На першій групі можуть перебувати фізичні особи - підприємці, які : -не використовують працю найманих осіб; - здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню; - обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати ( 1 085 500 грн), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; - ставка податку - не більше 10% мінімального прожиткового мінімуму (МПМ) - не більше 248,10 грн; - ставка ЄСВ - 22% МЗП — не менше 1430,00 грн із 1 січня по 30 вересня та 1474,00 грн із 1 жовтня по 31 грудня. Законодавчо визначені обмеження, коли ФОП не можуть бути платниками єдиного податку, які здійснюють такі види діяльності: ● – діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора); ● – обмін іноземної валюти; ● – виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин); ● – видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння); ● – видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення; ● – діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ; ● – діяльність з управління підприємствами; ● – діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж; ● – діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату; ● – діяльність з організації, проведення гастрольних заходів; ● – ФОП, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту; ● – ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів; ● – страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів. Також платниками єдиного податку І-ІІІ груп не можуть бути фізичні особи – нерезиденти та платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
ФОП, що застосовують спрощену систему оподаткування мають право займатися роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) за умови наявності статусу суб'єкта господарювання громадського харчування, КВЕД 56.10, за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Роздрібна торгівля столовими винами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.
Як стати ФОП 1-ї групи Коли реєструватиметеся ФОП, подайте заяву про застосування спрощеної системи, вкажіть, що будете працювати на 1-й групі, і ставку ЄП 10%. Після подання заяви ФОП 1-ї групи ви станете тільки з 1-го числа НАСТУПНОГО МІСЯЦЯ. Наприклад, якщо зареєструвалися ФОП і подали заяву на ЄП 7 СЕРПНЯ, єдинником станете з 1 ВЕРЕСНЯ. За період, коли Ви вже підприємець, але ще не на єдиному податку, Ви вважаєтеся ФОПом на загальній системі. За цей період треба подати за підсумками року Декларацію про майновий стан і доходи. Якщо був дохід, відобразіть його, не було — подайте з нульовими показниками. Отже, за місяць перебування на загальній системі потрібно подати Декларацію про про майновий стан і доходи, а за період перебування на спрощеній системі – Декларацію платника єдиного податку. Розрахунок податкового навантаження : (10% МПМ+ 22% ЄСВ) * 12 = (248,10 + 1430) * 12 = 20 137, 20 грн в рік Облік. Починаючи з 01.01.2022 р. ФОП-єдинники І-ІІІ групп (окрім платників ПДВ) можуть вести облік доходів у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Інструкція з заповнення книги обліку додається окремим файлом. За п. 7 Порядку №579 Книга обліку зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. Вимоги щодо зняття з реєстрації книг в Порядку не встановлено. Тобто з 1 січня 2022 року через перехід на ведення обліку доходу у довільній формі ФОП-«єдинники» можуть не вести Книгу, але мають її зберігати ще 3 роки. Зауважимо, що зміни, запроваджені з 01.01.2021 року щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі, не скасовують обов’язку ведення такого обліку на підставі первинних документів (документів на придбані товари) та їх належне зберігання. Нагадаємо, що згідно з п. 44.3 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів:
у разі подання податкової декларації – у строкине менш як 1095 днів з дня її подання;
у разі неподання податкової декларації – у строки не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції.
