Курс "Від нуля до Головного бухгалтера"

Модуль 13. Звільнення з організації. Відпускні. Індексація.

Звільнення з організації. Відпускні. Індексація. Кадрове переміщення (підвищення окладу).

Індексація заробітної плати
Питання індексації заробітної плати регулюються Законом про індексацію* і Порядком № 1078**. Їх положення є обов’язковими для всіх роботодавців: і бюджетників, і госпрозрахункових (тобто звичайних) підприємств, і підприємців.
* Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII.
** Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078.
Які зарплатні доходи індексуємо? Гривневі постійні доходи. Разові виплати, виплати в натуральній формі та середній заробіток, що входять до фонду оплати праці, індексації не підлягають.
Зарплату індексуємо в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (з 1 січня 2022 року — 2481,0 грн., з 1 липня - 2600,0 грн., з 1 грудня - 2684,0грн.). Усе, що вище прожиткового мінімуму, індексації не підлягає.
А чи потрібно буде індексувати зарплату, якщо оклад установити вище за прожитмінімум чи мінзарплату? Так, у разі настання права на індексацію потрібно. Але в межах прожиткового мінімуму.
Як зрозуміти, коли ж у працівника настає право на індексацію? Відповідь на це запитання залежить від базового місяця і коефіцієнта індексації.
Базовий місяць
Розібратися з тим, який саме місяць буде базовим, вельми просто.
Запам’ятайте таке правило: базовим місяцем є місяць підвищення окладу (тарифної ставки, відрядних розцінок) за займаною працівником посадою.
Потренуємося на конкретних ситуаціях?
Підвищено оклад.
Згідно зі штатним розписом усім працівникам підприємства в жовтні 2021 року підвищено оклади.
Жовтень 2021 року стає базовим місяцем для працівників. Причому незалежно від суми підвищення окладу. Сам факт підвищення посадового окладу буде підставою для зміни старого базового місяця на новий — жовтень 2021 року.

Установлено (підвищено) доплату/премію. Останній раз оклад працівникові підвищувався в січні 2021 року. У жовтні цього року йому встановили доплату за суміщення посад.
Збільшення зарплати працівника за рахунок установлення або підвищення інших зарплатних складових (надбавок, доплат, премій тощо) без збільшення окладу не впливає на зміну базового місяця. Тому базовим для працівника залишиться січень 2021 року — місяць, у якому відбулося останнє підвищення окладу за його посадою.

Новоприйнятий працівник.
Ситуація 1. Працівницю прийнято на посаду головного бухгалтера з 1 жовтня 2021 року. Раніше цю посаду обіймала інша особа, яку було звільнено.
Базовим місяцем для працівниці буде місяць останнього підвищення окладу за посадою, на яку вона була працевлаштована.
Припустимо, що на підприємстві останній раз оклад за посадою «головний бухгалтер» підвищувався в січні 2021 року. Отже, для працівниці, яка обіймає цю посаду з 1 жовтня 2021 року, базовим місяцем буде січень 2021 року — місяць, у якому відбулося останнє підвищення окладу за посадою, на яку вона була прийнята.
Ситуація 2. Працівник прийнятий на госпрозрахункове (тобто звичайне) підприємство на новостворену посаду з 21 жовтня 2021 року.
Базовим місяцем для працівника буде місяць створення нової посади (її введення до штатного розпису). Адже саме в цьому місяці в штатному розписі затверджений (тобто став відомий) розмір окладу за цією посадою. Припустимо, що посаду введено до штатного розпису з вересня 2021 року. Отже, вересень 221 року буде базовим для працівника.
Ситуація 3. У штатному розписі з вересня 2021 року збільшено кількість штатних одиниць за посадою бухгалтера (з однієї до трьох). Останній раз оклад за цією посадою підвищувався в січні 2021 року. З 21 жовтня 221 року на цю посаду прийнятий працівник.
Базовим для працівника буде місяць підвищення окладу за посадою, на яку він прийнятий, тобто січень 2021 року.
Факт збільшення кількості штатних одиниць за конкретною посадою, вже наявною в штатному розписі, не впливає на порядок визначення базового місяця.

