Курс "Бухгалтер фоп"
ЗВІТНІСТЬ ЄДИНИЙ ПОДАТОК
Особливості системи
Для кожної групи єдиного податку відведена своя декларація
Загальні правила заповнення податкової декларації з єдиного податку такі:
- якщо дані відсутні – в електронній формі залишаємо комірку порожньою, а в паперовій – ставимо прочерки;
- заповнюємо виключно українською мовою;
виправлення не допускаються взагалі;
заповнюємо показники декларації – у гривнях з копійками;
- розшифровку підпису внизу за новими правилами оформлення документів у паперовій формі можна зробити у форматі власне ім’я та ПРІЗВИЩЕ. Наприклад, «Іванна ІВАНЧЕНКО» замість «І.І.Іванченко». Це вимоги ДСТУ 4163:2020, який набув чинності з 01 вересня 2021 року.
Податкова декларація складається з:
- Основної частини;
- Додатка 1 «Відомості про суми нарахованого ЄСВ» – майже повністю повторює Звіт з ЄСВ (Форму Д5).
(Рекомендую перед тим як ознайомлюватися з цим матеріалом роздрукувати або відкрити в зручному форматі бланк Декларації )
Всі платники ЄП заповнюють у основній частині декларації заголовну частину та розділ І. Також заповнюється один з розділів, який відповідає групі платника податку (або декілька, якщо була зміна групи впродовж року), а саме:
- розділ ІІ – для групи 1;
- розділ ІІІ – для групи 2;
- розділ IV – для групи 3.
Всіма платниками податку заповнюються:
- розділ V щодо визначення податкових зобов’язань з єдиного податку заповнюється також всіма платниками ЄП;
- розділ VIІ щодо розрахованої суми ЄСВ, але тільки у річній декларації.
Щодо розділу VI, то його заповнюємо лише у ситуації виправлення помилок, тобто при подачі уточнюючої декларації чи при виправленні помилки за даними звітного (податкового) періоду.
Також у основній частині у розділі VII декларації – наводяться зобов’язання зі сплати ЄСВ за даними звітного року. Цей розділ, який складається всього лише з одного рядка заповнюється просто як сума помісячних зобов’язань з ЄСВ, порахованих у Додатку 1 Декларації.
Декларація платника єдиного податку заповнюється наростаючим підсумком з початку звітного року (п. 296.7 ПКУ).
Особливі відмітки у декларації.
Щодо позначок у графах декларації зверніть увагу на те, що у різних роз’ясненнях ДПС використовується такий підхід:
- тип декларації, податковий звітний період – використовується позначка «×»;
- для особливих відміток (розділ 8), наприклад декларації за останній податковий звітний період, використовуємо знак «+». Поле 8 «Особливі відмітки», заповнюється при припиненні діяльності або переході на загальну систему оподаткування;
- внизу відмітка щодо Додатка Д1 (ЄСВ) теж використовуємо знак «+». За звичайних обставин її слід зробити лише в декларації за рік.
В інших же розділах, зокрема у прикладах заповнення декларацій, податківці використовують знак «×».
Ознайомимося з типами Декларацій :
● Звітна» – це звичайна декларація, яка подається вперше та не стосується виправлення помилок.
● «Звітна нова» – подаємо при виявленні помилки до закінчення строку подачі звітної декларації за поточний період;
● «Уточнююча» – подаємо при виявленні помилки після закінчення строку подачі звітної декларації за поточний період. Така декларація має статус уточнюючого розрахунку.
● «Довідково» – таку декларацію подаємо тоді, коли хочемо отримати від ДПС довідку про доходи за певний період, наприклад при призначенні пенсії, матеріального забезпечення, певних страхових виплат. У такому випадку в полі рядка 01 декларації проставляється номер календарного місяця, в якому подається декларація. Таку декларацію можна подати будь-коли, але вона не звільняє від подачі звітної декларації. Крім того, за роз’ясненням внизу позначка «Довідково» існує лише разом з позначкою «Звітна» або «Звітна нова», тобто у довідковій декларації має бути одразу 2 позначки. Така ж позначна має бути в Додатку 1 «ЄСВ».
Декларація заповнюється на основі даних:
Книги обліку доходів – для 1-2 групи та групи 3 (неплатник ПДВ);
Книги обліку доходів і витрат – для групи 3.