Отже, з 01.01.2021 року ФОП не зобов’язані вести Книгу облік доходів (Книгу обліку доходів і витрат) та реєструвати ці книги в ДПС. При цьому, потрібно зберігати первинні документи та вести облік доходів і витрат у зручний спосіб. Всі первинні документи можна розділити на дві групи: - документи, що підтверджують доходи. Це документи, які ФОП оформляє під час надання послуг (продажу товарів) клієнтам та/або покупцям для оплати; - документи, що підтверджують витрати. Це документи, які ФОП отримує від постачальників за надані йому послуги або придбані ним товари. Документи, що підтверджують доходи, необхідні для: - формування і підтвердження показників податкової звітності; - підтвердження дотримання граничних обсягів доходу, дозволених для конкретної групи, і ліміту доходу, перевищення якого передбачає обов'язкове застосування РРО; - підтвердження того, що доходи отримані в рамках кодів КВЕД, зазначених в реєстрі платників єдиного податку. Якщо ФОП отримує доходи виключно в безготівковій формі, то підтверджуючими документами будуть виписка банку, рахунок на оплату, акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні на відвантаження товару. Якщо відносини з клієнтом довгострокові, можуть бути й договори. Якщо ФОП зобов'язаний використовувати під час розрахунків готівкою РРО/ПРРО, документом який підтверджує одержання доходу, буде фіскальний звіт за день (Z-звіт). А якщо платник єдиного податку отримує оплату (дохід) готівкою, то встановленої форми документа немає. Відсутня і вимога про оформлення його в двох примірниках (один для покупця (клієнта), другий - для обліку ФОП). Раніше за відсутність таких документів не штрафували. Як буде далі - поки невідомо. Що стосується ФОП - платників єдиного податку, які ведуть тільки облік доходів, первинні документи, що підтверджують витрати, необхідні для підтвердження того, що: - товари (роботи, послуги) не придбано у звичайної фізособи (не СПД). Оскільки, якщо контрагентом є фізособа, ФОП по відношенню до неї виступає в ролі податкового агента, а значить, зобов'язаний утримати з суми виплаченого доходу ПДФО за ставкою 18% і військовий збір за ставкою 1,5% і відобразити це у відповідній звітності; - товари (роботи, послуги) не є безоплатно отриманими. Оскільки в іншому разі їх вартість слід відобразити у складі свого підприємницького доходу. А також первинні документи потрібні для врегулювання відносин з контрагентами, якщо доведеться підтвердити покупку, повернути неякісний або бракований товар продавцеві, зробити звірку з постачальниками. Конкретного переліку документів, які підтверджують походження товару, закон не встановлює. Вони можуть бути будь-які: - платіжне доручення; - фіскальний чек РРО/ПРРО (розрахункова квитанція); - товарний чек; - видаткова накладна від постачальника; - товарно-транспортна накладна; - митна декларація; - акт закупівлі сільгосппродукції у фізособи. Головне, щоб такий документ мав усі обов'язкові реквізити первинного документа. Як було сказано раніше, первинні документи необхідні для ведення обліку та формування звітності. Також відзначимо, що наявність первинних документів може допомогти ФОП у разі анулювання реєстрації платника єдиного податку контролюючим органом заднім числом. Адже весь період з дати анулювання він буде вважатися таким, що працює на загальній системі оподаткування. А для того, щоб зменшити суму оподатковуваного доходу, йому необхідні первинні документи, що підтверджують дохід і витрати. Дуже важливо – правильно визначити розмір доходу, що включається до доходів, що ні. Адже при поданні річної декларації дана сума буде визначити чи маєте Ви право і надалі перебувати на обраній групі ЄП. Склад доходів подано окремим докуменом в додаткових матеріалах модуля 1. Лікарняний та податкова відпустка Платники єдиного податку 1–2 груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Це передбачено п. 295.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (пп. 298.3.2 ПКУ). Лікарняний. Хворієте місяць і довше — можете отримати звільнення від сплати єдиного податку. Є умови:
У вас не повинно бути працівників.
Є лікарняний лист, який підтверджує, що хворіли 30 днів або довше.
Діяльність не вели і дохід не отримували ні готівкою, ні на рахунок. Отримати аванс чи оплату за раніше проданий товар — можна.
Після хвороби подали заяву до податкової.
