ЯКЩО РОЗРАХУНКИ В МІСЦІ ОТРИМАННЯ ТОВАРІВ НЕ ПРОВОДЯТЬСЯ Без РРО можна обійтися, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) розрахунки в готівковій формі не проводяться (оптова торгівля і т.п.). п. 12 ст. 9 Закону № 265 Ідеться про операції, розрахунки за якими здійснюються в одному місці (наприклад, в офісі продавця), а отримання товарів – в іншому (наприклад, на складі). Дана норма звільнила підприємство від обов'язку використовувати РРО в місці відпуску товару, але не звільнила його від застосування РРО в місці розрахунків. Її треба розуміти з урахуванням загальних правил застосування РРО, установлених Законом № 265. Тобто за наявності чека РРО можна отримувати товар у місці його відпуску.
Отже, РРО не використовуються при безготівкових розрахунках (без використання платіжних карток) через банки (п. 1.4 Інструкції № 22, ЗІР, 109.03):
1. Шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку (без еквайрингу)
2. Розрахунки здійснюються шляхом внесення коштів через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок, з використанням реквізитів рахунку за стандартом IBAN (покупець вносить до ПТКС готівку, а ПТКС здійснює зарахування готівки на рахунок продавця та видає покупцю розрахунковий документ)
3. За допомогою онлайн-банкінгу - за умови використання споживачем, як можливого способу оплати, лише реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, або за рахунком-фактурою, що є аналогічною тим, що здійснені за допомогою відділень банківських установ (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок без еквайрингу) та не потребують застосування РРО та/або програмних РРО, оскільки не мають ознак розрахункових операцій у розумінні Закону № 265
4. У разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку. ПТКС являє собою операційну касу банку тільки без касира, а сама операція переказу грошей буде для продавця безготівковою (п. 10 Положення № 148), що не підпадає під визначення розрахункової зі ст. 2 Закону № 265
5. У разі проведення розрахунків через ПТКС, що належить небанківській фінансові установі. РРО не застосовуються під час здійснення банківських операцій, КРІМ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ АГЕНТІВ БАНКІВ і НФУ із приймання готівки для її подальшого переказу з використанням ПТКС. Розрахунки із застосуванням ПТКС НФУ потребують застосування РРО/ПРРО і обов’язок його застосування покладається на власника таких ПТКС. А отже, обов’язок застосовувати РРО/ПРРО у постачальника, який отримує оплату через ПТКС на розрахунковий рахунок від фінансових установ, не виникає
Відмінності розрахунків через карту і «Клієнт-банк» Банківська платіжна карта прив’язана до банківського рахунку, тобто вираз «платежі по картці» є не коректним, адже по суті це безготівковий переказ з рахунку на рахунок. Але реєструвати РРО/ПРРО за такими операціями доведеться, згідно з роз’яснень ДПСУ. Виходом з ситуації є скористатися «Клієнт-банком», а саме зробити платіж «за реквізитами» і провести продавцеві платіж без операцій з платіжною карткою. А оскільки такий платіж з використанням реквізитів сторін у форматі IBAN не вважається розрахунковою операцією, то і РРО можна не використовувати.
Реєстрація РРО/ПРРО Перший крок – обрати та купити касовий апарат чи фіскальний реєстратор, що відповідатиме задачам вашого бізнесу та дозволить оптимізувати виконання будь-яких операцій. Оформлення купівлі та оплата. Також допускається використання РРО, що використовуються на підставі договору оренди, лізингу тощо. В будь-якому випадку у підприємця мають бути відповідні документи, які підтверджують факт придбання ним РРО (або отримання його безоплатно) чи факт передання РРО у користування від власника.
Для того, щоб певний апарат міг бути зареєстрований, модель апарату та (зверніть увагу!) певна його модифікація та певна версія його програмного забезпечення мають бути на час реєстрації внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (далі Реєстр). Актуальна версія Реєстру розміщена на сайті Державної фіскальної служби України (ДФС). Ще однією умовою для реєстрації є не вичерпання строку служби пристрою на час реєстрації відповідно до документів виробника пристрою.
Далі необхідно визначитися із Центром сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, які пройшли авторизацію у виробників придбаного вами апарату. Обравши зручний для вас ЦСО, переходьте до етапу укладання договору з ним. Центр зобов’язаний повідомити ДПС про те, що укладено договір із даним суб’єктом.
