток, відпустки без збереження зарплати, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до 3 років;
● за здоровою дитиною на період карантину;
● за хворим старшим 14 років при стаціонарному лікуванні.
Водночас ці виплати будемо нараховувати, якщо хвороба працівника припадає на дні щорічної (основної й додаткової) відпусток.
Після того як бухгалтер нарахував лікарняні на підставі належним чином оформленого е-лікарняного (або листка непрацездатності), дивимось яка тривалість хвороби. Адже саме від цього залежить яке буде джерело виплати.
Виплата лікарняних за перші 5 календарних днів хвороби працівника здійснюємо за рахунок установи, тобто за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, залежно з якого фінансуються видатки на оплату праці. Інші дні хвороби (починаючи із 6-го календарного дня) має оплатити ФСС.
Якщо на працівника було зареєстровано два лікарняних, то перевіряємо, чи це один страховий випадок (тобто другий лікарняний як продовження першого). Виплата лікарняних за другим е-лікарняним (листком непрацездатності) буде за рахунок коштів ФСС. Якщо ж це два різні страхові випадки, установа має оплати перші 5 днів хвороби за обома е-лікарняними за рахунок своїх коштів. Однак зверніть увагу, що другий е-лікарняний у системі, як правило, замінює перший і тоді перший взагалі не видно. Два е-лікарняних можна відстежити, якщо моніторити ситуацію з працівником у часі.
Якщо е-лікарняний зареєстрований виданий у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, усі зазначені в ньому календарні дні оплачуємо повністю коштом ФСС
Нарахування лікарняних 2022 року працівнику — це перший крок бухгалтера. Наступний — заява-розрахунок до ФСС з відповідними додатками до неї для оплати днів хвороби коштом ФСС.
У заяві-розрахунку лікарняних і додатку 1.1 до неї потрібно заповнити всі графи, починаючи з відомостей про установу, рахунок, суми фінансування, й закінчуючи відомостями про застраховану особу. Цього вимагає Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затверджений постановою ФСС від 19.07.2018 р. № 12 (далі – Постанова № 12). Однак уже з’явилися е-лікарняні, змінилися коди типів непрацездатності, які використовуються при заповненні даної заяви-розрахунку, але ФСС бланк заяви-розрахунку у Додатку 1 Постанови № 12 не оновив. Натомість ФСС розмістив у себе на сайті роз’яснення з прикладами заповнення заяви-розрахунку з новими кодами типів непрацездатності. Фактично це і є оновлений бланк заяви-розрахунку.
Строки виплати лікарняних 2022
Нараховані лікарняні виплачуємо у найближчий після дня їх призначення строк, установлений в установі для виплати зарплати. З оплатою перших 5 днів лікарняних питань не виникає, а от з допомогою по тимчасовій непрацездатності потрібно дещо розібратись.
Виплати лікарняних призначає комісія установи або уповноважений із соціального страхування. Якщо рішення позитивне, то бухгалтерія нараховує виплати. Строк виплати лікарняних прив’язаний до дати рішення про призначення допомоги.
Щоб виплата лікарняних 2022 року була вчасною, комісія установи чи уповноважений із соціального страхування має невідкладно передати бухгалтеру протокол засідання комісії. Бухгалтер обчислює лікарняні та в найкоротші строки подає до ФСС належним чином оформлену заяву-розрахунок. За результатами розгляду ФСС отриманих документів, установі перераховують на окремий поточний рахунок лікарняні для виплати працівникам, які зазначені у заяві-розрахунку. Установлені строки проходження цих всіх паперових етапів подано нижче у таблиці:
Лише після отримання фінансування від ФСС бухгалтер має право утримати з відповідної суми лікарняних ПДФО і військовий збір та виплатити працівникові відповідну суму допомоги (за мінусом утриманих податків і зборів). Обов’язкове також відображення лікарняних в Додатку 4ДФ. Лікарняні прирівнюються до зарплати, тому в Додатку 4ДФ Податкового розрахунку сум доходу вони мають код ознаки доходу “101”. Лікарняні у Додатку 4ДФ відображаються у сумі разом за зарплатою й ніяких своїх особливостей не мають.
Виплата лікарняних: повідомлення застрахованим особам
ФСС слідкує за обігом страхових коштів за допомоги таких звітів:
● повідомлення про виплату лікарняних застрахованим особам. Його подають упродовж місяця страхувальники, які відправляють до ФСС заяви-розрахунки та отримують за ними фінансування;
● заява-розрахунок (див. вище) — включає колонки про страховий стаж, номер е-лікарняного тощо.
Тож як тільки оплата лікарняних проведена застрахованій особі, для бухгалтера включається таймер, який відліковує місячний строк. Протягом цього часу бухгалтеру потрібно надіслати до ФСС повідомлення, що отримані суми страхових коштів виплачені працівнику. Це вимога нового порядку отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Це повідомлення передаємо ФСС в один із таких способів:
● в електронному вигляді;
● листом з повідомленням (поштою);
● особисто працівнику робочого органу відповідного відділення ФСС.
Перевіряти правильність нарахування лікарняних 2022 року прийде ФСС, якщо від установи на надійде протягом трьох місяців повідомлення про виплату страхових коштів працівнику, який хворів чи доглядав хвору дитину.
Декретні
Нарахування допомоги по вагітності та пологам (“декретних”) можливе за наявності:
● заяви працівниці на надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
● наказу про надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
● листка непрацездатності, відкритого у зв’язку з вагітністю та пологами.
Заява на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами
Щодо заяви — краще, аби вона була. Хоча листок непрацездатності і є сам собою підставою для надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, але працівниця може свідомо продовжувати працювати певний час з тих чи інших міркувань. Вона має право сама вирішувати, коли у неї буде день початку такої відпустки. Також можливі випадки, коли працівниця повідомляє про лікарняний із запізненням.
Крім того, допомога по вагітності і пологам нараховується з дня, коли відпустка фактично почалася за наказом, а не дня, який вказаний у листку тимчасової непрацездатності. Однак у такому випадку від Фонду соціального страхування (далі – Фонд) оплата буде меншою, ніж за стандартні 126 к. дні. Наприклад, лікарняний відкритий 18.01.2022, але працівниця вирішала, що їй краще отримати ще й січневу премію та подала лікарняний пізніше, йде у декретну відпустку з 01 лютого 2022 року. Тоді їй буде оплачено 112 к. днів відпустки, а не 126. За 14 к. днів січня вона отримає зарплату й бажану премію.
Отже, наявність заяви працівниці зніме можливе питання при перевірці, чому декретна відпустка почалася пізніше, аніж за листком непрацездатності.
Через це заява та наказ щодо такої відпустки – обов’язкові
Порядок оформлення документів для нарахування декретних
Листок непрацездатності, як правило, відкривається з 30-го тижня вагітності. Після того, як працівниця вирішила, коли хоче піти у відпустку, вона:
1. повідомляє бухгалтера про вже відкритий листок непрацездатності, аби він перевірив його в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ);
2. пише заяву;
3. зазначає дату, з якої бажає піти у декретну відпустку, але не раніше дня, з якого відкритий лікарняний.
