Курс "Від нуля до Головного бухгалтера"

Модуль 7. Взаєморозрахунки з контрагентами.

Взаєморозрахунки з контрагентами. ПКО та РКО. Звіти щодо взаєморозрахунків. Акти взаєморозрахунків із контрагентами.

Каса підприємства
Касова дисципліна на підприємстві – це загальна сукупність правил приймання, зберігання та видачі готівки, визначених внутрішніми документами підприємства, Положенням № 148 та іншими розпорядчими актами НБУ. На сьогодні обов’язково має бути внутрішній документ, який стосується касової дисципліни, порядку оприбуткування готівки в касі підприємства та його обов’язкових підрозділів, який визначає організаційні моменти (п. 12 Положення № 148). Окрім внутрішнього трудового розпорядку, режиму роботи та графіку змінності, Положенням № 148 вимагається затвердити порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку. Рекомендуємо розширено описати дані напрями. Як буде називатися даний документ на підприємстві значення не має. Як варіант, можна використати такі назви:
  • наказ про касову дисципліну;
  • положення про касову дисципліну (різниця від наказу в тому, що положення – це документ, що затверджується окремим наказом, тобто положення – це як додаток до наказу);
  • порядок оприбуткування готівки в касі (таке формулювання міститься в Положенні № 148);
  • наказ про організацію роботи каси підприємства тощо.
Особливий наголос варто зробити на наступних загальних правилах:
  • зберігати в касі готівку та інші цінності, що не належать підприємству (у т.ч. особисті кошти касира), суворо заборонено (ч. 2 п. 38 Положення № 148);
  • виносити касові документи з приміщення підприємства дозволяється тільки з за наявності письмового дозволу керівника або головного бухгалтера. Такі документи повинні бути повернуті до каси до кінця робочого дня (ч. 2 п. 35 Положення № 148);
  • касиру заборонено самостійно передоручати виконання своїх обов’язків іншим особам.
Обмеження у сумі готівкових розрахунків
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. №148
із змінами та доповненнями (далі - Положення №148), суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1. між собою - у розмірі до 10000 грн включно;
2. з фізичними особами - у розмірі до 50000 грн включно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які мають відповідні ліцензії. При цьому кількість суб'єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, встановлене в п. 6 розд. II Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення №148, фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою: із суб'єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами - у розмірі до 50 000 грн включно. Платежі на суму, що перевищує 50000 грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку; між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) грн. включно.
Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн., здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Пунктом 8 Положення №148 визначено, що обмеження, встановлені в п. 6, 7 розд. II Положення №148, не стосуються:
- розрахунків суб'єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
- добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
- використання готівки, виданої на відрядження;
- виплат, пов'язаних з оплатою праці;
- використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання
ч. 3 ст. 24 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

Ще одним обмеженням стосовно каси є ліміт каси.
Згідно з пп. 16 п. З Положення № 148 ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.
Tобто, ліміт каси - це можливий залишок готівки нa кінець робочого дня в будь-якому місці, який підпадає під визначення поняття "каса" (згідно з пп. 8 п. З Положення № 148 каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів).
Не встановлюється ліміт каси (згідно п. 14 і п. 51 Положення № 148) банкам, фізичним особам - підприємцям, релігійним організаціям (які нe здійснюють виробничу або іншу підприємницьку діяльність).
Встановлення ліміту може бути не потрібним підприємствам, які отримують виручку лише в безготівковій формі, та якщо вони виплачують готівкою з каси зарплату, видатки відрядження, суми видані звіт і т. д. до кінця робочого дня, адже зазвичай у них не залишається в касі зайвої готівки нa кінець робочого дня. Крім того, підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку і вона не вважається понадлімітним залишком.

Ліміт каси вважається нульовим, якщо підприємство його не встановило (незалежно від причин такого невстановлення). Отже, в такому разі вся готівка, яка знаходиться в касі підприємства на кінець робочого дня і не здана, вважається понадлімітною (п. 53 Положення № 148), за що передбачено штрафні санкції.