Переходимо до Кабінету платника податків.
Перед тим, як зареєструвати РРО, важливо здійснити подання Форми №20-ОПП, в якій повідомляється про об’єкти, що оподатковуються, а також ті, що мають опосередкований зв’язок із оподаткуванням чи виступають інструментом здійснення підприємницької діяльності. Увага!
Через неподання ф. №20-ОПП не зареєструють РРО Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за формою № 1-РРО).
У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви за формою № 1-РРО приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДПС та надсилає до центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-РРО засобами телекомунікацій в електронній формі.
Центр сервісного обслуговування має фіскалізувати апарат, увести його у експлуатацію, підключити до еквайєра. Після цього майстер виконує опломбування апарата. Довідка про опломбування РРО та Акт вводу в експлуатацію підтверджують факт виконання цих операцій: документи в електронному вигляді надсилаються до ДПС. Важливо: ЦСО зобов’язаний ввести в експлуатацію касовий апарат протягом 3-х днів.
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) (далі – реєстраційне посвідчення за формою № 3-РРО), що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.
Заключний етап – РРО встановлюється на місці, де він буде експлуатуватися, та підключається до мережі Інтернет (протягом одного робочого дня).
Необхідно реєструвати фіскальний апарат та касира(навіть якщо в випадку ФОП буде працювати як касир). Для фіскального апарата J/F 1316604 для реєстрації касира J/F 1391802.
Що робити, якщо РРО не працює? Треба впродовж дня повідомити про це податкову службу (ДПС), виробника програмного реєстратора або центр сервісного обслуговування (ЦСО). У цей період проводити розрахункові операції на неробочому апараті не можна.
Причини виходу з ладу РРО Список найчастіших проблем у роботі фіскальних реєстраторів у кафе й ресторанах:
● Відсутність електроенергії
● Відсутність інтернету
● РРО неправильно друкує чеки, контрольну стрічку, якісь зі звітів: Z-звіт, X-звіт, періодичний тощо.
● Немає відповідності даних про суми розрахунків, що показані в касових чеках, і даних про суми розрахунків, які друкуються на контрольній стрічці
● Сумарні дані касових чеків, надруковані впродовж робочого дня, не відповідають загальним сумам виторгу у звітах
● Не блокується РРО, коли це передбачено документацією виробника
● Не зберігаються дані у фіскальній пам’яті
Способи розрахунків за несправності РРО Отже, з типами проблем розібралися, але як працювати, далі продавати й правильно розраховувати гостей, якщо зламався касовий апарат? Для цього можна використовувати:
1. Книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) та РК (розрахункові квитанції).
2. Резервний РРО.
3. Або тимчасово не приймати оплату готівкою й продавати товар лише через виставлення рахунку за реквізитами.
Резервний РРО При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться напис «Резервний»
У першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де зберігатиметься резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися
п. 20 розділу ІІ Порядку реєстрації, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року № 417
Такий РРО використовують великі мережі
Алгоритм роботи з використанням КОРО та РК за несправного основного РРО 1. Повідомити сервісному центру про зламаний РРО.
2. Заповнити перші дві графи четвертого розділу КОРО, що зареєстрована на зламаний РРО. За звичайної роботи касового апарату ці графи не заповнюють.
3. Підрахувати виторг, що є в зламаному РРО, і записати його в корінець першої розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення».
4. Заповнити графи з 1 до 5 у третьому розділі КОРО.
5. Далі всі розрахункові операції проводити за допомогою розрахункових квитанцій.
Заповнення КОРО за зламаного РРО Водночас не забувайте щодня заповнювати другий і третій розділи КОРО. У другому розділі треба вносити дані за кожен день розрахунків з використанням РК, а в записах за перший день враховувати інформацію про суми розрахунків, які були проведені з початку робочого дня до поламки, звіряючи дані контрольної стрічки.
За кожен робочий день у третьому розділі КОРО вносите записи про реквізити розрахункових квитанцій до та після закінчення використання РК у межах робочого дня.
Важливо, що щодня заповнюють лише графи 3—5, де вказують номер РК, який використовують, час і дату першої розрахункової квитанції, а також її серію та номер. Ці графи заповнюють на початку кожного робочого дня.