Керівник установи видає відповідний наказ. Потім порядок дій такий:
● слід дочекатися статусу електронного листка непрацездатності “Готовий до сплати”. Для листків непрацездатності з причиною “Вагітність і пологи” (код 2) він настає через 7 днів після дати відкриття (п. 1 Розділу ІІІ Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ від 17.06.2021 р. № 1234). Це відрізняє такі листки непрацездатності від звичайних, де 7 днів відраховуються з дати закриття;
● комісія з соціального страхування (або уповноважений, якщо комісії немає) приймає рішення про призначення допомоги по вагітності та пологам. На це відводиться 10 днів з дня отримання лікарняним статусу “Готовий до сплати” (видачі). Це рішення оформляється протоколом засідання комісії (рішенням уповноваженого);
● бухгалтер складає й подає до Фонду заяву-розрахунок – впродовж 5 робочих днів з дня рішення комісії;
● слід дочекатися коштів із Фонду, які мають бути зараховані на спецрахунок;
● виплатити кошти декретниці. Це можна зробити в найближчий день виплати зарплати або ж раніше;
● надіслати до Фонду повідомлення про виплату коштів – у місячний термін. Це свого роду звіт.
Зверніть увагу, що 7-денний термін щодо зміни статусу листка непрацездатності в ЕСОЗ відраховується не з дня відкриття, а з наступного за ним дня. Наприклад, для листка непрацездатності, який відкрито 18 січня 2022 року, строк відраховується з 19 січня 2022 року. Статус “Готовий до сплати” такий лікарняний має отримати 26 січня 2022 року, тобто на 8-й день відліку (див нижче часову шкалу). Термін може бути подовжений, якщо лікарем будуть внесені зміни до медичного висновку, що у ситуації з вагітністю та пологами врядчи буде. З цього дня листок непрацездатності вважається виданим і стартує 10-денний термін на його проведення протоколом засідання комісії з соціального страхування установи (чи рішенням уповноваженого).
Розрахунок лікарняних по вагітності та пологах залежить від тривалості декретної відпустки, яка різниться залежно від особливостей страхового випадку.
Якщо вагітній працівниці відпустку надають з дня, що зазначений у листку непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами (це стандартний випадок), її тривалість становить:
● 126 к. дн. — для вагітної працівниці (рахується 70 к. дн. до пологів, а 56 к. дн. – після, лікарняний один);
● 126 к. дн. + 14 к. дн. (всього 140 к. дн.) — якщо було ускладнення пологів, наприклад передчасне народження. Надається два лікарняних: стандартний лікарняний до пологів + після пологів додатковий (14 к. дн.). При цьому кесарів розтин ускладненням не вважається;
● 180 к. дн. — для вагітної працівниці, яка має статус постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС.
Виплата лікарняних: повідомлення застрахованим особам
ФСС слідкує за обігом страхових коштів за допомоги таких звітів:
● повідомлення про виплату лікарняних застрахованим особам. Його подають упродовж місяця страхувальники, які відправляють до ФСС заяви-розрахунки та отримують за ними фінансування;
● заява-розрахунок (див. вище) — включає колонки про страховий стаж, номер е-лікарняного тощо.
Тож як тільки оплата лікарняних проведена застрахованій особі, для бухгалтера включається таймер, який відліковує місячний строк. Протягом цього часу бухгалтеру потрібно надіслати до ФСС повідомлення, що отримані суми страхових коштів виплачені працівнику. Це вимога нового порядку отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Це повідомлення передаємо ФСС в один із таких способів:
● в електронному вигляді;
● листом з повідомленням (поштою);
● особисто працівнику робочого органу відповідного відділення ФСС.
Перевіряти правильність нарахування лікарняних 2022 року прийде ФСС, якщо від установи на надійде протягом трьох місяців повідомлення про виплату страхових коштів працівнику, який хворів чи доглядав хвору дитину.
Декретні
Нарахування допомоги по вагітності та пологам (“декретних”) можливе за наявності:
● заяви працівниці на надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
● наказу про надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
● листка непрацездатності, відкритого у зв’язку з вагітністю та пологами.
Заява на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами
Щодо заяви — краще, аби вона була. Хоча листок непрацездатності і є сам собою підставою для надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, але працівниця може свідомо продовжувати працювати певний час з тих чи інших міркувань. Вона має право сама вирішувати, коли у неї буде день початку такої відпустки. Також можливі випадки, коли працівниця повідомляє про лікарняний із запізненням.
Крім того, допомога по вагітності і пологам нараховується з дня, коли відпустка фактично почалася за наказом, а не дня, який вказаний у листку тимчасової непрацездатності. Однак у такому випадку від Фонду соціального страхування (далі – Фонд) оплата буде меншою, ніж за стандартні 126 к. дні. Наприклад, лікарняний відкритий 18.01.2022, але працівниця вирішала, що їй краще отримати ще й січневу премію та подала лікарняний пізніше, йде у декретну відпустку з 01 лютого 2022 року. Тоді їй буде оплачено 112 к. днів відпустки, а не 126. За 14 к. днів січня вона отримає зарплату й бажану премію.
Отже, наявність заяви працівниці зніме можливе питання при перевірці, чому декретна відпустка почалася пізніше, аніж за листком непрацездатності.
Через це заява та наказ щодо такої відпустки – обов’язкові
Порядок оформлення документів для нарахування декретних
Листок непрацездатності, як правило, відкривається з 30-го тижня вагітності. Після того, як працівниця вирішила, коли хоче піти у відпустку, вона:
1. повідомляє бухгалтера про вже відкритий листок непрацездатності, аби він перевірив його в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ);
2. пише заяву;
3. зазначає дату, з якої бажає піти у декретну відпустку, але не раніше дня, з якого відкритий лікарняний.
Керівник установи видає відповідний наказ. Потім порядок дій такий:
● слід дочекатися статусу електронного листка непрацездатності “Готовий до сплати”. Для листків непрацездатності з причиною “Вагітність і пологи” (код 2) він настає через 7 днів після дати відкриття (п. 1 Розділу ІІІ Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ від 17.06.2021 р. № 1234). Це відрізняє такі листки непрацездатності від звичайних, де 7 днів відраховуються з дати закриття;
● комісія з соціального страхування (або уповноважений, якщо комісії немає) приймає рішення про призначення допомоги по вагітності та пологам. На це відводиться 10 днів з дня отримання лікарняним статусу “Готовий до сплати” (видачі). Це рішення оформляється протоколом засідання комісії (рішенням уповноваженого);
● бухгалтер складає й подає до Фонду заяву-розрахунок – впродовж 5 робочих днів з дня рішення комісії;
● слід дочекатися коштів із Фонду, які мають бути зараховані на спецрахунок;
● виплатити кошти декретниці. Це можна зробити в найближчий день виплати зарплати або ж раніше;
● надіслати до Фонду повідомлення про виплату коштів – у місячний термін. Це свого роду звіт.
Зверніть увагу, що 7-денний термін щодо зміни статусу листка непрацездатності в ЕСОЗ відраховується не з дня відкриття, а з наступного за ним дня. Наприклад, для листка непрацездатності, який відкрито 18 січня 2022 року, строк відраховується з 19 січня 2022 року. Статус “Готовий до сплати” такий лікарняний має отримати 26 січня 2022 року, тобто на 8-й день відліку (див нижче часову шкалу). Термін може бути подовжений, якщо лікарем будуть внесені зміни до медичного висновку, що у ситуації з вагітністю та пологами врядчи буде. З цього дня листок непрацездатності вважається виданим і стартує 10-денний термін на його проведення протоколом засідання комісії з соціального страхування установи (чи рішенням уповноваженого).
Розрахунок лікарняних по вагітності та пологах залежить від тривалості декретної відпустки, яка різниться залежно від особливостей страхового випадку.
