Види відпусток : 1) Щорічна :
- Основна відпустка;
-
додаткова відпустка, за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
- додаткова відпустка за особливий характер роботи
2. Додаткові відпустки, у зв’язку з навчанням
3. Творча відпустка
4. Соціальна :
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустка для догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку;
-
додаткова відпустка працівникам, які мають дітей.
Згідно
ст. 6 Закону «Про відпустки», щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю
не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Працівники інших категорій можуть мати довші відпустки:
Право на щорічну основну відпустку мають усі працівники. На громадян, які виконують роботу за договором підряду (або так званою «трудовою угодою») право на відпустки не поширюється, оскільки такі договори належать до цивільно-правових і їх укладення регулюється нормами цивільного, а не трудового законодавтсва.
Відпустка 24 + 4 календарних дні Промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин, надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.
Така ж тривалість відпустки у працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною до 150 метрів — 24 календарних дні із збільшенням на 4 календарних дні при стажі роботи на даному підприємстві 2 роки і більше, а також невоєнізованих працівників гірничорятувальних частин — 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.
Відпустка тривалістю 28 календарних днів Надається працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною 150 метрів і нижче незалежно від стажу роботи.
Відпустка 30 календарних днів Надається особам з інвалідністю I і II груп, а також воєнізованому особовому складу гірничорятувальних частин.
Відпустка 31 календарний день надається особам віком до вісімнадцяти років. При цьому згідно з ст. 75 КЗпП тривалість їх відпустки не може бути менше 24 днів.
Відпустка 56 календарних днів Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів в
Порядку, затвердженому Кабінет Міністрів України.
Інша тривалість відпустки Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаж, що надає право на щорічну основну відпустку
Стаття 82 КЗпП та стаття 9 Закону про відпустки регулюють порядок обчислення стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку.
Право працівника на щорічну основну відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Разом з цим, працівникові може бути надана щорічна основна відпустка до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи.
Якщо в графіку відпусток зазначено лише місяць надання відпустки, працівнику необхідно щонайменше за три тижні до початку відпустки написати заяву на щорічну основну відпустку. Роботодавець видає наказ про відпустку за 15—17 робочих днів до її початку. Пам’ятайте, що необхідно не тільки повідомити працівника про початок відпустки, а й встигнути ознайомити з його з відповідним наказом наказом.
Наказ про надання щорічної основної відпустки можна оформити двома способами:
● за
типовою формою № П-3, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489;
● за довільною формою, з дотриманням національного стандартк
ДСТУ 4163:2020.
Основна щорічна відпустка в табелі Умовні позначення, які використовують у табелі обліку використання робочого часу, затверджено наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489. Для щорічної основної відпустки цим наказом передбачено окреме позначення.
Щорічну основну відпустку у табелі позначайте буквеним кодом «В» або цифровим «08».
Щорічна основна відпустка під час воєнного стану Надавайте відпустку за графіком, але враховуйте обмеження щодо надання
відпустки під час воєнного стану, запроваджені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
Зокрема у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні (ч. 1 ст. 12 Закону № 2136).
Якщо працівник працює дистанційно в Україні або за кордоном, отримайте заяву й ознайомте працівника з наказом про відпустку, за допомогою
доступних засобів зв’язку.
Такими працівниками, яким відпустка повної тривалості може надаватися до настання шести місяців, є:
- жінки, яким така відпустка надається перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
- інваліди;
- особи віком до вісімнадцяти років;
- чоловіки, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
- особи, звільнені після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;
- сумісники - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи; працівники, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
- працівники, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації; працівники, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування.
До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються:
● час фактичної роботи (у т. ч. на умовах
неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;
● час
тимчасової непрацездатності, засвідченої в установленому порядку;
● час перебування у
відпустках без збереження заробітної плати, наданих відповідно до статей 25 і 26 Закону про відпустки;
● час перебування у
відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами тощо.
Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону про відпустки до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, також зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у т. ч. час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або
переведенням на іншу роботу). Це, зокрема, час виконання державних і громадських обов’язків (час перебування військовозобов’язаних на військових зборах, час виконання депутатом місцевої ради обов’язків депутата тощо), час відсторонення від роботи із збереженням заробітної плати, час щорічних основної та додаткових відпусток, час
навчальної відпустки з повною чи частковою оплатою тощо.
Згідно з пунктами 5-7 статті 9 Закону про відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку також зараховуються:
● час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів;
● час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням організації,
скороченням чисельності або штату працівників;
● інші періоди, передбачені законодавством.
Увага! Якщо в організації мав місце простій, який виник не з вини працівника, то час такого простою також ураховується при обчисленні стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, оскільки у цьому разі наявні умови пункту 2 статті 9 Закону про відпустки: під час простою працівник фактично не працює, але за ним зберігається місце роботи, а цей час оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду чи окладу (ст. 113 КЗпП).