Ведення цих Книг залишається обов’язковим, хоча з 01 січня 2021 року облік можна вести у Книгах довільної форми, у т.ч. електронній. Однак попри будь-яку форму зробіть Книги такими, аби було зручно заповнювати Декларацію. Рекомендуємо для “себе” вести щоденний облік з підбиттям підсумків за місяць і квартал та постійно “моніторити” залишок граничного ліміту для своєї групи.
Аванси у декларації з єдиного податку. Радимо аванс включати до доходу того періоду, коли він був отриманий; зменшувати дохід на повернуту суму – у періоді повернення авансу.
Однак за недостатності доходу поточного звітного періоду у декларації можна отримати від’ємну суму доходу. Таку ситуацію, судячи з роз’яснення ДПС, слід сприймати як нормальну.
Також звітуємо протягом 2022 року, якщо:
- сталося перевищення ліміту доходу по групі;
- прийняте самостійне рішення щодо переходу у вищу групу або на загальну систему;
- у разі припинення підприємницької діяльності.
У вищенаведених випадках податкову декларацію слід подати у квартальний строк, тобто протягом 40 к. днів по закінченню такого періоду. Навіть для 1-2 групи, для яких звітний період один рік в таких випадках настає квартальний звітний період. Слід подати у такому раз й Додаток 1 (ЄСВ), адже при переході на загальну систему або припиненні підприємницької діяльності відзвітуватися по сплаті ЄСВ за рік уже не вийде. Якщо ж стався перехід до вищої групи, то Додаток 1 (ЄСВ) подаємо вже з річною декларацією.
Як карантин та воєнний стан впливає на податкову декларацію:
- можливе зменшення ставок ЄП місцевими радами для ФОП 1-2 групи. Про умови знижених ставок ЄП дізнаємося у своїх місцевих радах;
- Нагадуємо, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України ФОП 1-2 мають право не сплачувати єдиний податок. А, з 01.03.2022 р. – єдиний соціальний внесок для всіх ФОП. Для таких платників сплата єдиного податку та єдиного соціального внеску на час воєнного стану є добровільною. Тому, ФОПами - «єдинниками» 1-2 групи податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не заповнюється за період, в якому під час застосування особливостей в оподаткуванні на період дії воєнного стану єдиний податок не сплачувався. Розрахунок ЄСВ у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому ЄСВ не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався тими ФОП, які скористалися тимчасовими пільгами.
- звільнення від штрафів і пені у період з 01 березня 2020 року по останній місяць дії карантину. Поки що карантин ще діє.
Необхідно враховувати ці нюанси при заповненні податкової декларації.
- якщо дані відсутні – в електронній формі залишаємо комірку порожньою, а в паперовій – ставимо прочерки;
- заповнюємо виключно українською мовою;
виправлення не допускаються взагалі;
заповнюємо показники декларації – у гривнях з копійками;
- розшифровку підпису внизу за новими правилами оформлення документів у паперовій формі можна зробити у форматі власне ім’я та ПРІЗВИЩЕ. Наприклад, «Іванна ІВАНЧЕНКО» замість «І.І.Іванченко». Це вимоги ДСТУ 4163:2020, який набув чинності з 01 вересня 2021 року.
Податкова декларація складається з:
- Основної частини;
- Додатка 1 «Відомості про суми нарахованого ЄСВ» – майже повністю повторює Звіт з ЄСВ (Форму Д5).
(Рекомендую перед тим як ознайомлюватися з цим матеріалом роздрукувати або відкрити в зручному форматі бланк Декларації )
Всі платники ЄП заповнюють у основній частині декларації заголовну частину та розділ І. Також заповнюється один з розділів, який відповідає групі платника податку (або декілька, якщо була зміна групи впродовж року), а саме:
- розділ ІІ – для групи 1;
- розділ ІІІ – для групи 2;
- розділ IV – для групи 3.
Всіма платниками податку заповнюються:
- розділ V щодо визначення податкових зобов’язань з єдиного податку заповнюється також всіма платниками ЄП;
- розділ VIІ щодо розрахованої суми ЄСВ, але тільки у річній декларації.
Щодо розділу VI, то його заповнюємо лише у ситуації виправлення помилок, тобто при подачі уточнюючої декларації чи при виправленні помилки за даними звітного (податкового) періоду.
Також у основній частині у розділі VII декларації – наводяться зобов’язання зі сплати ЄСВ за даними звітного року. Цей розділ, який складається всього лише з одного рядка заповнюється просто як сума помісячних зобов’язань з ЄСВ, порахованих у Додатку 1 Декларації.