Якщо вагітній працівниці відпустку надають з дня, що зазначений у листку непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами (це стандартний випадок), її тривалість становить:
● 126 к. дн. — для вагітної працівниці (рахується 70 к. дн. до пологів, а 56 к. дн. – після, лікарняний один);
● 126 к. дн. + 14 к. дн. (всього 140 к. дн.) — якщо було ускладнення пологів, наприклад передчасне народження. Надається два лікарняних: стандартний лікарняний до пологів + після пологів додатковий (14 к. дн.). При цьому кесарів розтин ускладненням не вважається;
● 180 к. дн. — для вагітної працівниці, яка має статус постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС.
Розрахунок декретних 2022
Допомогу по вагітності та пологах нараховуємо у розмірі 100% середньої зарплати (доходу) працівниці, а тому сума денної виплати дорівнюватиме сумі середньоденної зарплати. Розмір декретних виплат розраховується так:
декретні виплати = тривалість декретної відпустки (у к. днях)) × сума середньоденної зарплати
Щоб нарахування декретних здійснити правильно, слід знати, які виплати можна враховувати, та бути уважним під час визначення середньоденної зарплати. Її обчислюємо за Порядком обчислення середньої зарплати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266).
Сума середньоденної виплати залежить від розрахункового періоду і виплат, які нараховані за місяці цього розрахункового періоду.
Розрахунковий період — це 12 календарних місяців, що передують місяцю надання декретної відпустки. Його обчислюють у календарних днях та обов’язково виключають календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин. Тобто щоб розрахунок декретних був правильним, слід виключити такі дні:
● тимчасової непрацездатності (лікарняного);
● відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (декретної відпустки);
● відпустки для догляду за дитиною до трьох та шести років;
● відпустки без збереження заробітної плати.
Наприклад, якщо працівниця йде у декрет 18.01.2022 року, то розрахунковий період буде січень 2021-грудень 2021. Якщо вона йде у декрет 18.02.2022 року – лютий 2021-січень 2022 і т.д. Це все 365 к. днів. Однак, якщо працівниця в цей період мала 6 днів лікарняного та 10 днів відпустки за власний рахунок, то тривалість розрахункового періоду уже беремо 349 к. днів (=365 – 6 – 10) і т.д.
Щодо святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП):
● при розрахунку допомоги по вагітності та пологам – враховуємо й оплачуємо;
● при розрахунку декретних по усиновленню – виключаємо (ст. 181Закону “Про відпустки” від 15.11.1996 р. № 504).
Та якщо працівниця перебуває у трудових відносинах менший період за 12 календарних місяців, під час нарахування декретних виходимо з розрахункового періоду, що дорівнює повним календарним місяцям. Якщо вона перебуває у трудових відносинах менше календарного місяця, розрахунковим періодом буде фактично відпрацьований час.
Дні минулих лікарняних (та самі лікарняні), дні відпусток за свій рахунок у розрахунку декретних участі не беруть
Обчислюючи середньоденну виплату, беремо до уваги лише зарплату за місяці розрахункового періоду, на яку нараховано ЄСВ. Розрахунок декретних проводимо із цієї зарплати, але виключаємо такі виплати:
● оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності (лікарняних за рахунок установи);
● допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняних за рахунок Фонду);
● допомоги по вагітності та пологах (декретних);
● виплат (премії, відпускні тощо), нарахованих у місяці, якщо його повністю вилучено з розрахункового періоду. Наприклад, працівниця повний місяць не працювала, перебуваючи на лікарняному (у відпустці без збереження), але отримала квартальну/річну премію. Така премія не враховується;
● матеріальна допомога разового характеру (на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, на вирішення соціально-побутових питань), яка на обкладається ЄСВ.
Таким чином, середньоденну виплату розрахувати просто:
середньоденна виплата (зарплата) = дозволені виплати за розрахунковий період / (тривалість розрахункового періоду – дні, які слід виключити)
Обмеження розміру середньоденної виплати у розрахунку декретних 2022
Розрахунок декретних залежить від розміру заробітної плати працівниці, її страхового стажу протягом 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку.
Так, сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку (п. 2 Порядку № 1266). Якщо середня “недотягує” до мінімуму, то для обчислення середньої тоді використовується цифра 30,44 – це середньомісячна кількість к. днів (п. 4 Порядку № 1266):
середньоденна виплата (зарплата) = мінімальна зарплата ÷ 30,44
Якщо працівниця протягом 12 місяців перед вагітністю має страховий стаж менше 6 місяців, то з’являється максимальне обмеження — двократний розмір мінімальної зарплати на час виходу у декретну відпустку.
Також є загальне максимальне обмеження, як і для лікарняних, – середньоденна виплата не може бути більшою за максимальну величину бази нарахування ЄСВ з її розрахунку в останньому місяці розрахункового періоду (п. 4 Порядку № 1266). Насьогодні це 15 мінімальних заробітних плат.
Розрахунок цих всіх обмежень для 2022 року для декретних за 126 к. днів наведений у таблиці нижче.
Мінімальні та максимальні декретні виплати за 126 к. днів у 2022 році
Допомогу по вагітності та пологах нараховуємо у розмірі 100% середньої зарплати (доходу) працівниці, а тому сума денної виплати дорівнюватиме сумі середньоденної зарплати. Розмір декретних виплат розраховується так:
декретні виплати = тривалість декретної відпустки (у к. днях)) × сума середньоденної зарплати
Щоб нарахування декретних здійснити правильно, слід знати, які виплати можна враховувати, та бути уважним під час визначення середньоденної зарплати. Її обчислюємо за Порядком обчислення середньої зарплати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266).
Сума середньоденної виплати залежить від розрахункового періоду і виплат, які нараховані за місяці цього розрахункового періоду.
Розрахунковий період — це 12 календарних місяців, що передують місяцю надання декретної відпустки. Його обчислюють у календарних днях та обов’язково виключають календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин. Тобто щоб розрахунок декретних був правильним, слід виключити такі дні:
● тимчасової непрацездатності (лікарняного);
● відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (декретної відпустки);
● відпустки для догляду за дитиною до трьох та шести років;
● відпустки без збереження заробітної плати.
Наприклад, якщо працівниця йде у декрет 18.01.2022 року, то розрахунковий період буде січень 2021-грудень 2021. Якщо вона йде у декрет 18.02.2022 року – лютий 2021-січень 2022 і т.д. Це все 365 к. днів. Однак, якщо працівниця в цей період мала 6 днів лікарняного та 10 днів відпустки за власний рахунок, то тривалість розрахункового періоду уже беремо 349 к. днів (=365 – 6 – 10) і т.д.
Щодо святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП):
● при розрахунку допомоги по вагітності та пологам – враховуємо й оплачуємо;
● при розрахунку декретних по усиновленню – виключаємо (ст. 181Закону “Про відпустки” від 15.11.1996 р. № 504).
Та якщо працівниця перебуває у трудових відносинах менший період за 12 календарних місяців, під час нарахування декретних виходимо з розрахункового періоду, що дорівнює повним календарним місяцям. Якщо вона перебуває у трудових відносинах менше календарного місяця, розрахунковим періодом буде фактично відпрацьований час.