Якщо платник єдиного податку хворів 30 і більше календарних днів та при цьому хвороба розпочалась до 20 числа місяця та закінчилась у наступному(их) місяці(ях), то такий платник звільняється від сплати єдиного податку лише за календарний(і) місяць(і) (в якому(их) почав хворіти (хворів)), а за наступний календарний місяць, в якому відповідно до листка непрацездатності хвороба закінчилась, сплачує єдиний податок відповідно до норм ПКУ. А от якщо займаєтеся роздрібною торгівлею і під час відпустки чи хвороби отримували дохід — це підтвердження того, що діяльність велась, а тому від сплати єдиного податку ви не звільняєтеся (лист Міндоходів № 832). Надати таке пояснення, що Вам допомагав хтось з родини не вийде, бо Держпраці наполягає, що навіть родичів потрібно оформляти як працівників за трудовим договором. А якщо є працівники, звільнення від сплати єдиного податку за станом здоров'я не передбачено. Якщо на поточний рахунок в період відпустки чи лікарняного надійдуть грошові кошти, у ФОП має бути документальне підтвердження того, що це кошти за товари (послуги), поставлені до початку відпустки чи лікарняного, або ж раніше був укладений договір, який передбачає перерахування передоплати. На час відпустки платники єдиного податку не звільняються від сплати інших податкових платежів і подання звітності. Звітність. Подається щорічно декларація з єдиного податку, яка включає Додаток 1 про суми нарахованого ЄСВ, — протягом 60 днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Тобто, за 2022 р. до 01.03.2023 р. ФОПами - «єдинниками» 1-ї групи податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не заповнюється за період, в якому під час застосування особливостей в оподаткуванні на період дії воєнного стану єдиний податок не сплачувався. Розрахунок ЄСВ у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому ЄСВ не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався Строки сплати - Єдиний податок не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, або авансовий внесок за весь звітний період. Так, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України ФОП 1-2 мають право не сплачувати єдиний податок. Для таких платників сплата єдиного податку на час воєнного стану є добровільною. За звичайних умов, платити ЄП треба, навіть якщо не отримуєте доходу. Єдиний соціальний внесок становить 22% від суми мінімальної заробітної плати станом поточного місяця. З 1 січня розмір мінімальної зарплати збільшився до 6500 грн. Відповідно мінімальний місячний страховий внесок з ЄСВ у І кварталі становить 6500 х 22% = 1430 грн. Тож, за І квартал 2022 року мінімальна сума ЄСВ до сплати за себе у ФОП, незалежно від системи оподаткування та групи становить 4290 грн (1430*3). Підприємці на спрощеній системі оподаткування сплачують ЄСВ за минулий квартал до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. У законі немає згадок про сплату ЄСВ частинами, але визначені фінансові санкції за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ. Виходячи з принципу «дозволено все, що не заборонено законом» , можна зробити висновок, що сплата ЄСВ авансом по частинах не є порушенням. При цьому важливо, щоб сума платежів до 20 числа місяця, наступного за кварталом, була не менша, ніж встановлена сума сплати для всього кварталу. Таким чином, ви можете платити ЄСВ щомісяця. Мінус даного способу оплати — комісія банку вище у разі вчинення кількох платежів, ніж одного. У період дії воєнного стану законодавством надана можливість не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний соціальний внесок за себе з 01.03.2022 р. до припинення або скасування воєнного стану та протягом 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану Однак, це є лише правом платника, а не звільненням його від нарахування внеску. Наведемо розрахунки : 1430,00 грн. *3 міс = по 4290,00 грн – потрібно заплатити за 1-3 квартал 2022 року, 1474,00 грн. *3 міс = 4422,00 грн - потрібно буде заплатити за 4 квартал 2022 року. Дані суми підлягають сплаті якщо не користуватися правом не сплачувати ЄСВ під час воєнного стану, але за 1 квартал 2022 р. сплата є обов’язковою без виключення. Тільки зареєстрували ФОП — перший раз платити ЄСВ треба за місяць держреєстрації, повну суму. Навіть якщо зареєструвалися 29 серпня, заплатити треба мінімум 1430 грн. За нормами ПКУ (не зважаючи є, чи не має військового стану) можуть не платити ЄСВ лише підприємці — пенсіонери за віком і ФОП з інвалідністю. Також можуть не сплачувати ЄСВ підприємці, які одночасно є найманими працівниками, за яких внесок платить роботодавець, якщо (ч. 6 ст. 4 ЗУ «Про ЄСВ»):
ФОП працює за основним місцем роботи.