Декларація платника єдиного податку заповнюється наростаючим підсумком з початку звітного року (п. 296.7 ПКУ).
Особливі відмітки у декларації.
Щодо позначок у графах декларації зверніть увагу на те, що у різних роз’ясненнях ДПС використовується такий підхід:
- тип декларації, податковий звітний період – використовується позначка «×»;
- для особливих відміток (розділ 8), наприклад декларації за останній податковий звітний період, використовуємо знак «+». Поле 8 «Особливі відмітки», заповнюється при припиненні діяльності або переході на загальну систему оподаткування;
- внизу відмітка щодо Додатка Д1 (ЄСВ) теж використовуємо знак «+». За звичайних обставин її слід зробити лише в декларації за рік.
В інших же розділах, зокрема у прикладах заповнення декларацій, податківці використовують знак «×».
Ознайомимося з типами Декларацій :
● Звітна» – це звичайна декларація, яка подається вперше та не стосується виправлення помилок.
● «Звітна нова» – подаємо при виявленні помилки до закінчення строку подачі звітної декларації за поточний період;
● «Уточнююча» – подаємо при виявленні помилки після закінчення строку подачі звітної декларації за поточний період. Така декларація має статус уточнюючого розрахунку.
● «Довідково» – таку декларацію подаємо тоді, коли хочемо отримати від ДПС довідку про доходи за певний період, наприклад при призначенні пенсії, матеріального забезпечення, певних страхових виплат. У такому випадку в полі рядка 01 декларації проставляється номер календарного місяця, в якому подається декларація. Таку декларацію можна подати будь-коли, але вона не звільняє від подачі звітної декларації. Крім того, за роз’ясненням внизу позначка «Довідково» існує лише разом з позначкою «Звітна» або «Звітна нова», тобто у довідковій декларації має бути одразу 2 позначки. Така ж позначна має бути в Додатку 1 «ЄСВ».
Декларація заповнюється на основі даних:
Книги обліку доходів – для 1-2 групи та групи 3 (неплатник ПДВ);
Книги обліку доходів і витрат – для групи 3.
Ведення цих Книг залишається обов’язковим, хоча з 01 січня 2021 року облік можна вести у Книгах довільної форми, у т.ч. електронній. Однак попри будь-яку форму зробіть Книги такими, аби було зручно заповнювати Декларацію. Рекомендуємо для “себе” вести щоденний облік з підбиттям підсумків за місяць і квартал та постійно “моніторити” залишок граничного ліміту для своєї групи.
Аванси у декларації з єдиного податку. Радимо аванс включати до доходу того періоду, коли він був отриманий; зменшувати дохід на повернуту суму – у періоді повернення авансу.
Однак за недостатності доходу поточного звітного періоду у декларації можна отримати від’ємну суму доходу. Таку ситуацію, судячи з роз’яснення ДПС, слід сприймати як нормальну.
Також звітуємо протягом 2022 року, якщо:
- сталося перевищення ліміту доходу по групі;
- прийняте самостійне рішення щодо переходу у вищу групу або на загальну систему;
- у разі припинення підприємницької діяльності.
У вищенаведених випадках податкову декларацію слід подати у квартальний строк, тобто протягом 40 к. днів по закінченню такого періоду. Навіть для 1-2 групи, для яких звітний період один рік в таких випадках настає квартальний звітний період. Слід подати у такому раз й Додаток 1 (ЄСВ), адже при переході на загальну систему або припиненні підприємницької діяльності відзвітуватися по сплаті ЄСВ за рік уже не вийде. Якщо ж стався перехід до вищої групи, то Додаток 1 (ЄСВ) подаємо вже з річною декларацією.
Як карантин та воєнний стан впливає на податкову декларацію:
- можливе зменшення ставок ЄП місцевими радами для ФОП 1-2 групи. Про умови знижених ставок ЄП дізнаємося у своїх місцевих радах;
- Нагадуємо, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України ФОП 1-2 мають право не сплачувати єдиний податок. А, з 01.03.2022 р. – єдиний соціальний внесок для всіх ФОП. Для таких платників сплата єдиного податку та єдиного соціального внеску на час воєнного стану є добровільною. Тому, ФОПами - «єдинниками» 1-2 групи податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не заповнюється за період, в якому під час застосування особливостей в оподаткуванні на період дії воєнного стану єдиний податок не сплачувався. Розрахунок ЄСВ у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому ЄСВ не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався тими ФОП, які скористалися тимчасовими пільгами.