Дні минулих лікарняних (та самі лікарняні), дні відпусток за свій рахунок у розрахунку декретних участі не беруть
Обчислюючи середньоденну виплату, беремо до уваги лише зарплату за місяці розрахункового періоду, на яку нараховано ЄСВ. Розрахунок декретних проводимо із цієї зарплати, але виключаємо такі виплати:
● оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності (лікарняних за рахунок установи);
● допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняних за рахунок Фонду);
● допомоги по вагітності та пологах (декретних);
● виплат (премії, відпускні тощо), нарахованих у місяці, якщо його повністю вилучено з розрахункового періоду. Наприклад, працівниця повний місяць не працювала, перебуваючи на лікарняному (у відпустці без збереження), але отримала квартальну/річну премію. Така премія не враховується;
● матеріальна допомога разового характеру (на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, на вирішення соціально-побутових питань), яка на обкладається ЄСВ.
Таким чином, середньоденну виплату розрахувати просто:
середньоденна виплата (зарплата) = дозволені виплати за розрахунковий період / (тривалість розрахункового періоду – дні, які слід виключити)
Обмеження розміру середньоденної виплати у розрахунку декретних 2022
Розрахунок декретних залежить від розміру заробітної плати працівниці, її страхового стажу протягом 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку.
Так, сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку (п. 2 Порядку № 1266). Якщо середня “недотягує” до мінімуму, то для обчислення середньої тоді використовується цифра 30,44 – це середньомісячна кількість к. днів (п. 4 Порядку № 1266):
середньоденна виплата (зарплата) = мінімальна зарплата ÷ 30,44
Якщо працівниця протягом 12 місяців перед вагітністю має страховий стаж менше 6 місяців, то з’являється максимальне обмеження — двократний розмір мінімальної зарплати на час виходу у декретну відпустку.
Також є загальне максимальне обмеження, як і для лікарняних, – середньоденна виплата не може бути більшою за максимальну величину бази нарахування ЄСВ з її розрахунку в останньому місяці розрахункового періоду (п. 4 Порядку № 1266). Насьогодні це 15 мінімальних заробітних плат.
Розрахунок цих всіх обмежень для 2022 року для декретних за 126 к. днів наведений у таблиці нижче.
Мінімальні та максимальні декретні виплати за 126 к. днів у 2022 році
Однак порахувати просто загальну суму декретних не вийде, адже з метою нарахування ЄСВ декретні слід розподілити на кожний місяць окремо шляхом множення середньоденної виплати на кількість к. днів кожного місяця, за які вони нараховані
Як застосовуються обмеження до суми декретних за повний місяць
Зверніть увагу на загальний мінімальний і максимальний розмір декретних за повний місяць:
● мінімальні декретні. Якщо декретні у розрахунку за повний місяць менші за мінімальну зарплату, то донараховувати їх до мінімальної не потрібно. Однак, якщо інших виплат не було або їх недостатньо, то у деяких місяцях так звана ЄСВ-різниця. Слід донарахувати єдиний соціальний внесок на різницю між його мінімальною базою (мінімальною зарплатою) та фактичною базою (декретними). Така ситуація у лютому, квітні, червні, вересні, листопаді 2022 року, тобто місяцях, які мають 28 і 30 к. днів (менше, ніж 30,44);
● максимальні декретні. Декретні не можуть бути більшими за базу нарахування ЄСВ, з якої сплачувалися страхові внески (ч. 2 ст. 26 Закону № 1105). Для порівняння беремо максимальну базу ЄСВ, яка діє в місяці, за який декретні нараховані (абз. 12 пп. “2” п. 3 розділу IV Інструкції № 449). Це значить, що якщо декретні за березень 2022 виходять рівними 99293,62 грн, то слід нарахувати лише 97500 грн (=6500 грн × 15, де 6500 грн – це мінімальна зарплата березня 2022). Як правило, така ситуація виникає у місяцях, які мають 31 к. день (більше, ніж 30,44). Однак такий розмір декретних у бюджетних установах – нетипове явище.
“Дотягувати” декретні за місяць до мінімальної зарплати, якщо вони менші, не потрібно. Дане обмеження діє лише щодо середньоденної виплати. У розрахунку за місяць декретні можуть бути меншими за мінімальну зарплату
Якщо мінімальна зарплата впродовж року змінюється, то перераховувати декретні не потрібно. Наприклад, якщо працівниця піде у декрет у серпні 2022 року, то підвищення мінімальної з зарплати з 01 жовтня 2022 року з 6500 грн до 6700 грн нічого для неї не змінює. Однак цього не скажеш про ЄСВ-різницю – вона визначається саме по актуальній мінімальній зарплаті для відповідного місяця.
Декретні при підвищенні мінімальної зарплати не перераховуються
Увага – є обмеження:
● середньоденна виплата (зарплата) ≥ мінімальна зарплата у місяці виходу в декрет/30.44
● середньоденна виплата (зарплата) ≤ 15×мінімальна зарплата останнього місяця розрахункового періоду/30.44
● середньоденна виплата (зарплата) ≤ 2×мінімальна зарплата у місяці виходу в декрет/30.44, якщо страховий стаж за останні 12 місяців менший 6 місяців
● декретні у розрахунку на місяць ≤ 15 ×мінімальна зарплата такого місяця, за який нараховані декретні
Приклад нарахування декретних у 2022 році
Працівниця уклала трудові відносини з установою 30.08.2021. Листок непрацездатності з типом причини “Вагітність і пологи” (код 2) було зареєстровано 18 січня 2022 року, тривалість 126 к. днів. За довідкою з Пенсійного фонду ОК-7 її страховий стаж становить 4 місяці, оскільки це її перше місце роботи. Виплати протягом розрахункового періоду (01.01.2021-31.12.2021) — у таблиці нижче. Серпень 2021 року не включаємо, так це неповний місяць роботи. У листопад 2022 року була відпустка за свій рахунок 5 к. днів.
Як застосовуються обмеження до суми декретних за повний місяць
Зверніть увагу на загальний мінімальний і максимальний розмір декретних за повний місяць:
● мінімальні декретні. Якщо декретні у розрахунку за повний місяць менші за мінімальну зарплату, то донараховувати їх до мінімальної не потрібно. Однак, якщо інших виплат не було або їх недостатньо, то у деяких місяцях так звана ЄСВ-різниця. Слід донарахувати єдиний соціальний внесок на різницю між його мінімальною базою (мінімальною зарплатою) та фактичною базою (декретними). Така ситуація у лютому, квітні, червні, вересні, листопаді 2022 року, тобто місяцях, які мають 28 і 30 к. днів (менше, ніж 30,44);
● максимальні декретні. Декретні не можуть бути більшими за базу нарахування ЄСВ, з якої сплачувалися страхові внески (ч. 2 ст. 26 Закону № 1105). Для порівняння беремо максимальну базу ЄСВ, яка діє в місяці, за який декретні нараховані (абз. 12 пп. “2” п. 3 розділу IV Інструкції № 449). Це значить, що якщо декретні за березень 2022 виходять рівними 99293,62 грн, то слід нарахувати лише 97500 грн (=6500 грн × 15, де 6500 грн – це мінімальна зарплата березня 2022). Як правило, така ситуація виникає у місяцях, які мають 31 к. день (більше, ніж 30,44). Однак такий розмір декретних у бюджетних установах – нетипове явище.