Переведення. Працівника перевели з посади бухгалтера на посаду економіста з 1 жовтня 2021 року. За посадою бухгалтера базовим місяцем був січень 2021 року, а за посадою економіста — травень 2021 року.
Базовим для працівника стає травень 2021 року, тобто місяць останнього підвищення зарплати за новою посадою, за якою індексується зарплата.

Зміна статусу. Працівник-сумісник буде звільнений 31.11.2021 р., а з 01.12.2021 р. прийнятий на те ж підприємство і на ту ж посаду, але за основним місцем роботи. Останнє підвищення окладу за посадою було в січні 2021 року.
У цьому випадку орієнтуємося на місяць останнього підвищення окладу за посадою, на яку прийнятий працівник. Факт прийняття-звільнення тут не важливий. Тому січень 2021року залишається базовим місяцем для працівника.

Строковий договір. Працівницю прийнято за строковим трудовим договором на посаду бухгалтера з 21.10.2021 р. до дня фактичного виходу на роботу працівниці, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років. Останнє підвищення окладу за цією посадою було в січні 2020 року.
Базовий місяць визначаємо в загальному порядку. Так, у наведеній ситуації базовим місяцем для працівниці буде січень 2020 року — місяць останнього підвищення окладу за посадою.

Вихід з відпустки по догляду. Працівниця приступила до роботи з 28.10.2021р. після закінчення відпустки для догляду за дитиною до 3 років. Останній раз оклад за її посадою підвищувався в січні 20120 року.
Для працівниці базовим місяцем буде місяць останнього підвищення окладу за займаною посадою — січень 2020 року.

Знижено оклад. У зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці працівникові знижено оклад з вересня 2021 року.
Зниження окладу (тарифної ставки) не впливає на визначення базового місяця для індексації зарплати. Тобто, незважаючи на зниження окладу працівника з вересня 2021 року, базовий місяць для проведення індексації не зміниться.
Коефіцієнт індексації
Коефіцієнт індексації, або, інакше кажучи, приріст індексу споживчих цін (ІСЦ), розраховують наростаючим підсумком на підставі щомісячних індексів споживчих цін до перевищення встановленого порога індексації (103 %). Точкою відліку для його обчислення є базовий місяць працівника. У цьому місяці значення ІСЦ приймають за 1 або 100 %, а приріст розраховують з місяця, що настає за базовим. Але немає сенсу самим морочитися обчисленням коефіцієнтів індексації. Простіше скористатися вже готовими калькуляторами для розрахунку індексації ЗП, які коректно розрахують суму індексації та місяць з якого настає право на індексацію. Існує безліч сайтів з калькуляторами для розрахунку індексації, один з них https://zponline.com.ua/salary/report/indexation.

Втім, якщо співробітник відпрацював неповний місяць. Згідно з абзацом сьомим п. 4 Порядку № 1078, якщо відпрацьовано неповний місяць, то індексацію виплачують пропорційно фактично відпрацьованому часу.
Наприклад, в липні співробітник був у відпустці або був звільнений, і відпрацьовано всього 10 робочих днів (р. Дн.), То суму індексації обчислюють пропорційно відпрацьованому часу:
62,22 грн: 23 р. дн. х 10 р. дн. = 27,1 грн.