А в графах 6 і 7 проставляють час і дату останньої виписаної за робочий день (зміну) розрахункової квитанції, а також її серію та номер.
Щойно проблему з РРО буде розв’язано, треба: 1. Відновити роботу РРО разом з представником ЦСО, який заповнює з 3 до 5 графи четвертого розділу КОРО та вказує характер несправності, дату й час поновлення роботи РРО, а коли ремонт РРО закінчиться, ставить свій підпис і печатку.
2. У графі 6 касирові треба вказати, як проводили розрахунки під час ремонту РРО (за допомогою РК і КОРО або через резервний РРО), а у графі 7 записати номер першого Z-звіту, виконаного після поновлення роботи відремонтованого РРО.
3. Якщо у вас було занулення оперативної пам’яті, то через РРО слід провести суми розрахунків за час роботи до зламання. Робити це ліпше окремо за кожною ставкою ПДВ. Дані брати з контрольної стрічки.
4. Провести суму розрахункових операцій, що були оформлені розрахунковими квитанціями за період ремонту, через РРО. Також за кожною ставкою ПДВ окремо.
5. Видрукувати Z-звіт і на його підставі заповнити другий розділ КОРО.
Якщо є резервний РРО, зареєстрований на той заклад, де вийшов з ладу основний РРО, треба просто його ввімкнути й працювати далі. Тоді касир має діяти так:
1. Після зламання РРО до початку розрахункових операцій підрахувати суму в скриньці РРО — виторг, отриманий за день до зламання РРО й показаний у контрольній стрічці, плюс суму «розміну».
2. Увімкнути резервний РРО.
3. Операцією «службове внесення» внести суму готівки, яка переноситься до скриньки резервного РРО зі скриньки несправного РРО.
4. Далі проводити розрахункові операції через резервний РРО.
5. Після поновлення роботи основного РРО підрахувати суму готівки в скриньці резервного РРО та, використовуючи операцію «службове видання», передати її до скриньки відремонтованого РРО або в касу.
6. Зробити Z-звіт на резервному РРО.
7. Розібратися з виторгом, що був у день зламання основного РРО. Якщо сталося занулення оперативної пам’яті, провести через відремонтований РРО суми розрахунків за час роботи до його зламання окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку чи іншого податку (збору) на підставі контрольної стрічки. Якщо треба, виконати операції «службове внесення» або «службове видання».
8. Зробити Z-звіт на основному РРО.
9. Операцією «службове внесення» внести суму готівки зі скриньки резервного РРО до скриньки відремонтованого РРО.
10. Далі проводити розрахункові операції через відремонтований РРО. Z-звіт друкувати у звичайному режимі й у день поновлення роботи — за період з початку проведення першої розрахункової операції.
Якщо касовий апарат на ремонті й у вас було просто гарантійне обслуговування РРО у сервісному центрі, то алгоритм дій такий самий, як ми описали вище, плюс додаються пункти:
● Укладання договору оренди або безплатного користування з ЦСО.
● Реєстрація резервного РРО у податковій службі.
● Використовувати так, як ми описали вище.
● Після повернення до роботи основного РРО знімаєте з реєстрації резервний РРО і розриваєте на нього договір оренди з ЦСО.
До речі, щодо реєстрації КОРО на резервний РРО: законодавчо це не передбачено, якщо ви й основний РРО відмовилися від КОРО. Але водночас податкова дозволяє підприємцям реєструвати КОРО на резервний РРО за власним бажанням.
Проведення розрахункових операцій, якщо РРО не працює більш ніж добу Заклад повинен проводити розрахункові операції на резервному РРО або використовувати КОРО.
Проведення розрахункових операцій за несправності РРО понад 72 години Якщо РРО не працює більш як 3 доби, треба використовувати резервний РРО або зареєструвати новий. Перед початком використання нового РРО замість несправного треба перерахувати гроші в касі й провести через новий РРО операцію «службове внесення».
Скасування реєстрації РРО: за яких умов? 1) суб’єктом господарювання подано Заяву про скасування реєстрації за ф. № 4-РРО);
2) вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій або у паспорті РРО
3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;
4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій ;
5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Реєстру РРО;
6) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;
7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання – банкрута;
8) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;
9) суб’єкт господарювання – ФОП померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;
11) викрадено РРО;
12) змінено власника РРО;
13) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання.
14) суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням ПРРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.
При цьому, суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням ПРРО вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, мають скасувати реєстрацію таких РРО згідно з Порядком № 547 із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (п. 8 глави 4 розд. II Порядку № 547).
Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у пп. 1, 11, 12 та 14 п. 1 глави 4 розд. II Порядку № 547, здійснюється за заявою суб’єкта господарювання, а на підставах, визначених у пп. 2 — 10, 13 п. 1 глави 4 розд. II Порядку № 547, може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО (п. 2 глави 4 розд. II Порядку № 547).
Рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій оформлюється за формою № 5-РРО (додаток 5 до Порядку № 547).
Таке рішення підписується керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу.
Пунктом 5 глави 4 розд. II Порядку № 547 встановлено, що контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО,приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації за ф. № 4-РРО та такі підстави залишилися актуальними.
Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених п.п. 2 та 3 п. 1 глави 4 розд. II Порядку № 547, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.
Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО (п. 6 глави 4 розд. II Порядку № 547)
ПРРО Основа роботи програмних РРО закладена у самому Законі про РРО. Крім того, спеціально для забезпечення їх роботи розроблено ще два документи, затверджені наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. № 317:
- Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок № 317/1);
- Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн (далі – Порядок № 317/2).
Також тим же наказом Мінфіну було прийнято низку пов’язаних змін до уже існуючих нормативних документів:
- Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, наказ Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547;
- Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), наказ Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547 .
Крім того, наказом Мінфіну від 18.06.2020 р. № 306 внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, яке в свій час було затверджено наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13 (далі – Положення № 13).
Оновилася форма фіскального касового чека (додаток 1 Положення № 13).
Форми, які застосовуються користувачами програмних РРО для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, а також під час застосування ПРРО:
-J/F 1316604 Заява про реєстрацiю програмного реєстратора розрахункових операцiй (форма № 1-ПРРО);
- J/F 1316701 Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 2- ПРРО;
- J/F 1316801 Повідомлення про відкриття зміни програмним реєстратором розрахункових операцій. Форма № 3-ПРРО;
- J/F 1316901 Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером. Форма № 4-ПРРО;
- J/F 1391802 Повiдомлення про надання iнформацiї щодо квалiфiкованих/удосконалених сертифiкатiв вiдкритих ключiв, якi застосовуються в ПРРО за ф. № 5-ПРРО
Програмний РРО: як зареєструвати кщо вже отримали ПРРО, то його слід спершу зареєструвати. Однак звернемо вашу на увагу на деякі деталі:
- попередньо треба отримати собі кваліфікований електронний підпис (КЕП), якщо його досі немає.
Це можна зробити й не тільки у ДПС – у будь-якому сервісному центрі надавача електронних довірчих послуг. Зверніть увагу, що кожному касиру, який працюватиме з даним ПРРО потрібен окремий КЕП;
- потрібно скласти і подати Заяву про реєстрацію ПРРО за формою № 1-ПРРО (вона є у додатку 1 до Порядку № 317/1). Подається вона виключно в електронній формі через Електронний кабінет платника податку, тобто відвідувати ДПС не потрібно.
При заповненні заяви за формою № 1-ПРРО необхідно вказати дані:
а.) в розділі 1 «Дія» обираємо комірку «Реєстрація»
б.) в розділі 2 «Дані щодо суб’єкта господарювання» зазначається: - найменування/прізвище, ім’я, по батькові; - податковий номер/серія (за наявності) та номер паспорта; - ІПН (для платників ПДВ).
в.) в розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» зазначається:
- Ідентифікатор об’єкта оподаткування та КОАТУУ / КАТОТТГ (Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад) (згідно з присвоєним суб’єктом господарювання при наданні Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП). Для фізичних осіб-підприємців; – платників єдиного податку у яких відсутні господарські одиниці у поле ідентифікатор об’єкта оподаткування проставляється значення «00000000» та в полі КОАТУУ – значення населеного пункту місця реєстрації;
- назва ГО - (відображатиметься в чеку);
- адреса розміщення ГО (або програмно-технічного комплексу самообслуговування) - (відображатиметься в чеку);
- назва платіжної системи (для платіжної організації платіжної системи (учасника платіжної системи)) для відображення у розрахунковому документі (чеку) за умови якщо суб’єкт господарювання є учасником такої платіжної системи.