“Дотягувати” декретні за місяць до мінімальної зарплати, якщо вони менші, не потрібно. Дане обмеження діє лише щодо середньоденної виплати. У розрахунку за місяць декретні можуть бути меншими за мінімальну зарплату
Якщо мінімальна зарплата впродовж року змінюється, то перераховувати декретні не потрібно. Наприклад, якщо працівниця піде у декрет у серпні 2022 року, то підвищення мінімальної з зарплати з 01 жовтня 2022 року з 6500 грн до 6700 грн нічого для неї не змінює. Однак цього не скажеш про ЄСВ-різницю – вона визначається саме по актуальній мінімальній зарплаті для відповідного місяця.
Декретні при підвищенні мінімальної зарплати не перераховуються
Увага – є обмеження:
● середньоденна виплата (зарплата) ≥ мінімальна зарплата у місяці виходу в декрет/30.44
● середньоденна виплата (зарплата) ≤ 15×мінімальна зарплата останнього місяця розрахункового періоду/30.44
● середньоденна виплата (зарплата) ≤ 2×мінімальна зарплата у місяці виходу в декрет/30.44, якщо страховий стаж за останні 12 місяців менший 6 місяців
● декретні у розрахунку на місяць ≤ 15 ×мінімальна зарплата такого місяця, за який нараховані декретні
Приклад нарахування декретних у 2022 році
Працівниця уклала трудові відносини з установою 30.08.2021. Листок непрацездатності з типом причини “Вагітність і пологи” (код 2) було зареєстровано 18 січня 2022 року, тривалість 126 к. днів. За довідкою з Пенсійного фонду ОК-7 її страховий стаж становить 4 місяці, оскільки це її перше місце роботи. Виплати протягом розрахункового періоду (01.01.2021-31.12.2021) — у таблиці нижче. Серпень 2021 року не включаємо, так це неповний місяць роботи. У листопад 2022 року була відпустка за свій рахунок 5 к. днів.
Потрібно обчислити суму допомоги по вагітності та пологах.
Розрахунок проводьте поетапно.
Етап 1. Обчисліть середньоденну виплату.
Суму фактичного заробітку працівника за повні відпрацьовані місяці розрахункового періоду розділіть на кількість календарних днів цих місяців (п. 3, п. 26 Порядку № 1266):
23221 грн ÷ (122 к. дн. – 5 к. дн.) = 198,47 грн
Етап 2. Порівняйте фактичний середньоденну виплату із середньоденним заробітком із однієї та двох мінімальних зарплат.
Це треба зробити, позаяк страховий стаж працівниці за останні 12 місяців до лікарняного менше шести місяців:
198,47 грн < 213,53 грн та 198,47 грн ˂ 427,06 грн
Як бачимо, фактичний середньоденний заробіток нижчий за мінімальний. Тому суму допомоги слід розраховувати із середньоденного заробітку, який обчислили з мінімальної зарплати, тобто 213,53 грн.
Етап 3. Розрахуйте розмір декретних.
Помножте середньоденну виплату, яку розрахували з однієї мінімальної зарплати, на кількість календарних днів лікарняного по вагітності та пологах:
213,53 грн ×126 к. дн. = 26904,78 грн
Етап 4. Суму 24835,86 грн для розрахунку ЄСВ треба розділити помісячно з 18.01.2022 по 23.05.2022 (126 к. дн.).
Така помісячна розбивка знадобиться для заповнення для заповнення Додатка Д1 об’єднаного Податкового розрахунку.
Помісячна розбивка декретних потрібна для ЄСВ-звітності
Маємо:
Розрахунок проводьте поетапно.
Етап 1. Обчисліть середньоденну виплату.
Суму фактичного заробітку працівника за повні відпрацьовані місяці розрахункового періоду розділіть на кількість календарних днів цих місяців (п. 3, п. 26 Порядку № 1266):
23221 грн ÷ (122 к. дн. – 5 к. дн.) = 198,47 грн
Етап 2. Порівняйте фактичний середньоденну виплату із середньоденним заробітком із однієї та двох мінімальних зарплат.
Це треба зробити, позаяк страховий стаж працівниці за останні 12 місяців до лікарняного менше шести місяців:
198,47 грн < 213,53 грн та 198,47 грн ˂ 427,06 грн
Як бачимо, фактичний середньоденний заробіток нижчий за мінімальний. Тому суму допомоги слід розраховувати із середньоденного заробітку, який обчислили з мінімальної зарплати, тобто 213,53 грн.
Етап 3. Розрахуйте розмір декретних.
Помножте середньоденну виплату, яку розрахували з однієї мінімальної зарплати, на кількість календарних днів лікарняного по вагітності та пологах:
213,53 грн ×126 к. дн. = 26904,78 грн
Етап 4. Суму 24835,86 грн для розрахунку ЄСВ треба розділити помісячно з 18.01.2022 по 23.05.2022 (126 к. дн.).
Така помісячна розбивка знадобиться для заповнення для заповнення Додатка Д1 об’єднаного Податкового розрахунку.
Помісячна розбивка декретних потрібна для ЄСВ-звітності
Маємо:
Оподаткування декретних виплат 2022
По декретним нараховується лише ЄСВ 22% (8,41% — для осіб з інвалідністю). ПДФО та військовий збір з декретних не сплачується (пп. 165.1.1 ПК). Однак сума такого доходу відображається у Додатку 4ДФ Податкового розрахунку з ознакою доходу “128”.
На декретні ЄСВ – так, а ПДФО та ВЗ – не нараховуються
Також повністю всі декретні відображаються у Додатку Д1 Податковому розрахунку у тому місяці, у якому вони нараховані, незалежно від кількості днів (місяців) перебування у декретній відпустці.
Як ФОП оформити декрет.
Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами (декрет) у ФОП оформляється на підставі лікарняного листа.
Тривалість декретної відпустки становить 126 календарних днів (70 календарних днів до пологів та 56 календарних днів після).
Для оформлення допомоги необхідно:
- отримати лікарняний лист. Його виписують за місцем спостереження за вагітною. В 2021 року запрацювала система електронних лікарняних, тепер можна не отримувати лікарняний у паперовому вигляді;
- відкрити спеціальний рахунок для виплат від Фонду соцстраху. Такий рахунок можна відкрити у будь-якому банку. Звичайний рахунок підприємця не підійде;
- подати Заяву-розрахунок у відділення Фонду соцстраху за місцем реєстрації ФОП (адресу відділення можна дізнатися на сайті соцстраху). Заяву також можна подати в електронному вигляді, якщо є кваліфікований електронний підпис та укладено договір про подання електронних документів із Фондом соцстраху. У заяві розраховується сума декретних, які підлягають виплаті Фондом.
Розрахунок проводиться так:
- спочатку визначається середній дохід за день: сума з якої сплачувалось ЄСВ за 12 місяців ділиться на середню кількість днів на місяць за попередні 12 місяців (30,44);
- далі середній дохід протягом дня множиться на кількість днів, зазначених у лікарняному (126).
При цьому середній дохід за день у 2021 році не може бути меншим: січень-листопад 197,11 грн; грудень – 213,54 грн. І, якщо ФОП платив мінімальний ЄСВ, розмір декретних становитиме – 24835,86 грн. (у січні-листопаді 2021р) та 26906,04 грн (у грудні 2021р).
Крім заяви-розрахунку у Фонді соцстрахування можуть додатково запросити копію лікарняного, довідку про сплату ЄСВ, копію паспорта та ідентифікаційний номер.
Фонд соцстрахування проводить перевірку заяви протягом 10 робочих днів та після цього виносить рішення про виплату.