- звільнення від штрафів і пені у період з 01 березня 2020 року по останній місяць дії карантину. Поки що карантин ще діє.
Необхідно враховувати ці нюанси при заповненні податкової декларації.
● код категорії застрахованої особи – коди категорій застрахованих осіб, зазначені в Таблиці відповідності кодів категорій застрахованих осіб та кодів бази нарахування і розмірів ставок єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Переглянути можна за посиланням - https://dtkt.com.ua/show/0sid0231.html
Якщо платник єдиного податку весь рік працював за трудовим договором за основим місцем роботи і роботодавець сплатив за нього ЄСВ не менше мінімуму, то ЄСВ-додаток такий ФОП не подає.
Якщо ж ФОП пропрацював так лише частину 2022 року, то:
● по тих місяцях, в яких роботодавець сплатив ЄСВ, у графі 2 ставимо прочерк або залишаємо поле порожнім в електронному звіті;
● по тих місяцях, в яких ЄСВ не сплачений або сплачений менше мінімуму, ставимо мінзарплату.
Розглянемо нюанси заповнення декларації ФОП 3 група 2 %
З самої форми видно, що вона має три типи: звітна, звітна нова та уточнююча.
Складається форма декларації з основного документа (декларації) та з двох додатків:
Додаток 1 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік» :
- заповнюють і ФОП і юридичні особи;
- цей додаток будуть заповнювати тільки ті платники, які володіють або користуються (орендують) сільгоспугіддями;
- подається лише за грудень - за період з квітня по листопад не подається;
Додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» :
- заповнюють лише ФОП;
- взагалі не подають підприємці, які звільнені від сплати ЄСВ (працюють за трудовими договорами і роботодавець сплачує ЄСВ у розмірі не менше мінімального, особи з інвалідністю, пенсіонери за віком тощо);
- подається з декларацією за грудень;
- раніше може подаватися лишу у випадку припинення діяльності або переходу на загальну систему оподаткування.
Водночас, при поданні додатків треба не забути проставити «Х» в окремому рядку наприкінці основного документа.
Якщо платник єдиного податку весь рік працював за трудовим договором за основим місцем роботи і роботодавець сплатив за нього ЄСВ не менше мінімуму, то ЄСВ-додаток такий ФОП не подає.
Якщо ж ФОП пропрацював так лише частину 2022 року, то:
● по тих місяцях, в яких роботодавець сплатив ЄСВ, у графі 2 ставимо прочерк або залишаємо поле порожнім в електронному звіті;
● по тих місяцях, в яких ЄСВ не сплачений або сплачений менше мінімуму, ставимо мінзарплату.
Розглянемо нюанси заповнення декларації ФОП 3 група 2 %
З самої форми видно, що вона має три типи: звітна, звітна нова та уточнююча.
Складається форма декларації з основного документа (декларації) та з двох додатків:
Додаток 1 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік» :
- заповнюють і ФОП і юридичні особи;
- цей додаток будуть заповнювати тільки ті платники, які володіють або користуються (орендують) сільгоспугіддями;
- подається лише за грудень - за період з квітня по листопад не подається;
Додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» :
- заповнюють лише ФОП;
- взагалі не подають підприємці, які звільнені від сплати ЄСВ (працюють за трудовими договорами і роботодавець сплачує ЄСВ у розмірі не менше мінімального, особи з інвалідністю, пенсіонери за віком тощо);
- подається з декларацією за грудень;
- раніше може подаватися лишу у випадку припинення діяльності або переходу на загальну систему оподаткування.
Водночас, при поданні додатків треба не забути проставити «Х» в окремому рядку наприкінці основного документа.
Платники єдиного податку четвертої групи мають подати Декларацію на поточний рік до органу ДПС:
● за своїм місцезнаходженням;
та
● за місцем розташування земельної ділянки (пп. 295.9.1 ПКУ).
На вимогу пп. 298.8.1 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають відповідний пакет звітності.
У Декларації заповніть:
● Загальну частину, в якій зазначте інформацію про себе та орган ДПС, куди її подаєте;
● Розрахункову частину декларації для фізичних осіб осіб;
● Додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок».
● Додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» подають винятково ФОПи, які створили фермерське господарство. Юрособи його не заповнюють.
Перелік документів, які необхідно подати ФОП наведені в таблиці 1.
● за своїм місцезнаходженням;
та
● за місцем розташування земельної ділянки (пп. 295.9.1 ПКУ).
На вимогу пп. 298.8.1 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають відповідний пакет звітності.