Звільнення від сплати ЄСВ за себе діє тільки за ті місяці, коли внесок за такого ФОП сплатив роботодавець, й розмір внеску не менше мінімального, в 2022 році це 1430 грн в місяць. Якщо ви, припустимо, пішли у відпустку без збереження зарплати, роботодавець вам ніяких виплат не нарахував і ЄСВ не сплатив, за такий місяць внесок ви повинні сплатити самі за себе.
Отже, ПІДСУМУЄМО, що ФОП 1 групи надають послуги та товари тільки кінцевому споживачу, не працюють з іншими ФОП та юридичними особами. Не менш важливим є те, що вони можуть виступати лише у ролі орендодавця (отримувача послуг оренди). Бартер та натуральний обмін не може використовуватись як вид розрахунків. Коли нарахування відображаються в кабінеті платника? В кабінеті платника нарахування по єдиному податку здійснюються з 5 до 10 числа щомісяця. Нарахування ЄСВ в кабінеті відбуваються поквартально 20 числа поточного місяця за минулий квартал. В кабінеті платника Ви можете подивитись актуальність розрахунків з бюджетом та заборгованість, якщо така є. Меню Стан розрахунків з бюджетом надає користувачу електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного пункту меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить наступну інформацію по кожному виду платежу:
Назва ТО ДПС;
Код платежу;
Стаття;
Назва платежу;
Надміру сплачені суми та суми, які будуть нараховані в наступних звітних періодах «+» (Надміру сплачені суми єдиного внеску (авансові платежі) для ЄВ);
Податковий борг «-» (без врахування пені) (заборгованість «-» з ЄВ);
Залишок несплаченої пені;
Не застосована штрафна санкція (передбачена відповідно норм ПКУ);
Термін сплати.
Куди платити податки. Дізнатися правильні реквізити для сплати єдиного податку та ЄСВ ви можете на сайті податкової своєї області або в тому ж кабінеті платника, в розділі «Стан розрахунків з бюджетом». Порушення умов перебування на спрощеній системі 1 групи ЄП. Розглянемо випадки, у яких платники ЄП 1 групи зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15% : 1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ; 2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої групи; 3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ ( не грошові розрахунки, бартер); 4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (розглядали у модулі 1); 5) до доходу, отриманого платниками першої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно,тобто якщо це не діяльність яка пов’язана з роздрібним продажом товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню. Платники єдиного податку 1-ї групи, які перевищили у звітному періоді обсяг доходу 167 МЗП, в наступному звітному кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку 2 чи 3 групи або на загальну систему. Платники єдиного податку 1-ї групи, які здійснили наступні порушення, переходять на загальну систему (сплату інших податків і зборів) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом :
у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (бартер, не грошові розрахунки);
у разі здійснення видів дяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання;
у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку;
у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку;
у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів;
від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно,тобто якщо це не діяльність яка пов’язана з роздрібним продажом товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому були допущені описані порушення перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначена норма визначена пп. 3 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України. Перейти на спрощену систему оподаткування можна тільки один раз протягом календарного року. Тому ті підприємці, які тільки провели державну реєстрацію, при переході на загальну систему оподаткування зможуть повернутися на спрощену тільки з наступного календарного року. Єдинники 1 групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО). Це визначено п. 296.10 ПКУ. Також єдинники 1 групи не здійснюють ведення товарного обліку.