Важливо! У більшості випадків бухгалтер має справу з поточною індексацією, яку ми з вами вже навчилися розраховувати. Але іноді до неї може додатися індексація-різниця.
Індексаційна різниця
Право на індексацію-різницю може виникнути в працівника в місяці підвищення окладу за займаною ним посадою. Так, індексація-різниця з’являється, якщо оклад підвищують на суму, яка менша за суму можливої індексації, визначеної в місяці підвищення окладів.
Вона дорівнює різниці двох величин: (1) можливої індексації, що склалася в місяці підвищення окладу, і (2) розміру підвищення окладу.
Виплачувати індексацію-різницю в розмірі, визначеному в місяці підвищення окладів, потрібно до наступного підвищення окладів. Право на індексацію-різницю з’являється в працівника вже в базовому місяці. Надалі в умовах інфляції (швидше за все — через 3 місяці) до суми індексації, визначеної в місяці підвищення окладів (індексація-різниця), додасться поточна індексація. І до наступного підвищення окладу загальна сума індексації працівника складатиметься з індексації-різниці і поточної індексації.
Підіб’ємо підсумок. Індексація-різниця з’являється в разі, коли сума підвищення окладу НЕ перевищує суму індексації, що склалася в місяці такого підвищення. Не хочете морочити голову з індексацією-різницею? Підвищуйте оклади (тарифні ставки) так, щоб сума підвищення перекривала суму можливої індексації. Тоді вам доведеться «гратися» тільки з поточною індексацією
Виплата індексації у 1С
Нарахування суми індексації відбувається при нарахуванні основної ЗП в кінці місяці. У документі нарахування ЗП в нижньому блоці, де вказано оклад, додаємо ще однин рядок. В колонку Работник підтягуємо необхідного співробітника і в колонці Начисление, підтягуємо Индексация зарплаты. Далі в колонці Результат вручну проставляємо суму, яку необхідно нарахувати працівнику (вирахувати за допомогою калькулятора індексації https://zponline.com.ua/salary/report/indexation).
Аналогічно зробити по всім співробітникам, яким необхідно в цьому місяці нарахувати індексацію заробітної плати.
Далі, після того як перейдете в закладку НДФЛ, сума податку буде розраховуватися вже з загальної суми доходу включаючи індексацію.
Звільнення працівників
Ініціатором звільнення може бути як працівник, так і підприємець. Трудові договори можуть розривати:
  • з ініціативи працівника;
  • з ініціативи роботодавця;
  • за угодою сторін.
Розглянемо найбільш поширені підстави розірвання трудового договору з працівниками.
Звільнення в зв'язку з закінченням терміну трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП)
Якщо з працівником укладений строковий трудовий договір, то після закінчення зазначеного терміну працівник звільняється на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП. В цьому випадку в графі 3 розділу "Відомості про роботу" трудової книжки робиться запис: "Звільнено у зв'язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 ст. 36 КЗпП ".
Також строковий трудовий договір може бути розірваний до закінчення його терміну з ініціативи працівника (ст. 39 КЗпП). Це можливо: в разі хвороби або інвалідності працівника, що перешкоджають виконанню робіт за договором; при порушенні підприємцем законодавства про працю (зокрема, умов договору); при наявності поважних причин, передбачених ст. 38 КЗпП.
Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника (ст. 39 КЗпП)
Строковий трудовий договір підлягає достроковому розірванню на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за таким договором.
Також працівник має право вимагати розірвання трудового договору за ст. 39 КЗпП, якщо роботодавець не виконує норми трудового законодавства, порушує умови трудового договору. Порушеннями з боку роботодавця є:
  • виплата заробітної плати один раз на місяць;
  • несвоєчасна виплата зарплати, в тому числі якщо інтервал між виплатами за першу і другу половину місяця становить понад 16 календарних днів;
  • виплата заробітної плати не в повному обсязі;
  • ненадання щорічної відпустки і т. д.
Звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП)
Якщо працівник хоче звільнитися за власним бажанням, він повинен повідомити про це підприємця за два тижні шляхом подання письмової заяви. Без попередження за два тижні працівник може звільнитися за наявності таких поважних причин, визначених ст. 38 КЗпП, а саме при:
  • неможливості продовжувати роботу в зв'язку з переїздом на нове місце проживання;
  • переведенні чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
  • вступі до навчального закладу;
  • неможливості проживання в даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
  • вагітності;
  • догляді за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною-інвалідом;
  • догляді за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи;
  • виході на пенсію;
  • прийомі на роботу за конкурсом.
При наявності вищевказаних підстав договір повинен бути розірваний у строк, про який просить працівник. В інших же випадках працівник зобов'язаний доопрацювати до закінчення терміну договору.
Звільнення з ініціативи роботодавця (ст. 40 КЗпП)