Після отримання декретних протягом місяця треба подати до Фонду соцстрахування повідомлення про виплату коштів застрахованим особам. Повідомлення можна надіслати листом із описом або в електронному вигляді.
Якщо повідомлення не подати протягом трьох місяців з дати фінансування — Фонд соціального страхування може провести перевірку.
Також, зверніть увагу, навіть якщо ФОП отримує допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, сплата ЄСВ та податків здійснюється в повному обсязі.
По декретним нараховується лише ЄСВ 22% (8,41% — для осіб з інвалідністю). ПДФО та військовий збір з декретних не сплачується (пп. 165.1.1 ПК). Однак сума такого доходу відображається у Додатку 4ДФ Податкового розрахунку з ознакою доходу “128”.
На декретні ЄСВ – так, а ПДФО та ВЗ – не нараховуються
Також повністю всі декретні відображаються у Додатку Д1 Податковому розрахунку у тому місяці, у якому вони нараховані, незалежно від кількості днів (місяців) перебування у декретній відпустці.
Як ФОП оформити декрет.
Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами (декрет) у ФОП оформляється на підставі лікарняного листа.
Тривалість декретної відпустки становить 126 календарних днів (70 календарних днів до пологів та 56 календарних днів після).
Для оформлення допомоги необхідно:
- отримати лікарняний лист. Його виписують за місцем спостереження за вагітною. В 2021 року запрацювала система електронних лікарняних, тепер можна не отримувати лікарняний у паперовому вигляді;
- відкрити спеціальний рахунок для виплат від Фонду соцстраху. Такий рахунок можна відкрити у будь-якому банку. Звичайний рахунок підприємця не підійде;
- подати Заяву-розрахунок у відділення Фонду соцстраху за місцем реєстрації ФОП (адресу відділення можна дізнатися на сайті соцстраху). Заяву також можна подати в електронному вигляді, якщо є кваліфікований електронний підпис та укладено договір про подання електронних документів із Фондом соцстраху. У заяві розраховується сума декретних, які підлягають виплаті Фондом.
Розрахунок проводиться так:
- спочатку визначається середній дохід за день: сума з якої сплачувалось ЄСВ за 12 місяців ділиться на середню кількість днів на місяць за попередні 12 місяців (30,44);
- далі середній дохід протягом дня множиться на кількість днів, зазначених у лікарняному (126).
При цьому середній дохід за день у 2021 році не може бути меншим: січень-листопад 197,11 грн; грудень – 213,54 грн. І, якщо ФОП платив мінімальний ЄСВ, розмір декретних становитиме – 24835,86 грн. (у січні-листопаді 2021р) та 26906,04 грн (у грудні 2021р).
Крім заяви-розрахунку у Фонді соцстрахування можуть додатково запросити копію лікарняного, довідку про сплату ЄСВ, копію паспорта та ідентифікаційний номер.
Фонд соцстрахування проводить перевірку заяви протягом 10 робочих днів та після цього виносить рішення про виплату.
Після отримання декретних протягом місяця треба подати до Фонду соцстрахування повідомлення про виплату коштів застрахованим особам. Повідомлення можна надіслати листом із описом або в електронному вигляді.
Якщо повідомлення не подати протягом трьох місяців з дати фінансування — Фонд соціального страхування може провести перевірку.
Також, зверніть увагу, навіть якщо ФОП отримує допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, сплата ЄСВ та податків здійснюється в повному обсязі.
Мобілізаційні виплати
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232 (далі — Закон № 2232) на військову службу громадянин України може потрапити за призовом (у тому числі під час мобілізації) та за добровільною згодою (контрактом). Час проходження військової служби зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Головні зміни : обов’язкове збереження середнього заробітку та стажу для щорічної відпустки для військовослужбовців ЗСУ скасовано. Однак роботодавець може самостійно прийняти рішення про нарахування середнього заробітку такого працівника – це не заборонено.
За вищеназваними працівниками зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток (якщо передбачено), якщо вони працювали у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали до призову (на строк до фактичного звільнення чи закінчення особливого періоду).
Ці гарантії поширюються також на тих, хто перебуває на лікуванні в медичних закладах, потрапив у полон, визнаний безвісти відсутнім.
При відправленні працівника на військову службу ФОП повинен видати наказ про увільнення працівника від роботи на час мобілізації та збереження на цей час посади та середнього заробітку.
Для видання такого наказу необхідно отримати документ, який би підтверджував початок військової служби працівника.
Якщо працівник цього ж або наступного дня після вручення повістки з’являється в місці збору, то хто тоді віднесе документи на підприємство? Отримати від нього вчасно розпорядження про мобілізацію буде досить проблематично.
Для того щоб уникнути ситуації, коли наказ про вивільнення працівника від роботи у зв’язку з мобілізацією на військову службу виданий ще до фактичної дати початку служби, можна рекомендувати до видання наказу отримати документальне підтвердження шляхом самостійного звернення до військкомату, наприклад ним може бути повідомлення щодо призову працівника із зазначенням конкретної дати.
Наказ про увільнення працівника від роботи не є наказом про звільнення працівника з підприємства, тобто працівник не звільняється з роботи та трудові відносини не розриваються, а лише увільняється від роботи на певний час — на час здійснення військової служби.
Вихідна допомога в сумі двох мінімальних заробітних плат згідно зі ст. 44 КЗпП мобілізованим не виплачується, оскільки людина не звільняється з роботи і трудові відносини не розриваються, а лише звільняється від роботи на певний час – на час виконання військових обов’язків.
АЛЕ: особам, які були раніше звільнені з метою мобілізації і не поновлені на роботі, підприємство зобов’язане виплатити вихідну допомогу в сумі двох мінімальних заробітних плат.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (частина 2 статті 24 Закону № 2232).
Для інших випадків, згідно зі статтею 119 КЗпП та пунктом 7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, це також можуть бути:
● день, наступний за днем взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби в разі закінчення лікування в медичних закладах;
● день, наступний після повернення з полону;
● день, наступний після дня появи при визнанні безвісти відсутнім;
● день оголошення судом померлим; день загибелі (смерті).
Нарахування заробітної плати мобілізованим працівникам на основі середньої
Про використання середнього заробітку при нарахуванні виплат мобілізованим працівникам вказує стаття 119 КЗпП. На сьогодні нарахування цієї виплати здійснюється за рахунок підприємства, жодних компенсацій з бюджету немає.
Використання середньої для нарахування виплат працівникам описує Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, який містить у пункті 1 переліку випадків його застосування пункт «залучення працівників до виконання військових обов’язків» (далі — Порядок № 100).
Для цієї ситуації при розрахунку середньомісячної заробітної плати використовується двомісячний календарний термін, який передує місяцю, у якому відбулася мобілізація (абзац 3 пункту 2 Положення № 100).
Як базова для розрахунку використовується формула:
ЗПсер = ЗП/Крд,
де:
● ЗП — нараховані працівнику виплати, що включаються у розрахунок середньої зарплати (перелік зазначено у пункті 3 Порядку № 100) без виплат, які не включаються до розрахунку (перелік зазначено в абзацах 1 та 2 пункту 4 Порядку № 100, наприклад матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку, заробітна плата по роботі за сумісництвом та ін.);
● Кр — кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.
За вищеназваними працівниками зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток (якщо передбачено), якщо вони працювали у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали до призову (на строк до фактичного звільнення чи закінчення особливого періоду).
Ці гарантії поширюються також на тих, хто перебуває на лікуванні в медичних закладах, потрапив у полон, визнаний безвісти відсутнім.