У Декларації заповніть:
● Загальну частину, в якій зазначте інформацію про себе та орган ДПС, куди її подаєте;
● Розрахункову частину декларації для фізичних осіб осіб;
● Додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок».
● Додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» подають винятково ФОПи, які створили фермерське господарство. Юрособи його не заповнюють.
Перелік документів, які необхідно подати ФОП наведені в таблиці 1.
Загальна декларація
В цьому документі вказується інформація про всі земельні ділянки:
- які суб’єкт господарювання використовує у своїй сільськогосподарській діяльності. Якщо ділянка не використовується підприємством у сільгоспдіяльності (Наприклад: земля здається в оренду неплатнику ЄП 4 групи), то її площу відображати в декларації не слід;
- на які належним чином оформлене право власності або користування
В загальній декларації юридичні особи зазначають площу сільськогосподарських угідь і нараховують податок незалежно від того до якої територіальної громади вони входять. Також значення не має розмір земельних ділянок, за які нараховується податок – однаковий підхід і до 0,1 га, і для 100 га.
Загальна декларація складається з двох частин: шапка і таблична частина.
У шапці зазначається:
- графа «Порядковий номер за рік» - порядковий номер цієї декларації. Нумерація проводиться окремо по типу декларацій незалежно від контролюючого органу, до якого вони подаються. Але декларація з типом «Загальна» подається один раз, тому в цій графі ставиться «1»;
- графа «01 Загальна» - ставиться позначка «Х»;
- графа «за ___ рік» - вказується рік, за який подається декларація (в даному випадку – 2022);
В інших графах шапки вказується всім відома інформація, зокрема:
- реєстраційні дані про підприємство;
- податковий орган, до якого подається декларація;
- код КОАТУУ органу місцевого самоврядування, на якому розміщена ділянка (графа 9) – оскільки йдеться про заповнення загальної декларації, то сільгоспвиробник зазначає код органу місцевого самоврядування зо основним місцем обліку платника.
Таблична частина
Тут платник повинен нарахувати податок у розрізі кожної земельної ділянки і вивести загальну суму податку за всі ділянки, що знаходяться у власності або користуванні і використовуються у сільськогосподарській діяльності.
Перш ніж заповнювати табличну частину загальної декларації, треба погрупувати всі наявні земельні ділянки за категоріями: рілля, сіножаті, багаторічні насадження, землі водного фонду. Наступний крок – ділянки однієї категорії погрупувати на землі з однаковими нормативно грошовими оцінками (НГО). Це слід зробити, оскільки при нарахуванні податку на конкретні ділянки певної категорії, якщо вони мають однакову НГО, то сума наводиться в одному рядку.
Звідси випливає, що, визначаючи загальну суму єдиного податку, платник спочатку нараховує податок в розрізі кожної земельної ділянки та/або групи ділянок, які мають однакову НГО і належать до однієї категорії сільськогосподарських земель. Потім дані слід підсумувати за всіма земельними ділянками і таким чином вивести загальну суму податку та записати її у рядку 3.
Зверніть увагу! Щоб інформація про нарахований податок потрапила до рядку 3 табличної частини декларації, слід правильно розрахувати суму податку за кожною ділянкою окремо або групою ділянок. що мають однакову НГО.
Детальніше про заповнення окремих рядків табличної частини декларації в таблиці 2
В цьому документі вказується інформація про всі земельні ділянки:
- які суб’єкт господарювання використовує у своїй сільськогосподарській діяльності. Якщо ділянка не використовується підприємством у сільгоспдіяльності (Наприклад: земля здається в оренду неплатнику ЄП 4 групи), то її площу відображати в декларації не слід;
- на які належним чином оформлене право власності або користування
В загальній декларації юридичні особи зазначають площу сільськогосподарських угідь і нараховують податок незалежно від того до якої територіальної громади вони входять. Також значення не має розмір земельних ділянок, за які нараховується податок – однаковий підхід і до 0,1 га, і для 100 га.
Загальна декларація складається з двох частин: шапка і таблична частина.
У шапці зазначається:
- графа «Порядковий номер за рік» - порядковий номер цієї декларації. Нумерація проводиться окремо по типу декларацій незалежно від контролюючого органу, до якого вони подаються. Але декларація з типом «Загальна» подається один раз, тому в цій графі ставиться «1»;
- графа «01 Загальна» - ставиться позначка «Х»;
- графа «за ___ рік» - вказується рік, за який подається декларація (в даному випадку – 2022);
В інших графах шапки вказується всім відома інформація, зокрема:
- реєстраційні дані про підприємство;
- податковий орган, до якого подається декларація;
- код КОАТУУ органу місцевого самоврядування, на якому розміщена ділянка (графа 9) – оскільки йдеться про заповнення загальної декларації, то сільгоспвиробник зазначає код органу місцевого самоврядування зо основним місцем обліку платника.