Трудовий договір (як строковий, так і безстроковий) може бути розірваний і з ініціативи роботодавця за наявності підстав, передбачених ст. 40 КЗпП. Але до застосування даної статті слід ставитися дуже відповідально і обережно. Якщо порушити процедуру звільнення, це може привести до судового розгляду і виплати матеріальної компенсації звільненому працівникові.
Пункт 1 ст. 40 КЗпП дозволяє звільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації, перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності працівників. Однак звільнення за даних підстав вимагає за два місяці до дати звільнення письмово повідомити працівника про майбутнє звільнення. Також підприємець зобов'язаний запропонувати працівникові іншу роботу, відповідну за фахом. При невиконанні цих умов звільнення зг. з п. 1 ст. 40 КЗпП вважається незаконним. Якщо працівник звернеться до суду, він буде відновлений на роботі і підприємцеві доведеться виплатити працівникові грошову компенсацію.
Пункт 2 ст. 40 КЗпП передбачає звільнення в разі виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи. Щоб звільнити працівника на підставі цього пункту, необхідно документально обґрунтувати таку невідповідність.
Пункт 3 ст. 40 КЗпП дає право звільнити працівників, які без поважних причин систематично не виконують покладені на них трудовим договором обов'язки. Систематичним є порушення протягом року з дня накладення стягнення за перше порушення. Якщо протягом року не відбулося повторного порушення, перше вважається погашеним.
Пункт 4 ст. 40 КЗпП передбачає звільнення за прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Для цього необхідно, щоб факт відсутності працівника на роботі підтверджувався документально, наприклад: табелем обліку робочого часу, письмовою заявою інших працівників підприємця або актом про відсутність даного працівника на роботі.
Пункт 5 ст. 40 КЗпП є підставою для звільнення у разі відсутності працівника на роботі більше чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи при певному захворюванні. Однак, якщо відсутність працівника не порушує нормального ходу роботи підприємця, його звільняти не обов'язково.
Пункт 7 ст. 40 КЗпП дає право звільнити працівника, який з'явився на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп'яніння. При цьому для звільнення не суттєво, приступив він до роботи в такому стані або досяг його протягом робочого дня. Але стан працівника має бути обов'язково підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів, наприклад актами, складеними в довільній формі. Бажано, щоб такі акти були підписані декількома свідками. Від працівника можна вимагати письмове пояснення.
Пункт 8 ст. 40 КЗпП передбачає звільнення за вчинення розкрадання майна підприємця. Але таке звільнення можливе лише в разі, якщо розкрадання встановлене вироком суду, що набрав законної сили, або постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського стягнення.
Звільнення за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП)
Як безстроковий, так і строковий трудовий договір може бути розірвано за угодою сторін. Таке звільнення провадиться в термін, про який сторони домовляться. Звільнення працівника по даній статті не тягне за собою будь-яких додаткових зобов'язань для підприємця. Для працівника ж звільнення за угодою сторін є кращим, ніж за власним бажанням (ст. 38 КЗпП), якщо він не працевлаштується і претендуватиме на отримання допомоги по безробіттю від служби зайнятості.
В день звільнення з будь-яких підстав з найманим працівником необхідно провести повний розрахунок: виплатити належну суму заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку і інші, належні на момент звільнення, виплати. При звільненні працівника з підстав, передбачених п. 1 і 2 ст. 40 КЗпП, підприємець повинен виплатити йому вихідну допомогу в розмірі не менше середньомісячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
Звільнення співробітника з організації в 1С
Для того щоб звільнити співробітника з організації, необхідно зайти в закладку Кадры- Увольнение из организации. Створюємо документ звільнення. Заповнюємо дату документа (наказу на звільнення) і організацію. Натиснувши значок плюса, створюємо новий рядок та підтягуємо співробітника якого необхідно звільнити, вказуємо дату звільнення (вона може відрізнятися від дати наказу, так як співробітник може відпрацьовувати прописаний законодавством термін). Йому буде нараховуватися ЗП до цієї дати, після програма вже не буде підтягувати співробітника в відомість по нарахуванню ЗП.
Також обов'язково потрібно вказати статтю, згідно з якою звільнено співробітника, вона дублюється і в трудовій книжці працівника. ОК.
При звільненні працівника, необхідно в день звільнення провести розрахунок всіх виплат, налених співробітнику, включаючи і компенсації за дні невикористаної відпустки. Так як розрахунок і виплата відбуваються в день звільнення, то вони проводяться окремою відомістю, після того як оформили наказ на звільнення. При створенні документа нарахування, коли натискаємо кнопку Заполнить, вибираємо Уволенными, тоді в документ втягне тільки звільненого співробітника.