При відправленні працівника на військову службу ФОП повинен видати наказ про увільнення працівника від роботи на час мобілізації та збереження на цей час посади та середнього заробітку.
Для видання такого наказу необхідно отримати документ, який би підтверджував початок військової служби працівника.
Якщо працівник цього ж або наступного дня після вручення повістки з’являється в місці збору, то хто тоді віднесе документи на підприємство? Отримати від нього вчасно розпорядження про мобілізацію буде досить проблематично.
Для того щоб уникнути ситуації, коли наказ про вивільнення працівника від роботи у зв’язку з мобілізацією на військову службу виданий ще до фактичної дати початку служби, можна рекомендувати до видання наказу отримати документальне підтвердження шляхом самостійного звернення до військкомату, наприклад ним може бути повідомлення щодо призову працівника із зазначенням конкретної дати.
Наказ про увільнення працівника від роботи не є наказом про звільнення працівника з підприємства, тобто працівник не звільняється з роботи та трудові відносини не розриваються, а лише увільняється від роботи на певний час — на час здійснення військової служби.
Вихідна допомога в сумі двох мінімальних заробітних плат згідно зі ст. 44 КЗпП мобілізованим не виплачується, оскільки людина не звільняється з роботи і трудові відносини не розриваються, а лише звільняється від роботи на певний час – на час виконання військових обов’язків.
АЛЕ: особам, які були раніше звільнені з метою мобілізації і не поновлені на роботі, підприємство зобов’язане виплатити вихідну допомогу в сумі двох мінімальних заробітних плат.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (частина 2 статті 24 Закону № 2232).
Для інших випадків, згідно зі статтею 119 КЗпП та пунктом 7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, це також можуть бути:
● день, наступний за днем взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби в разі закінчення лікування в медичних закладах;
● день, наступний після повернення з полону;
● день, наступний після дня появи при визнанні безвісти відсутнім;
● день оголошення судом померлим; день загибелі (смерті).
Нарахування заробітної плати мобілізованим працівникам на основі середньої
Про використання середнього заробітку при нарахуванні виплат мобілізованим працівникам вказує стаття 119 КЗпП. На сьогодні нарахування цієї виплати здійснюється за рахунок підприємства, жодних компенсацій з бюджету немає.
Використання середньої для нарахування виплат працівникам описує Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, який містить у пункті 1 переліку випадків його застосування пункт «залучення працівників до виконання військових обов’язків» (далі — Порядок № 100).
Для цієї ситуації при розрахунку середньомісячної заробітної плати використовується двомісячний календарний термін, який передує місяцю, у якому відбулася мобілізація (абзац 3 пункту 2 Положення № 100).
Як базова для розрахунку використовується формула:
ЗПсер = ЗП/Крд,
де:
● ЗП — нараховані працівнику виплати, що включаються у розрахунок середньої зарплати (перелік зазначено у пункті 3 Порядку № 100) без виплат, які не включаються до розрахунку (перелік зазначено в абзацах 1 та 2 пункту 4 Порядку № 100, наприклад матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку, заробітна плата по роботі за сумісництвом та ін.);
● Кр — кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.
Один раз розрахована середньоденна заробітна плата використовується постійно протягом усього терміну мобілізації. Таким чином, щомісяця розраховувати нову середню не потрібно. Звичайно, це якщо на підприємстві не підвищувалися оклади, але про це далі.
Індексація, підвищення окладів, аліменти та інші нюанси нарахування заробітної плати мобілізованих працівників
З розрахунком середньої усі проблеми з нарахування виплат мобілізованим працівникам не закінчуються. Мобілізація може розтягнутися на тривалий час. За даний проміжок часу відбуваються інфляційні процеси, можливе підвищення мінімальної заробітної плати, окладів. Також у мобілізованого працівника могли й бути певні відрахування із заробітної плати, наприклад, аліменти. Як же тут бути? Спробуємо звести певні можливі ситуації до таблиці нижче.
Індексація, підвищення окладів, аліменти та інші нюанси нарахування заробітної плати мобілізованих працівників
З розрахунком середньої усі проблеми з нарахування виплат мобілізованим працівникам не закінчуються. Мобілізація може розтягнутися на тривалий час. За даний проміжок часу відбуваються інфляційні процеси, можливе підвищення мінімальної заробітної плати, окладів. Також у мобілізованого працівника могли й бути певні відрахування із заробітної плати, наприклад, аліменти. Як же тут бути? Спробуємо звести певні можливі ситуації до таблиці нижче.
Розглянемо на прикладі коригування середньоденної заробітної плати мобілізованого працівника у разі підвищення окладів на підприємстві.
Приклад. Працівника призвали у березні 2022 р. У січні-лютому нараховано заробітну плату 14000 грн (місячний оклад працівника – 7000 грн). Працівник за два місяці відпрацював 39 робочий день (19 – січні, 20 у лютому). Середньоденна заробітна плата дорівнює: 14000/39=358,97 На цій основі за травень працівнику нараховано 358,97 х 22 робочих дні = 7897,34 грн.
У червні 2022 р. працівником даного підприємства приймається рішення підвищити посадові оклади і для посади мобілізованого працівника він становить 7200 грн. Коефіцієнт підвищення розраховуємо на основі листа Мінсоцполітики від 11.01.2016 р. № 11/13/84-16 як співвідношення між новим та старим окладом: 7200/7000=1,03
Коригуванню підлягають усі виплати працівника, які включалися раніше до доходу за 2 місяці. Отже, нова середньоденна заробітна плата мобілізованого працівника, яка буде використовуватися в розрахунках з червня 2022 р. складе:
14000×1,03/39=369,74
У червні 22 робочий день і працівник отримає: 369,74×22 = 8134,28 грн.
Відпускні демобілізованому працівнику
По поверненню демобілізований працівник виходить на роботу і практично з першого ж дня має право на щорічну відпустку. Це випливає зі статті 82 КЗпП, згідно якої до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку зараховується, зокрема, час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалося місце роботи (посада). Таким чином, період військової служби зараховується працівнику до стажу, який дає йому право отримати щорічну відпустку за місцем роботи. Крім того, пункт 5 частини 7 статті 10 Закону України “Про відпустки” від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР дає право працівнику, який звільнений після проходження строкової військової служби, а також військової служби за призовом під час мобілізації на щорічну відпустку повної тривалості до настання 6-місячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на підприємстві за умови, що після звільнення зі служби його було прийнято на роботу протягом 3 місяців без урахування часу проїзду до місця проживання.
Таким чином, мобілізований працівник має право одразу піти у відпустку до настання 6-місячного терміну і йому доведеться нараховувати відпускні. Середньоденну заробітну плату при цьому слід розраховувати знову ж застосовуючи Порядок № 100. Базовим періодом для розрахунку середньоденної заробітної плати при виході у відпустку є 12 місяців, але на цей період будуть припадати виплати по середній, які він отримував на підприємстві протягом терміну мобілізації. То чи можна їх брати у розрахунок?
Відповідь на дане питання дає той же Порядок № 100, а саме абзац 4 пункт 3: виплати за період, в якому за працівником зберігався середній заробіток, включаються до розрахунку середньоденної зарплати. Середній заробіток під час виконання громадських та державних обов’язків включається до фонду оплати праці, тому його використання в розрахунку відпускних є цілком правомірним.