Розраховуємо ліміт каси
Підприємство самостійно визначає ліміт каси. При цьому чіткого порядку його розрахунку в Положенні № 148 немає. Водночас у ньому існує вимога розробити і затвердити внутрішнім документом (наказом/розпорядженням керівника) Порядок розрахунку ліміту каси самого підприємства і його відокремлених підрозділів (п. 50 Положення № 148).
При складанні такого Порядку підприємства за базу приймають вказівки Положення № 148 і одночасно враховують особливості своєї роботи (внутрішній трудовий розпорядок, графіки змінності тощо). Також звертають увагу на строк здавання готівки для її зарахування на банківські рахунки.
Установлення ліміту каси необхідно належним чином оформити. Спочатку відповідальна особа (наприклад, головний бухгалтер підприємства) складає розрахунок установлення ліміту залишку готівки в касі. Як ми зазначали раніше, його форму Положенням № 148 не встановлено.
Заповнений розрахунок підписують головний (старший) бухгалтер і керівник підприємства (чи уповноважена ним особа).
Розмір ліміту каси, розрахований на підставі розробленого підприємством порядку, затверджують внутрішнім документом (наказом керівника). За великим рахунком, установлений ліміт можна прописати в самому наказі.
Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом підприємства.
Обмеження безготівкових розрахунків
Мова йде про перерахування грошей з рахунку платника на рахунок одержувача. А ще коли платник (звичайна фізособа або СПД) в касу банку вносить готівку, а банк за дорученням платника перераховує гроші на рахунок одержувача.
Саме такі розрахунки мають на увазі податківці, коли говорять, що ФОП, які працюють виключно за безготівковими розрахунками, можуть не використовувати РРО.
Обмеження щодо сум безготівкових розрахунків немає.
Якщо ФОП у бізнесі використовує рахунок фізособи
Використовувати в підприємницькій діяльності рахунок фізособи не можна (п. 14 Інструкції № 492).
Відповідальність за це в нормативних документах не прописана, але податківці регулярно нагадують, що так робити заборонено в своїх роз'ясненнях і коментарях.
Коли підприємець буде відкривати рахунок фізособи для особистих потреб, він має повідомити, що є підприємцем (п. 69.7 ПКУ). Що буде, якщо приховати цю інформацію - можуть оштрафувати на 680 грн. за кожний випадок неповідомлення. (п. 118.3 ПКУ).
Банки зобов'язані повідомляти в податкову, що такий-то платник податків відкрив або закрив рахунок (п. 69.2 ПКУ, пп. 1 п. 16 Інструкції № 492).
Про рахунки фізособи, які були відкриті до того як зареєстрували ФОП, повідомляти нікого не зобов'язані. Але у ДПС є право зробити відповідний запит і дізнатися про них, якщо буде привід, звичайно.
Заборонені розрахунки для ФОП-єдинників
Для розрахунків з покупцями і замовниками на спрощеній системі можна використовувати тільки гроші, готівкові або безготівкові, а негрошові розрахунки - під забороною (п. 291.6 ПКУ).
Заборонено бартер, коли сторони обмінюються послугами або товарами, а гроші в таких операціях не використовуються (пп. 14.1.10 ПКУ, консультація в ЗІР, підкатегорія 108.01.01).
Взаємозалік (ст. 601 ГКУ) теж заборонений на спрощеній системі. Це коли у сторін є зобов'язання одна перед одною на рівнозначну суму і замість оплати за угодою вони використовують взаємозалік - більше ніхто нікому нічого не винен, але гроші в угоді не брали участі - так робити заборонено тим, хто обрав спрощену систему оподаткування.
Не можна використовувати електронні гроші. Податківці прирівнюють їх до негрошової форми розрахунків (лист ДФС № 1773/6/99-99-17-02-02-14) і наполягають, що єдинники не можуть використовувати електронні гроші в розрахунках.
А якщо ви податківців не послухалися і використовуєте негрошові розрахунки, у вас немає права працювати на спрощеній системі, і ви зобов'язані перейти на загальну систему з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому використовували цей спосіб розрахунків (пп. 4 пп. 298.2.3 ПКУ).
Витрати з рахунку ФОП на особисті потреби
На початку 2020 року набула чинності Постанова НБУ № 162, згідно з якою за поточними рахунками ФОП та самозайнятих осіб не можна проводити розрахунки, пов'язані з власними потребами. Гроші з рахунку ФОП потрібно використовувати виключно для господарських потреб ФОП, а для особистих витрат перераховувати їх на окремий рахунок фізособи, після сплати всіх податків і зборів.
Штрафів за використання немає.