Якщо працівник, переведений на роботу в іншу організацію, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на такі відпустки, зараховується час, за який він їх не використав за попереднім місцем роботи (частина третя ст. 9 Закону про відпустки).
У разі коли працівник при переведенні одержав на попередньому місці роботи грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічні відпустки, відлік стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, починається з дати початку роботи в новій організації.
Оформлення щорічної основної відпустки
Черговість надання відпусток визначається
графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (наприклад, Радою трудового колективу), і доводяться до відома всіх працівників
(ч. 10 ст. 10 Закону про відпустки).
Зверніть увагу, при складанні графіка відпусток слід дотримуватися правила: відпустка не повинна починатися раніше того робочого року, за який вона надається.
Дата початку відпустки графіками, як правило, не встановлюється, у них визначається місяць, з якого вона починається. Інколи у графіку зазначаються два місяці: місяць початку і місяць закінчення відпустки.
Конкретний період надання щорічних відпусток у встановлених графіком межах узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну
. Механізм розрахунку щорічної основної відпустки Для початку скажемо, що обчислення ведуться за кожен відпрацьований робочий рік. Адже саме за нього працівник мав би скористатись щорічною відпусткою повної тривалості, яка для нього встановлена законодавством. Стаж для їх надання рахуємо за правилами ст. 9 Закону про відпустки.
Крок 1. Обчислюємо в календарних днях стаж, що надає право на щорічну відпустку за останній відпрацьований рік (відлік стартує щороку із дати прийняття на роботу та завершується днем звільнення).
Враховуємо, що святкові та неробочі дні (наведені у ст. 73 КЗпП) під час визначення тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки на дітей, не враховують.
Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 02.01.2020 р., а звільняється він 20.02.2022 р., то за останній робочий рік стаж роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, рахуємо із 02.01.2020 р. до дати звільнення — 20.02.2022 р.
Тоді він складе:(30 к.дн – 1 святк. дн) + 20 к.дн = 49 к.дн.
Крок 2. Залежно від категорії до якої відносять працівника, обираємо тривалість його щорічної основної або додаткової відпустки. Як правило, переважна більшість працівників має право на щорічну основну відпустку 24 к.дн.
Крок 3. Розраховуємо кількість к.дн відпустки, які припали на останній відпрацьований рік (для тих, хто працює менше року, обчислення одразу ведуть із дати прийняття до дати звільнення) за формулою:
тривалість щорічної відпустки к. дн : 354 (355 якщо "високосний" рік) к.дн. × стаж роботи за останній робочий рік к.дн. = к-ть невикористаних к.дн щорічної відпустки Зважайте, що отриманий результат округлюємо до цілого числа за математичними правилами.
Наприклад: 24 к.дн : 355 к.дн. х 49 к.дн = 3 к.дн (з округленням).
Крок 4. Аби отримати кількість днів невикористаної відпустки, за яку виплачуємо грошову компенсацію, треба від отриманого в кроці 3 результату відняти кількість уже використаних к.дн щорічної відпустки за останній рік та додати кількість к.дн невикористаної щорічної відпустки, які залишились за попередні робочі роки.
Наприклад, за останній відпрацьований рік із 17.04.2021 р. до 14.03.2022 р. працівник за підрахунками має право на 22 к.дн щорічної основної відпустки, з яких 14 к.дн він уже використав, а за відпрацьований рік із 17.04.2020 р. (дата прийняття на роботу) по 16.04.2021 р. він використав 21 к.дн. із 24 к.дн щорічної основної відпустки.
В результаті кількість к.дн. невикористаної щорічної основної відпустки, за які треба виплати грошову компенсацію при звільненні, складає:
(22 к.дн – 14 к.дн) + (24 к.дн. – 21 к.дн) = 11 к.дн.
Д
одаткова відпустка, за роботу із шкідливими та важкими умовами праці. Кабінетом Міністрів Украіни затверджено Список (4), який визначає працівників, що підпадають під цю категорію. Конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором.
Д
одаткова відпустка за особливий характер роботи. Тут також треба керуватися Списком (4). Тривалість такої відпустки визначається колективним або трудовим договором, в залежності від часу роботи конкретного працівника у важких умовах. Така відпустка може тривати до 35 днів для працівників, які виконують роботи пов’язану із додатковим нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, або у складних географічних та геологічних умовах; або до 7 днів для працівників із ненормованим робочим днем.
Додаткові відпустки, у зв’язку з навчанням.
Такі відпустки надаються працівникам, що здобувають середню освіту, навчаються у професійно-технічних закладах, у вищих навчальних закладах, закладах післядипломної освіти та аспірантури. Тривалість таких відпусток залежить від причин для іїнадання та виду навчального закладу, у якому здобуває освіту працівник.