Оподаткування виплат мобілізованим працівникам
Виплати за середньою мобілізованим працівникам оподатковуються так само, як і звичайна заробітна плата. І ось чому. Оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків входить до складу додаткового фонду оплати праці згідно Інструкції зі статистики заробітної плати (наказ Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5). Отже, це така ж зарплата, хоча й без інших компонентів. Законодавство не передбачає якихось звільнень від оподаткування таких доходів. Раніше, коли існували компенсації даних виплат з державного бюджету, то саме суми компенсацій отриманих з бюджету не оподатковувалися.
Отже, з заробітної плати мобілізованих працівників необхідно утримувати ПДФО за ставкою 18%, військовий збір за ставкою 1.5% та нараховувати на них ЄСВ за ставкою 22%. При цьому щодо ПДФО слід зазначити, що мобілізований працівник на загальних підставах має право на отримання податкової соціальної пільги, так як такі виплати включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку. Застосовується податкова соціальна пільга на загальних підставах.
Щодо форм № 1 ДФ з ПДФО та № Д4 з ЄСВ, то дохід у вигляді середньої заробітної плати відображається на загальних підставах. Суму нарахованого середнього заробітку в розділі І форми № 1 ДФ рекомендуємо відображати під ознакою доходу 101, а загальну суму нарахованих доходів працівникам та утримуваного й перерахованого до бюджету військового збору – до розділу ІІ. Щодо ЄСВ, то суми нарахованих виплат також включаються до таблиці 1 як звичайна заробітна плата. Щодо таблиць 3 та 4 даного звіту, то вони стосуються забезпечень військовослужбовців, які виплачуються державою, та не стосуються підприємств, де вони працювали.
Відповідальність роботодавця за дотримання гарантій мобілізованих працівників
За порушення гарантій мобілізованих працівників накладається штраф 850-1700 грн на посадових осіб установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та фізичних осіб-підприємців, що використовують найману працю.
Також за недотримання законних гарантій працівників, які виконують військовий обов’язок, згідно статті 265 КЗпП передбачений штраф як фізичним, так і юридичним особам у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (насьогодні 32000 грн). Крім того, невиплата середніх зарплат мобілізованим працівникам – це така ж невиплата зарплати, що також тягне за собою відповідні штрафи. Наприклад, порушення встановлених строків виплати більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі тягне штраф у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати (на сьогодні 9600 грн). Також може наставати й кримінальна відповідальність.
Приклад. Працівника призвали у березні 2022 р. У січні-лютому нараховано заробітну плату 14000 грн (місячний оклад працівника – 7000 грн). Працівник за два місяці відпрацював 39 робочий день (19 – січні, 20 у лютому). Середньоденна заробітна плата дорівнює: 14000/39=358,97 На цій основі за травень працівнику нараховано 358,97 х 22 робочих дні = 7897,34 грн.
У червні 2022 р. працівником даного підприємства приймається рішення підвищити посадові оклади і для посади мобілізованого працівника він становить 7200 грн. Коефіцієнт підвищення розраховуємо на основі листа Мінсоцполітики від 11.01.2016 р. № 11/13/84-16 як співвідношення між новим та старим окладом: 7200/7000=1,03
Коригуванню підлягають усі виплати працівника, які включалися раніше до доходу за 2 місяці. Отже, нова середньоденна заробітна плата мобілізованого працівника, яка буде використовуватися в розрахунках з червня 2022 р. складе:
14000×1,03/39=369,74
У червні 22 робочий день і працівник отримає: 369,74×22 = 8134,28 грн.
Відпускні демобілізованому працівнику
По поверненню демобілізований працівник виходить на роботу і практично з першого ж дня має право на щорічну відпустку. Це випливає зі статті 82 КЗпП, згідно якої до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку зараховується, зокрема, час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалося місце роботи (посада). Таким чином, період військової служби зараховується працівнику до стажу, який дає йому право отримати щорічну відпустку за місцем роботи. Крім того, пункт 5 частини 7 статті 10 Закону України “Про відпустки” від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР дає право працівнику, який звільнений після проходження строкової військової служби, а також військової служби за призовом під час мобілізації на щорічну відпустку повної тривалості до настання 6-місячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на підприємстві за умови, що після звільнення зі служби його було прийнято на роботу протягом 3 місяців без урахування часу проїзду до місця проживання.
Таким чином, мобілізований працівник має право одразу піти у відпустку до настання 6-місячного терміну і йому доведеться нараховувати відпускні. Середньоденну заробітну плату при цьому слід розраховувати знову ж застосовуючи Порядок № 100. Базовим періодом для розрахунку середньоденної заробітної плати при виході у відпустку є 12 місяців, але на цей період будуть припадати виплати по середній, які він отримував на підприємстві протягом терміну мобілізації. То чи можна їх брати у розрахунок?
Відповідь на дане питання дає той же Порядок № 100, а саме абзац 4 пункт 3: виплати за період, в якому за працівником зберігався середній заробіток, включаються до розрахунку середньоденної зарплати. Середній заробіток під час виконання громадських та державних обов’язків включається до фонду оплати праці, тому його використання в розрахунку відпускних є цілком правомірним.
Оподаткування виплат мобілізованим працівникам
Виплати за середньою мобілізованим працівникам оподатковуються так само, як і звичайна заробітна плата. І ось чому. Оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків входить до складу додаткового фонду оплати праці згідно Інструкції зі статистики заробітної плати (наказ Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5). Отже, це така ж зарплата, хоча й без інших компонентів. Законодавство не передбачає якихось звільнень від оподаткування таких доходів. Раніше, коли існували компенсації даних виплат з державного бюджету, то саме суми компенсацій отриманих з бюджету не оподатковувалися.
Отже, з заробітної плати мобілізованих працівників необхідно утримувати ПДФО за ставкою 18%, військовий збір за ставкою 1.5% та нараховувати на них ЄСВ за ставкою 22%. При цьому щодо ПДФО слід зазначити, що мобілізований працівник на загальних підставах має право на отримання податкової соціальної пільги, так як такі виплати включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку. Застосовується податкова соціальна пільга на загальних підставах.
Щодо форм № 1 ДФ з ПДФО та № Д4 з ЄСВ, то дохід у вигляді середньої заробітної плати відображається на загальних підставах. Суму нарахованого середнього заробітку в розділі І форми № 1 ДФ рекомендуємо відображати під ознакою доходу 101, а загальну суму нарахованих доходів працівникам та утримуваного й перерахованого до бюджету військового збору – до розділу ІІ. Щодо ЄСВ, то суми нарахованих виплат також включаються до таблиці 1 як звичайна заробітна плата. Щодо таблиць 3 та 4 даного звіту, то вони стосуються забезпечень військовослужбовців, які виплачуються державою, та не стосуються підприємств, де вони працювали.
Відповідальність роботодавця за дотримання гарантій мобілізованих працівників
За порушення гарантій мобілізованих працівників накладається штраф 850-1700 грн на посадових осіб установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та фізичних осіб-підприємців, що використовують найману працю.
Також за недотримання законних гарантій працівників, які виконують військовий обов’язок, згідно статті 265 КЗпП передбачений штраф як фізичним, так і юридичним особам у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (насьогодні 32000 грн). Крім того, невиплата середніх зарплат мобілізованим працівникам – це така ж невиплата зарплати, що також тягне за собою відповідні штрафи. Наприклад, порушення встановлених строків виплати більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі тягне штраф у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати (на сьогодні 9600 грн). Також може наставати й кримінальна відповідальність.