Іншими словами, не можна використовувати підприємницькі рахунки, в тому числі карткові, для особистих покупок (в супермаркеті, для оплати побутових послуг), а перевести свої ж гроші на особистий рахунок можна тільки після підтвердження, що немає заборгованості по податках.
Що обурило ФОП. Податківці так і не роз'яснили, як це все має виглядати на практиці: адже періодичність сплати податків - раз на місяць / квартал. До того ж немає розуміння, чи будуть обкладатися ПДФО і ВЗ суми, що надійшли на особистий рахунок фізособи з його підприємницького рахунку.
17.01.2020 Нацбанк припинив норму, що стосується заборони на використання грошей з рахунків ФОП для власних потреб тільки після сплати податків (Постанова НБУ № 7).
А податкова надала консультацію в якій зазначила, що ФОП може вільно користуватися грошима з підприємницького рахунку, «за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством» (консультація в ЗІР, категорія 104.11).
Звірка взаєморозрахунків із контрагентами
Коли проводиться звірка розрахунків
Статтею 10 Закону про бухоблік встановлено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряється і документально підтверджується їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно із законодавством.
Таким чином, звірка розрахунків бюджетом, постачальниками, покупцями та іншими контрагентами є не чим іншим, як їх (розрахунків) інвентаризацією. Тому можна стверджувати, що вона є обов'язковою, як мінімум, один раз на рік, в ході річної інвентаризації. В інших випадках, коли інвентаризація є обов'язковою, звірка розрахунків проводиться в разі необхідності. Так, наприклад, інвентаризація розрахунків обов'язкова в разі ліквідації підприємства, в т.ч. в ході злиття або приєднання. Однак залишимо це питання для окремої консультації.
Що звіряється
Звірка розрахунків може здійснюватися з одним, кількома або всіма контрагентами щодо виконання:
- окремих видів договорів;
- всіх договорів;
- поставки одного або декількох видів товару.
Хто ініціює звірку
У більшості випадків звірка розрахунків проводиться за рішенням власника зацікавленої сторони (дебітора або кредитора). Таким рішенням можна вважати не тільки окремий розпорядчий документ на її проведення (наказ, розпорядження тощо), а й норми положення про документообіг на підприємстві (затверджувати положення про документообіг нас зобов'язує Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р № 88). Так, наприклад, звірка розрахунків бажана (але не обов'язкова) при звільненні працівника, відповідального за розрахунки з контрагентами, якщо у підприємства є підстави сумніватися в його сумлінності.
Досить часто можна почути: контрагент (як правило, боржник) відмовляється проводити звірку розрахунків; контрагент не підписує акт звірки та ін. Відповідно, виникає питання, що робити.
На жаль, звірка розрахунків з ініціативи одного з контрагентів не є обов'язком для іншого. Тому він може уникати її проведення, і не зобов'язаний підписувати надіслані йому акти звірки. Не встановлені також терміни проведення звірки, порядок її проведення, терміни для надання відповідей та ін. Тому, щоб уникнути таких непорозумінь, рекомендується обумовлювати в договорі купівлі-продажу, поставки та інших:
- необхідність звірки розрахунків;
- терміни (періодичність) проведення звірки;
- порядок її проведення;
- терміни для надання відповіді на повідомлення, пов'язані зі звіркою, та ін.
Досить ваговим аргументом виконання такої умови договору є встановлення відповідальності за порушення визначеного сторонами порядку проведення звірки розрахунків, наприклад сплату пені або штрафу. Це дозволить застосовувати до звірки розрахунків вимоги Цивільного кодексу України щодо виконання зобов'язання.
До звірки розрахунків можна прирівняти і надання відповіді на претензію в ході досудового врегулювання спору. За результатами розгляду претензії слід або підтвердити суму боргу, або спростувати її і подати свої зауваження, а можна і проігнорувати претензію. Тут слід звернути увагу на наступне. Досудове врегулювання спорів з направленням претензії є обов'язковим тільки у випадках, передбачених договором. У такому випадку боржник повинен надати відповідь протягом десяти днів з дня отримання претензії. Правда, відповідальність за порушення цього строку скасовано. В інших випадках на претензію слід реагувати як на звичайний лист або пропозицію провести звірку розрахунків.
Якщо ж звірка розрахунків конче потрібна, а контрагент ухиляється від неї, то тоді пряма дорога до суду з позовом зобов'язати його її провести.