Творча відпустка.
Може надаватися працівникам, що пишуть дисертаційні роботи, підручники тощо.
Соціальні відпустки, які в свою чергу бувають:
-
відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами. Тривалість відпустки становить до 70 календарних днів перед пологами та 56 днів – після пологів. Відпустка після пологів може бути подовжена до 70 днів, у зв’язку із ускладненнями пологів.
-
відпустка для догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку. За бажанням матері, після закінчення відпустки після пологів, ій може бути надана відпустка для догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку.
-
додаткова відпустка працівникам, які мають дітей. Така відпустка надається жінці, яка має дві або більше дитини до 15 років, або дитину-інваліда, одинокій матері або батьку. Тривалість такої відпустки складає 10 днів без урахування святкових та неробочих днів.
Відпустки без збереження заробітної плати.
Основна та додаткові щорічні відпустки, відпустки у зв’язку із навчанням, творча відпустка та додаткова відпустка працівникам, які мають дітей виплачуються за рахунок коштів підприємства або за рахунок коштівфізичноі особи. Допомога по вагітності та пологах, та догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку проводиться за рахунок коштів державного соціального страхування.
Додаткові відпустки на дітей. За загальним правилом їх надають тривалістю 10 к.дн. без урахування святкових і неробочих днів, визначених ст. 73 КЗпП. Тривалість такої додаткової відпустки та список категорії жінок, котрі мають дітей, або осіб, які виховують дітей, і мають на неї право, окреслений у ст. 19 Закону про відпустки. На цьому ми не зупиняємося. Адже в контексті виплати компенсації за невикористану відпустку важливі передусім тривалість та порядок надання такої відпустки.
По-перше, додаткову відпустку на дітей надають за календарний рік, а не робочий рік і незалежно від накопиченого стажу роботи, як це працює зі щорічними відпустками.
По-друге, на такий вид відпустки повної тривалості особа набуває право в будь-який час протягом року незалежно від відпрацьованого у цьому році часу та від дати народження дитини (або досягнення нею 15-річного віку).
Головне — це виникнення у році підстави для її надання: народження другої дитини, усиновлення дитини, отримання дитиною інвалідності і т.д.
Проте, якщо жінка після народження другої дитини не приступала до виконання своїх трудових обов’язків за посадою та не відпрацювала жодного робочого дня, то права на додаткову відпустку на дітей вона ще не набуває (див. лист від 26.03.2018 р. № 480/0/101-18/284).
По-третє, додаткову відпустку на дітей не розділяють на частини, адже цього Закон про відпустки не передбачає.
По-четверте, зважаючи на те, що надання такої відпустки прив’язано до календарного року, то працівниця не може скористатися в одному році двічі додатковою відпусткою на дітей за різними місцями роботи.
Якщо жінка звільнилася з попереднього місця роботи в поточному році й скористалася в цьому році правом на додаткову відпустку на дітей, або їй виплатили за цю відпустку грошову компенсацію, тоді на новому місці роботи цього ж року грошова компенсація при звільненні вже не виплачуватиметься.
Тож, як бачимо, роботодавець щорічно має вести облік такого роду відпусток та їх використання у відповідному календарному році.
Варто враховувати, що працівник може піти у додаткову відпустку на дітей, яку не використано протягом попереднього календарного року, у наступному календарному році. Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку (див. лист Мінпраці від 19.02.2010 р. № 48/13/116-10).
Тому підрахувати кількість невикористаних днів додаткової відпустки на дітей простіше. Потрібно підсумувати тривалість такої відпустки за кожен календарний рік, в якому працівник мав на неї право, але не скористався ним.
Наприклад, у працівниці народилась друга дитина 12.03.2016 р., а з декретної відпустки вона вийшла на роботу із 04.09.2017 р. При цьому вона скористалась такою відпусткою у 2017 та 2018 роках. Працівниця звільняється 23.03.2020 р. В такому разі треба підсумувати невикористані додаткові відпустки за 2019 рік та 2020 рік. В сумі: 10 к.дн + 10 к.дн = 20 к.дн.
Мінімальна база ЄСВ і перехідні лікарняні, відпускні
Щодо відпускних, то зверніть увагу: якщо відпускні стосуються декількох місяців (так звані
перехідні відпускні), то їх спочатку слід розподілити по місяцях, тобто віднести відпускні до того місяця, якого вони стосуються.
Аналогічно по
перехідним лікарняним:
● у місяці виходу на лікарняний, якщо листок непрацездатності не надавався, то нараховуємо лікарняний на фактичну базу ЄСВ;
● у наступному місяці після отримання листка непрацездатності розподіляємо лікарняні між двома місяцями, за який вони нараховані. Якщо після розподілу фактична база ЄСВ виявляється меншою за мінімальну – донараховаємо ЄСВ на суму різниці.