Розрахунок відпускних

Компенсація відпускних при звільненні з організації
Зверніть увагу, так як компенсація відпустки вважається частиною ЗП і так само оподатковується за стандартними ставками, то для того щоб програма самостійно підтягувала суму відпускних при розрахунку податків, необхідно виконати наступне.
При створенні виду нарахувань "Відпускні" перейдіть в закладку База для расчетов і в нижньому блоці "Является базой для" додайте Взносы в фонды ЕСВ ФОТ (оплата труда) и ЕСВ (оплата труда). ОК
Також для того, щоб Вам суму відпускних підтягнуло в "проводки" необхідно стати на закладку проводки, що знаходиться з правого боку даного вікна ( на малюнку обведено червоним), і натиснути кнопку розрахувати по всім правцівникам. Коли сума відобразиться в проводках, повертаємось в закладку "расчет", що також знаходиться з правого боку.
і далі вже в звичайному порядку виконуємо розрахунки всіх податків, як і завжди. Таким чино треба робити для того, щоб будь яку суму додаткових нарахуваня підтягнуло в бухгалтерські проводки.
Щорічна основна відпустка в 2022 році і її тривалість
Згідно ст. 6 Закону «Про відпустки», щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Працівники інших категорій можуть мати довші відпустки:
Відпустка 24 + 4 календарних дні
Промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин, надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.
Така ж тривалість відпустки у працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною до 150 метрів — 24 календарних дні із збільшенням на 4 календарних дні при стажі роботи на даному підприємстві 2 роки і більше, а також невоєнізованих працівників гірничорятувальних частин — 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.

Відпустку тривалістю 26 календарних днів мають особи з інвалідністю III групи.

Відпустка тривалістю 28 календарних днів
Надається працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною 150 метрів і нижче незалежно від стажу роботи.
Працівникам лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв.

Відпустка 30 календарних днів
Надається особам з інвалідністю I і II груп, а також воєнізованому особовому складу гірничорятувальних частин.

Відпустка 31 календарний день надається особам віком до вісімнадцяти років. При цьому згідно з ст. 75 КЗпП тривалість їх відпустки не може бути менше 24 днів.