Таблична частина
Тут платник повинен нарахувати податок у розрізі кожної земельної ділянки і вивести загальну суму податку за всі ділянки, що знаходяться у власності або користуванні і використовуються у сільськогосподарській діяльності.
Перш ніж заповнювати табличну частину загальної декларації, треба погрупувати всі наявні земельні ділянки за категоріями: рілля, сіножаті, багаторічні насадження, землі водного фонду. Наступний крок – ділянки однієї категорії погрупувати на землі з однаковими нормативно грошовими оцінками (НГО). Це слід зробити, оскільки при нарахуванні податку на конкретні ділянки певної категорії, якщо вони мають однакову НГО, то сума наводиться в одному рядку.
Звідси випливає, що, визначаючи загальну суму єдиного податку, платник спочатку нараховує податок в розрізі кожної земельної ділянки та/або групи ділянок, які мають однакову НГО і належать до однієї категорії сільськогосподарських земель. Потім дані слід підсумувати за всіма земельними ділянками і таким чином вивести загальну суму податку та записати її у рядку 3.
Зверніть увагу! Щоб інформація про нарахований податок потрапила до рядку 3 табличної частини декларації, слід правильно розрахувати суму податку за кожною ділянкою окремо або групою ділянок. що мають однакову НГО.
Детальніше про заповнення окремих рядків табличної частини декларації в таблиці 2
Зверніть увагу! Таблична частина декларації містить 10 рядків. Але рядки 4-10 призначені лише для виправлення помилок, допущених в попередніх деклараціях. Тому при звітуванні на рік вперед вони заповнюватись не будуть (Приклад заповнення наведений на рисунку 1).
Після заповнення табличної частини загальної декларації з ЄП 4 групи слід заповнити поля, що знаходяться під нею. У них треба поставити позначку «Х» навпроти того документа, який подається разом з цією декларацією. Юридична особа ставить позначку «Х» в обох полях.
Звітна декларація
На відміну від загальної декларації, де інформація вказується по всіх земельних ділянках незалежно від їх місцезнаходження, у звітній декларації нарахований податок зазначається у розрізі груп земель, які належать до одного органу місцевого самоврядування (код КОАТУУ один). Це означає, що виробник сільськогосподарської продукції, який має земельні ділянки в різних селищних радах (коди КОАТУУ різні), має подавати окрему звітну декларацію на кожну з груп земельних ділянок до контролюючого органу, якому підконтрольні згадані вище селищні ради. Тобто кількість звітних декларацій залежить від кількості селищних рад, на яких розташовані земельні ділянки.
Важливо! Навіть, якщо всі земельні ділянки сільгоспвиробника знаходяться на території однієї селищної ради (код КОАТУУ один), то не дивлячись на те, що показники в загальній і звітній деклараціях будуть однакові, подати треба дві декларації до одного контролюючого органу (п.п. 295.9.1 та п.п. 298.8.1 ПКУ). Фіскали пояснюють, що загальна декларація є підставою для реєстрації платником ЄП 4 групи, а звітна – підставою для нарахування податку.
Зверніть увагу! Категорія 108.04 БЗ втратила чинність з 15.08.2018 р.. Вона передбачала можливість подавати тільки одну декларацію, якщо сільгоспвиробник і у минулому році був платником ЄП 4 групи.
Заповнення звітної декларації відбувається за схожим алгоритмом, що і заповнення загальної декларації, проте мають місце і певні нюанси:
1) при заповненні шапки звітної декларації сільгоспвиробник має вказати позначку «Х» у графі «04 Загальна», а у графі 9 – код КОАТУУ того органу місцевого самоврядування, на території якого розміщені земельні ділянки, податок за які він нараховує у табличній частині декларації;
2) Таблична частина звітної декларації заповнюється так само як і у загальній. Відмінність тільки в тому, що в кожну окрему звітну декларацію потраплять земельні ділянки, які знаходяться на території однієї територіальної громади (код за КОАТУУ один), а не всі землі, які суб’єкт господарювання використовує у сільгоспдіяльності.