Оформлення лікарняного: порядок, рядки та необхідні документи Якщо ви захворіли, передусім, вам необхідно звернутися за медичною послугою до свого лікаря, або до будь-якого профільного. Лікар на підставі огляду вирішить чи є підстави для оформлення листка непрацездатності, а якщо є факт хвороби, формує в електронній системі охорони здоров'я про цей факт належний медичний висновок.
Після визначення діагнозу лікар вносити відомості
до Електронного реєстру листків непрацездатності і вже в ньому створюється запис з унікальним номером. Тобто йдеться про створення електронного листка непрацездатності. А він і є підставою для нарахування лікарняних. Після формування цього документа він буде доступний працівнику і роботодавцю.
Після отримання інформації про формування електронного лікарняного (далі - е-лікарняний) роботодавець може провести нарахування допомоги та сформувати заяву-розрахунок для фінансування коштів від Фонду соціального страхування.
Нагадаємо, що коли е-лікарняний у кабінеті змінює свій статус на
"готовий до сплати", роботодавець починає процедуру призначення за ним допомоги. Зокрема, спочатку електронний документ буде передано на розгляд комісії з соціального страхування підприємства для прийняття рішення щодо надання матеріального забезпечення. Строк розгляду е-лікарняного складає 10 днів із моменту його видачі.
Якщо дані в електронному кабінеті не можуть бути перевірені роботодавцем через воєнний стан, то, звичайно, це тягне за собою неможливість своєчасного розгляду документів та прийняття рішення щодо виплати допомоги по тимчасовій втраті працездатності працівнику. Але оскільки це відбувається через обставини, які залежать від нього, роботодавець не несе жодної відповідальності за це.
Фонд соціального страхування впровадив систему, яка діє під час військового стану.
Особи, яким через війну не було нарахувань за листком непрацездатності можуть особисто звернутися до будь-якого відділу Фонду соціального страхування в зручному місці. Документи, які потрібно мати працівнику:
- роздрукований бланк листка непрацездатності або е-лікарняний (можна отримати на порталі Пенсійного фонду України);
- копію так званого ідентифікаційного коду;
- копію паспорту.
Після подачі відповідної заяви Фонд перерахує виплати на спеціальний поточний рахунок або на персональну банківську картку.
Також працівники можуть оформити е-лікарняні також у тому випадку, коли вони евакуювались за кордон
Аби отримати допомогу від Фонду соцстрахування з-за кордону працівнику треба звернутись до місцевого лікаря у країні, де він перебуває, та отримати документальне підтвердження факту тимчасової непрацездатності.
Лікар в Україні зможе створити для працівника медичний висновок дистанційно на підставі іноземної виписки чи довідки із зазначеним діагнозом.
Після створення медвисновку е-лікарняний сформується автоматично. Він слугуватиме підставою для отримання допомоги від Фонду соцстрахування.
У випадку вагітності та пологів лікар, який вів чи продовжує вести вагітність жінки, зможе створити медвисновок на підставі власних попередніх медичних записів.
Роботодавець працівника, який знаходиться за кордоном, має опрацювати е-лікарняний, сформувати за ним заяву-розрахунок і подати її до Фонду соцстрахування на оплату. Саме від дати прийняття такої заяви залежить строк виплати допомоги.
Можливість створити медвисновок дистанційно прайцює для таких категорій непрацездатності:
- захворювання або травма загального характеру;
- догляд за хворою дитиною;
- вагітність та пологи;
- ортопедичне протезування.
Строк дії медичного висновку про тимчасову непрацездатність визначають іноземним медичним документом, але не може перевищувати:
- 30 днів - для категорій «Захворювання або травма загального характеру» та «Ортопедичне протезування» (якщо непрацездатність триває довше, необхідно буде надати актуальний медичний документ);
- 14 днів - для категорії «Догляд за хворою дитиною», якщо дитина лікується амбулаторно.
Для нарахування лікарняних потрібно визначити розрахунковий період, тобто ті місяці, за які беруться виплати. А буде він таким:
●
12 місяців, які передують місяцю початку хвороби – якщо працівник працював рік і більше;
●
кількість повних календарних місяців трудових відносин, – якщо працівник у трудових відносинах менше року;
●
фактично відпрацьований час – від дати початку трудового договору до дати відкриття лікарняного (сам цей день пропускаємо) – якщо працівник не набирає навіть одного повного календарного місяця трудових відносин.
Якщо ж працівник захворів у свій перший робочий день, розрахункового періоду не буде і
оплата лікарняних 2022 року проводитиметься з розміру встановленого йому посадового окладу.
Рахуємо лікарняні у днях. Для повних 12 календарних місяців буде 365. Виняток – коли в розрахунковий період потрапив лютий високосного року. Тоді днів може бути й 366.