Для чого потрібна звірка
Проведення звірки розрахунків, крім підтвердження даних для цілей бухобліку, дозволяє сторонам здійснити необхідні платежі і вимагати виконання зобов'язань щодо поставок, в разі існування взаємних заборгованостей - припинити їх, а також довідатися про те, чи не припинені вони.
Як проводиться звіряння розрахунків
Зобов'язуючи проводити звірку розрахунків, ні Закон про бухоблік, ні Інструкція про інвентаризацію не визначають форми документів, які повинні оформлятися сторонами в ході її проведення, ні сам процес звірки. Тому ці документи за формою і змістом можуть бути будь-якими. Проте слід дотримуватися правил щодо форми і змісту первинних документів, які визначені ст. 9 Закону про бухоблік.
Найчастіше за результатами звірки складають акт звірки взаєморозрахунків. А щодо власне звірки існує, скажімо так, формальний і неформальний підходи. Формальний підхід передбачає відправку контрагенту-боржнику із супровідним листом 2-х примірників «готового» акту звірки, засвідченого кредитором з вимогою вказати суму заборгованості і один примірник акта повернути кредитору. Він застосовується, зазвичай, в разі впевненості в правильності розрахунків, коли між сторонами існують довірчі відносини.
Видаткові касові ордери (РКО) та прибуткові касові ордери (ПКО) в 1С
Для того, щоб зробити ПКО або ВКО - необхідно зайти в закладку Документы – Денежные средства – Касса – Приходные кассовые ордера або Расходные кассовые ордера (залежно від того, який вид касового документа необхідно створити).
Натиснувши на значок зеленого плюса, створюємо новий документ. Заповнюємо дату, організацію, вказуємо касу, з якої сплачуються грошові кошти, контрагента, договір з контрагентом і суму, натискаємо "ОК". Касовий документ створений.
Взаєморозрахунки з Контрагентами
Для того, щоб звірити взаєморозрахунки з контрагентами - заходимо в закладку Отчеты – Продажи (Закупки) – Взаиморасчеты – Ведомость по расчетам с контрагентами (ДРУГУ У СПИСКУ).
Потім відкриваємо "Настройки" і проставляемо період, за який потрібно звіритися. В полі "Группировка строк" за допомогою натискання на значок зеленого плюса, додаємо "Контрагент" і "Документ движения (регистратор)". У полі "Показатели / Представление" знімаємо прапорець "Сумма упр. учета" для того, щоб зручніше було робити звірку і зайва інформація не заважала.
Внизу в полі "Отборы" встановлюємо прапорець "Контрагент", вибираємо "тип сравнения" – "Равно" і вибираємо необхідного контрагента. Якщо необхідно відібрати декілька контрагентів, тоді вибираємо "тип сравнения" - "в группе из списка" і в колонці "Значение" підтягуємо всіх необхідних контрагентів. Потім натискаємо "ОК".
Коли всі необхідні налаштування проставлені, натискаємо "Сформировать". У формі буде відображатися весь рух за відібраними контрагентами (ВКО, ПКО, реалізація, надходження товару). Якщо звірка проводиться з Постачальниками то колонка "Приход" це оплата постачальнику, а "Расход" – оприбуткування товарів від даного контрагента. Якщо звірка з покупцем, то все навпаки.
Повернення товару постачальнику
Для того, щоб створити повернення товарів постачальнику, необхідно зайти в закладку Документы - Закупки - Возврат товаров поставщику. Створюємо новий документ, вказуємо дату, організацію, контрагента, склад з якого робиться повернення і необхідний товар. ОК.
Для того, щоб створити повернення товару від покупця, необхідно зайти в Документы - Продажи - Возврат товаров от покупателя. І далі все аналогічно.
Акт взаєморозрахунків із контрагентами
Для того, щоб створити сам документ акт звірки взаєморозрахунків з контрагентами, потрібно зайти в закладку Операции - Документы та вибрати зі списку "Акт сверки взаиморасчетов".
Далі, натиснувши на значок зеленого плюса, створюємо новий документ.
В самому документі необхідно вказати дату, організацію, контрагента і період за який необхідно звіритися по взаєморозрахунках.
Потім натискаємо кнопку "Заполнить" - "Заполнить по данным управленческого учета".
Акт звірки взаєморозрахунків з контрагентом сформований. "ОК".
ВІДЕО ІНСТРУКЦІЯ
ПКО і РКО
Формування звіту щодо взаєморозрахунків із контрагентами
Відновлення послідовності після звірки з постачальниками
Завдання
1. Відкрийте програму 1С та, користуючись інструкцією і відео в теоретичному блоці, виконайте наступні завдання:

1) Здійсніть оплату постачальникам (ВКО), використовуючи дані з додаткового файлу
Оплата постачальникам ВКО
2) Отримайте оплату від покупців (ПКО), використовуючи дані з додаткового файлу
Оплата від покупців ПКО
3) Сформуйте звіт по взаєморозрахунках з постачальниками за період з 1 січня по 30 квітня і зробіть звірку з Актами звірки взаєморозрахунків, які додаються в додатковому файлі.
Відзначте суми які не збігаються.
Акти звірки.zip

2. Відкрийте програму 1С виконайте наступні завдання:
1) Внесіть відсутні прибуткові накладні.
Прибуткові накладні після звірки.zip
2) Користуючись інструкцією в теоретичному блоці, сформуйте документи Акти звірки взаєморозрахунків з постачальниками за період з 1 січня по 30 квітня