Відпустка 56 календарних днів
Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів в Порядку, затвердженому Кабінет Міністрів України.
Зверніть увагу на вихідні в 2022 році
Інша тривалість відпустки
Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджується Кабінетом Міністрів України.
Положення про тривалість щорічної основної відпустки не поширюються на працівників, тривалість відпустки яким установлюється іншими актами законодавства, проте тривалість їх відпустки не може бути меншою за передбачену частинами першою, сьомою і восьмою статті 6 Закону "Про відпустки".
Компенсація за невикористану відпустку
Всі працівники підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також ті, що працюють за трудовим договором у фізосіб, мають право на відпустку, яке закріплене у Законі України "Про відпустки" від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та КЗпП. Тривалість всіх видів відпусток обчислюють в календарних днях і відлік стартує з першого дня роботи. Тож щорічно у працівника набігає стаж роботи, що дає право на відпустку, а значить і календарні дні (далі — к.дн) відпустки, котрі той може взяти за правилами, визначеними законодавством. Але, попри те, що щорічно роботодавці та працівники у графіку відпусток узгоджують її дати та тривалість, життя та робочий процес вносять свої корективи. Тому у більшості працівників завжди залишаються невикористані дні відпустки, котрі потрібно компенсувати грішми у випадку звільнення працівника.

Коли виплачується компенсація за невикористану відпустку
На це питання відповідає ст. 24 Закону про відпустки, в якій викладено чотири таких випадки:
1. При звільненні працівника йому виплачують грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі — додаткова відпустка на дітей).

2. При переведенні працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

3. За бажанням працівника частину щорічної відпустки можуть замінити грошовою компенсацією. Обов’язкова умова — тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Особам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається (ч. 5 ст. 24 Закону про відпустки).

4. У разі смерті працівника грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачують спадкоємцям.

Компенсацію при звільненні не виплатять за невикористані:
– додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;
– творчі відпустки;
– відпустки для підготовки та участі в змаганнях;
– чорнобильські відпустки;
– додаткові відпустки учасникам бойових дій.

Порядок розрахунку можна переглянути в файлах нижче.
Як оподатковувати виплату компенсації за невикористану відпустку при звільненні
Суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством, відносять до виплат за невідпрацьований робочий час і включають до фонду додаткової зарплати (пп. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5). А на суму додаткової зарплати нараховують ЄСВ, адже вона потрапляє до бази його нарахування (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).
Тож в загальному випадку компенсація за невикористану відпустку –об’єкт нарахування ЄСВ. Однак це не стосується сум, які нараховані після звільнення та є виплатами за невідпрацьований час. Вони не є об’єктом для нарахування ЄСВ. Тому на суму компенсації за невикористану відпустку, виплачену уже після звільнення, ЄСВ не нараховують (див. ІПК ДФС від 29.11.2018 р. № 5003/6/99-99-13-02-03-15/ІПК; ІПК Офісу ВПП ДФС від 15.02.2019 р. № 557/ІПК/28-10-27-01-11).
Що стосується ПДФО, то до оподаткованого доходу з огляду на пп. 164.2.1 ПКУ належить зарплата, нарахована (виплачена) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). Сума компенсації за відпустку при звільненні належить до зарплатних виплат, тож із неї утримують ПДФО. Це ж стосується і військового збору.

З 1 червня 2021 року розпочато впровадження електронних листків непрацездатності. Заплановано поступовий перехід від листків непрацездатності на паперових носіях.
Електронний листок непрацездатності формується (видається) за допомогою програмних засобів з електронного реєстру листків непрацездатності (далі — ЕРЛН, Реєстр) на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і реєструється за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності в Реєстрі електронних документів. Він є підставою для звільнення від роботи, оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Формує та веде даний реєстр Пенсійний фонд України (ПФУ). Він же і є володільцем даних.
Отримати інформацію про електронний листок непрацездатності може:
1) страхувальник (роботодавець) — через електронний кабінет застрахованої особи та страхувальника на порталі послуг ПФУ
https://portal.pfu.gov.ua/ (вкладка «Дані з Електронного реєстру листків непрацездатності»);
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Страхувальник може отримувати інформацію з Реєстру щодо застрахованої особи (працівника) за період перебування з нею в трудових відносинах.
2) застрахована особа (працівник) — через свій електронний кабінет на вищезазначеному вебпорталі ПФУ.
Сервіс, звичайно, буде надаватися для зареєстрованих користувачів, які увійшли на вебпортал ПФУ за ЕЦП (електронний цифровий підпис).
ДО ВІДОМА. Застрахована особа може отримати паперовий витяг, звернувшись до ПФУ усно з наявними оригіналами документів (п. 16 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього). Пошук відомостей у Реєстрі здійснюється за ПІБ та датою народження застрахованої особи, її реєстраційним номером облікової картки платника податків за принципом повного збігу всіх зазначених ідентифікаторів пошуку та/або кожного окремого із зазначених ідентифікаторів пошуку.
При внесенні інформації в Реєстр, лікар повинен буде зазначити в системі найменування та податковий номер страхувальника, у якого працює пацієнт. Страхувальникам (роботодавцям) радимо заздалегідь проінформувати своїх працівників про податковий номер підприємства.