Як зазначено у таблиці 1, сільгоспвиробники разом і з загальною, і зі звітною деклараціями подають додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок». У відповідному полі табличної частини декларації обов’язково ставиться відмітка про його подачу.
У додатку 1 зазначається інформація про кожну земельну ділянку, щодо якої був нарахований податок у табличній частині декларації.
Незважаючи на те, що в декларації інформація наводиться за всіма ділянками, які мають однакову НГО, в одному рядку, в додатку слід зазначати дані по кожній земельній ділянці окремо. З цим не має бути ніяких проблем, оскільки в додатку вказується загальнодоступна кожному сільгоспвиробнику інформація про землю. А саме:
- колонки 3-5 – інформація про документи, що підтверджують право власності та/або користування земельною ділянкою. Дані беруть із правовстановлюючих документів на землю;
- колонки 6-7 – інформація про держреєстрацію речових прав на земельну ділянку (дата реєстрації і номер запису про реєстрацію). Дані беруть із свідоцтва про реєстрацію речових прав;
- колонка 8 – кадастровий номер земельної ділянки (19-значний). Беруть у правовстановлюючих документах на землю;
- колонки 9-10 – інформація про місце розташування земельних ділянок. В колонці 9 зазначається код регіону, в якому знаходиться земельна ділянка. Відповідно до категорії 108.02.05 БЗ код регіону є двозначним, але деякі місцеві податківці рекомендують наводити чотиризначний код регіону. Тому краще наводити і код області, і код регіону. В колонці 10 вказується код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;
- колонка 11 – площа земельної ділянки. Дані беруть із правовстановлюючих документів або на порталі «Загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення» (https://ngo.land.gov.ua/uk/about/).
Важливо! У додатку є узагальнюючі рядки, де підсумовується площа земельних ділянок по окремих категоріях.
Важливо! Площа землі вказана в додатку має збігатися з площею землі вказаною у колонці 3 рядку 3 декларації ЄП 4 групи
Додаток 2. «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» :
- заповнюють лише ФОП;
- взагалі не подають підприємці, які звільнені від сплати ЄСВ (працюють за трудовими договорами і роботодавець сплачує ЄСВ у розмірі не менше мінімального, особи з інвалідністю, пенсіонери за віком тощо);
- подається з річною декларацією;
- раніше може подаватися лишу у випадку припинення діяльності або переходу на загальну систему оподаткування.
Висновок : навіть, якщо всі землі сільгоспвиробника знаходяться на території однієї селищної ради, подавати треба дві декларації – і загальну і звітну.
Співпраця ФОП з ФОП зареєстрованих на окупованих територіях. Під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати на загальних підставах : ПДФО; військовий збір.
Суб’єкт господарювання (самозайнята особа) під час нарахування (виплати) доходів фізичним особам – підприємцям, які визначені в п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, повинен відобразити такі доходи у додатку 4ДФ до Розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами за «157» ознакою доходу.
При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 ПКУ : Пунктом 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.
У решту випадків, якщо ФОП надав Вам підтверджуючі документи,що він підприємець Вам не потрібно нараховувати ПДФО та військовий збір. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Якщо цього не буде здійснено, така співпраця буде розглянута як співпраця з звичайною фізичною особою.
Після заповнення табличної частини загальної декларації з ЄП 4 групи слід заповнити поля, що знаходяться під нею. У них треба поставити позначку «Х» навпроти того документа, який подається разом з цією декларацією. Юридична особа ставить позначку «Х» в обох полях.
Звітна декларація
На відміну від загальної декларації, де інформація вказується по всіх земельних ділянках незалежно від їх місцезнаходження, у звітній декларації нарахований податок зазначається у розрізі груп земель, які належать до одного органу місцевого самоврядування (код КОАТУУ один). Це означає, що виробник сільськогосподарської продукції, який має земельні ділянки в різних селищних радах (коди КОАТУУ різні), має подавати окрему звітну декларацію на кожну з груп земельних ділянок до контролюючого органу, якому підконтрольні згадані вище селищні ради. Тобто кількість звітних декларацій залежить від кількості селищних рад, на яких розташовані земельні ділянки.
Важливо! Навіть, якщо всі земельні ділянки сільгоспвиробника знаходяться на території однієї селищної ради (код КОАТУУ один), то не дивлячись на те, що показники в загальній і звітній деклараціях будуть однакові, подати треба дві декларації до одного контролюючого органу (п.п. 295.9.1 та п.п. 298.8.1 ПКУ). Фіскали пояснюють, що загальна декларація є підставою для реєстрації платником ЄП 4 групи, а звітна – підставою для нарахування податку.