ФОРМА 20-ОПП. Подати маємо форму 20-ОПП, коли з'являється майно, оренда приміщення, автотранспорт, який використовуємо в господарській діяльності. Термін подачі - 10 календарних днів з дати оформлення Договору купівлі-продажу, оренди, відкриття ФОП, і т. д. Імпортні операції. Звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту надається платникам єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відс. доходу. Звільнення від оподаткування, встановлене пп. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ та пп. 69.23 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом. Штрафи. Для 1 та 2 груп єдинників встановлено штраф за несвоєчасну сплату авансових внесків ЄП, який дорівнює 50% ставки єдиного податку. Крім цього, підприємцю, який прострочив сплату ЄП, належить сплатити пеню. Вона нараховується з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати ЄП. Тобто, якщо граничним днем сплати була п'ятниця, пеня нараховується з понеділка. Розрахунок пені проводиться згідно ст. 129 Податкового кодексу. Наведемо приклад розрахунку штрафу та пені. Припустимо, що платник 3 групи вчасно не сплатив ЄП у розмірі 1000 грн та згадав про це тільки через 10 днів по закінченні граничного терміну. Власне штраф розраховується дуже просто: суму заборгованості множимо на 10% (так, як перевищено не більше 30 днів) та отримуємо суму в розмірі 100 грн. Що стосується пені, її розраховуємо за такою формулою: П = С * Кд * Ус / К, де :
П — пеня;
С — сума заборгованості в гривнях;
Кд — кількість днів затримки сплати ЄП;
Ус — більша з облікових ставок Нацбанку, діючих на день виникнення податкового боргу та на день його погашення;
К — кількість днів у календарному році.
Припустимо, що відповідна облікова ставка Нацбанку дорівнювала 17,5%, тоді розмір пені буде наступним: 1000 * 10 * 0,175 / 365 = 4,79. Таким чином, підприємцю потрібно сплатити штраф і пеню на загальну суму 104,79 грн. У 2022 році в Україні платники ЄСВ, в тому числі ФОП 1, ФОП 2, та ФОП 3, ЗВІЛЬНЕНІ від штрафів за несплату соціального внеску. Їм також НЕ нараховують пеню за неповну сплату або несвоєчасну сплату сум ЄСВ і несвоєчасне подання звітності з ЄСВ. Раніше нарахована пеня підлягає списанню. Проте існує законодавча колізія щодо цього закону, оскільки введення цієї норми не звільняє підприємців від адміністративної відповідальності за несплату чи несвоєчасну сплату ЄСВ у 2022. Тимчасово штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, НЕ застосовують за наступні порушення, вчинені в межах періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19): – несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ; – неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховують ЄСВ (авансових платежів); – несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом про ЄСВ, до контролюючих органів. Отже, штрафні санкції відсутні у випадку, якщо ви несвоєчасно або не повністю оплатили ЄСВ або несвоєчасно представили звітність. Однак, якщо ви не заплатили взагалі і не повідомили про це податкові органи, то вам загрожує штраф:
Порушили вперше - 510-680 грн (30-40 неоподатковуваних мінімумів
Якщо до вас вже застосовували штрафні санкції цього року за те саме порушення - 680-850 грн (40-50 н.м).
Заборгували більше ніж 5100 грн (300 н.м.) - штраф 680-1360 грн (40-80 н.м.)
Джерело: ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штраф за не подану звітність / невчасно подану звітність Згідно з пп. 120.1 ПКУ неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Декларацію платника ЄП Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. При цьому, згідно з пп. 114.1 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ (зокрема, такий строк становить 1095 дня з граничного дня подання такої декларації). Отже, оштрафувати платника податків за неподання декларації податківці зможуть лише за останні три роки. І хоча загальна позовна давність становить три роки (ст. 257 ЦКУ), на початку карантину до ЦКУ внесли п. 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення", за яким під час карантину ці строки продовжують на строк дії такого карантину. Зверніть увагу, що виявлення податківцями декількох не поданих декларацій не буде розцінено як «повторне», тобто якщо платник податків за аналогічне порушення протягом року не притягувався до відповідальності, то за всіма не поданими деклараціями до нього буде застосовуватися штраф 340 гривень. За не надання первинних документів, які підтвердять ваші доходи, у тому числі прибуткові документи на товар (п. 177.10 ПКУ). Якщо їх не виявиться, можуть оштрафувати на 510 грн, а якщо ви не зможете їх надати повторно протягом року — на 1020 грн