Підвищення окладу, переведення з погодинної оплати на оклад (ставку по дням)
Формування звітів по найманим працівникам в 1С
Завантажуйте бланки та порядок заповнення звітності по найманим працівникам за посиланням:
Завдання
Підключіться до віддаленого доступу і виконайте наступне завдання.
1) Заповніть табель робочого часу за липень і зробіть нарахування та виплату авансу за даний місяць.
2) Проведіть звільнення співробітника з організації Пархоменко Олександр. Документ звільнення проводимо 24.07.19.
Коли співробітник звільняється розрахунок з ним необхідно провести в день звільнення. При розрахунку необхідно виплатити компенсацію за невикористану відпустку.
Після того як провели документ звільнення, проведіть розрахунок із співробітником. Дата розрахунку повинна відповідати даті звільнення. У розрахункову відомість включається компенсація відпустки.
3) Зробіть нарахування та виплату зарплати іншим співробітникам за липень.
4) Прийміть в організацію нового співробітника
Труду Жанна Георгіївна -менеджер.
Дата народження: 27.11.1992
ІПН: 4037751910
Наказ від 30.07.21, приступити до роботи з 02.08.2021
5) Заповніть табель обліку робочого часу за серпень і зробіть нарахування та виплату авансу і зарплати співробітникам організації.
6) Звільніть з організації бухгалтера Гладецьку Олену - 07.09.2021. Зробіть розрахунок суми компенсації невикористаної відпустки. Нагадую, що в неї 2-є дітей і вона має право на додаткову оплачувану відпустку на дітей до 16 поків -10 днів. Така відпустка в випадку не використання, також підлягає компенсації при звільнені.
Проведіть повний розрахунок з працівником.
7) Прийняти нового співробітника в організацію на посаду бухгалтера, оклад той самий
Капецька Марія Василівна - бухгалтер
Дата народження 30.07.81
ІПН: 1975427648
Наказ від 13.09.21 приступити до роботи з 14.09.21
Мама 2-х дітей.
Необхідно оформити заяву на застосування пільги з ПДФО.
8) Заповніть табель робочого часу за вересень, зробіть нарахування та виплату авансу і зарплати співробітникам, не забуваємо про пільгу по ПДФО.
9) Заповніть табель облікового часу за жовтень, зробіть нарахування та виплату авансу і зарплати співробітникам.
10) Зробіть нарахування та виплату авансу співробітникам за листопад.
11) Малишко Тетяна пішла у відпустку з 21.11.21 по 30.11.21. Нарахуйте та виплатіть відпускні. Нагадую, виплату відпускних, коли співробітник йде у відпустку, необхідно зробити за три дні до відпустки. Тому розрахунок потрібно зробити окремою відомістю.
Нарахуйте і виплатіть зарплату співробітникам за листопад.
12) 01.12.19 зробіть підвищення окладів на 200 грн., а погодинників переведіть на оклад по дням 7000 грн.
Зробіть нарахування та виплату авансу і зарплати за грудень.
13) Користуючись відео інструкцією, сформуйте звіти по найманим працівникам за звітний період.