Зверніть увагу! Категорія 108.04 БЗ втратила чинність з 15.08.2018 р.. Вона передбачала можливість подавати тільки одну декларацію, якщо сільгоспвиробник і у минулому році був платником ЄП 4 групи.
Заповнення звітної декларації відбувається за схожим алгоритмом, що і заповнення загальної декларації, проте мають місце і певні нюанси:
1) при заповненні шапки звітної декларації сільгоспвиробник має вказати позначку «Х» у графі «04 Загальна», а у графі 9 – код КОАТУУ того органу місцевого самоврядування, на території якого розміщені земельні ділянки, податок за які він нараховує у табличній частині декларації;
2) Таблична частина звітної декларації заповнюється так само як і у загальній. Відмінність тільки в тому, що в кожну окрему звітну декларацію потраплять земельні ділянки, які знаходяться на території однієї територіальної громади (код за КОАТУУ один), а не всі землі, які суб’єкт господарювання використовує у сільгоспдіяльності.
Додатки до декларації платника єдиного податку 4 групи
Додаток 1. «Відомості про наявність земельних ділянок»Як зазначено у таблиці 1, сільгоспвиробники разом і з загальною, і зі звітною деклараціями подають додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок». У відповідному полі табличної частини декларації обов’язково ставиться відмітка про його подачу.
У додатку 1 зазначається інформація про кожну земельну ділянку, щодо якої був нарахований податок у табличній частині декларації.
Незважаючи на те, що в декларації інформація наводиться за всіма ділянками, які мають однакову НГО, в одному рядку, в додатку слід зазначати дані по кожній земельній ділянці окремо. З цим не має бути ніяких проблем, оскільки в додатку вказується загальнодоступна кожному сільгоспвиробнику інформація про землю. А саме:
- колонки 3-5 – інформація про документи, що підтверджують право власності та/або користування земельною ділянкою. Дані беруть із правовстановлюючих документів на землю;
- колонки 6-7 – інформація про держреєстрацію речових прав на земельну ділянку (дата реєстрації і номер запису про реєстрацію). Дані беруть із свідоцтва про реєстрацію речових прав;
- колонка 8 – кадастровий номер земельної ділянки (19-значний). Беруть у правовстановлюючих документах на землю;
- колонки 9-10 – інформація про місце розташування земельних ділянок. В колонці 9 зазначається код регіону, в якому знаходиться земельна ділянка. Відповідно до категорії 108.02.05 БЗ код регіону є двозначним, але деякі місцеві податківці рекомендують наводити чотиризначний код регіону. Тому краще наводити і код області, і код регіону. В колонці 10 вказується код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;
- колонка 11 – площа земельної ділянки. Дані беруть із правовстановлюючих документів або на порталі «Загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення» (https://ngo.land.gov.ua/uk/about/).
Важливо! У додатку є узагальнюючі рядки, де підсумовується площа земельних ділянок по окремих категоріях.
Важливо! Площа землі вказана в додатку має збігатися з площею землі вказаною у колонці 3 рядку 3 декларації ЄП 4 групи
Додаток 2. «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» :
- заповнюють лише ФОП;
- взагалі не подають підприємці, які звільнені від сплати ЄСВ (працюють за трудовими договорами і роботодавець сплачує ЄСВ у розмірі не менше мінімального, особи з інвалідністю, пенсіонери за віком тощо);
- подається з річною декларацією;
- раніше може подаватися лишу у випадку припинення діяльності або переходу на загальну систему оподаткування.
Висновок : навіть, якщо всі землі сільгоспвиробника знаходяться на території однієї селищної ради, подавати треба дві декларації – і загальну і звітну.
Співпраця ФОП з ФОП зареєстрованих на окупованих територіях. Під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати на загальних підставах : ПДФО; військовий збір.
Суб’єкт господарювання (самозайнята особа) під час нарахування (виплати) доходів фізичним особам – підприємцям, які визначені в п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, повинен відобразити такі доходи у додатку 4ДФ до Розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами за «157» ознакою доходу.
При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 ПКУ : Пунктом 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.
У решту випадків, якщо ФОП надав Вам підтверджуючі документи,що він підприємець Вам не потрібно нараховувати ПДФО та військовий збір. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Якщо цього не буде здійснено, така співпраця буде розглянута як співпраця з звичайною фізичною особою.