Усі ці дані можна переглянути в розділі зліва «Облікові дані платника» (якщо було зареєстровано господарську одиницю, при поданні форми № 20-ОПП
г.) в розділі 4 «Дані щодо ПРРО» зазначається:
− Тип ПРРО:
• Стаціонарний – такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО;
• Пересувний – такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль), але може використовуватися на всій території України;
• Інтернет торгівля – ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт));
• Каса самообслуговування – такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, при цьому його застосування не передбачає залучення касира (наприклад, платіжний термінал).
− Назва ПРРО (перший стовчик таблиці: вільна назва, наприклад можна назвати як: «Каса», «Термінал», «ПТКС», «Сайт»);
− Номер ПРРО (другий стовчик табл.: вказується номер ПРРО, який в межах кожної окремої господарської одиниці має бути унікальним (наприклад «1», а при наступній реєстрації каси вказати номер «2» і так далі));
− Фіскальний номер (третій стовпчик табл.: при реєстрації нової каси - не зазначається).
д.) в розділі 5 «У разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснення розрахункових операцій до моменту належного встановлення зв’язку:» ставиться позначка:
- не здійснюється (ПРРО не працює в режимі офлайн) – при застосуванні ПРРО виключно в режимі онлайн та у такому разі ПРРО не зможе працювати за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;
− здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн) – надає можливість застосовувати ПРРО за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;
− здійснюється (застосовується резервний РРО згідно з п.13 розділу V Порядку) – у такому випадку за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу застосовується резервний РРО.
е) в розділі 6 «Підписант» зазначається посада та дані підписанта. У разі відсутності помилок, зберігаємо, повертаємось у розділ Введення звітності:
- підписуємо та направляємо Заяву на обробку;
- натискаємо Відправити.
5. Через короткий проміжок часу перевіряємо отримання квитанції про обробку Заяви, та у разі успішної обробки у квитанції отримуємо: «Документ прийнято» «Інформація – ПРРО “Назва каси” з локальним номером “Номер каси” призначено фіскальний номер “Фіскальний номер ПРРО”»
Наступний крок - реєстрація КЕП касира в ДПС: Повiдомлення про надання iнформацiї щодо квалiфiкованих/удосконалених сертифiкатiв вiдкритих ключiв, якi застосовуються в ПРРО. Форма № 5-ПРРО.
Заходимо у Введення звітності – натискаємо Створити. Шукаємо форму № J/F1391802
Заповнюємо форму: Вказуєте дату та номер повідомлення (номер 1, 2, 3 і так далі, зазвичай вказується довільно, на розсуд заповнювача такого повідомлення):
В перших двох стовпчиках вказуєте ПІБ касира та реєстраційний номер облікової картки. Тип підпису вписуєте «Касир» або «Старший касир». Далі вказуєте Ідентифікатор ключа суб’єкта. Здійснюємо вибір місця розташування ключа та виділяємо обраний файл з ключем. Проводите перевірку, зберігаєте. підписуєте і відправляєте.
З 01 серпня 2020 року безкоштовне програмне забезпечення для ПРРО від ДПС є доступним для повноцінного використання на добровільній основі. Наразі існує багато програмних застосунків на різний смак і дохід.
Перед початком роботи ПРРО його слід обов’язково “запрограмувати”, тобто внести до нього найменування усіх товарів та їх ціни.
Це можна зробити через імпорт файлу з базою товарів у CSV форматі, яку можна вивантажити, наприклад через Excel (а в Excel й імпорт, наприклад, з 1С);
Відкриття зміни здійснюється шляхом направлення через ПРРО Повідомлення про відкриття зміни за формою № 3-ПРРО (п. 3 розділу IV Порядку № 317/1);
- Перевірте, що ПРРО переведений у фіскальний режим роботи (зазирніть до інструкції по його експлуатації).
В першу чергу, це означає наявність зв’язку з сервером ДПС.
Після цих дій ПРРО практично готовий до роботи. Ознайомтесь з інструкцією від розробника програмного забезпечення та виконайте далі необхідні дії.